РАДА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ра́да в ра́ду.

Спільно обговоривши які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. Приклади
  • Рада в раду, та й порішили їхати (Перекл. М. Лукаша)
  • — Треба нам [птахам] вислати на звідини до ворожого табору, щоб ми знали, хто у них генерал.. Рада в раду, вислали Комаря, бо сей найменший і найхитріший (І. Франко)

Христа́ ра́ди; ра́ди [само́го] Христа́.

3. Дуже прошу (при наполегливому проханні здійснити, зробити і т.ін. що-небудь). Приклади
  • Річенко підняв голову з крісла і протягнув до неї руки,— скажіть, ради самого Христа: були ви щасливі коли-небудь? Дало вам щастя се ваше мізерне життя? (Г. Хоткевич)
  • І мовив мученик: Ченці, ради Христа, Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада (Леся Українка)
  • — Ти не знаєш, де Сидір живе? — Не знаю!.. одказав Лушня. — Тимофію! та скажи Христа ради… — Що я тобі скажу? (Панас Мирний)
зі сл. простяга́ти ру́ки (ру́ку). За подаянням, за милостинею. Приклади
  • Раз якось, простягаючи Христа ради од хати до хати руку, помітила Явдоха в одному дворі на вірьовці розвішані два здоровенних платки (Панас Мирний)
  • Людей, людей неприязних благаєш, І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко)
Уживається як звертання при проханні милостині. Приклади
  • Я старець божий, ясновельможний князю! прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький)
  • — Далеко, небого? В саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу! (Т. Шевченко)
З милості, з ласки. Приклади
  • ра́ди само́го Христа́-спа́са. — Прикажіть ради самого Христа-спаса, щоб усі гнобителі — бодай вони шибениці не минули! — не знущалися з баби Горпинихи? Що я їм такого зробила? (Панас Мирний)
  • Покинула вдова знову хату. Синову господу; Пішла в найми. Стара, кажуть, стала, Нездужає… — і огризок В вікно подавали Христа ради… Не дай, Боже, такого дожити (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти ра́ду.

кому, з ким і без додатка. Розправлятися з ким-небудь. Приклади
  • Якщо ти бачив діло, то… там досить і без очних ставок, щоб з тобою дати раду (І. Багряний)
  • Переймають [поліцаї] голодних на дорогах, тягнуть в управу, а тут уже дадуть раду (К. Гордієнко)
  • — Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть (Укр. казки)
кому, чому. З успіхом поратися, порядкувати біля кого-, чого-небудь; справлятися з кимсь-чимсь. Приклади
  • — Ви ось ніяк ради своєму Кульбаці не дасте.., а я вже його своїми орнаментами зацікавив… (О. Гончар)
  • — Ми розпочали вироблювати… килим і ніяк не дамо ради цій роботі (І. Нечуй-Левицький)
  • [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається..: Цюк раз, цюк удруге й полагодив (М. Кропивницький)
  • Вона дуже проворна, сама всьому раду дає (Є. Гуцало)
Розпоряджатися ким-, чим-небудь. Приклади
  • Як господиня й мати, що всьому дає раду та совіт, вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору (Григорій Тютюнник)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади
  • До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
  • З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади
  • Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
  • А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
  • Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

за краси́ві (прекра́сні) о́чі.

Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Приклади
  • — Танки теж, знаєш, народне добро і за так не даються, за красиві очі (І. Малишевський)
  • ра́ди (зара́ди) га́рних (прега́рних) оче́й. У тій самій фразеологічній одиниці можуть співіснувати: а) непрефіксовані і префіксовані, а також різнопрефіксні утворення: дерти (задирати) носа;.. ради (заради) гарних (прегарних) очей та ін. (Фразеологія..)
  • Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Добровольський)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка.
Приклади
  • Блаженний муж, що йде на суд неправих
    І там за правду голос свій підносить,
    Що безтурботно в сонмищах лукавих
    Заціплії сумління їх термосить.
    (І. Франко, На старі теми)
  • Блаженний муж на лукаву
    Не вступає раду,
    І не стане на путь злого,
    І з лютим не сяде.
    (Т. Шевченко, Давидові псалми)

Страху ради юдейського.

Євангельський вислів з оповіді про Йосифа Арима-фейського, який, побоюючись юдеїв (старослов'янською мовою — «страха ради іудейська»), приховував, що він учень Ісуса Христа (Іван, 19, 38).
Вислів уживається як іронічне означення обережності.
Приклади
  • Взагалі треба сказати, що д. Франко занадто вже часто натякає «на страх іудейський» укр(аїнських) радикалів. (Леся Українка, Не так тії вороги, як добрії люди)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання