ПЛЕЯДА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Плеяда.

У грецькій міфології Плеяди — сім дочок титана Атланта й німфи-океаніди Плейони. Рятуючи їх від переслідування мисливця Оріона, боги перенесли їх на небо у вигляді сузір'я Плеяд.
У переносному значенні — група видатних людей — це слово було вжите ще у III ст. до н. е. на окреслення семи видатних грецьких драматургів. «Плеядою» називалася також французька поетична школа доби Відродження (XVI ст.), до складу якої належало сім поетів-гуманістів на чолі з П. Ронсаром і Ж. Дю Белле.
У наш час переносне вживання цього слова не пов'язане з певною кількістю.
Приклади
  • Кращі вірші цілої плеяди наймолодших наших поетів також свідчать, що у справжньої поезії громадянське й інтимне, суспільне й особисте перебувають в нерозривній і природній єдності. (О. Гончар, За правдиве і високохудожнє відтворення життя народу)
  • Невідомо, чим закінчилась їхня розмова, тільки той талановитий письменник міг би сказати редакторові: я так написав і так писатиме моя плеяда, мої наслідувачі й епігони. (О. Кундзіч, Не втрачайте відчуття народу)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання