ПОВНІТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

у по́вній мі́рі.

Цілком, повністю. Приклади
  • на по́вну мі́ру.
  • — Ви відмінно знищили греблю… і поновили в повній мірі висушене колись болото, зробивши непрохідною для фашистських танків цю ділянку (Ю. Яновський)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади
  • Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
  • — Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

у по́вній фо́рмі.

Мати добрий фізичний стан, належне комплектування, оснащеність і т.ін. (про армійський, міліцейський і т.ін. підрозділ, групу людей). Приклади
  • Полк був у повній формі (Ю. Яновський)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади
  • черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
  • ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
  • пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
  • — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
  • За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
  • Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
  • О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
  • Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
  • З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
  • Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
  • — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)