ПОБЛУКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому.
Безпредметно переводити погляд на кого-, що-небудь.
Приклади
- Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети)
- Сидить в темниці в'язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка)
- Горпина… довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний)
- Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко)
- Підвівся [Чіпка] з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний)
Дивіться також