ПЕРЕД — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі).

Зримо уявлятися кому-небудь. Приклади

Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич)

мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т.ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями).

Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Приклади

мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого метати бісер, а краще спати (О. Слісаренко)
Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай [перлів] (Л. Глібов)
[Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга)
Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади

— Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

держа́ти пере́д.

чого. Бути першим у чому-небудь; очолювати процесію, колону тощо і т.ін. Приклади

Мати з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав таки козаковання [козакування] — поїхав на прощу верхи. Шрам із ним держав перед того поїзду (П. Куліш)

Верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Приклади

Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (І. Нечуй-Левицький)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади

[Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
[Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
Як сльота у очі лізе (М. Номис)
— Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)

також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади

лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
[Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)

Набридливо вимагати чогось. Приклади

[Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)

Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади

пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)

Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади

Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади

[Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
[Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)

Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади

Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
— Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)

Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади

У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
[Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади

Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)

Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади

Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)

ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом кого.

Повідомляти про те, що вже відбулося, сталося. Приклади

— Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Грицюту. .. перед фактом (В. Речмедін)

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного.

Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Приклади

Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний)
Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар)
Люди, що товпилися біля віконця,.. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим,.. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник)
Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч)

під (пе́ред) [са́мим] но́сом.

Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Приклади

під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський)
Я був упевнений: оця зовсім не схожа з дочкою жінка примусила Оксану зачинити перед моїм носом двері (В. Шевчук)
Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр. присл.)
Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко)

тільки під но́сом, зі сл. говори́ти і под. Тихо, нерозбірливо. Приклади

Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко)
Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Ні в якому місці; ніде. Приклади

— Як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах)

на розбір ша́пок, зі сл. прибути, з'явитися і т.ін.

Під кінець, запізнившись, на завершення чого-небудь. Приклади

пе́ред розбо́ром ша́пок. Турецька армія, яка так і не воювала, вступивши в світову війну, за турецьким звичаєм, перед самісіньким розбором шапок, досі не демобілізується й існує в розмірі воєнного часу (Ю. Смолич)
— Спокійно, князю, поки що все йде, як треба, а деякі неполадки… Де їх не буває? — співчутливо говорив Олесь, потай радіючи, що до Різні пугачі прибудуть, як мовиться, на розбір шапок (І. Головченко, О. Мусієнко)

верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х).

Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приклади

Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний)

у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади

[Запорожець:] Дайте нам свободу! (До Кошового) Вірно я кажу? [Кошовий (на піч):] Діду, вірно ми говорим? [Демид:] Ідіть, не крутіться перед очима… (О. Довженко)

вести́ (води́ти) пере́д.

Бути головним, провідним у чому-небудь. Приклади

Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка)

Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Приклади

— Через три неділі Остап косив у писаря сіно… Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний)
Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко)
По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Українські народні пісні)

Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Приклади

І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський)
Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка)

перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Приклади

І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба)
Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика, яка й мала в себе перехідний Червоний прапор… (Остап Вишня)
— Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади

— Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма) кому і без додатка.

Поставати в уяві; ввижатися, згадуватися. Приклади

Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум'яне, піджарене… (О. Донченко)

Знаходитися на видному місці; бути помітним, привертати увагу. Приклади

[Одарка:] Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу [серед] дня з парубком на вулиці стояти? — маяче [маячить] усім у вічі, як та верства! (Г. Квітка-Основ'яненко)

пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром).

Зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події і т.ін.). Приклади

Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя — в огні, в тривогах,.. в нестатках (І. Микитенко)

як віл обу́ха.

Покірно, приречено, безнадійно. Приклади

Ждеш як віл обуха — коли то прийдуть [фашисти] та залигають, та вліплять оті десять грамів між вуха (Ю. Збанацький)
— Що робити? Тікати? Не втечеш. Проситися? Упасти на коліна? Хто на це зважить? Ждати неминучого, як віл обуха? Але ж це каторга або й смерть? (В. Малик)
як віл пе́ред обу́хом. [Леон:] Та чого це ти насупився як віл перед обухом? [Марк:] І то правда? Не варт! (Я. Мамонтов)

стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю) кому.

Постійно з'являтися в уяві, не зникати (про образи, картини і т.ін.). Приклади

— Мені все стоїть перед очима Брянський, звучить його голос (О. Гончар)
І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)
Як живії, вони стоять перед душею моєю: Андрійко веселий, кучерявий.. Василько над квітками та зіллям сидить, задумався… (Марко Вовчок)

пе́ред очи́ма, перев. чиїми.

Зовсім близько від когось, поряд з кимсь. Приклади

Перед очима виднівся ліс (З газети)
Теперішній час може вживатися замість минулого часу, коли треба показати, що дії ніби відбуваються перед очима читача або слухача (Укр. мова)

у кого і без додатка. Уявляється, згадується щось кому-небудь. Приклади

Ті події весь час перед очима.

Наяву, в дійсності. Приклади

Яків з перепою зліг. Чи такого Горпина коли на себе ждала? А тепер воно перед очима, ссе серце, гнітить душу (Панас Мирний)

пе́ред лице́м.

чого. Перед настанням чого-небудь, зіткненням з чимсь; при загрозі чогось. Приклади

— Зараз, перед лицем нових грізних випробувань, щоб ваш полк був іще міцнішим (О. Гончар)
Прокидається вона [міць людини] лише перед лицем смертельної небезпеки (О. Гончар)
— Яке це має значення перед лицем смерті? — простогнав лікар (П. Загребельний)

чого. Керуючись чим-небудь, діючи відповідно до чогось. Приклади

— Перед лицем закону… ми, Іван Дмитрович Орлюк і Уляна Василівна Рясна, виявляємо свою волю на спільне життя… (О. Довженко)

кого, чого. У присутності когось, безпосередньо перед ким-, чим-небудь; при комусь. Приклади

— Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву,.. виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар)

підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх.

Поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь. Приклади

Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора (О. Гончар)
Проміння тої слави осявали й її… Це її підносило у власних очах (М. Коцюбинський)

Не мечіть бісеру перед свинями.

Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів (бісеру) ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, повернувшися, не розтерзали вас» (Матв., 7,6).
Цей вислів давно став загальновживаним прислів'ям і використовується зі значенням: не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і оцінити ваші думки. Приклади

Поручик так само щось думав. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого «метати бісер», а краще спати. (О. Слісаренко, Бунт)
Цинічно, мамо, і немилосердно
Мечешти те, що найвище, найкраще,
Чим величаться могла б віковічно
Як архітвором — свиням під ноги.
(І. Франко, В пленері)
Віля, як завжди в таких випадках, закопилив губи й заявив, що йому ні до чого було розсипати бісер перед свиньми, а під свиньми він розуміє, далебі, не всіх присутніх, а лише мене… (В. Кисельов, Веселий роман)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади

Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)