ПОТЬМАРИТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох

тьма́риться (тумані́є, му́титься і т.ін.) / потьма́рився (помути́вся і т.ін.) ро́зум кому, у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь пвд впливом чогось втрачає ясність думки, мислення. Приклади

— Бий, мене! Карай мене, Романе. Мій злочин. Я заслужив. Сам не знаю, що зі мною робилося… Мабуть, розум помутивсь у мене (А. Шиян)
Стис мені серце холод льодовий, розум потьмарився, І від тяжкого жаху я прокинувсь (Леся Українка)
— Як я здумаю про те [минуле], то в мене розум мутиться, в очах плями замріють!.. (Панас Мирний)
Страшні думки вставали в Зіньковій голові, вони пекли його, палили, що аж розум його туманів (Б. Грінченко)
Сміх так вразив Свирида Яковлевича, що він, задихаючись, став біля воріт, не знаючи, чи не тьмариться йому розум (М. Стельмах)

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади

Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)

Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади

Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)

Дивіться також