ПУСТИНЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн.

Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Приклади
  • — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко)
  • Я в розпачі кричу: Свисток, усе царство за свисток!. .Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі (І. Драч)
  • Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу)