П'ЯТІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

гна́тися (ходи́ти, іти́ і т.ін.) по п'я́тах за ким--чим.

Невідступно переслідувати когось. Приклади
  • Йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п'ятах (З. Тулуб)
  • *Образно. Чернець поспішав, але тайговий присмерк гнався за ним по п'ятах (О. Донченко)
  • Семен Лісовий і Микита Ващенко бунтували селян проти царя й поміщиків. За обома ними по п'ятах гналися стражники (Народні оповідання)

лиза́ти п'я́ти (п'я́тки) кому, зневажл.

Служити комусь, працювати на чиюсь користь. Приклади
  • Є і такі, що впали ниць І лижуть п'яти ворогам… (М. Гірник)
  • Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю. (А. Хижняк)
Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Приклади
  • Нестор Довговух, що його так немилосердно товк Геллерфорт,.. і після побоїв знов лизав йому п'яти, ніби нічого й не сталося (А. Хижняк)
Вислужуватися перед кимсь. Приклади
  • — Відомо, кому поталанить.. Хто Степану п'ятки лиже (В. Дрозд)

наступа́ти / рідше наступи́ти на п'я́ти (на хвоста́) кому і без додатка.

Досягати таких же успіхів, як хто-небудь інший. Приклади
  • — Ми й на змагання викличемо одна одну.— Давайте дівчатка, щоб аж дим пішов! — Фігурняк потряс кулаком.— А я завтра своїх підніму. Ще, може, вам і на хвоста наступлю (О. Сизоненко)
тільки недок. Наздоганяючи, переслідуючи, йти, рухатися і т.ін. дуже близько від кого-небудь. Приклади
  • Ой, що коїлось у Закриниччі, як німцеві вже почали на хвоста наступати, як його почали викурювати, мов лиса з нори! (Є. Гуцало)
  • — За мною, трохи не наступаючи мені на п'яти, жандар [жандарм] цокає своїми острогами (Панас Мирний)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

врі́зати (підрі́зати) п'я́ти кому.

Косячи, догнати косаря, що йде попереду. Приклади
  • — Ех ви, робітнички вутлі! За косою мерзнете! Я вже свою ручку давно пройшов, другу кошу, а ви все моняєтесь. Чи хочете, щоб підрізав вам п'яти? (І. Цюпа)
  • Якось-то косили ми з ним за проваллям. Він попереду — косар же був лепський, на ять! — а я за ним, хоч теж не давав дядькам собі п'яти врізать (Григір Тютюнник)
  • Хоч, правду кажучи, Остап усякому косареві п'яти вріже, проте не зрівнятися йому з Карпом Стратилатовичем (К. Гордієнко)

куса́ти за п'я́ти кого і без додатка.

Таємно чинити зло, робити комусь підлість і т.ін. Приклади
  • Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, а й простому людові кланяються, щоб кусати за п'яти (О. Ільченко)

аж п'я́ти губи́ти, зі сл. бі́гти, тіка́ти і т.ін., жарт.

Дуже швидко. Приклади
  • Як почув Василько про панського пса, то так тікав, аж п'яти губив (Казки Буковини..)

накива́ти (рідше закива́ти) / кива́ти п'я́тами.

куди і без додатка. Утекти, швидко виїхати куди-небудь, залишивши місце проживання. Приклади
  • Марнуємо час, батьку.. Коли б не довелося накивати п'ятами на ці капосні Бендери (С. Добровольський)
  • — Доповідайте, як ви там у млині порядкували..— Мусив! Бо власник того млина в Австрію п'ятами накивав, а в людей мливо кінчилось… (О. Гончар)
  • Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п'ятами й одиноких і цілими сім'ями… (Панас Мирний)
звідки, від кого. Залишити місце роботи, навчання, вийти із складу чогось і т.ін. Приклади
  • Одне слово, з медичного інституту Геннадій теж накивав п'ятами (І. Волошин)
  • А коли граф відповів, що… вже накивав від неї [Державної думи] п'ятами, то кореспондент… мало не заподіяв собі смерті з великого горя (В. Самійленко)
Швидко кинутися навтіки. Приклади
  • Нічого старостам робити, мерщій за шапки та… з хати! Закивали п'ятами, скільки видно! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Їх оборонці збили всіх до ноги, а хто встиг, кивав п'ятами (О. Ільченко)
  • Дехто вже позадкував, ховаючись за спини передніх, щоб, коли треба буде, вчасно накивати п'ятами (А. Іщук)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади
  • У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
  • — Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

від ма́ківки до п'ят.

зі сл. почервоні́ти і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже. Приклади
  • Андрій… відчув, як кров прилинула йому до обличчя, як він ввесь почервонів від маківки до п'ят, а губи затремтіли й на пальцях рук виступив піт (І. Багряний)
1.Увесь, повністю. Приклади
  • Прибігли діти, мокрі від маківок до п'ят, щебечуть (З журналу)

се́рце опини́лося в п'я́тах перев. у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади
  • — Ану, раб божий, постав ослона й лягай! — сказав [дяк] спокійно, з притиском, так що в хлопців серце миттю опинилося в п'ятах (В. Шевчук)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади
  • уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
  • — Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі і т.ін.), ірон.

Зайвий, непотрібний. Приклади
  • З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п'яте колесо у возі (Ю. Збанацький)
  • — Та я п'яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало)
  • Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п'ятим колесом до воза (І. Франко)

п'я́те [хоч] че́рез деся́те.

Не все підряд, дещо, вибірково. Приклади
  • — Нечистий, коли подумаю, підвів, — і Левко, тремтячи й косуючи то на братів, то на хлібину, розповів п'яте через десяте про все (М. Стельмах)
  • [Максим:] Коли б… ви по-нашому, по-простому балакали, то може б, і я розумів там що п'яте, хоч через десяте (М. Кропивницький)
  • І знов силкувався Якимко постерегти тяму тієї чудної для українця мови, і знов він постерегав тільки п'яте через десяте! (І. Нечуй-Левицький)
Поспіхом, похапцем. Приклади
  • Поснідавши п'яте через десяте, Микола одягнувся, вхопив ранець з книжками і вибіг з хати (В. Гжицький)
Дещо, трохи. Приклади
  • Почав [Плужник] розпитувати: давно з колгоспу?.. Що там?.. Аж засмутився, що студент знає тільки п'яте через десяте, і то з листів (Я. Гримайло)
Не повністю, плутано. Приклади
  • Касій п'яте через десяте розповів йому правду (І. Микитенко)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

мигну́ти (мелькну́ти) п'я́тами, жарт.

Швидко побігти. Приклади
  • Половина пластунів мигнула п'ятами й понеслась за тракторами (М. Трублаїні)

[аж] під п'я́ти пече́ кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може встояти на місці від нетерпіння; комусь не терпиться. Приклади
  • [Кулішевич:] То що з нею станеться? Прийде — надивитесь… А коли під п'яти пече, то біжіть і провідайте… (М. Старицький)
  • Підкрались під нову хату. Гриць свиснув; переждав трохи, свиснув удруге… утретє… Все нічого не чути. А мене аж під п'яти пече (Марко Вовчок)

насіда́ти на п'я́ти (на ши́ю) кому.

Наздоганяти кого-небудь, бути дуже близько. Приклади
  • Вони насідали на шию коноводам, ось-ось наздоганяли їх (Б. Грінченко)
  • В куточку серця… щось тихенько занило, але на мить, бо не пора було роздумувати,— ворог насідав на п'яти (В. Гжицький)

п'я́та коло́на.

Люди, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні. Приклади
  • П'ятою колоною було названо агентуру генерала Франко (З газети)

но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого.

Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. Приклади
  • Вона хоче кинуться у воду, рятувать його, а її ноги приросли до каменя, ніби пустили вербове коріння (І. Нечуй-Левицький)
  • — А про рідний край ти мені не нагадуй. Мимо дому проходив — ноги до землі прикипали, трохи було на Троянівку не звернув (Григорій Тютюнник)

пока́зувати / показа́ти п'я́ти.

Швидко йти геть, тікати. Приклади
  • пока́зувати п'я́тки. Гнат узяв у здорову руку олівець.— Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він сам п'яток не показав (Григорій Тютюнник)
  • [Славко (грізно):] Чого стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй п'яти! (О. Підсуха)

як (мов, ні́би і т.ін.) п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон. , зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрі́бний; зовсім не (потрібний). Приклади
  • — А може буду так потрібна, як п'яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Потрібний він мені як п'яте колесо до воза (М. Стельмах)
  • Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п'яте колесо до воза (О. Іваненко)

лоскота́ти п'я́ти кому, чим, жарт.

Задобрювати, улещувати когось. Приклади
  • Він звик, щоб.. п'яти йому лоскотали віршиками, щоб бавили йому ніжний зір тихими линялими фарбочками? (В. Винниченко)

пекти́ п'я́ти кому.

Настигати, наздоганяти кого-небудь (при косінні). Приклади
  • Відпочивши, знову зайняли ручки. Тепер уже Оксен вів перед, а Василева коса пекла йому п'яти (А. Дімаров)

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т.ін.) / нама́зати (намасти́ти і т.ін.) са́лом п'я́ти (рідше п'я́тки).

Непомітно зникати звідки-небудь. Приклади
  • — Що ж нам робити?. . намастити п'яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич)
куди. Повертатися кудись. Приклади
  • нама́зати п'я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п'яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу)
Поспішати. Приклади
  • Вже останні [фашисти], котрі найдужче п'яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик)
  • масти́ти (підма́зувати┌91540) п'я́ти.— Не фортунить. Видко, треба мастити п'яти,— підповз до нього Северин. — Почекаємо ще трохи (М. Стельмах)
рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т.ін.; боятися. Приклади
  • масти́ти сма́льцем п'я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п'яти. Хай… мастять (М. Стельмах)
  • ма́зати п'я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П'яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк)
жарт. Від'їжджати звідки-небудь. Приклади
  • [Долгін:] Здав ти [Максим] трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п'яти салом (Н. Рибак)
Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Приклади
  • — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п'ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов)
  • — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п'яти салом намазувати (П. Панч)
  • [Хома ( до Даші):] Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п'яти мазать (Я. Мамонтов)
  • І держава не вдержалася і помазанник мусив п'яти салом мазати та втікати з України (Еллан)

но́ги (п'я́ти) свербля́ть у кого, кому і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться йти, тікати і т.ін. кудись чи від когось, чогось. Приклади
  • — Що ж, в кого сверблять п'яти, може йти й до біскупа, але я знаю, що з того нічого не буде (І. Франко)
  • — Давай утікати,— сказав Лучук Сивооку.— Давно вже сверблять мені ноги дати драла від цього кендюха [купця] (П. Загребельний)

як соба́ці п'я́та нога́, зі сл. потрі́бний і под., грубо.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (потрібний). Приклади
  • На свій пост Сидір вже ніколи не повернеться,.. те чинування Сидорові було потрібне, як собаці п'ята нога (М. Рудь)
  • Мені твоя защита [твій захист] потрібна, як собаці п'ята нога (В. Москалець)

Ахіллесова п'ята.

За старогрецьким міфом, мати героя Ахіллеса (Ахілла) морська богиня Фетіда скупала його у водах священної річки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала Ахіллеса за п'яту, якої не торкнулися води Стіксу. Стріла Паріса, спрямована Аполлоном, влучила в п'яту, і герой загинув.
У переносному значенні «ахіллесова п'ята» — слабке, вразливе місце.
Приклади
  • Вся бригада знає Орищину ахіллесову п'яту, і щоразу, коли Оришка з'являється на горизонті, якась молодичка навмисне мене атакує:
    — Дайте, я хоч посиджу біля вас, дядьку Микито!..
    (О. Гончар, Микита Братусь)

Залізна п'ята.

Назва роману (1907) американського письменника Джека Лондона, в якому автор викриває нещадну експлуатацію людей.
У розширеному, переносному значенні — грубе насильство.
Приклади
  • Гадаєш, мабуть, що залізною п'ятою зумієш розтоптати мій дух, поступово перетворити мене в худобину, в раба? (О. Гончар, Циклон)

П'ята колона.

Цитата з промови іспанського генерала-франкіста Е. Мола, який заявив у 1936 p., під час громадянської війни, що крім чотирьох армійських колон, які насту пають під його командуванням на Мадрид, він має ще й п'яту колону в самому Мадриді — шпигунів, диверсантів, змовників.
У наші дні «п'ята колона» — метафорична назва таємних агентів ворога.
Приклади
  • Крім «п'ятих» комуністичних колон у країнах вільного світу, Москва має сьогодні велику кількість своїх симпатиків і поплентачів серед європейської еліти і діячів культури. (П. Голубенко, Україна і Росія)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання