ПУСКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пуска́ти / пусти́ти з душе́ю кого.

Залишати кого-небудь без будь-яких засобів існування. Приклади

— В рік волі, коли одним землю ланцюгами наділяли, а інших з душею на волю пускали, побував у нас один старий благочестивий батюшка (М. Стельмах)

Залишати живим кого-небудь, не вбивати, відпускати. Приклади

[Пан Душечка:] Так і так, розказує, здибав мене в лісі Кармелюк, пограбував до ниточки, тільки що пустив із душею (С. Васильченко)

пуска́ти / пусти́ти на ві́тер.

зі сл. слова. Говорити даремно. Приклади

Хлопець не любив пускати слова на вітер.

зі сл. гро́ші, майно тощо. Легковажно, марно витрачати. Приклади

— Це ж треба уже зовсім розуму позбутися, щоб узяти та власною рукою пустити на вітер усе своє добро, загорьоване довгою, тяжкою працею… (Д. Бузько)
Як тільки свято — в нього [Більграйфа] повно гостей, оперету розіграють, як у Відні, де він, бувши молодим, гроші на вітер пускав (І. Муратов)

зі сл. с́л́а́в́а. Не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином. Приклади

Ярославову славу на вітер пускає [Всеслав] (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти в розхі́д (в розхо́д) кого.

Розстрілювати, знищувати кого-небудь. Приклади

— Будете чинити опір — пустимо в розход! (А. Шиян)
— Не заривайся. А коли візьмеш [Жмеринку] — менше пускай в розхід [полонених]. Це не завжди досягає мети (О. Довженко)

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбавлятися того, на чому тримається становище, світогляд і т.ін. Приклади

Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський)

пуска́ти (лови́ти і под.) / пусти́ти (злови́ти і под.) пі́вня.

Видавати фальшиві звуки під час співу чи розмови. Приклади

Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив півня (М. Ю. Тарновський)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади

— Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
— Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
— Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

бу́льки (бу́льба́хи) пуска́ти / пусти́ти.

Хтось втрачає всі сили. Приклади

Вже так довоювались [вороги], що останні бульки пускають (М. Стельмах)

Загинути. Приклади

— Він [кіт] такий мій, як і твій! — відповів Павло.— Але твій уже бульки з моря пускає, а мій ще бігає… (В. Кучер)

Тонути. Приклади

— Вже й очі вирячив бідаха наш Максим, Уже й бульки пуска (М. Рильський)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади

Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Забороняти кому-небудь приходити кудись. Приклади

— Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний)
— Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар)

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух).

Застосувати, використати що-небудь. Приклади

Слідчий пустив у діло свої кулаки… (І. Багряний)
Андрій зразу пустив у рух свій винахід з галошами, й цей винахід… миттю прищепився (І. Багряний)
Марина… казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле [борошно] в діло пустити! А тепер як літа діждемо, назад добрим вернемо (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)] кому, на кого.

Привертаючи до себе увагу, поглядати на когось. Приклади

Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба гедзики пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти (М. Стельмах)
Не виглядають у… вікна вигодовані обличчя горничних, не пускають ґедзиків прохожим очима (Панас Мирний)

Кокетувати, загравати з ким-небудь. Приклади

А то сама [Тонька] присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала (О. Гончар)
Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти я́су.

Поширювати неправдоподібні відомості про кого-, що-небудь. Приклади

Хтось пустив ясу, що десь тут серед есесівських недобитків гасають, маскуючись під рядових, відомі воєнні злочинці (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти на во́лю бо́жу кого.

Не затримувати кого-небудь, відпускати. Приклади

Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох, поки його не скидали з коня і пускали на волю божу (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти сльозу́ (сльо́зи).

Жалітися кому-небудь, викликаючи до себе співчуття. Приклади

— Про що це тобі Яцуба там наливав? За дочку все? Мабуть, і сльозу пустив? (О. Гончар)
Та сльозу пустив Невмій: — Я не вмію працювати, Це говорить навіть тато (М. Стельмах)

Плакати. Приклади

Компаньйонка баронеси підпирала сидячого Швейка і також пускала сльози (Переклад С. Масляка)
От хай хтось хоч найменше словечко похвали викаже на його [Потопальського] адресу, одразу ж, як віск, розтопиться його душа, і вже він готовий сльозу пустити, готовий цілувати того, хто сказав те добре слово (Ю. Збанацький)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади

випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
— Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
[Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
— Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади

До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети)
— Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч)

пуска́ти / пусти́ти в о́біг що.

Віддавати для загального користування. Приклади

Я взяв папку, і вона здалася мені такою важкою, наче там був не папір, а чавун. — Гаразд. А як на кафедрі дізнаються, що я пустив цю крамолу в обіг?.. Студентам же роти не зав'яжеш… (А. Дімаров)

пуска́ти / пусти́ти в хід.

Застосовувати, використовувати що-небудь. Приклади

Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (І. Сенченко)
Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (О. Гончар)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади

Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади

— Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
— Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти шпи́льку (шпильки́), стрілу́ (стрі́ли).

Говорити кому-небудь щось дошкульне, неприємне; робити ущипливе зауваження і т.ін. Приклади

підпусти́ти шпи́льки. Вона перемогла себе, щоб не підпустити шпильки о. Нестерові (І. Франко)
Христина пустила шпильку Бородавкіній. Бородавкіна втямила це. Її брови насупились, і між ними мигнули легенькі зморшки (І. Нечуй-Левицький)
Їй так і кортіло пустить якусь чергову шпильку на адресу Лебедя (Я. Баш)
Тритузному тільки й лишається, що час від часу пускати… стріли своїх сарказмів (О. Гончар)
Інколи… його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим, пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації (М. Коцюбинський)

пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

[Молодиця:] Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Панас Мирний)

перев. ким. Спричиняти комусь горе, страждання, кривду, так що той змушений покинути рідний дім. Приклади

Ти мене знівечив, прогнав з своєї хати, з рідного краю, пустив по світу волоцюгою (І. Нечуй-Левицький)
А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! Отже й нічого! — А жонатий І має двоє діточок Як ангеляточок (Т. Шевченко)

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, і т.ін.) що.

Не реагувати на те, що говорять. Приклади

Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич)
Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук)
Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик)

закида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка.

Ображати кого-небудь, говорити або робити неприємності комусь. Приклади

Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр. присл.)
Се так на мене закидала [Одарка] гадючку, а я… наче мені невтямки (Марко Вовчок)

пуска́ти (пусти́ти) в старці́ кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

— Вороги хотять зіпхнути тебе з гетьманства, а нас усіх, твою рідню, твоїх дітей пустити в старці (М. Лазорський)

пуска́ти / пусти́ти по ко́лу (по кру́гу) що.

Частувати присутніх по черзі чим-небудь ( перев. алкогольними напоями). Приклади

Сілецьких, Варчиних родаків, привіз Стратон Дордюк, який одразу ж засадив гостей за стіл і пустив по колу першу чарку (З газети)

Робити надбанням громадськості, давати (наприклад, читати) що-небудь усім без винятку, вибору. Приклади

Хотів уже прокрасться тихцем до порожньої аудиторії та й покласти цей рукопис так, щоб хтось обов'язково знайшов, та одразу ж й передумав. Де гарантія, що переляканий студент не однесе його в деканат, замість того, щоб пустити читати по колу (А. Дімаров)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади

пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
— Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

Публікувати, видавати. Приклади

А вже ж коли пускати у люди Повію, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний)
Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння, і пускав у світ, не відаючи його [твору] майбутнього (З журналу)
— Франко ж казав, що се [повість Жаль] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка)

[аж] слину́ пуска́є / пу́стить.

Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т.ін. Приклади

Тоді пан усміхнувся лукаво і показав попові торбу грошей. Піп аж слину пустив, угледівши стільки грошей (Україна сміється)
Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О. Гончар)