ПРОХІД — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка.

Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т.ін.). Приклади
  • Годиться з'ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало)
  • — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський)
Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями комусь; уїдливо дошкуляти. Приклади
  • [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий)
  • Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар)
  • Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)