ПОПУСКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

попуска́ти / попусти́ти ві́жки (поводи́ і т.ін.) кому і без додатка.

Послаблювати вимоги до когось, нагляд за кимсь, керівництво ким-небудь. Приклади
  • — Передерій розгнівався: Я,— каже,— начальник територіального виробничого управління. Я за весь район… відповідаю. А ви раді, що вам віжки попустили (І. Цюпа)
  • Мати все переказала синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віжок (І. Нечуй-Левицький)
Послаблювати гніт, визискування когось, покращувати чиїсь умови праці, життя комусь і т.ін. Приклади
  • — Не можна терпіти, щоб князь довше точив зуби на опришків, клював на їх вимоги попустити узду селянам (В. Гжицький)
  • Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім'ю по дню поля (Панас Мирний)

не попуска́ти / не попусти́ти свого́.

Домагатися здійснення якогось задуму, рішення і т.ін.; не поступатися. Приклади
  • — А ви, пане, вважайте, аби-сте голос [при голосуванні] не вкрали, бо як кара, то кара, як кримінал, то кримінал, а я свого не попущу! (Л. Мартович)
  • Марко хоче грати молодого й Терешко хоче, той свого не попускає, і другий не попускає… (С. Васильченко)

спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.

Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
  • А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
  • — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
  • — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
  • — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)