ПРОВІДНИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

провідна́ зі́рка (зоря́).

Хтось або щось, що визначає напрям у житті, скеровує чиюсь діяльність. Приклади

Багато дала ти [муза] мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Панас Мирний)
Все своє творче життя Марія Костянтинівна [Заньковецька] була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру)
У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена який стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В. Сухомлинський)

аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн.

Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Приклади

Що ж тут найголовніше, де провідна нитка виховання людяності? Головне, не мій погляд,— в культурі людських бажань (В. Сухомлинський)
Я вже трохи стратила провідну нитку серед лабіринту різних консолідацій і не знаю, що мені про них думати (Леся Українка)
Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура)

Провідна зірка.

Вислів походить з Євангелія. Коли волхви вирішили піти поклонитися новонародженому Ісусові, вони побачили, що зоря, яка зійшла на сході, «йде перед ними і нарешті прийшла і стала над тим місцем, де було Дитя» (Матв., 2,9).
Значення вислову в сучасній мові: важливий орієнтир. Приклади

Я у темную нічку невидную
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідную,
Ясну владарку темних ночей.
(Леся Українка, Contra spem spero)

Провідна нитка. Нитка Аріадни.

За грецьким міфом, дочка критського царя Міноса Аріадна дала клубок ниток героєві Тесею, що йшов у глибину лабіринту на бій з потворою Мінотавром. Тримаючися за нитку, кінець якої було закріплено біля входу до лабіринту, Тесей знайшов дорогу назад. Цей міф було викладено в «Метаморфозах» римського поета Овідія (43 до н. е. — 17н. е.).
Переносне значення висловів: надійний дороговказ. Приклади

Як нерозумно: рук не простягнуть.
І аскетично: в думку не пустити…
А нитку Аріаднину тягнуть
через стіну, немов з-потойбік світу.
(С. Йовенко, Стіна)
Як їх зносили з поля!
Набрякли від крові рядна.
Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан.
Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна
вже не виведе з горя отих матерів.
(Л. Костенко, Пастораль XX сторіччя)
На якусь мить Глухов розгубився, втратив свою провідну нитку. (І. Рябокляч, Жайворонки)