ПРИСТАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
пристава́ти / приста́ти реп'яхо́м (смоло́ю, як [ше́вська] смола́ і т.ін.) до кого і без додатка.
Настирливо вимагати чого-небудь від когось.
Приклади
- [Голос Кряжа:] Та відчепись ти, пристала як муха у спасівку! (М. Зарудний)
- Уступи та й уступи [мундир] каже, я заплачу тобі добре.. Пристав як смола (Я. Баш)
- Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко)
- — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов)
- — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький)
пристава́ти / приста́ти до лиця кому.
Личити, пасувати комусь.
Приклади
- Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький)
- Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний)
пристава́ти / приста́ти до [яко́гось] бе́рега.
Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т.ін.; щось вирішувати.
Приклади
- до яко́го бе́рега приста́ти? [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний)
- Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий тобі пішов? (В. Шевчук)
- — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський)
- Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач)
припа́сти до се́рця (до душі́) кому.
Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь.
Приклади
- припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
- — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
- Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
- Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
- Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
- [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
- Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)
Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.).
Приклади
- припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
- — Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
- Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
- Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)
Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь.
Приклади
- приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
- Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
- Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)
приста́ти з ноже́м до го́рла, несхв.
Настирливо вимагати чого-небудь від когось.
Приклади
- приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний)
- Деякі безвідповідальні індивіди пристають із ножем до горла у тому смислі, що от, мовляв, чому це за кордоном дозиметри для індивідуального користування є (З журналу)
- — Отож як почула.., ну в одну душу: Дістань та дістань, воно піде на базарі. Ну з ножем до горла пристала. Що ти зробиш! (В. Нестайко)
- — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник)
душа́ приста́ла чия; се́рце приста́ло чиє, до кого--чого і без додатка.
Хто-небудь уподобав, полюбив когось, щось.
Приклади
- душе́ю приста́ти. Роман зразу пристав душею до тих книжок, любив їх читати і докладно розказував потім у школі те, про що читав (І. Нечуй-Левицький)
- приста́ла ду́шка. Полюбила такого, Що не має нічого: Нема свитки, ні кожушка, Та пристала моя душка (Укр. пісні)
- Навіки пристала душа моя до тієї жінки,— на зрість невисокої, тихої і лагідної за вдачею, великої трудівниці, яка мала велике серце і любила всіх людей (З газети)
ві́чна при́стань чия, уроч.
Місце, де хтось похований, де покоїться чийсь прах; могила.
Приклади
- За два кілометри, біля Карлюжини,— цвинтар, вічна пристань видатного драматурга [І. Карпенка-Карого] (З газети)
ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.
Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити.
Приклади
- Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
- Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
- — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
- язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)