ПИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як мед пи́ти, зі сл. жи́ти.

Дуже добре, в достатках, заможно. Приклади

Землю оре [Іван], добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть як мед п'ють (Панас Мирний)

як пи́ти да́ти, простор.

Безумовно, без усякого сумніву, обов'язково. Приклади

— А що це ствердять,— то як пить дать! Бо дуже вже оті верховоди… залили усім за шкуру сала (Панас Мирний)
— За два-три дні пшеничку зріжемо як пить дать (А. Головко)
— Іній, брат, первосортний… На урожай, брат, на урожай іній, це вже як пить дати (Ю. Збанацький)
Забувши надіти шапку, пішов [Макар] простоволосий надвір.— Пропали ми як пити дати (П. Кочура)

аж (ті́льки) пил [іде́ (клубо́читься)] хма́рою за ким і без додатка.

Дуже швидко. Приклади

Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько)
Явдоха посадила її [Солоху] верхи на палички,.. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ'яненко)

аж пил кури́ть.

Дуже інтенсивно, напружено, сильно. Приклади

аж пилю́ка ку́рить. За віком [Конопельський] — теж не жовторотий підліток. Можна було вже й у вечірній [школі] вчитись. І працювати так, щоб аж пилюка куріла (Ю. Збанацький)
аж кури́ть. Бились-бились — аж курить, аж іскри скачуть (Укр. народні казки)
— А Ласій таки курник будує.— Будує? — Аж пил курить (Ю. Збанацький)

не до те́бе (не до ньо́го, не до не́ї і т.ін.) п'є́ться (п'ють).

Це не стосується присутнього при розмові або того, до кого звертаються. Приклади

[Пилип:] А тобі що? — Ні волика, ні корівки!.. Що ти за пашею бідкався, чи як?.. [Денис:] Не до тебе п'ють! (М. Кропивницький)
— Чого ж ти мовчиш, неначе не до тебе п'ється? — говорила Навроцька до мужа.— Бо таки не до мене… — обізвався Навроцький (І. Нечуй-Левицький)

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий).

Дуже гарний, вродливий. Приклади

Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок)
[Пузир:] Та ти ж його [жениха] ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий)
Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер)

зі сл. га́рний і под. Дуже, надзвичайно. Приклади

хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський)
хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок)

пи́ти (запива́ти і т.ін.) / ви́пити (запи́ти і т.ін.) мирову́ (зми́рщину).

Миритися уживаючи спиртне з приводу примирення. Приклади

Устим приніс четверть самогону, запив мирову і наказав усім парубкам Оксена не зобижати (Григорій Тютюнник)
Простила мені теща, та й змирщину пили: по чарці, по другій (Укр. казки, легенди..)
Вони скоро помирились, але на весілля так і не пішли — вдома випили мирову (В. Земляк)
— Зчинилася бійка!. Крик… ґвалт… Насилу розборонили люди [супротивників], та й ведуть знову в шинок мирову пити (Панас Мирний)

розліта́тися (розві́юватися) / розлеті́тися (розві́ятися) пи́лом (в пил).

Безслідно зникати. Приклади

Для чого ж були роки, наповнені солдатчиною..? Щоб пилом розвіятися всім твоїм ілюзіям (О. Гончар)
Все старе розлітається в пил (В. Сосюра)

да́ти пи́ти кому.

Довести свою перевагу над ким-небудь, показати свій характер, себе. Приклади

[Гаврило:] Ми сьогодні з Трошею дали усім пити. Рубанули стільки, що аби вивезли за три зміни (Я. Качура)
Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і… ти їм ще даси пити (О. Гончар)

пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т.ін.) кров з кого, чию.

Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Приклади

Мучилася [Горпина], а далі й схаменулася: Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п'є, а та глуха потороча — горілку (Л. Яновська)
— І не кричіть! Я свою п'ю, А не кров людськую (Т. Шевченко)

Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. Приклади

Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили [багатії] нашого поту — годі! (А. Головко)
попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили.. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих… степах (М. Стельмах)
У селі управа колишня: поміщик панствує, п'є кров з бідняків (Нар. оповідання)
Як ссав [панич Льольо] народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський)

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що.

Повністю знищити, розбити що-небудь, спричинити зникнення чогось. Приклади

Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин)
оберну́ти у по́піл. — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [жителів]; краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний)
Життя і кров, а не сюжет і тему Він [Коцюбинський] залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (М. Рильський)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)