ПІДВОДИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого.

Завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь. Приклади
  • — Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе. .. (Ю. Смолич)

підвести́ / підво́дити під монасти́р кого і без додатка.

Діями, словами чи обманом поставити кого-небудь в скрутне або незручне становище. Приклади
  • Різні думки клопотали її голову. Що як він [панич] не прийде? Скаже: під монастир підвести хочете… І ніяка божба і клятьба не поможе… Тоді краще умерти! (Панас Мирний)
  • — Вони — хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести, а нишком підведуть під монастир — такі вони (Марко Вовчок)

підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ кого, що.

Прирівнювати кого-, що-небудь у чомусь, не враховуючи різниці між ними. Приклади
  • — Рідний син — і то якось після чарки давай шпиняти: а ви, тату, тоді таки дров наламали, кого слід і кого не слід — під одну графу підвели (О. Гончар)

підво́дити / Підве́сти пі́дступ під кого.

Зловмисно готувати неприємність, прикрість кому-небудь. Приклади
  • — Це Коцюбенко підвів під мене підступ! — сказав о. Артемій і постановив виселити Коцюбенка з села (І. Нечуй-Левицький)

підво́дити (підбива́ти) / підвести́ (підби́ти) на гріх кого.

Спонукати кого-небудь до якогось поганого, непорядного вчинку. Приклади
  • — То запасне сідло!.. Святкове! Не викидай, Хомо!..— Не підбивай мене, Маковею, на гріх (О. Гончар)
  • Їм [тендітним] тяжко в пеклі докоряли, Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей. Бо щоки терли манією [суриком], А блейвасом [білилами] і ніс, І лоб, Щоб краскою, хоч не своєю. Причаровать к собі кого б; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський)
Схиляти до інтимних стосунків, взаємин. Приклади
  • Зводив собі на думку [відлюдник], яка вона гарна та молода дівчина, та почав уже й способу прибирати, як би її на гріх підвести (Переклад М. Лукаша)
  • А зводницям [у пеклі] таке робили, Що цур йому вже і казать, На гріх дівок що підводили і сим учились промишлять (І. Котляревський)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади
  • підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
  • Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
  • Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
  • Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
  • Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив (С. Журахович)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т.ін.) го́лову.

Починати активно, упевнено діяти. Приклади
  • Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (О. Гончар)
  • Гордий і сміливий [Микола Джеря] представник нового молодого покоління селян, що вже не мириться з кривдою, піднімає голову проти гнобителів (З журналу)
  • — Знову, значить, підіймають [пильщики та матроси] голову,— нахмурився Гаркуша (О. Гончар)

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого.

Вводити кого-небудь в оману діями чи словами, обдурювати; ошукати когось. Приклади
  • Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький)

ле́две го́лову підво́дити / підвести́.

Бути фізично знесиленим, нездоровим. Приклади
  • [Жінка:] Моє найменше [дитя] лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу [підводжу] (Леся Українка)

підво́дити / підвести́ ри́ску.

Закінчувати, припиняти що-небудь ( перев. при обговоренні). Приклади
  • Увечері підвів митарствам риску (З журналу)
  • — Як, товариші? Підведемо риску, чи хай ще виступлять бажаючі? (О. Ковінька)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) ру́ку (ру́ки) на кого.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т.ін. когось за щось. Приклади
  • А інші кричали: — Сором!.. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором!.. Місто [на ранок] було в руках бунтарів (Мирослав Ірчан)
Робити замах на кого-небудь, намагатися убити когось. Приклади
  • Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим? (В. Сосюра)
  • Пальці [Трохима Івановича] намацали відточений ніж.. Але в цю останню хвилину… з'явилася думка: Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян)
Бити кого-небудь. Приклади
  • Юнак, що поважає себе, ніколи, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (З журналу)
  • Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки́ (М. Стельмах)
  • Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню..— А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати (Григорій Тютюнник)
зі сл. на се́бе. Кінчати життя самогубством. Приклади
  • Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (М. Старицький)
  • Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Г. Квітка-Основ'яненко)