ОСИП — ФРАЗЕОЛОГІЯ

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади
  • жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
  • — Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
  • Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
  • Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
  • В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)
перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади
  • Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
  • Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади
  • аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
  • Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)
Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
  • на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
  • Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
  • ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
  • Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
  • Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

обсипа́ти (осипа́ти) / обси́пати (оси́пати) по́глядом, перев. яким, кого.

Пильно, уважно дивитися на когось, виражаючи певні почуття. Приклади
  • І вже як хто їй потрібен, то так і осяйне! Так і осипле поглядом (Дніпрова Чайка)
  • Василько крутився біля… хат з переможним виглядом, обсипав усіх вогнистим поглядом (А. Турчинська)
  • Кинулась панна Соня до Антоніни Павлівни, хапаючи її за руки та заглядаючи в вічі. Та враз одняла свої руки, а її зненацька обсипала таким поглядом, що в бідної дівчини пропала всяка охота до сміху (Дніпрова Чайка)