ПОБЛУКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому.

Безпредметно переводити погляд на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети)
  • Сидить в темниці в'язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка)
  • Горпина… довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний)
  • Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко)
  • Підвівся [Чіпка] з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний)