ПАКИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

куди́ ж пак.

Уживається як категоричне заперечення висловленого. Приклади
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчитись — так куди ж пак (Ю. Збанацький)
  • — Чого ти скубешся? — з плачем вимовив Чіпка.— Постій, я бабусі скажу — вона тобі дасть! - Боюсь я твоєї бабусі,— куди ж пак! (Панас Мирний)

де ж (вже) пак, ірон.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Знову невдоволення ворухнулось у серці… на Діденка. Де ж пак, було йому до цього! У нього ж бач справи державної ваги. Фігура! (А. Головко)
  • — Он куди наше добро іде! Де ж пак: кріпаків обібрали, гроші… повернули на довги [борги] (Панас Мирний)
Уживається для ствердження чого-небудь у значенні: само собою зрозуміло, звичайно. Приклади
  • — Хіба ви не чули, не бачили, як поганий Конецпольський обтикав тичками з козацькими головами окопи на Кодаку..? — Де вже пак не чули! Чули! — тихо загув народ (І. Нечуй-Левицький)
  • Де ж пак! Скільки ми таборів [військовополонених] врятували (О. Гончар)
  • — Але ж дорого, сину, ти заплатив за їх [книжки]! Де ж пак, аж десять карбованців. Овва! — Чималі гроші! (І. Нечуй-Левицький)

ще (іще́) б пак.

Уживається для підтвердження чого-небудь; звичайно. Приклади
  • [2-й з прохачів:] Якби ж то визволить [з темниці]! Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би на порох! [3-й з прохачів:] Іще б пак! Сказано, живеє слово не те, що листи! (Леся Українка)
  • Щоб холодно не було, накрилися [п'яні велотуристи] своїми велосипедами. Невдовзі один каже: — Щось мені холодно. — Ще б пак, — одказує другий, — у тебе ж на задньому колесі трьох спиць немає (Український анекдот)
  • Він ходив зосереджений, задуманий і, здавалось, приборканий. Ще б пак! Стільки перетерпіти, висіти на волосині від смерті! (В. Козаченко)
із запереч. Не підлягає сумніву; інакше й бути не може, так, авжеж. Приклади
  • — Що? Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник)
  • — Мені однаково, — промовила Жабі, — Ще б пак не однаково, — іронічно, але ласкаво промовив Михайло. — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній)
  • — Чи ти пак, Тодозю, вмієш килими ткати? — спитала в Тодозі Гризельда.— Атож! Ще б пак не вміла,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)

так куди́ [ж пак].

Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Приклади
  • — Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний)
  • Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш)
  • — Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади
  • де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
  • Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
  • — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
  • — Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
  • — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
  • — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)