РВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)].

Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. Приклади
  • Хлоп'ята одповідають: Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати! (Ю. Янов.)
  • А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко)

[аж] рва́ти боки́ (животи́).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • Тепер сміялися всі:. .качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний)
  • Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий)
  • Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка)
зі сл. смію́чись і под. Знемагати, знесилюватися. Приклади
  • Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов)

рва́ти слух (ву́ха).

Викликати неприємні почуття, вражати ( перев. про звуки). Приклади
  • Плач і стогін рвали вуха (П.Панч)
  • Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті торги рвали слух (І. Франко)

рва́ти слова́.

Говорити уривчасто, запинаючись. Приклади
  • — Чого ж ти стоїш, Хведоре? — спитала Пріська. — Сідай! Що скажеш доброго? — Та я се до вас… — рвучи слова, несміливо почав він (Панас Мирний)

[аж] рва́ти [нога́ми (копи́тами)] зе́млю.

зі словосп. таки́й, що. Швидкий, баский ( перев. про коней). Приклади
  • — Їздять вони [пани] у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок)
Дуже швидко йти, бігти. Приклади
  • Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець)
  • — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях, і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник)

рва́ти (розрива́ти і т.ін.) / порва́ти (розірва́ти і т.ін.) кайда́ни (пу́та, ланцюги́) чого і без додатка.

чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т.ін. Приклади
  • А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу. Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? (О. Гончар)
  • Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина)
Визволятися від гніту. Приклади
  • [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)
  • Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Т. Шевченко)
  • Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров)
  • Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
  • Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра)

розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка.

Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Приклади
  • розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки. — Гляди [чоловіче], щоб ти поділив його гостинець на частини, щоб кожному — достало — коли ж гаразд не поділиш — то тут тобі і амінь! Таки тут тебе і розірвемо на манюсінькі кусочки (Панас Мирний)
  • Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський)

рва́ти го́рло (горля́нку).

Дуже кричати, галасувати. Приклади
  • Справник з фаетона захрипів… до громади зірваним голосом: видко тепер кожного дня доводиться рвати горло (М. Стельмах)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади
  • рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
  • — Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
  • Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
  • Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
  • Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

на ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти).

Сміливо, рішуче, відчайдушно діяти, вміло, вправно робити що-небудь. Приклади
  • — Я.. знав чимало таких, що в тилу, як то кажуть, на ходу підметки зривали, а тут перед лицем смерті, ставали жалюгідними боягузами (О. Гончар)
  • — Тільки не спи, Жоржику, бо тут вештаються такі художники, що на ходу підметки рвуть (В. Міняйло)

рва́ти о́чі.

кому. Привертати чию-небудь увагу; приваблювати кого-небудь. Приклади
  • Смаглявий красень в генеральських лампасах, рвав очі він чулим до краси селищанським молодицям… (О. Гончар)
на кого. Задивлятися на кого-небудь. Приклади
  • — Не рви очей на чужих дружин, Васю,— повчально промовив він.— Окрім того, ніколи не пробуй закохуватися на весіллях і взагалі на святах (П. Загребельний)
Різко виділятися чим-небудь. Приклади
  • Любив [Зігфрід] красивий, елегантний, але такий, що не рвав очей, одяг (В. Козаченко)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади
  • се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
  • [Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
  • — Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
  • Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
  • Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)
Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади
  • І заметався, застогнав опришок. Рви душу — а не скажу (Г. Хоткевич)

рва́ти й мета́ти.

Бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування ( перев. перед підлеглими). Приклади
  • Армія окупантів не виконувала наказу свого командування… Генерал Д'Апсельм — командуючий окупаційною армією — мав підстави рвати й метати (Ю. Смолич)

рва́ти вуди́ла.

Бути дуже злим, роздратованим на кимсь, чимсь. Приклади
  • І зараз він [Заболотний] уже рве вудила, нервується, його діяльну натуру дратує всіма визнаний припис триматись осторонь (О. Гончар)

рва́ти пові́тря (ти́шу) чим і без додатка.

Гучно лунати (про звуки). Приклади
  • Від часу до часу музику переривали громовісні вигуки тисячі голосів, що, зливаючись з нею на мить, рвали повітря переможним зойком (Олесь Досвітній)
Голосно говорити, кричати. Приклади
  • Маркушевський не дає йому опам'ятатись і рве тишу знервованим лихим голосом: — Ви вдалися до непотрібних експериментів… (Ю. Бедзик)

хоч зу́би рви кому.

зі сл. п'яний. Дуже надзвичайно, у великій мірі. Приклади
  • Дідич такий п'яний, що хоч йому зуби рви, ліг тут же на лавочці й одразу захропів (Казки Буковини..)