Підтримати проєкт!

ОКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скі́льки о́ка.

Як далеко можна побачити. Приклади
  • Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

Зовсім, повністю, надзвичайно. Приклади
  • — Ось не балакайте,— переконувала тітка,— на матір воно схоже, як з ока випало (О. Донченко)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Приклади
  • — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам'явся Порадюк (І. Чендей)
  • Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович)
  • у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей [цей] можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко)
  • Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

ви́порснути з-під о́Ка чийого, кого із запереч.

Залишитися непоміченим, непобаченим. Приклади
  • Уважна, доскіплива, жваво постукує [вчителька] по класу у своїх модельних на високих каблуках,. . зазирне сюди й туди, ніхто не випорсне з-під її ока (О. Гончар)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади
  • Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
  • Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

Постійно наглядати, стежити, спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • А нуте, нуте, чого стали? — гукнула панська ключниця.— Оце така робота? Аби вас з очей спустить, то вже й шабаш? (Олена Пчілка)
  • спусти́ти з о́ка (з оче́й) кого, рідше що. Ключар удає, ніби спустив її з очей, і звертається до інших (Леся Українка)
  • — Додому втрапиш відтім, Олексієчку? — зітхнула мати. — Втраплю, мамо. — Чому не втрапити, втрапить,— прогув, як джміль, присадкуватий орач у доброму кожусі..— Треба брати все по сонцю, а вночі не спускати з очей Чумацького Воза, тільки забирати все ліворуч (М. Лазорський)
  • не спуска́ти з оче́й кого. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний)
  • — З кузні треба не спускати очей, щоб наші плуги не останніми плентались у зведеннях (М. Стельмах)
  • Я ступаю крок убік, але не спускаю ока з мого переслідувача: він такий самий крок — до останнього вагана (Р. Іваничук)
  • — Бачу, не спускає з тебе очей,— вела своє мати,— за кожним ступпем стежить. Мабуть, цариця наказала так робити, ніби не радник, а, прости Боже, зрадник,.. недобра то людина, чує моє сердце (М. Лазорський)
  • Боячись, як би під впливом лихих чуток і розмов покоївка чогось не накоїла, Уляна Григорівна наказала Христині не спускати ока з Наталки (С. Добровольский)
Приділяти постійну увагу чому-небудь. Приклади
  • Знаменно, що на всіх етапах свого творчого розвитку Рильський не спускав з ока питань краси і з неабиякою мужністю захищав свої погляди (С. Крижанівський)
Милуватися ким-, чим-небудь, задивлятися на когось. Приклади
  • Маковей, сам того не помічаючи, весь час не спускав очей з Ясногорської (О. Гончар)
  • оче́й не спусти́ти. Очей з неї [Галі] не спустить [офіцер], і що розказував Олексієві, забуде, замовчить; а коли Олексій що розказує, то він і не чує нічого (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За що вони [люди] тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? (Т. Шевченко)
Постійно пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Маруся їхала конем. Була змучена і фізично, і морально. Опришок не спускав з неї ока (Г. Хоткевич)

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й).

Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади
  • Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник)
Бути невидимим. Приклади
  • Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний)

па́че о́ка, заст., зі сл. берегти і под.

Дуже пильно, дуже старанно. Приклади
  • Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура)

кра́єм (крає́чком) о́ка.

зі сл. гля́нути і под. Непомітно для інших, крадькома. Приклади
  • Німкеня.. краєчком ока глянула в дзеркальце і, не виявляючи ніяких ознак неспокою, повільно потягла до себе дверцята (П. Загребельний)
  • Ольга ніби непритомна, а сама краєчком ока позирає, а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник)
Хоч трохи. Приклади
  • От би Крайнюкові чаїні крила хоч на день! Полинув би він у Севастополь краєм ока глянути, що там діється на полях битви (В. Кучер)
зі сл. поміча́ти і под. Між іншим, мимохідь. Приклади
  • Краєчком ока помічаю, що в моєї Віти, як і в мене, вже визирнули сивини з волосся (З газети)
  • Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (О. Гончар)
зі сл. ба́чити і под. Не повертаючи голови до об'єкта, що знаходиться збоку. Приклади
  • Марія шанобливо, але з гідністю здоровкається з Терентієм і краєчком ока помічає, що в другій кімнаті сидить над книгами Яків (М. Стельмах)
  • Глухенький дивився в поле, проте бачив Марину краєм ока (О. Гончар)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади
  • — Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

Один з одним; удвох, віч-на-віч. Приклади
  • з о́ка на о́ко. Запорожець виходив, щоб погомоніти з ока на око. — Каїк, ти не переживай. Рік пролетить швидко (Г. Колісник)
  • З граком ми зіглянулись око на око (Л. Боровиковський)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади
  • про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
  • Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
  • про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
  • — Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
  • Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
  • —.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
  • [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)
Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади
  • про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
  • Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
  • Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
  • — Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
  • — Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
  • І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
  • Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)
З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади
  • про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
  • Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
  • для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
  • Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
  • Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
  • — То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)
Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади
  • Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
  • Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

ви́пустити / вИпуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що.

із запереч. Постійно бачити кого-, що-небудь або весь час дивитися на когось, щось. Приклади
  • Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок)
  • Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони [червоноармійці] поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький)
Послабити увагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: — Випустили його [Степана] з ока.. (Ю. Бедзик)

як зіни́цю о́ка, зі сл. берегти і под.

Дуже пильно. Приклади
  • Ще більше будемо… берегти як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну (П. Тичина)
  • Сам не знаю, як те сталося, а загадав я собі: Якщо не загублю сопілку, то живий буду! І беріг її як зіницю ока (І. Цюпа)
  • Люба мамочко!. .Розписка у мене єсть — ховаю, як зіницю ока (Леся Українка)

Берегти, як зіницю ока.

Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін. Приклади
  • Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П. Тичина, Григорій Сковорода)

зійти́ (зсли́зну́ти) / схо́дити з оче́й.

покла́сти о́ко.

Виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь. Приклади
  • Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку, та не поклав свого ока (Є. Гуцало)
  • Та й Фанас раніше за інших.. поклав око на Бурлаївну, підбивав клинці, вторував свою стежку до грушки над балкою (М. Рудь)
Намагатися привласнити що-небудь. Приклади
  • Губернатор поклав око на чуже зерно (З газети)

ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма і т.ін.) по кому--чому.

на пе́рше о́ко.

При поверховому ознайомленні з ким -, чим-небудь; спочатку. Приклади
  • На колгоспному подвір'ї, попри надто ранній час, селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік)

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому.

Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • Так от, щоб нам хоч трохи розвиднилось в очах, земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом. Розвиднілося трохи і Веризі в голові (П. Панч.)
  • В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) Із зав'я́заними очи́ма, зі сл. ходи́ти, блука́ти і т.ін.

накида́ти / наки́нути о́ком.

на кого--що. Уважно дивитися, поглядати на кого-, що-небудь або приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Згаяв майор Яцуба тут часу чимало. Однак за роботою не забував раз у раз накинути оком і на дочку (О. Гончар)
  • Лише скоса ще раз накинув [водій] оком на гестапівця, розквашеного на сидінні в солодкій дрімоті (Іван Ле)
  • Софія накидала оком на кожну пані.— Ото вирядилась! Видно, що слаба! А ся!.. І чого таким їздити на води? (Леся Українка)
на ко́го, кого́. Цікавитись кимсь, подобатися кому-небудь, залицятися до когось. Приклади
  • Ішла дівка понад током, Накинула хлопця оком. Там-то хлопець, там-то гарний, Іще, к тому, кучерявий (Укр. пісні)
  • — Та він тебе, раз уже оком накинув, під землею знайде (А. Головко)
  • — ..Та ясно,— сміялася Настя,— ти більше оком накидаєш на інших дівчаток — трохи більшеньких (О. Бердник)
  • Коли помітиш, що парубок оком на тебе накидає, не липни до його [нього] зразу (С. Васильченко)
на кого, що. Звертати увагу на кого-, що-небудь з певною метою, розраховуючи на когось, щось. Приклади
  • — Коли б ти знав, як тяжко було мені його дістати. Два місяці морозива не їла — гроші приберігала. Я на цього ножа давно вже оком накидала. Дивися, який він гарний, як лялечка (М. Понеділок)
  • Від революції, звичайно, і він почав накидати оком на поміщицькі розлогі ґрунти (Ю. Смолич)
  • Вона давненько накидала на Ярину оком (М. Стельмах)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

виїда́ти о́чі кому.

Лаючи, жорстоко, в'їдливо дорікати кому-небудь за щось. Приклади
  • —Це мені на мого найменшого братуху люди очі виїдають. От горе з ними! (Л. Яновська)
  • [Варка:] Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (М. Кропивницький)

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко.

Чужа людина, люди. Приклади
  • Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа)
  • Дві ночі мчались.., ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський)
  • сторо́нні (людські┌60094) о́чі. — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький)
  • На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бездзик)
  • З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало)
  • Телеграма була… заплутана і для стороннього ока зовсім незрозуміла (О. Іваненко)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

лихи́м (злим і т.ін.) о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Сердито, з неприязню, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Батько все-таки на його [нього] злим оком дивиться (Сл. Б. Грінченка)
  • Гайдук засопів, порипів ліжком, блимнув лихим оком: — Ти що, мо, продавать мене зібрався? (А. Дімаров)
  • Гості з-поза столиків невгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця! (Л. Мартович)
  • А тимчасом Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (М. Коцюбинський)

тума́н в (на) оча́х перев. у кого.

Хто-небудь погано почуває себе ( перев. від утоми, хвороби, хвилювання і т.ін.). Приклади
  • Козаки давно грозою стогнуть, в них од злості на очах туман (В. Сосюра)
У кого-небудь замріяний, невиразний погляд. Приклади
  • [Демко:] Придивись мені в вічі гарненько і вгадай, про віщо я думаю? [Вареник:] Туман, туман в очах, не зрозумію ваших дум! (М. Кропивницький)
  • Твої губи пахнуть матіолою, а в очах туман, такий туман (В. Сосюра)

припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом) до кого--чого.

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

не ви́дне о́ко кому і без додатка.

Не годиться, не можна. Приклади
  • Пробували обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око (Григір Тютюнник)
  • Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: Ти, синок, за фронтом іди… Правильно казав! Так що вертати назад мені не видне око (Григір Тютюнник)

гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці і т.ін.) у ві́чі.

Не страшитися чого-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха і Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко)
  • Ось, волочачи кайдани,.. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… (М. Коцюбинський)

о́ко впа́ло чиє, на кого, на що.

Хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло (І. Багряний)
  • На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню (М. Коцюбинський)
  • — Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах (І. Нечуй-Левицький)

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к).

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка.

Набриднути своєю присутністю, виразом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. Приклади
  • Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський)
  • [Горніг:] Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод… Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка)
Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Приклади
  • Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає [мати] (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко)

неозбро́єним о́ком, зі сл. ви́дно і под.

Легко, просто, відразу і т.ін. Приклади
  • Інтереси Заходу видно неозброєним оком: країну хочуть бачити скоріш сировинним придатком (З газети)
  • Як існує, безперечно, якесь біополе особистості, так існує й аура цілої нації, хоч неозброєним оком її й не видно (Л. Костенко)
  • Навіть неозброєним оком видно все безглуздя 99 відсотків справ цих усіх ворогів народу (І. Багряний)

сві́же о́ко.

Той, хто бачить когось, щось уперше. Приклади
  • Певне, дуже вже страшними були ми [військовополонені] для свіжого ока (В. Козаченко)
Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. Приклади
  • У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети)

зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́ли́ти о́чі кому і без додатка.

Обдурювати кого-небудь, хитрувати; приховувати хиби, недоліки. Приклади
  • ми́лити о́чі. Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (І. Франко)
  • зами́лювання оче́й. Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня)
  • — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький)
  • — Ти мені старій очі не замилюй, — підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли. — Мужицький твій канал (О. Гончар)

на оча́х.

чиїх, кого. За життя, за час діяльності кого-небудь. Приклади
  • Але з часом, на очах Франка, відбувається важкий соціальний процес. Процес росту капіталізму (В. Речмедін)
  • На очах поета відбулися великі події (А. Хорунжий)
перев. зі сл. бу́ти, у кого, кого і без додатка. Відкритий, доступний для огляду, спостереження, контролю і т.ін.; видний, видно комусь. Приклади
  • І я, і моя невелика праця перед вами. Усе на очах! (М. Стельмах)
  • Шукаю очима якнайвигіднішого місця, звідки б усіх можна було спостерігати, а самому не бути на очах інших (П. Колесник)
  • При такому освітленні кожен був на очах, і це мимоволі змушувало триматися гідно й поважно (В. Кучер)
  • Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах. Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя (З. Тулуб)
у кого, кого, чиїх. У чиїйсь присутності, при комусь. Приклади
  • Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсек робив їй штучне дихання, так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб)
  • Поцілував у щоку. Вона злякалася, тому що це робилося на очах усіх парубків і дівчат (Григорій Тютюнник)
  • Він відчув: ось-ось засне посеред дороги на очах у молочарниць (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Він зріс на наших очах; ми його добре знаємо (І. Нечуй-Левицький)
Відразу. Приклади
  • Не дочекавшись від нас жодного слова у відповідь, [юнак] раптом на очах змінився — посмутнів (В. Козаченко)
  • Очі заблищали гарячково — як стій та бач, на очах захворів чоловік! (Ю. Збанацький)
Дуже швидко, помітно і т.ін. Приклади
  • Усе росло та доспівало на очах! (Б. Лепкий)
  • Мати натішитись не могла: на очах оживає син! (О. Гончар)
  • Рішучість, відвага та все інше тікали й зникали просто на очах (Ю. Смолич)
  • І відновлюєш села, будуєш міста, І столиця твоя на очах вироста (М. Рильський)
  • Ряба корова на очах худла і все менше та менше давала подою (М. Коцюбинський)

[аж] в оча́х мерехти́ть (мигти́ть і т.ін.) кому, у кого і без додатка, безос.

У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об'єктів, їх яскравості і т.ін. Приклади
  • Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить!.. (Леся Українка)
  • У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в'язала петелечку (Панас Мирний)
  • А всякого зілля, квіток!.. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок)
  • В очах мигтить, а в голові свистить (Укр. присл.)
  • Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик)
  • Від… яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк)

пропада́ти (пропа́сти) з оче́й.

[аж] о́чі обарані́ли чиї, у кого і без додатка.

Хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої і т.ін. людини. Приклади
  • — То оце так ти учиш історію? — обурився на його [на нього] Макар.— Бач як начитався, аж очі обараніли!.. (С. Васильченко)

аж в оча́х мі́ниться, безос.

У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об'єктів і т.ін. Приклади
  • Таке синє поле, аж в очах міниться… (Д. Косарик)

о́чі засвіти́ли (засвіти́лися і т.ін.) чиї, у кого і без додатка.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т.ін.); радісний хтось. Приклади
  • Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (С. Васильченко)
  • Трохи не застрибало хлоп'я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний)

спини́ти о́ко на чому, кому.

Звернути чиюсь увагу на що-небудь. Приклади
  • У розмові про національні риси характеру мені хочеться спинити око на тих проявах цього характеру, які свідчать про внутрішнє багатство народу (М. Рильський)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади
  • Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

поту́пити о́чі в зе́млю.

Дивитися вниз від сорому, ніяковості і т.ін.; засоромитися, зніяковіти. Приклади
  • Він замовк, потупив очі в землю (Панас Мирний)
  • Стояв [Андрій], потупивши очі в землю (О. Довженко)

пробіга́ти / пробі́гти очи́ма що, по чому і без додатка.

з п'я́них оче́й.

зама́зувати / зама́зати о́чі кому.

Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. Приклади
  • [Смик:] А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П. Куліш)
  • [Роман:] Скажіть, Бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе [доходить] до краю, до діла, ви [писар] зразу починаєте замазувати мені очі чорт батька зна чим (М. Кропивницький)

світи́ти в о́чі.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади
  • Не знав неборак, що пан тільки в очі світив, що лучче [краще] було б, якби він гудив (А. Свидницький)

дивити́ся / гля́нути і́ншими очи́ма на кого--що.

Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Приклади
  • гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко)
  • На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий)
  • Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах)
  • Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний)

би́те о́ко у кого.

Здатність швидко все помічати, оцінювати, добре орієнтуватися в чомусь. Приклади
  • Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський)

[аж] о́чі ро́гом кому і без додатка.

У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. Приклади
  • о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: —. ..І вам не соромно? (М. Хвильовий)
  • — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик)
  • — Хіба цей Мручко не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався… Ттакого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти) перев. зі сл. як.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Всі на його місці давно б завербували його і оком не змігнули (І. Багряний)
  • [і] о́ком не змигну́ти. Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети)
  • Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний)
  • — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що рятуйте кричатимеш (Григорій Тютюнник)
Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Приклади
  • Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути… Тут коло неї і впав (Марко Вовчок)
  • Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич)

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому.

Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Приклади
  • Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка)
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
  • Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
  • — Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)
Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади
  • аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

лупи́ти [свої́] о́чі, фам.

на (рідше в) кого--що і без додатка. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, вдивлятися в кого-, що-небудь, розглядати когось, щось. Приклади
  • лупи́ти ба́лухи, вульг. Вона [Варя] аж цвіте, коли на неї хтось з чоловіків балухи лупить (Я. Гримайло)
  • Луплю очі на книжку:. .що воно за книжка! (С. Васильченко)
  • І лупить Чіпка свої очі в темну темноту (Панас Мирний)
Марно витрачати час; байдикувати. Приклади
  • лупи́ти баньки́, вульг. — А ви чого баньки тут лупите? — визвірився на стетерілих хлопців Дришпак (І. Головченко і О. Мусієнко)

диви́тися очи́ма кого, чиїми, на кого--що.

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади
  • — Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
  • [Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

Примусити звернути увагу на щось. Приклади
  • Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчаній)
Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади, робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Приклади
  • Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський)
  • — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах)
  • — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко)

одни́м о́ком ски́нути на кого--що і без додатка.

Глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. Приклади
  • — Хоч би собі хоч одним оком скинути! — скрикнув місяць і, наче дзиґа, на одному місці разів зо сто покрутився (Панас Мирний)

диви́тися в о́чі (у вічі).

чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр)
  • [Долон:].. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка)
кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Приклади
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)
  • Тітка може вернутись… щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький)
кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Приклади
  • [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка)
  • Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ'яненко)

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

Хтось часто, постійно плаче. Приклади
  • о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього [у старого] очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах)
  • Очі їй [Юзі] днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом (Леся Українка)
  • — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник)

[аж] за о́чі хапа́ти.

Вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Приклади
  • Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (О. Кобринська)
  • У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..)
  • Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Ю. Опільський)

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому — чому, чиє, кого.

Хто-небудь помічає, оцінює і т.ін. когось, щось з-поміж інших. Приклади
  • На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський)
Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу)

стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка.

перев. недок. Кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось. Приклади
  • Арістотель-мудрець по садочку гуля,— Бач, Аглая іде і очима стріля! (І. Франко)
  • Орися крутилася біля Сергія Золотаренка.. Так очима на нього і стриже (Григір Тютюнник)
  • — Ой, свекруха ж комусь попадеться,— одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (О. Гончар)
Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Приклади
  • Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові (О. Ільченко)
  • Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець)
  • Підперши кулаками боки, стригнула [Мар'я] очима по всіх: — А ви чого скалозубитесь? (Я. Баш)

вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого--що.

Довго вдивлятися в кого-, що-небудь ( перев. бездумно, не сприймаючи баченого). Приклади
  • вту́питися по́глядом на що. — Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити [мотоцикл] не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився (О. Гончар)
  • вту́пити позі́р. Жабі, втупивши позір в електричну лампу, замислилась… (Олесь Досвітній)
  • Він… втуплював очі в глуху стіну сусідського будинку і прислухався до своїх думок (П. Панч.)
  • — Іди,— гримнув Христофор, втупивши в неї злісний погляд (О. Довженко)
  • Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмарами, і думав (Ірина Вільде)
  • — Олександра була школярка першого року… Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Грінченко)

зрива́ти о́чі.

з кого--чого. Постійно дивитися на кого, що-небудь. Приклади
  • З колиски матуся очей не зривала; Колишучи журно, пісеньку співала (П. Грабовський)
собі. Захоплено дивитися на когось, щось. Приклади
  • Поїхав і купив три корови. Таких не було на все місто. Як ішли на пашу, люди очі собі зривали, лице викривляло їм із заздрості (А. Крушельницький)
кому і без додатка. Привертати чиюсь увагу, приваблювати. Приклади
  • Поруч з бананами та ананасами зривали очі різні солодкі принади в барвистих обгортках (С. Майданська)
  • — Ти,— каже він,— молодичко, зриваєш мені очі, ріжеш моє серце. У чім,— каже,— красна квітко, та личко своє іскупала, що воно мене з розуму ізводить? (Марко Черемшина)

вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що.

Оглядаючи, сприймати, запам'ятовувати бачене. Приклади
  • Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар)
  • Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко)
  • Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах)

коло́ти (випіка́ти) о́чі кому.

Дратувати когось, не давати комусь спокою. Приклади
  • Не доглянута хата коле всім очі, кожне думає: а чому ця господа обдертими стінами чорніє (Є. Гуцало)
  • Нам тільки сакля очі коле; Чого вона стоїть у вас, Не нами дана (Т. Шевченко)
В'їдливо дорікати, докоряти кому-небудь чимсь, кимсь. Приклади
  • Випікають йому вороги очі, що син його комуніст (Ірина Вільде)
  • — Чого ж цьому не бути? — розгублено запитав [Дмитро] Мар'яну.— Ти мені не рівня. Я не хочу, щоб тобі мною хтось колов очі (М. Стельмах)
  • Хотілося стати, вивернути свої долоні всьому майданові напоказ — гляньте: в мозолях, порепані, чорні, як шкуратки! Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти (О. Гончар)

о́чі розгоря́ються / розгорі́лися у кого.

на кого--що. Хтось з інтересом розглядає кого, що-небудь. Приклади
  • — Тільки що зупинились на ярмарку, у мене розгорілись очі на коней (Збірник про Кроп.)
Чий-небудь погляд, вигляд виражає почуття задоволення, захоплення і т.ін.; хтось радіє або стає збудженим. Приклади
  • У Марії розгорілись… очі. Вона бігала кругом Василини і не могла надивитись на ту хустку (І. Нечуй-Левицький)
  • Треба бачити, як розгоряються у Костя очі, коли зайде мова про голубів! (О. Донченко)

нави́снути / нависа́ти на о́чі кому.

Привернути чию-небудь увагу, зацікавити когось. Приклади
  • [Горпина:] Як ти почнеш балакати про те, як ти мене любиш, то мені здається, що тобі нависло на очі моє хазяйство та худоба… (М. Кропивницький)
Зустрітися, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • — Це вже хтось тобі навис на очі. Щось таке та є! — обізвався Роман.— Ніхто мені не навис на очі. Я тебе полюбила і більше нікого в світі не буду любити (І. Нечуй-Левицький)
  • [Виборний:] Так чом же ви не одружитеся?..Чи ще, може, сужена на очі не нависла? (І. Котляревський)

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.

Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. Приклади
  • [Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
  • Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)

соба́чими очи́ма, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін.

обма́цувати / обма́цати очи́ма (по́глядом і т.ін.) кого, що, якими (яким).

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т.ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т.ін. Приклади
  • — Ну, а коли сказала [дочка] про булочника — залицявся ам один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький)
  • Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)
  • У мене так мурав'ї [мурашки] й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний)
  • Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок)
  • В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш)
  • Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

води́ти очи́ма.

скі́льки [мо́жна] осягти́ (осягну́ти, охопи́ти і т.ін.) о́ком.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)

з дру́гих оче́й, перев. зі сл. дізна́тися, поба́чити і т.ін.

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже важко, з великим напруженням. Приклади
  • Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети)

заму́лювати / заму́лити о́чі кому.

Непокоїти когось, викликати заздрість. Приклади
  • — Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка… Заздро стало, що в рибалки в кошику тріпається деколи жива осятрина [осетрина] або стерлядь… (Панас Мирний)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • [Варка:] Погнав [чоловік] у ярмарок телицю.., продав за вісімнадцять карбованців і всі гроші пропив… [Харько:] Що ж ти очі людям замулюєш? А очіпка хіба я тобі не купив? (М. Кропивницький)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади
  • й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
  • В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
  • Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
  • У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)
Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади
  • о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
  • — А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)
Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади
  • Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
  • Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)
Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади
  • Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
  • — Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
  • Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого.

закида́ти / заки́нути о́ком на кого.

Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися на когось. Приклади
  • Хоть [хоч] хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський)
  • Лише зараз усвідомив [Філько], що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде)

по о́чі, зі сл. робо́ти, турбо́т і т.ін.

Дуже багато. Приклади
  • — Роботи було по очі, що тут згадувати. Головне, з якою любов'ю ти до неї стаєш (З газети)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
  • Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

пока́зуватися / показа́тися на о́чі.

З'являтися до кого-небудь, кудись і т.ін. Приклади
  • Ганна, як на зло, так і не показувалася на очі. Відкрито ж розшукувати її не наважувався (В. Козаченко)
  • Потім раптово Юрко… місяців зо два не показувався на очі, і їй стало неспокійно на душі (М. Стельмах)
  • Левенець не був винятком. Його світлоярівська дружина Сашка викрила обман і негайно вигнала землеміра, заборонивши будь-коли показуватися на очі (П. Загребельний)
кому і без додатка. Зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — А не приходила [жінка]? — Ні, — сказав Тихін і поклав ложку, — не приходила, і сам ходив до неї, то не показалась і на очі (А. Головко)
  • Тільки непокоїла його та думка, як він покажеться дома родичам на очі? (Л. Мартович)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

з пе́рших очей.

аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т.ін.

за плечи́ма та за очи́ма.

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади
  • Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
  • На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
  • Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
  • Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
  • Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
  • Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
  • Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

метну́ти очи́ма (о́ком) на кого--що, куди.

по чому. Швидко оглянути щось. Приклади
  • Він зразу схопився, метнув очима по хаті (Панас Мирний)
Швидко зглянути на кого-, що-небудь, кудись. Приклади
  • метну́ти колю́чі о́чі. Метнув [Левко] на Карпа колючі очі (І. Цюпа)
  • Вихор метнув оком на чепурний садок (В. Кучер)
  • Од несподіванки й крику люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору (М. Коцюбинський)

хоч в о́ко (в о́чі) стрель.

Зовсім нічого не видно, дуже темно. Приклади
  • На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі (П. Гулак-Артемовський)
  • Іван, не кажучи й слова, подався до повітки. Тхнуло сухою прілістю й було вже тут темно, хоч в око стрель (Є. Гуцало)
  • Темний морок опустився на землю, й тут нічого не видно, хоч стрель у вічі (Панас Мирний)

неха́й (хай) повила́зять о́чі кому, лайл. , перев. жарт.

Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • нех повила́зять очі. І Дмитро чує, як старий з серцем шепоче: — Сіль та печина з поганими очима. Хто уроче — нех йому повилазять очі (М. Стельмах)
  • Нехай вашим ворогам очі повилазять, а наші рачки лазять (Укр. присл.)

тремтя́ть сльо́зи на оча́х у кого.

Хто-небудь готовий заплакати. Приклади
  • Дівчинка не хоче плакати, та вже сльози тремтять у неї на очах (З газети)

на по́вні о́чі чого.

Дуже багато, вдосталь (чого-небудь цікавого, дивовижного і т.ін.). Приклади
  • І саме близько Чумакового хутора під старими вербами, на шляху біля… колодязя, привал бувало роблять. Отут уже хлопцям дива на повні очі (А. Головко)

поверта́ти / поверну́ти о́чі.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Захекані дівчата здивовано під одним кутом повертають очі на отця Вікентія (М. Стельмах)
Звертати увагу на що-небудь. Приклади
  • — От і ви в Києві живете, і людьми освіченими зоветесь! Здається б, повинні повернути очі на громадські справи (Панас Мирний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

тума́н застила́є / застели́в о́чі чиї, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, сприймати зором через хвилювання, сильний біль, потьмарення свідомості і т.ін. Приклади
  • Маруся почула, як крутиться у неї голова, як туман застилає очі (Г. Хоткевич)
  • Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану і чую уразливий біль (Ю. Яновський)
  • Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Леся Українка)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади
  • — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

крити́чним о́ком, зі сл. огляда́ти, диви́тися і т.ін.

Вимогливо, прискіпливо, дуже уважно ( перев. з метою виявити вади, хиби). Приклади
  • Інколи він [завідувач кав'ярні] проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко)

полу́да на о́чі впа́ла кому.

Хто-небудь неправильно розуміє, усвідомлює певні явища дійсності. Приклади
  • Вона нічого не чула, не розуміла, полуда впала їй на очі (З газети)

хоч ви́дивись.

Дуже гарний, вродливий. Приклади
  • [і] о́чі ви́дивився б. [Пашка:] Як одягне [Михайло] жупан, та дорогим поясом підпережеться, та сиву шапку набакир,— і очі б видивилась! (М. Старицький)
  • [Платон Гаврилович:] То яку ти мені хотіла панночку радити, Федоро? [Федора (сміється):] Е, там дівчина хоч видивись (С. Васильченко)
Негустий, пісний, несмачний (про рідку страву). Приклади
  • Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (А.Тесленко)

і о́ком не прогля́нути чого, куди.

Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т.ін.). Приклади
  • А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський)

о́чі припа́ли (прикипі́ли) до кого--чого, перев. чиї, які.

Хтось довго, невідривно, пильно, довго і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • На якусь хвилину всі скам'яніли, і тільки очі, сповнені жаху, прикипіли до вікон (А. Шиян)
  • Костя знову сміється, а очі несамохіть так і припали до Христі (А. Головко)

не потика́тися на о́чі кому.

Уникати зустрічі, не зустрічатися з кимсь, не з'являтися до когось, де-небудь. Приклади
  • Може, вона ще стільки ж не потикалася їй на очі, коли б не трапилась щаслива нагода (Л. Юхвід)
  • Я цілісінький день не їла і нікому на очі не потикалась (Ганна Барвінок)

па́сти о́чі перев. на чому.

на що. Зазіхати на що-небудь, прагнути заволодіти чимсь. Приклади
  • — А ти, Микито, ґрунтика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його [нього] очі (С. Васильченко)
Пильно дивитися. Приклади
  • Варто йому [учителю] відвернутися — і вже Конопельський пасе очі під партою (Ю. Збанацький)
  • Сльоза, похнюпившись, потайки спідлоба пас очі на Катриних колінах (П. Панч)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади
  • лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
  • Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
  • Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
  • Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)
Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади
  • — Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
  • На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
  • Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
  • Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

з со́нних оче́й.

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т.ін.) кого, що, де.

па́дати / впа́сти в оча́х кого, чиїх.

Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Приклади
  • Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця (О. Гончар)

проми́ти о́чі кому.

Допомогти кому-небудь зрозуміти, усвідомити реальні факти; розкрити перед кимось сутність явищ, подій тощо. Приклади
  • На душі його почало робитися легше… при самій думці, що його капітал не… піде в руки неробів, котрі швидко зуміють промити йому очі (І. Франко)

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади
  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі).

Зримо уявлятися кому-небудь. Приклади
  • Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич)

о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому.

чим і без додатка. Чий-небудь вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т.ін.). Приклади
  • Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися (Б. Лепкий)
  • Очі [Галі] горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Панас Мирний)
Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Приклади
  • о́чі горя́ть огне́м. Біле лице її [Горпини] як крейда стало, очі горіли огнем, уста тремтіли (Панас Мирний)
  • Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський)

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).

плига́ти у ві́чі.

Не стримуючись, говорити кому-небудь грубі ущипливі слова. Приклади
  • Не зовсім дарма нападалася [свекруха] на Оксану, бо та таки мало що в хазяйстві уміла, та тільки чого ж вона так і кипіла, так і плигала в вічі, так страшно лаялась замість того, щоб показати або розказати (Грицько Григоренко)

впива́тися / впи́тися (вп'ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого--що, несхв.

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади
  • — Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
  • Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому.

о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї.

Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т.ін. Приклади
  • Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний)

о́ко не дріма́є (не спить і т.ін.) чиє, у кого і без додатка.

Хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т.ін. Приклади
  • Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись (О. Гончар)

приці́люватися / приці́литися о́ком.

Оглядати щось з певною метою, міркуючи про його місце десь, розмір, вагу і т.ін. Приклади
  • Розставляла [Устина] пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик)
на кого--що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому мимохіть зважуючи, оцінюючи щось. Приклади
  • — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим [оком] прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній)

о́чі вп'яли́ся чиї, в кого--що.

Хтось дуже пильно, невідривно дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • Очі Романа Петровича вп'ялися в обличчя дівчини (В. Козаченко)
  • Всі очі вп'ялися в нього, а він [Прокіп] спокійно все наближався (М. Коцюбинський)
  • Очі вп'ялися в знакомі [знайомі] школярські сторінки (С. Васильченко)
  • Очі його вп'ялися в постать механіка, що кинувся на видиму, невблаганну, жорстоку смерть (А. Шиян)

[мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й.

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т.ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т.ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма і т.ін.) яким (якими), кого, рідше що.

о́чі блука́ють (лі́зуть і т.ін.) чиї, по кому--чому, рідко поза кого.

Хтось повільно, прискіпливо, уважно і т.ін. оглядає кого-, що-небудь. Приклади
  • Стискаємо руки й схиляємо голови, але я чую, як його [хазяїна] очі лізуть десь поза мене (М. Коцюбинський)
  • Я бачив, як той добродій кілька раз проходив через вагон і кожен раз його неспокійні очі блукали по мені та по моїх речах (М. Коцюбинський)

свіну́ти (свіркону́ти) очи́ма.

о́чі [аж] злипа́ються у кого і без додатка.

Комусь дуже хочеться спати, відпочити. Приклади
  • Марія жде доньку на воротах. — Ну, як там було? — питає вона.— Сапали,— втомлено каже Ксеня, бо очі аж злипаються (В. Бабляк)

ла́сим о́ком, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

З корисливими намірами, остиво. Приклади
  • Ласим оком поглядав на молоденьких кріпачок (Легенди і перекази)
  • Віддавна вже поглядав на неї [кухарку] ласим оком. Отже, не міг зважитися навіть на ніякий натяк (Л. Мартович)

ви́дивити (ви́глядіти) / види́влювати [всі] о́чі.

перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т.ін. Приклади
  • ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама, — Як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас… (С. Васильченко)
  • ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров)
  • — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо… мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко)
  • От був у хаті її любий хлопець і знов пішов… Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький)
  • — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар)
Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь або чекаючи чогось. Приклади
  • Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький)
  • Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Народна лірика)
  • — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан)
тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Приклади
  • Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан)
Стежити за ким-небудь. Приклади
  • [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко)
Спостерігати що-небудь, за чимсь. Приклади
  • — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то… тяжко, то дуже тяжко… (Л. Мартович)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

во́вчим о́ком, зі сл. диви́тися, слідкува́ти і т.ін.

Жадібно, хтиво і т.ін. Приклади
  • Тимко слідкував за нею вовчим оком і снував по двору, щоб застукати її де-небудь один на один та хоч обняти по-парубоцькому (Григорій Тютюнник)

со́ром їсть (кри́є і т.ін.) о́чі чиї, кому і без додатка.

Хтось мучиться, страждає від докорів совісті; кому-небудь дуже соромно. Приклади
  • [Гнат:] Одну хвилину мені жаль Софії і сором їсть очі, а другу… другу — вся душа, всі думки у Варки! (І. Карпенко-Карий)
  • Як дізнаються, бува? Ото дівка? з паничем цілуватися?! Матінко!.. І Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Панас Мирний)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади
  • Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
  • Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
  • Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

вести́ о́ком за ким--чим.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • От-от уже зрада за повід смикне… Та щось верхівця насупроти жене, Себе перемігши, до друга бреде. Розлючений крук за ним оком веде (Б. Олійник)

опусти́ти / опуска́ти о́чі [в зе́млю].

Відчуваючи незручність, сором, збентеження і т.ін., дивитися вниз; засоромитися, знітитися. Приклади
  • опусти́ти очи́ці в зе́млю. Тільки добіга [дівчина] до якої кучі, де вже зна, що на неї пильніш усіх дивляться, тут вона очиці опустить в землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • опусти́ти зір. — Сьогодні до одної [дівчини] ходять, а завтра до другої.— Я до одної ходжу,— сказав я й опустив зір (Є. Гуцало)
  • Умовила хвора, і черниця тихо Сиділа, очі в землю опустивши… (Леся Українка)
  • Підберезов хотів щось сказати, але тільки ворухнув язиком і розгублено опустив очі (З газети)

сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!

Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили. Приклади
  • сли́хом слиха́ти. [Каленик:] А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! [Аблакат:] Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий)
  • ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти. [Настуся:] Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! [Сотник:] А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко)
  • — Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний)
  • [Назар:] Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок)

ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому--чому.

зір (по́гляд) то́не; о́чі то́нуть в чому і без додатка, безос.

Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Приклади
  • Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне… (Панас Мирний)
  • Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Грінченко)
  • Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (І. Нечуй-Левицький)

о́чі пропіка́ють [на́скрізь (до кісто́к і т.ін.)] кого.

Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т.ін. Приклади
  • Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

світ за о́чі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т.ін.

Невідомо куди; у безвість. Приклади
  • світ за очи́ма. Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чи ти, бува, з глузду з'їхав? — сіпнулась Настя. — Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? І церкву, і рідню, і могили. О, ні! Це вже нізащо (У. Самчук)
  • у світ за о́чі. У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський)
  • Зігнали [фашисти] у вагони.. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко)
  • [Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живого втопити! Піду світ за очі (І. Франко)
Не вибираючи шляху, куди завгодно. Приклади
  • Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах)
  • Шевченко… пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб)
  • Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка)

ухопи́ти очи́ма кого, що.

губи́ти з оче́й кого, що.

цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому.

Дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький)
  • —Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах)
  • Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер)
  • — Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т.ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т.ін.) о́чі (баньки́).

зневажл. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т.ін. Приклади
  • повитріща́ти ба́ньки́ (про багатьох). От ждуть вони [люди], стоять, Усі баньки повитріщали (Л. Глібов)
  • ви́ставити о́чі. Приятель мій і очі виставив. — Та Др[агоман]ов і не був у Галичині цього року (М. Драгоманов)
  • ви́рячити (ви́лупити) бульки́. — Абись не втратила того, що маєш! — вихопилося у Марічки отак раптово, як бува іншим разом ікнеться людині знічев'я. . Доцька вирячила бульки, а стара..: — Ти що? На чуже зазіхаєш? (Ірина Вільде)
  • Мати прислухалась і витріщала з дива очі: хлопець розказував українською мовою мужицьку казку (І. Нечуй-Левицький)
  • Ти начепи йому [Ослу] на шию срібний дзвоник. На вигоні телят перелякав: Ускочив у село — всяк очі витріщає (Л. Глібов)
  • — Це що таке? — він недоумкувато вилупив почервонілі від алкоголю очі (Л. Дмитерко)
  • Господар вирячив від здивування очі (А. Шиян)
  • [Мартин:] Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса — ну, чого очі вивалив? (І. Карпенко-Карий)
  • [Павло:] Хочеш, я тебе зразу одним словом остовпиню? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М. Кропивницький)
на кого--що. Пильно, уважно або з цікавістю дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • вибалу́шувати о́чі. Я витріщувала крізь темряву очі на неї, — таким голосом не говорила вона звичайно (О. Кобилянська)
  • ви́тріщити бу́ркала. — Чого буракла витріщила? Уклінно проси… (М. Стельмах)
  • Бігав [Іван] за Соломією, чудно витріщав на неї очі та докучав усякими дурними радами (М. Коцюбинський)
  • Мірошник вивернувся на широкій старомодній канапі і вилупив п'яні баньки на молодицю (І. Нечуй-Левицький)
  • [Федора:] Бач, який святий та божий. Женитись збирається, а на молодиць очі витріщає (С. Васильченко)
  • Підсунув [Мордко] окуляри аж на лисину й вирячив витрішкуваті баньки на Семена (М. Коцюбинський)
  • Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав: — Що баньки витріщив на мене? Скучив, мабуть, небоже Іване? (Н. Рибак)
  • Вона одразу впала [на гірці]. Спершу їхала головою донизу, потім її розвернуло, пальтечко, спідниця закотилися десь аж під шию, червонющі, наче пошиті з новісінького прапора, панталони запалахкотіли на сонці. Я мимохіть витріщив очі на те вогняне диво (А. Дімаров)

пра́вда о́чі ко́ле кому і без додатка.

Неприємно комусь визнавати себе винним, слухати істину, соромно комусь. Приклади
  • гірка́ пра́вда ду́же коло́ла о́чі. Шакун на лайку мовчав як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі (Панас Мирний)
  • Він просто говорив усюди правду… А правда.. очі коле (І. Цюпа)

вда́рити в о́чі кому і без додатка.

Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т.ін. Приклади
  • Коли відкрив бічні дверцята [броньовика], в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик)
  • Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний)
  • Яків протер очі, зиркнув на світло,— зелено-червоне кружало стояло над свічкою і боляче вдарило йому в очі (Панас Мирний)
Привернути увагу, стати особливо помітним. Приклади
  • Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько)

прода́ти о́чі псо́ві.

Втратити гідність задля якоїсь вигоди, користі. Приклади
  • — Розспівався. Найшов час!..— Не чіпайте його, хлопці,— подалі від лиха.— Усе скупив, бо псові очі продав!..— Наїв черево на чужому горі (М. Стельмах)

пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т.ін.).

тільки док. пове́сти о́ком. Подивитися на когось, щось. Приклади
  • Повів [Філіпчук] оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Ірина Вільде)
по кому--чому, на кого--що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь. Приклади
  • Ось він [лейтенант] зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (П. Колесник)
  • Вже він вважав грекиню удовою, волосся стало стовбула — цариця з гострою бровою на нього оком повела (Л. Костенко)
  • Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Н. Кобринська)
за ким--чим. Спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Тухольські громадяни, видячи її,.. з уподобою поводили за нею очима (І. Франко)

лю́бо о́ком гля́нути, перев. зі словосп.

таки́й, що. Гарний, привабливий. Приклади
  • По найновішому її [хату] поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко)
  • —Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади
  • ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади
  • — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
  • очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
  • о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
  • І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
  • В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
  • Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади
  • Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
  • Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти і т.ін.).

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Отаман Голий раптом вихопив свої обидва кольти, як моргнути оком, висадив у короб генеральського авта всі свої двадцять куль… (Я. Качура)
  • Як сполохнута перепілка, вона [дівчина] відскочила від його [Чіпки] і, тільки оком моргнути, майнула подовж жита (Панас Мирний)
  • І Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматику та вкинула її в піч (М. Коцюбинський)
  • Як оком кліпнути, вихопив [Грицько] лук і вмить зіскочив на землю (Юліан Опільський)

потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т.ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т.ін.) на о́чі.

перев. без додатка. Бути помітним, на видноті перед ким-небудь; привертати увагу, знаджувати. Приклади
  • Був у неї і собака з міді кований, і зайчик череп'яний, мережані ушка. Все те ні до чого, а вкупі воно блищить і на очі навертається, і рябіє — аж б'є (Марко Вовчок)
  • Нічого він [горобець] не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти,— де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з'їсть (Леся Українка)
  • А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний)
перев. док. Випадково зустрітися комусь. Приклади
  • [Сперанський] за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар)
  • Антон Герасимович на радощах кличе до гурту кожного, хто тільки на очі потрапить (О. Гончар)
чиї, кому. З'явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь. Приклади
  • Розмови з ним не шукала [Маруся], не наверталася йому на очі — хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок)
  • А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах)
  • В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар)

топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що.

Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Приклади
  • Фархад брав часом в руки той папір І затопляв в мальоване свій зір (М. Бажан)
  • Джон втопив зір у підлогу і хвилину мовчав (І. Багмут)
  • зато́плювати / затопля́ти зір. Довго він блукав по темних алеях, затоплював зір у високому спокійному небі (Дніпрова Чайка)
  • Уста з устами ізлились, І ми над зорі понеслись, В очах втопивши очі (М. Старицький)
  • Очі свої він [Івась] перевів уже в небо і топив свій ясний погляд у його непрозорій блакиті (Панас Мирний)
  • Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне;. .від його ж на мене недолею віє, Як гляну в крайнебо — серденько заниє (Пісні та романси..)

о́чі хапа́ють що, перев. чиї.

Хтось раз у раз дивиться, поглядає на що-небудь. Приклади
  • Дипкур'єр умирає. Його очі хапають стіни (Ю. Яновський)
Хтось швидко, блискавично помічає що-небудь. Приклади
  • Несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі (С. Васильченко)

впина́ти (вп'я́лювати) / вп'ясти́ (вп'я́лити) о́чі в (на) кого--що.

Пильно дивитись на кого-, що-небудь. Приклади
  • Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна (Д. Бузько)
  • — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір'я…— До кого, Маню? — спитав я і вп'ялив очі в її лице (О. Кобилянська)
  • Гальорка вп'яла очі на панів, розглядаючи їх, як цікавий, кольористий крам (С. Васильченко)

ті́льки дай на о́чі кому.

Покажи. Приклади
  • Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: Ото бомби кидають (Григорій Тютюнник)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

о́чі мета́ють і́скри, перев. чиї, куди, на кого і без додатка.

Хтось дивиться, поглядає сердито, гнівно, люто і т.ін. Приклади
  • о́чі ме́чуть і́скри. Хомині очі теж мечуть іскри (М. Коцюбинський)
  • Її злякали його очі. В цю мить вони, здається [очі], метали іскри (О. Гуреїв)
  • Голос його тремтів і зривався на високі ноти. Жести ставали різкими, очі метали іскри (І. Кириленко)
  • Очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (М. Чабанівський)

простроми́ти по́глядом (очи́ма) кого.

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади
  • [Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
  • [Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)
Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади
  • Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
  • Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
  • Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
  • Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
  • — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
  • Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
  • Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)
Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади
  • У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
  • Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
  • Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
  • Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
  • Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
  • [Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
  • Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

відкри́то гля́нути у ві́чі кому.

Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Приклади
  • Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому озлобленому газорізальникові Мамайчукові (О. Гончар)

продивля́ти / продиви́ти о́чі.

Неусипно виглядати кого-небудь. Приклади
  • Прислухалась наша мати Біля спаленої хати, Де чорніє яворина, Прислухалася три днини, Видивлялася три ночі, Продивляла мати очі (М. Стельмах)
  • Як голуб сивенький не верне до ночі, За ним друг миленький продивляє очі (Пісні та романси..)

розви́днилися о́чі, перев. чиї, які, у кого.

Хто-небудь став розуміти, зрозумів щось. Приклади
  • От недавно втекла [Василинка] до вас — і очі всі розвиднились. Ви до неї добром-ладком, вона й побігла… (Є. Гуцало)

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади
  • Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
  • Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
  • В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)
Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади
  • Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
  • Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
  • Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)

в оча́х.

На вигляд, помітно, швидко і т.ін. Приклади
  • Всі кажуть, що хтось в очах поправився за сей тиждень, та хтось навіть сам се почуває,— став сильніший (Леся Українка)
  • — І все мені починає подобатися тут: дівчина, і теща, і скриня, навіть волики в очах здалися більшими (М. Стельмах)
чиїх, рідше кого, чого. Як вважає хтось, за чиїм-небудь переконанням, враженням і т.ін. Приклади
  • Якщо десь у світі чують — Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, а якщо не маємо, то чому? (Л. Костенко)
  • Особливо дратує декого, що Шевченко в очах українців пророк (Л. Костенко)
  • Акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах)
  • [Мохаммед:] В моїх очах вона ні гарною, ні молодою ніколи не здавалась (Леся Українка)

бли́мнути очи́ма (о́ком) на кого--що і без додатка.

Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Приклади
  • І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко)
  • Кируша, не розуміючи, блимнув на нього [Зарубу] очима і почав швидко умиватися (В. Кучер)
Глянути на кого-небудь з певним виразом (докору, злості, гніву і т.ін.). Приклади
  • Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах)
  • Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний)

охопи́ти (осягну́ти і т.ін.) о́ком (по́глядом і т.ін.) що.

Оглянути, побачити перед собою що-небудь, усе на всю широчінь. Приклади
  • обхопи́ти би́стрим о́ком. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський)
  • Іноді… закльовувались у голові невеличкі ростки якихся таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний)
  • Ліси й ліси.. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник)
  • Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда)
  • Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет)
  • Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбрежжя [надбережжя] (О. Гончар)

бі́гати очи́ма.

о́чі стріля́ють чиї, на що, куди.

Хтось періодично швидко поглядає на кого-, що-небудь, кудись. Приклади
  • Іде [Юрко] прямо по стежці,.. косить десь ліворуч та ліворуч — туди очі стріляють, туди увага скерована… (І. Рябокляч)
  • Та не туди стріляли його очі.. не на непочатий моріжок польових квіток, а на підпушену грядочку огородних лілій (Панас Мирний)

прикипі́ти / прикипа́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром) до кого--чого.

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам.

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади
  • — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
  • — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
  • Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
  • Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд і т.ін.) до кого--чого, на кого--що, куди.

Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Приклади
  • Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік)
  • Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі.. у всі боки (Марко Вовчок)
Покладатися на когось, сподіватися на щось. Приклади
  • Був один… Він все до неба Свої зори обертав,.. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський)

пря́сти очи́ма.

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

ні з плече́й, ні з оче́й.

у ві́чі.

зі сл. ба́чити, із запереч. Зовсім, ніколи. Приклади
  • Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу у вічі (Укр. поети-романтики..)
  • Другі, кого не питала Пріська, казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
  • Черниш схвильовано продовжував: — А перескочиш ти Мораву, вирвешся на широкий тактичний простір, прийдеш першим туди, де тебе люди роками ждуть. Тебе там ще ні разу і в вічі не бачили, а вже думають про тебе давно (О. Гончар)
зі сл. говори́ти і под. Особисто, безпосередньо кому-небудь. Приклади
  • — Хоч один, кажуть, не витерпів, сказав правду у вічі тому вискочці (І. Цюпа)
  • Ніхто до сьогоднішнього дня не казав такого у вічі: він надіявся, що люди не знають його хитрувань (М. Стельмах)
  • [Скарбун:] Нічого, ми ще зустрінемось… [Назар:] Не заперечую. Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
Відверто, неприховано, відкрито. Приклади
  • [Руфін:] Я тебе пустив би, я б не одержав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: Пусти мене, бо ти мені бридкий (Леся Українка)
  • Слухачі йому в вічі відповідали глумом: Сокирі не треба їх [настроїв у творах], бо вона [сокира] слухає тільки дерев'яною ручкою могутні настрої оточення… (Т. Осьмачка)
  • [Гіта:] Невже ви не можете приборкати цього маленького тирана! Він глузує з вас у вічі, а ви ще й раді! (І. Кочерга)
У присутності кого-небудь. Приклади
  • — У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялися за очі (Панас Мирний)
  • — Не бійся вітру летючого, піску сипучого, стережися дами жирової. В очі добра — поза очі відьма (Григорій Тютюнник)

стриба́ти очи́ма.

прогле́діти (прогляді́ти, продиви́тися) [всі] о́чі.

Втомитися від виглядання, очікування кого-небудь звідкись. Приклади
  • В той день Оксана прогледіла на дорогу всі очі (П. Панч)
  • Впала ніч… шакали виють… Вітер… Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема (А. Кримський)

щоб о́чі не запада́ли, перев. зі сл. пи́ти, жарт.

Уживається перев. як побажання здоров'я при вживанні міцних напоїв та порада не залишати недопитого; на здоров'я. Приклади
  • Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пити до дна, щоб очі не западали (К. Гордієнко)
  • З великої сулії чоловікам налили повні склянки, а жінкам — повні чари, щоб не западали очі (С. Чорнобривець)

світи́ти (засвіти́ти) очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка.

тільки світи́ти очи́ма, без додатка. Не мати чим освітлювати приміщення. Приклади
  • А ще [їмость] лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Л. Мартович)
  • — Оце ж, синку, ані сірників, ані гасу.. Світять люди очима (Ю. Збанацький)
Пильно дивитися на кого-небудь. Приклади
  • — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Паточка (Григорій Тютюнник)
  • — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник)
  • Мій парубок [Яків] тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок)
Виявляти поглядом якесь почуття ( перев. гніву, роздратування). Приклади
  • — Облиш! — завищала вона [Маланка] пронизуватим голосом і засвітила на нього [Андрія] зеленими, повними злорадної втіхи, очима. — Не займай, скалічить (М. Коцюбинський)
  • — Принесіть березки! — сказала генеральша поважно, тихо, мов звеліла хустину або води подати, тілько [тільки] засвітила очима хожо (Панас Мирний)
  • Сашко Коваль докірливо світить гарячими очима (Ю. Збанацький)
  • Строганиха… тепло світила очима і просила гостей сідати на садовій лаві (А. М'ястківський)
  • Свекруха світила очима на невістку ще й тоді, як чоловік був дома; а як його у військо взяли, то докорам кінця-краю не було (Панас Мирний)

бли́снути очи́ма (о́ком) на кого--що.

Швидко глянути, подивитися на когось. Приклади
  • бли́скати очи́ма (о́ком). — Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами,— сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (В. Кучер)
  • Посміхнулась вона, блиснула очима й побігла доганяти гурт хлопців (І. Кириленко)
  • З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснула очима на Дмитра (М. Стельмах)
Глянути на кого-, що-небудь, виявляючи певні емоції (злість або радіть). Приклади
  • Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиснула очима.— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)

па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого--що, за ким--чим, в що і без додатка.

Дивитися на що-небудь, розглядати. Приклади
  • Зиркнув, аж мій Савка дригоміть під лісою та пасе оком, що я буду робити (І. Франко)
  • попаса́ти очи́ма (час від часу). Я часто вже крізь тин очима попасав. Який чудовий плід там… скрізь понависав (І. Франко)
  • Вадим вродливий надзвичайно, дівчата так і пасуть його очима (Ю. Мушкетик)
  • Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко)
  • Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Гончар)
Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Приклади
  • Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало)
  • Хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко)
  • Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр. присл.)
  • Знов строкатими табунцями розбрелися по садах гарему безжурні одаліски, знову пасли їх очима з-поза кущів і дерев невідступні євнухи (П. Загребельний)
  • Після першої спроби більше не приставав [слідчий], лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний)
  • Все нишпорить [в'язень] очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко)

лу́пнути очи́ма.

пуска́ти / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)] кому, на кого.

Привертаючи до себе увагу, поглядати на когось. Приклади
  • Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба гедзики пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти (М. Стельмах)
  • Не виглядають у… вікна вигодовані обличчя горничних, не пускають ґедзиків прохожим очима (Панас Мирний)
Кокетувати, загравати з ким-небудь. Приклади
  • А то сама [Тонька] присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала (О. Гончар)
  • Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима (Панас Мирний)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Приклади
  • Сіль тобі в очі,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах)
  • Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: сіль тобі в очі (М. Коцюбинський)

о́чі просо́хли у кого.

Хтось перестав плакати, у когось настало краще життя. Приклади
  • А тим часом Просохли очі у вдови. Неначе в Бога за дверима, У зятя та в сина Стара собі спочиває (Т. Шевченко)

хазя́йським о́ком, зі сл. огля́нути і под.

Дбайливо, уважно, по-господарськи і т.ін. Приклади
  • Хазяйським оком Віктор оглянув кімнату, придивляючись, чи все на місці, потім звернувся до братів (П. Автомонов)

хоч одни́м о́ком, зі сл. подиви́тися, гля́нути, погля́нути, поба́чити і т.ін.

Протягом короткого часу; побіжно, мимохідь. Приклади
  • Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село, хоч одним оком подивитися на його [на нього] (Панас Мирний)
  • Ми, тоді ще зовсім маленькі, з хвилюванням проходили повз садиби Короленка, щоб хоч одним оком глянути на усіма нами шанованого письменника-правдолюбця (О. Ковінька)
  • Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію (М. Коцюбинський)
  • — Так оце кортить сватів побачити хоч одним оком (Григір Тютюнник)

ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі.

Довго і часто плакати. Приклади
  • Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. Може,— думаю,— в його друга є дівчина (Марко Вовчок)
  • Розійшлися їхні долі, за них [дітей] батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко)
  • Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів)
Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Приклади
  • пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Українські народні пісні)
  • Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський)
  • Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади
  • — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
  • о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
  • о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
  • — За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
  • Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

досягну́ти (досягти́) о́ком.

Побачити. Приклади
  • Небо синє, чисте — ні плямочки.. Не продивитись його глибини, не досягнути оком до краю! (Панас Мирний)

помутні́ло в оча́х у кого, кому і без додатка, безос.

Хтось перебуває в стані запоморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Приклади
  • Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (І. Цюпа)
  • помутні́ло в голові́. Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (К. Гордієнко)
  • Коли побачив [Кузьма], що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Панч)

де́рти о́чі.

кому. Неприємно вражати, дратувати кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Максим знав, за кого віддав дочку. Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата (Панас Мирний)
кому і без додатка. Докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • Дари, та очі не дери (Укр. присл.)
на кого--що. Заздрісно чи з великим зацікавленням дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • — Та годі вам… на чужих зозуль очі дерти (Панас Мирний)

верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х).

Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приклади
  • Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний)
у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Запорожець:] Дайте нам свободу! (До Кошового) Вірно я кажу? [Кошовий (на піч):] Діду, вірно ми говорим? [Демид:] Ідіть, не крутіться перед очима… (О. Довженко)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • не ски́нути оче́й. У дверях стала висока дівчина,.. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчко)
  • Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний)
  • Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко)
  • скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю.Бедзик)
  • Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах)
  • ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо протягла на берег: — Хапай, служавий, бо втону! (О. Гончар)
  • — Але де вона [Маріора]? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський)
  • — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний)
  • — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк)
  • Жінки мали велику цікавість до Єльки, але… з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию… обраницю (О. Гончар)
  • Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський)

го́стре о́ко у кого.

Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т.ін. Приклади
  • Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко)

перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) на кого-що.

Поглядати, почати дивитися на кого-небудь іншого, на щось інше. Приклади
  • Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (С. Чорнобривець)
  • Матушка перевела очі [на Гавриїла], оглядівши з ніг до голови, стала питати: — Як звуть? (І. Микитенко)
  • Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на [Федора].., і серце її замирало (Панас Мирний)
  • Дівчата винувато і злякано переводили очі з одного [чоловіка] на другого (С. Васильченко)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи.

ні́де розгуля́тися о́ку.

Де-небудь немає можливості подивитися в далину (про обмежений якимись перешкодами простір). Приклади
  • На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний)

о́чі сльоза́ми (слізьми́) схо́дять чиї, кому.

Хтось часто плаче. Приклади
  • Сирітські очі сльозами сходять. очи́ці слі́зоньками ізіхо́дять. Зна вже,.. кому під вишнею рай, а кому під другою очиці слізоньками ізіходять (Марко Вовчок)

мани́ти [до се́бе] о́чі чиї, кого, чим і без додатка.

Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т.ін. Приклади
  • Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою (І. Нечуй-Левицький)
Викликати інтерес; цікавити. Приклади
  • А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день (З журналу)

хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно і под.

Дуже. Приклади
  • Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич)

клі́пати (бли́мати) очи́ма.

заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому.

Позбавляти здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Приклади
  • Але Роман не зрозумів [Петра]. Гнів очі хлопця засліпив, гірку, важку образу відчув він. Холод у душі ліг каменем зневіри (П. Дорошко)
  • Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя. Холод формалізму (О. Довженко)

ті́льки о́чі росту́ть у кого і без додатка.

Хтось дуже худий, схуд або худне. Приклади
  • Схудла, спала з лиця [Тамара], тільки очі ростуть (О. Гончар)

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т.ін.) кого, що, де.

Оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Приклади
  • — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи… поглядом усю вокзалію (Панас Мирний)
  • обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко)
  • Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко)
  • Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. Хіба я стара? (М. Коцюбинський)
  • Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов)
  • Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар)
  • Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький)
  • Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле)
  • Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах)
  • Він [Тимофій] окидає поглядом подвір'я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах)
  • Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький)
  • Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький)

ви́точити сльо́зи З ОЧЕ́Й чиїх, кого.

гостри́ти о́чі на кого, рідше на що, жарт.

Стежити за кимсь, приглядатися до кого-, чого-небудь, прагнучи здійснити щось. Приклади
  • І ворог мій на мене очі гострить (Сл. Гр.)
Кокетливо поглядати на когось, намагаючись привернути його увагу. Приклади
  • — Катря на тебе так очі гострила, що мені тільки у ченці одна дорога (Н. Рибак)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

Хто-небудь не може заснути. Приклади
  • Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький)
  • Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний)

[і] о́ком (ву́сом) не моргне́ш.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • — Попомни [запам'ятай] моє слово — і вусом не моргнеш, як Микита всіх обжене (Ю. Збанацький)
  • — Я повернусь — оком не моргнеш! (Ю. Шовкопляс)
  • Ніч у Севастополі коротка, пролетить, і оком не моргнеш (В. Кучер)

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь почав плакати. Приклади
  • Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко)
  • Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська)
  • сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки.. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський)

луди́ти о́чі кому, чиї.

Дурити, обманювати кого-небудь, приховувати правду від когось. Приклади
  • Слухають одного з тих, що цілими десятиріччями… обдурювали їх, залякували, лудили їхні очі (Остап Вишня)

о́чі зайшли́ (закипі́ли і т.ін.) слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, у кого і без додатка.

Хтось ледве стримує плач або плаче, заплакав. Приклади
  • — Що ви говорите? — сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами (І. Нечуй-Левицький)
  • У цю хвилину на стару жінку, сиве волосся якої вибилось з-під чорної хустки, а очі закипіли слізьми, страшно було дивитись (С. Скляренко)
  • — Чого ви, Марусю, так задумались? Ваші очі зайшли сльозами. От-от заплачете! — спитала Христина (І. Нечуй-Левицький)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади
  • більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
  • Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

з (з-пе́ред) оче́й.

бі́сики гра́ють (стриба́ють і т.ін.) в оча́х.

Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному, радісному настрої. Приклади
  • бі́сик в о́ці гра́є. Буває [Маруся] часом страх сумна. А часом бісик в оці грає (М. Коцюбинський)
  • Хоч би раз отут дівочі ніжки по травиці пролопотіли,— ніби зітхнув Роман, а в очах аж стрибають бісики (М. Стельмах)
  • Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)
  • Марія простягла руку, теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її очах (Ю. Смолич)

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого.

Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Приклади
  • Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець)
  • Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр. присл.)

о́ко в о́ко.

перев. з ким, зі сл. говори́ти, залиша́тися і т.ін. Наодинці з кимсь, без інших людей; тет-а-тет. Приклади
  • Сцена — велика трибуна, і автор п'єси залишається на ній око в око з глядачем… (О. Корнійчук)
  • Йому теж іноді хотілося знайти боярина й поговорити з ним око в око (П. Загребельний)
зі сл. зустріча́тися, стоя́ти і т.ін. У безпосередній близькості; віч-на-віч. Приклади
  • Стояли око в око, як колись під верандою під час тризни по Аркадію Річинськім (Ірина Вільде)
  • Старий не любив сходитися з Ковалевським, стріватися з ним око в око уникав (Леся Українка)
  • В додатку ще й те важке почуття, яке огортає нас, коли станемо око в око з кимсь, що не хоче говорити з нами, а нам треба сказати щось (І. Франко)
зі сл. ста́ти, ви́ступити і т.ін. Відкрито, чесно і т.ін. Приклади
  • Хоч око в око ви не сміли стати, Не сміли свої правди нам сказати, Ви підступом побили м'я [мене] без бою! (І. Франко)
перев. зі словосп. таки́й са́мий і под. Нічим не відрізняється від іншого; точно, абсолютно, повністю і т.ін. Приклади
  • — Побачив у ній [статті] майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні принципи і ідеали (І. Франко)
  • Кожний рік око в око такий самий, як попередній (І. Франко)
Дуже схожий на когось; такий самий, як хтось. Приклади
  • Око в око наш брат Хвалько, як небитий вертається з служби та тішиться з себе (Марко Вовчок)
зі сл. схо́жий, скида́ється і т.ін. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Магаферіда породила не хлопчика, а дівчинку, що око в око скидалась на Іреджа (А. Кримський)

сві́жим о́ком, зі сл. гля́нути, погля́нути і т.ін.

Не так, як раніше, як інші; по-новому. Приклади
  • Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим оком (В. Козаченко)

рва́ти о́чі.

кому. Привертати чию-небудь увагу; приваблювати кого-небудь. Приклади
  • Смаглявий красень в генеральських лампасах, рвав очі він чулим до краси селищанським молодицям… (О. Гончар)
на кого. Задивлятися на кого-небудь. Приклади
  • — Не рви очей на чужих дружин, Васю,— повчально промовив він.— Окрім того, ніколи не пробуй закохуватися на весіллях і взагалі на святах (П. Загребельний)
Різко виділятися чим-небудь. Приклади
  • Любив [Зігфрід] красивий, елегантний, але такий, що не рвав очей, одяг (В. Козаченко)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади
  • До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети)
  • — Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч)

прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого.

свердли́ти / посвердли́ти очи́ма (по́глядом) кого, що.

о́чі завидю́щі.

у кого, чиї. Хтось дуже заздрісний, жадібний, ненаситний і т.ін. Приклади
  • Здавна вже відомо, що панські очі завидющі, а руки загребущі (А. Шиян)
  • — Панські очі завидющі, а руки загребущі (Б. Грінченко)
зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін. Заздро, жадібно і т.ін. Приклади
  • Маріора завидющими очима поглядала на золото (Г. Коцюба)

мозо́лити о́чі кому.

З'являтися де-небудь, зустрічатися з кимсь. Приклади
  • Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очі (І. Гончаренко)
  • Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома (А. Головко)
Постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Мокрина:] Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом. А на тобі все скропиться, коли будеш мозолити їм очі в селі (П. Козланюк)
  • Мозолить там очі усім, набрида (С. Олійник)
  • [Боб ( спалахнув):] Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Я. Галан)
  • Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити!..Прощавайте, Настасіє Андріївно! (Олена Пчілка)
Набридати своїм виглядом, заважати (про речі). Приклади
  • Стільці так мозолять йому [діду] очі, що він кричить до Оксани (І. Драч)

відво́дити / відвести́ о́чі.

від кого--чого. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Наталка не могла одвести від нього очей (О. Гончар)
  • Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився (Я. Гримайло)
кому, від кого. Навмисне відволікаючи увагу від кого-, чого-небудь, обдурювати когось. Приклади
  • Украде [Тимошко] бувало… та й підкине другому, щоб від себе очі одвести (Панас Мирний)
  • — Доведеться, панове-товариші, — каже отаман, — туркові очі одвести. Чи є охочі? (П. Панч)
  • Іч, як він, падлюка, викручується! Жолкевський їде до нас по виписчиків, а він [Сагайдачний] нам очі відводить! (З. Тулуб)
від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь; уникати зустрічі очима з кимсь. Приклади
  • Аж од дверей ніс на собі Давид її погляд, а це тільки вловив. І щось було в ньому, від чого порубок швидко відвів очі (А. Головко)
  • Галка розглядала по кімнаті; її таки щось непокоїло. Ярослав уловив її погляд, відвів очі (Ю. Мушкетик)
  • Помирає їх [товаришів] улюблений командир Андрій Федорченко.. Молодший їздовий Тягнибіда відводить очі набік, щоб приховати сльози (О. Довженко)

не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі).

Не спати, не могти заснути. Приклади
  • Лише перед світанком склепила [Марійка] очі, але зараз же і прокинулась (О. Донченко)
  • склепи́ти о́чі. Не стелившись, полягали спати, але чи склепив хто очі на часинку? (А. Головко)
  • Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч)
  • Знає напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко)
  • Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (В. Кучер)

неси́тим о́ком, зі сл. загляда́ти, диви́тися і т.ін.

Жадібно, заздрісно і т.ін. Приклади
  • Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа [світу] зазирає (Т. Шевченко)
  • Григорій Сковорода співав про те саме, про що писав свої філософські твори. Пізнавай себе, не дивися неситим оком на край світу і на свого сусіда (З журналу)

нови́ми очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т.ін.

побі́гти очи́ма (по́глядом).

відкри́лися / відкрива́ються о́чі кому, на кого--що.

Хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стає зрозумілим щось. Приклади
  • о́чі розкри́лися. Тільки що відправив [молебень Божої Матері], а у мене очі й розкрились. Воно, бачиться, молитва й одоліла дияволову силу (М. Костомаров)
  • Тепер.. відкривались йому очі, починав бачити і розуміти (І. Франко)
  • — Слухай,— мовив я, бо мені раптом наче відкрились очі на те, що я досі бачив (Є. Гуцало)
  • на́че о́чі відкри́лися. Шевченко на власні очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник)
  • По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку (О. Гончар)
  • [Курінний:] Я радився з Рипнюком… [Мирон:] Ви б з людьми більше радились,.. вам би очі відкрились… (М. Зарудний)

хова́ти / схова́ти очі (по́гляд) від кого і без додатка.

Відвертатися, не дивитися на кого-небудь від сорому, ніяковості, незадоволення тощо. Приклади
  • [Никандер:] То ти хочеш, щоб і я з громади випав, а батькові блудним сином став, щоб поза кутками огинався, од брата очі ховав?.. Ні, вже годі! (М. Куліш)
  • Аж назустріч їм ще двоє школярів, років по шістнадцять, а може, й по сімнадцять. За руки взялися.. Забачивши старших, пустилися, пішли порізно, нахиливши низенько голови, очі ховають… (Григір Тютюнник)
  • — Так я, люди, кажу? — непевно обернувся до лісовиків, але ті ховали від нього погляди (М. Стельмах)
  • Я на тебе моргаю, а ти сховав свої очі, неначе загорнув їх у ту книжку (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти пам'ятке́ о́ко.

Бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене. Приклади
  • Око… мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах)

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом і т.ін.) кого, що.

стра́тити о́чі.

Осліпнути, втратити зір. Приклади
  • Я його спитав, яким побитом стратив він очі. Він розповів, як… вів троє коней напувати.. Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою (Г. Хоткевич)

о́чі вила́зять у кого, кому, від чого.

Комусь неприємно, незручно, совісно і т.ін. Приклади
  • Давно вже в мене очі вилазять од того сорому за шляхетне панство (С. Васильченко)

милува́ти о́ко (о́чі, зір) чим і без додатка.

Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т.ін. Приклади
  • Після душного, тісного города найбільш захоплювала ця широта краєвиду; після пороху й диму особливо милували око зелені хліба та шпориш, що поріс край дороги (В. Винниченко)
  • Природа може милувати око, але пам'ятки культури навертають думку до людини, що їх створила (З журналу)
  • Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (П. Колесник)
Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. Приклади
  • Поле завжди милує зір буйним колосом (З газети)
  • Прекрасну вазу… створила художниця Криворукова. Милувала зір м'яка, ніжна гама її барв (І. Волошин)
  • Віддавали чолом [люди] тим чудовим горам, вкритим лісами, що від дитинства милували їхні очі (В. Гжицький)
  • Будинки дерев'яні, рублені, з різьбленими наличниками на вікнах. Колись вони, мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч)
  • Троїце-Сергієва лавра милувала око чистотою й доглянутістю, пишністю архітектури, мальовничістю храмів (З журналу)

спа́сти на о́чі кому.

Раптово стати поміченим ким-небудь. Приклади
  • Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко)

[аж] і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх.

Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т.ін. Приклади
  • Вперше за весь час [бесіди] академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко)
  • Мар'я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний)

о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка.

Швидко змінюючи об'єкт спостереження, хтось оглядає відразу багато чогось. Приклади
  • Очі його [панича], як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний)
Швидко читати. Приклади
  • Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич)
Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т.ін. Приклади
  • о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко)
  • Збентежено забігали очі в старої.. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук)
  • — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвост попідгинали, як ото цуцики (В. Большак)
  • Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев'яне, а в'їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко)

коло́ти очи́ма кого, що.

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком і т.ін.) кого, рідше що, перев. яким.

Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т.ін. Приклади
  • І обняла щасливим оком сіру фігурку сина (М. Коцюбинський)
  • Тепер коли йому, хай навіть жартома, було заборонено дивитись на неї [Марію], він просто обняв її поглядом (Ю. Бедзик)
  • Прокіп обіймав оком Гафійку (М. Коцюбинський)
  • І кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (О. Гончар)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Панас Мирний)

на о́ко.

перев. зі сл. визнача́ти, прикида́ти, рахува́ти і т.ін. Без точного підрахунку, обчислення, вимірювання і т.ін.; приблизно. Приклади
  • Агрохімія не терпить мірки на око, приблизно. Це досить складна наука. Вона дає користь лише тому, хто оволодіє нею (З газети)
  • — Тепер ти поки останній ківш набереш, з першого вже аналіз маєш, а тоді все на око, на око (О. Гончар)
  • Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше (В. Поліщук)
  • Чепіга прикинув на око яничарську орду, що вийшла з фортеці, і прийшов до висновку, що в її лавах не менше двох тисяч бійців (С. Добровольський)
  • Старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око (О. Гончар)
  • — Можна не раз і при тім ошукатися: торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги, а вона легка (І. Франко)
За зовнішнім виглядом. Приклади
  • Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око —.. найголовніш, з малюнками (Наука і культура)
  • Неможливо на око визначити вік цієї приємної літньої людини (О. Бердник)
  • Обгорнув землю. Ватяний килим [хмари], горбистий і м'який на око, здавався безкінечним, як сніжна пустеля (Ю. Бедзик)
  • Отак і йшло життя — в тоненькій якійсь гармонії… Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно (Г. Хоткевич)
  • Добре, просто на око вміють вибирати спілі кавуни і тато Терешка, і дядько Оврам Остапенко (Т. Масенко)
Не пов'язаний з точними розрахунками; не такий, як треба. Приклади
  • Були зібрані і узагальнені куховарські рецептури в єдині Збірники розкладок, вони давали можливість перейти від роботи на око до точного дозування продуктів (Технол. пригот. їжі)
  • Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий —.. на око, з дорослих (В. Яворівський)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому.

Викриваючи що-небудь, показувати комусь справжній стан речей, сутність чого-небудь. Приклади
  • Шевченко ніколи не мирився з панами, відстоював інтереси трудівників, розкривав їм очі на соціальну неправду (З журналу)
3.на кого--що. Дати можливість переконатися у помилковості своїх поглядів стосовно когось. Приклади
  • Це свята правда, і колись ви дякуватимете, що я відкрив вам на неї очі (В. Дрозд)
  • [Леся:] Я вам вдячна, Тарасе, Ви відкрили мені очі на цю людину (Л. Смілянський)
Показувати, розказувати усю правду про щось. Приклади
  • Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб)
  • [Чумак:] Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко)
  • — Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі… Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук)
  • Мабуть, що так… якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя… (Л. Дмитерко)
на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Приклади
  • Петербург, курси багато чого мене навчили, багато на що розкрили очі (І. Кочерга)
  • Вона [вчителька] багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила (П. Тичина)
  • Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький)
  • Учень, а нині високоосвічена людина, згадки свої закінчив так: Кобзар Т. Г. Шевченка відкрив мені очі на чимало тоді незнаного (О. Ковінька)

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т.ін.

Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Приклади
  • Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною [селом], то й не впізнав її, так вона змінилася. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади
  • Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади
  • Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
  • — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка.

Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Приклади
  • рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. ..Не люблять неволі, напівправди, менжування людьми, крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу)
  • Рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте, — кажу, — пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: Все попереду… (А. Крижанівський)
  • рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик)
  • — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов'яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети)
  • Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик одважиться, по стародавній мові. Що хлібець їж. А правду ріж. Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади
  • — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
  • Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

обдава́ти / обда́ти очи́ма (по́глядом) кого, перев. якими (яким).

залива́ти / зали́ти о́чі [горі́лкою].

Дуже напиватися. Приклади
  • — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало)
  • позалива́ти о́чі (зневажл. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п'янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять… (Панас Мирний)
  • — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян)
  • — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний)
перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). Приклади
  • о́чі горі́лкою позалива́ти ( перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб… грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають… всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко)

мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма) кому і без додатка.

Поставати в уяві; ввижатися, згадуватися. Приклади
  • Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум'яне, піджарене… (О. Донченко)
Знаходитися на видному місці; бути помітним, привертати увагу. Приклади
  • [Одарка:] Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу [серед] дня з парубком на вулиці стояти? — маяче [маячить] усім у вічі, як та верства! (Г. Квітка-Основ'яненко)

о́чі появи́ти де, куди, до кого.

З'явитися десь, навідатися кудись, до когось. Приклади
  • Такий мені сором, що вже швидко не можна буде далі мені між люди і очей появить (І. Нечуй-Левицький)
  • [Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний)
  • Тепер стидно в селі і очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (П. Куліш)

ма́ти пристрі́ляне о́ко.

Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Приклади
  • Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар)

ра́дувати о́ко.

Приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Тече Псьол… Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня)
  • Дивився Григорій на гостю, і серце кров'ю облива́лося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд)

о́чі бли́снули [гні́вом] чиї.

Хтось глянув дуже сердито, суворо, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (О. Довженко)

сві́тле о́ко у кого.

Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т.ін. Приклади
  • — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган)

оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом).

що. Швидко прочитати, проглянути щось написане. Приклади
  • Ориська оббігла записку очима й перелякана зімняла [зім'яла] її, мало що не проковтнула (Ірина Вільде)
кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • Він оббігав поглядом своїх дивно сивих очей тісний форум, різонуло його по самому серцю буйністю барв на святкових шатах (П. Загребельний)
  • Дівчина зніяковіла і ще прикріше почервоніла. Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі (Ю. Яновський)
  • Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий)
  • Вдова оббігла все оком,.. усміхнулась (В. Бабляк)
  • Хутко очима оббіг натовп (А. Головко)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

в о́чі.

зі сл. не б́а́ч́ит́и і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, ніколи. Приклади
  • В Одесі думаю ще й нове що-небудь почать… Там уже й Гейне знов буду писать, а то я тут його і в очі не бачу (Леся Українка)
У присутності того, про кого йдеться. Приклади
  • Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Л. Мартович)
При безпосередньому спілкуванні. Приклади
  • В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах)
  • — В очі добра — поза очі відьма! (Григорій Тютюнник)
зі сл. говори́ти і под. Прямо, відверто і т.ін. Приклади
  • В очі жадне ані слово не писне, бо боїться (Б. Лепкий)
  • [Назар:] Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
  • — Таке безстидство в очі говорить і ні крапельки не соромиться (М. Стельмах)
  • Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (М. Коцюбинський)

прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого.

прили́пнути очи́ма.

невесе́лим о́ком, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін.

Безрадісно, з сумом, журячись і т.ін. Приклади
  • Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист… (Панас Мирний)

заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т.ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т.ін.) о́чі.

на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Приклади
  • Багато на що заплющували очі і діяв закон загальної амністії (З газети)
  • Отож люди жили в основному із власних городів, що зеленіли при кожній хатині, на що герой наш, совіслива людина, поки що заплющував очі (А. Дімаров)
  • Гадають, певно, що він заплющив очі на те шкідництво або навіть й потурав йому (М. Ю. Тарновський)
Умерти. Приклади
  • — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Є. Гребінка)
  • — Я все більше та більше ослабаю… і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (О. Кобилянська)

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади
  • затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
  • нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
  • У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
  • І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)
Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади
  • Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
  • Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром).

о́чі відбира́ти.

Вабити, приваблювати своєю яскравістю, приємним виглядом і т.ін. Приклади
  • — Підкликає мене вчора пальцем Петро-лавошник..: привіз, каже, одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)

зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм).

хоч о́ко (о́чі) ви́коли (ви́йми, ви́бий і т.ін.).

Зовсім нічого не видно. Приклади
  • У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Ліс кругом, болото і поночі, хоч око виколи (Григір Тютюнник)
  • Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Темно, хоч виколи очі, Мертва стоїть тишина (В. Бичко)
  • І пітьма, хоч око вийми (О. Довженко)
  • [Шеремета (входить):] Свисни ще раз, бо темно, хоч око вибий (Мирослав Ірчан)
  • — Нічого ж не видно, хоч око вибери! (Є. Гуцало)
  • хоч о́чі повико́люй. Темно, хоч очі повиколюй (М. Номис)

прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір і т.ін.) чиї (чий).

Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Приклади
  • Дивився, як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір… (Є. Гуцало)
  • Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (М. Коцюбинський)

в сто оче́й диви́тися за ким.

втопи́ти о́чі (зір, по́гляд) у що, рідко в чому.

Пильно, уважно і невідривно вдивлятися в щось. Приклади
  • Він вхопив синка, посадив на коліна і пригорнув його свіже личко до свого блідого лиця, а потім втопив свій погляд в блискучих Марусиних очах (І. Нечуй-Левицький)
  • Обушний знову втопив очі в стрункі разки мертвих букв, і поволі вони оживали в його уяві, спалахували каскадами бесемерівських вогнів, гуркотіли тракторними колонами (І. Кириленко)
Бездумно дивитися куди-небудь, на щось, не відводячи погляду. Приклади
  • — Оленка мовчала, втопивши очі в підлогу (А. Хижняк)
  • Хазрет не відповів. Він щось міркував, втопивши зір в одвірок (Олесь Досвітній)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] на кого і без додатка.

лі́зти на о́чі кому і без додатка.

Часто з'являтися перед ким-небудь, набридливо перебувати біля когось; бути на видноті. Приклади
  • — Обійдеться,— заспокоював її [Ксеню] Гнат.— Головне, не лізти на очі (С. Голованівський)

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх.

Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Приклади
  • Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник)

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма, і т.ін.) з оче́й чиїх, у кого і без додатка.

трима́ти на о́ці кого, що.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не важко було помітити, що його [капітанові] люди пильнують за нами, постійно тримають нас на оці (В. Земляк)
  • Друковані органи Спілки письменників України постійно тримають на оці творчість одеситів (З газети)

не відрива́ючи (не відво́дячи) оче́й (по́гляду), зі сл. диви́тися і под.

о́чі впа́ли чиї, на кого--що.

Хто-небудь помітив когось, щось, зупинив погляд на комусь, на чомусь, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Яків ще раз обвів хату. Очі його упали на бабу Оришку (Панас Мирний)
  • А тут мур розвалений од саду. На латку подзьобану очі впали, отут розстрілювали (А. Головко)
  • Він зирнув через одчинені двері в кімнату і його очі впали на Тодозю (І. Нечуй-Левицький)

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі.

Виявляти подив, здивування. Приклади
  • Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми… намагалися не помічати. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусана зробила великі очі (М. Коцюбинський)

перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом).

згуби́ти о́чі.

Дуже соромитися, зніяковіти. Приклади
  • — Як твої справи? — сказав мені Олекса! — Тезиси [тези] готові? Я, згубивши очі, почав нишпорити по кишенях, шукаючи міфічні тезиси (Л. Первомайський)
Втратити зір, осліпнути. Приклади
  • Мені відчинив сліпий дідок, що колись згубив очі на музичній фабриці (Олесь Досвітній)
  • — А може, це я згубив очі на греблі? Нічогісінько не бачу! Їй-богу, нічогісінько!.. — говорив Кайдаш сам до себе (І. Нечуй-Левицький)

стирча́ти (стримі́ти і т.ін.) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому.

Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т.ін. Приклади
  • Уже давно вона [комора] стирчить спичкою в оці (Панас Мирний)
  • Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній)
  • Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний)

аж о́ко в'я́не від чого і без додатка.

Стає страшно, моторошно і т.ін. від чого-небудь. Приклади
  • Вовки витягали соло, аж око в'януло (І. Франко)

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого--що.

одни́м о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися, гля́нути, загля́нути і т.ін.

Трохи, все-таки, між іншим і т.ін. Приклади
  • Якщо я тільки рік повчився.., якщо тільки одним оком зміг заглянути в інший світ — то й цього досить, щоб я назавжди залишився сформованою людиною (Р. Іваничук)
  • Я ж святі слова кажу,— прогрес вимагає одним оком і на Захід позирати (О. Ковінька)
Без поваги; зверхньо, непривітно і т.ін. Приклади
  • Вийшов пан. Він був гарний на лиці, ставний такий і дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком, через плече (Марко Вовчок)

примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма) до чого і без додатка.

Ретельно оглянути щось, намагаючись визначити його розмір, обсяг і т.ін. Приклади
  • примі́ряти о́ком. Окинувши вивчаючим поглядом місцевість, він… ще раз приміряв оком, ніби пересвідчуючись у своєму висновку. — Так, — сказав він комусь уголос. — Отут найкраще місце… (З журналу)
  • — Вікна будуть великі, їй би такі теж згодилися, примірилася оком Катерина (Л. Первомайський)
  • Дідусь замислено почухав борідку, помахуючи мотузкою, що тримав у руках, приміряючись очима до речей, як їх краще взяти (О. Копиленко)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади
  • — Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
  • — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

із зав'я́заними очи́ма.

поба́чити на [свої (вла́сні)] о́чі.

Переконатися, упевнитися особисто в чому-небудь. Приклади
  • поба́чити своїми очи́ма. Як доля коли-небудь понесе Вас до Полтави, то своїми очима побачите, чи здатна та Лимерівна на що-небудь (Панас Мирний)
  • Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Марко Вовчок)
  • [Аецій Панса:] Щось там гомоніли немовби ви розлуку мали брати Тепер я бачу: брешуть. Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка)

о́чі вели́кі в кого.

Хтось занадто цікавий ( перев. до чужих справ); безцеремонний. Приклади
  • У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький)

[і] о́чі повила́зять (ви́лізуть) кому і без додатка, зневажл.

Хтось помре, загине. Приклади
  • — Добре знаю, що треба жити по правді. Але знаю і друге: роби по правді — очі вилізуть. Того й бредеш поміж двома берегами, рятуючи тіло і топлячи душу (М. Стельмах)
  • Коли по справедливості розберуться — випустять [з тюрми], коли не доберуться до правди — сидітимеш, поки й очі повилазять (Ю. Збанацький)

встроми́ти о́чі в зе́млю.

Не дивитися прямо на кого-небудь, потупити погляд. Приклади
  • Устромила очі в землю і слова не промовить (Словник Б. Грінченка)
  • Глянув цар на сестер, питає, а вони дрижать, неначе трясця їх трясе, устромили очі в землю і слова не промовлять (О. Стороженко)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

хазя́йське о́ко.

Господарський, дбайливий нагляд, догляд. Приклади
  • Пропадало добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський)

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого.

Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Приклади
  • Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко)
Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. Приклади
  • До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий)
Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. Приклади
  • — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади
  • Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

ходи́ти з те́мними очи́ма.

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади
  • Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т.ін.)], зі сл. іти, бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямі; будь-куди, навмання. Приклади
  • Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок)
  • В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський)
  • Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок)
  • Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий)
  • [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький)
  • Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд)
  • З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко)
  • — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець)
  • Він, швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський)
  • Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський)
  • Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка)

пра́ве о́ко чиє, жарт.

Найближча комусь, найнадійніша для когось людина у справі, що вимагає пильності, спостережливості, обачності і т.ін. Приклади
  • То його праве око (Укр. присл.)

вироста́ти / ви́рости в очах.

Поставати перед ким-небудь, уявлятися комусь. Приклади
  • Я тільки раз його [Кропивницького] на сцені бачив — Титана, що зламали вже літа,— Та молодим в очах він вироста, Бо я таким в душі його відзначив (М. Рильський)
чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Приклади
  • — За той час, що я вас не бачив, ви в моїх очах виросли більше, ніж можна уявити (А. Хорунжий)
  • Був [Микола] приємно вражений тим, як повернув справу Андрій. Товариш враз виріс у його очах (Ю. Збанацький)
  • Після свого успіху ще більше виріс [Маковей] в очах телефоніста (О. Гончар)
  • Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Нечуй-Левицький)

не могти́ відірва́ти оче́й від кого--чого.

не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)], з дієсл.

Не бентежачись, не ніяковіючи, не соромлячись; упевнено. Приклади
  • А він [Хома Хаєцький], бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку його, знав, з чого почати (О. Гончар)
  • — Саме з Стадницьким по чарці випивав,— не моргнувши оком, відповів Дзвонар і запишався (М. Стельмах)
  • — Та мені це все легше було зробити, ніж зайця на ходу підкувати,— не моргнувши оком, продовжував Харитон Макарович (Ю. Мокрієв)
Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т.ін. Приклади
  • — Брехні повірила! — не моргнувши оком, заперечив, щоправда не дуже упевнено, Грицько (А. Головко)
  • — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Собко)
Без почуття страху; спокійно, рішуче і т.ін. Приклади
  • — Прибити, чи що хочеш? — не рухаючись з місця, не зморгнувши оком, питала вона (Переклад С. Ковганюка та ін.)
  • Дай же, Боже, так спокійно І мені в труну зійти… Знавши втіхи, знавши втрати,— Горе й радість заодно,— Не моргнувши споглядати На могильне полотно (П. Грабовський)

за краси́ві (прекра́сні) о́чі.

Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Приклади
  • — Танки теж, знаєш, народне добро і за так не даються, за красиві очі (І. Малишевський)
  • ра́ди (зара́ди) га́рних (прега́рних) оче́й. У тій самій фразеологічній одиниці можуть співіснувати: а) непрефіксовані і префіксовані, а також різнопрефіксні утворення: дерти (задирати) носа;.. ради (заради) гарних (прегарних) очей та ін. (Фразеологія..)
  • Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Добровольський)

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

[аж] в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка. безос.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т.ін. Приклади
  • Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Ю. Смолич)
  • Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. В очах рябіло від яскравозелених, жовтогарячих і червоних гарусових та шовкових хусток (З. Тулуб)
  • А верби виблискують, аж у очах рябіє (А. Тесленко)
У кого-небудь наступає стан перенапруження, перевтоми і т.ін. Приклади
  • Не стукаючи, вскочив [Саїд] у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря (Іван Ле)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й.

низа́ти очи́ма.

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. Приклади
  • — ..І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник)

прикида́ти / прики́нути о́ком на кого--що.

Оглянути когось, щось з метою визначення обсягу, розміру, кількості і т.ін. Приклади
  • Коли закінчили вичитувати і я прикинув оком на тих, кого викликали, то побачив, що мало хто залишився в тій конурі (Ю. Збанацький)

пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом) кого.

гра́ти очи́ма до кого і без додатка.

гля́нути недо́брим о́ком на кого.

За народними уявленнями поглядом пошкодити, заподіяти нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; наврочити. Приклади
  • — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок)

недре́мне о́ко чиє.

Той, хто вірно служить комусь, надто пильний. Приклади
  • А-а, вартових міняють! Жандармам теж не спиться. Недремне око його величності государя!.. (В. Шевчук)
  • — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? (М. Сиротюк)
Постійний нагляд, спостереження з боку кого-небудь. Приклади
  • Для них обох, засланців, які постійно перебували під недремним оком жандармських лакиз, було небезпечно (З газети)
  • Значні заслуги також має Грабовський як перекладач, публіцист, літературний критик. Цей різноманітний і значний доробок поета з'явився за якихось півтора десятка років — на степах, під недремним оком тюремного наглядача (З журналу)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

Дуже, точно, абсолютно. Приклади
  • Дочка в неї уродилася схожа,— як у око впала,— на того чумака-кремеза, що ото її батька покійного питав (Марко Вовчок)

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка.

Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати увагу (про когось). Приклади
  • Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник)
  • Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало)
Бути особливо помітним; недоречно виділятися серед чогось (про речі, предмети). Приклади
  • му́ляти о́ко. На фасадах нових споруд не повинні з'являтися малохудожні твори: кераміка — матеріал довговічний, і кожна помилка мулятиме око впродовж багатьох років (З журналу)
  • То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах)
  • Серед усіх будівель один він [сарай] стояв на замку й муляв очі (А. Головко)
Бути предметом зазіхань, заздрощів. Приклади
  • Земля, що її з давніх-давен запосів український народ, була надзвичайно родючою,..вона завше муляла очі ворогам нашим і вабила їх до себе (З журналу)
перев. без додатка. Бути на видному місці; виднітися (про що-небудь). Приклади
  • му́ляти о́ко. А там, де має бути шкільний сад, ще муляють око купи битої цегли, піску, трісок та різного сміття (Ю. Збанацький)
  • Їдем, їдем, а він усе є. Відсунути б його [собор] куди-небудь з горизонту, щоб очі не муляв… (О. Гончар)
чим. Демонструвати, показувати що-небудь комусь. Приклади
  • Не будемо їм [людям] очі муляти своїм коханням (В. Шевчук)
Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Приклади
  • Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: Хоч очей не муляй… (Я. Стецюк)
  • До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
  • Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник)
Викликати незадоволення, дратувати і т.ін. Приклади
  • наму́ляти о́чі. — Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан, і полісовщики в'їлися на тебе, намуляв їм очі (М. Стельмах)
  • — Поки ми в Польщі жили, тен [цей] панський звичай нам очі не муляв (З. Тулуб)
  • — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє (С. Добровольський)

стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю) кому.

смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі) кому, над ким.

Не приховувати свого глузування над ким-небудь у його присутності. Приклади
  • Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялись за очі, малювали малюнки, як Яків Грицай ганявся по майдану (Панас Мирний)
  • [Михайло:].. Так, вона [мати] скупа,.. старомодна, але сміятися їй у вічі грішно (В. Собко)

куди́ о́чі поведу́ть кого і без додатка, перев. зі сл. іти і под.

У будь-якому напрямі, тільки б не залишатись на тому самому місці; будь-куди. Приклади
  • [Микита:] Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть… (М. Кропивницький)
  • Закликав його [батько] і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти. Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.)
  • — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..)

оче́й не пока́зувати / не показа́ти.

поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т.ін.) кого, що.

встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого--що, куди.

Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Приклади
  • втира́ти ба́ньки, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний)
  • А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський)
  • Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський)

по́за очи́ма, перев. зі сл. говори́ти і под.

і [о́ком] не мигну́ти.

Дивитися на кого-, що-небудь дуже уважно, пильно, не відриваючись. Приклади
  • Застигла Ганна й не мигне (П. Дорошко)
  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Т. Шевченко)

креса́ти / кресону́ти очи́ма.

хоч в о́ко дай.

Нічого не видно. Приклади
  • Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура)

обсуши́ти (обте́рти і т.ін.) [гіркі́ (гаря́чі і т.ін.)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка.

Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Приклади
  • А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (М. Стельмах)
  • Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний)
  • Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний)
  • — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко)

всевидю́ще (всеви́дяч, видю́че і т.ін.) о́ко.

Всевишній. Приклади
  • А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока..?.. Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко)
чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Приклади
  • Тут його [Франка] рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський)
  • Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар)
  • Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах)

мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого--що і без додатка.

рі́зати о́ко (о́чі).

Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Приклади
  • На дверях було намальовано… нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)
  • Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер)
Неприємно вражати зір; викликати болючі відчуття в очах або утворювати неестетичні поєднання ( перев. про яскраві кольори). Приклади
  • Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк)
  • При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу)
кому. Викликати неприємні почуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник)

ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, видра́ти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́).

кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, інтереси або заступаючись за когось. Приклади
  • о́чі з ло́ба повидира́ти. — Ну… а як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (М. Коцюбинський)
  • [Павло:] Прощай, село, прощайте, дівчата й молодиці! Кого-то ви без мене кохатимете, за кого одна одній очі видиратимете?.. (М. Кропивницький)
  • — Нам не слід в чуже гніздо мішатися. Коли б хто прийшов до тебе та сказав: Насте! чого ти так з дітьми поводишся,— що б ти тому заспівала? Адже ж і очі видрала? (Панас Мирний)
  • — І не подивлюсь у той бік, де йдеш; очі тобі видряпаю, як приступиш на крок до мене! (О. Кобилянська)
  • — Ото був старий! Теж штукар! Іде в аптеку, і яструбок на плечі: не чіпай, мов, мене, бо й очі повидираю!.. (О. Гончар)
  • [Зінька:] Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький)
  • Зо Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
за що. Настирливо, не гребуючи жодними засобами, домогтися свого. Приклади
  • — Не вміє правити за свої ліки. Інша очі видерла б, а ця за спасибі старається (М. Стельмах)
  • Думає [мати], що не скаредний син, такий і Тимофій був — за копійку не видряпає очі (М. Стельмах)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти , а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого .

Хто -небудь зник безслідно ; про кого -небудь зовсім невідомо нічого . Приклади
  • ні ви́дом вида́ти , ні сли́хом слиха́ти . Його ексцеленція приступив до стола з газетами . . Ов , а се що таке ? Другого опозиційника , «Сінника Польського» ні видом видати , ні слихом слихати ! (І . Франко )
  • не слиха́ти , ви́дом не вида́ти . От година по годині Стила упливати , А Якима не слихати , Видом не видати (С . Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно , ані слихом слихати , ані видом не видати (З газети )

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) [бі́лі (весе́лі і т.ін.)] мете́лики у кого і без додатка.

пе́ред очи́ма, перев. чиїми.

метки́й на о́ко.

Такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т.ін. Приклади
  • Слідом за вчителем виступав Юзеф П'єнтак — рудуватий селянин середніх років — жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович)

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т.ін.) очи́ма (о́ком)

кого--що. Дуже уважно, з великим інтересом розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Приклади
  • Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко)
  • Виявилося, що він [фельдфебель] уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний)
  • Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко)
  • Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар'яна, і Матвія (М. Стельмах)
  • Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський)
кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т.ін.). Приклади
  • — Він мене буде… брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький)
  • — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Тарновський)
  • Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах)
  • — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін)
  • І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець)

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити і под.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • Не впевнюсь, поки не побачу дива на свої очі (П. Куліш)
  • — Я на свої очі бачила, як воно плазувало в бур'яні (І. Нечуй-Левицький)
  • Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня)
  • — Хіба ти з нами не був? — Я? Борони Боже! Я сидів вдома.— От так. Я ж тебе бачив на власні очі (М. Коцюбинський)

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які).

перев. зі сл. на собі. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Приклади
  • Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар)
  • лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний)
  • Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав:. .Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак)
  • Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко)
  • Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)
  • Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко)
Дивитися на когось, перев. намагаючись привернути до себе його увагу. Приклади
  • Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк)
  • А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало)
  • Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк)
  • — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв)
  • Біжить назустріч дівча… і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський)

у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк.

Зовсім не бачити. Приклади
  • ви́дом не ви́дано. Видом ніколи не видано, Щоб такая буря злая на козаків так міцно виступала й уставала… (Дума)
  • — Мені ніколи в житті на думку не спадало будь-кого образити, а щодо якогось генерал-майора, то про нього я навіть і не чув і видом не видав (Переклад С. Масляка)
  • У султана білії палати, а під ними чорнії темниці, там сидять в неволі бідні бранці, Світа-сонця не видають в очі (Леся Українка)
  • — Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав Ні з грішними, ні у Плутона? (І. Котляревський)

щоб о́чі повила́зили кому, чиї, лайл. , перев. жарт.

Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, як недобре побажання комусь. Приклади
  • повила́зили б о́чі. Та повилазили б йому очі, хто це побачити може (Остап Вишня)
  • — І щоб тому й очі повилазили, хто їх [малі чарки] купує,— відповідає зять (Укр. анекдот)
  • Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили (Укр. присл.)

о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка.

Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Приклади
  • — У нас аж очі розбіглися. Он віз чумацький справжній… А он карета золота, у якій митрополитів київських возили (В. Нестайко)
  • Тут [на ярмарку] раз у раз надбігають жваві та веселі дівчата, вже гроші у них у руці наготовлені платить крамарю, та очі розбіглись — що його в Бога купити (Марко Вовчок)
  • Марія окинула зал. Очі розбігались, і тільки згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа)
  • — Ходім зі мною до бібліотеки. Глянеш на ті полиці — очі розбігаються (С. Журахович)
  • У юнаків розбігаються очі… Ще не прочитано й третини об'яв [оголошень] московських інститутів та технікумів, а вони вже губляться від розбіжності бажань… (П. Панч)
  • Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах.. Очі розбігаються, дивлячись! (Панас Мирний)
по чому, поміж чого. Хто-небудь швидко, блискавично, без певної послідовності оглядає щось. Приклади
  • І враз їх очі розбіглися по стінах кімнати, шукаючи здобичі (Л. Первомайський)
  • Відвідувач з солідним виглядом пройшов у кабінет лікаря, але відразу очі в нього розбіглися по всіх стінах і кутках кабінету (О. Іваненко)
  • Очі в неї [Соломії] розбігались поміж довгими рядами яток і рундуків із купами різної одежі (М. Коцюбинський)
  • Слуги нічого не казали, тільки їх очі жалібно розбігалися по наставлених на столі наїдках і напитках (І. Франко)
Чийсь погляд, вигляд передає задоволення від чогось побаченного; хтось приємно вражений чимось побаченим. Приклади
  • Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (С. Чорнобривець)
  • Він натикався на багато дивовижних чудових речей, яких ніколи не бачив раніше і від яких у нього тепер розбігалися очі (О. Гончар)
  • Мар'я стояла, дивилася [на Христю] — і очі її розбігалися.— От бач! От що значить — до лиця (Панас Мирний)
  • І люди з цікавістю поглядали на ці гарненькі, доладно збудовані приміщення. Особливо розбігалися очі Канушевича (Г. Коцюба)
  • Дивиться мій Яків на село, аж йому очі розбігаються (Марко Вовчок)

запа́сти в о́ко кому.

Дуже сподобатися. Приклади
  • Запала тоді мені в око Настя. Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля (М. Олійник)
  • [Текля (до Степана):] Знаю я, що й тобі Оксана запала в око, через те ти тепер і заступаєшся за неї (М. Кропивницький)

о́чі повила́зили у кого, кому, чиї, грубо.

Хтось не бачить, не помічає або не хоче бачити, помічати кого-, чого-небудь. Приклади
  • баньки́ повила́зили, вульг. Мабуть, тілько [тільки] Парасці повилазили баньки, прибігла і почала брехати тому пихатому битливому панові (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський)
  • Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник)
  • Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський)

лу́пати очи́ма на кого--що і без додатка.

лоскота́ти о́чі чиї, кому, які, жарт.

Привертати до себе увагу; дивувати або дратувати своїм виглядом. Приклади
  • Страшне й прокляте [Чіпчине дворище], стало воно тепер навдивовижу всім людям, лоскотало їх заздрі очі (Панас Мирний)

о́чі тума́ном захо́дять, перев. чиї.

Хтось стає зажуреним, смутним. Приклади
  • Семенові очі туманом заходять (Леся Українка)

вида́влювати / ви́давити [з очей] сльо́зи (сльозу́) перев. з кого.

притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т.ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка.

Привертати чиюсь увагу, вабити. Приклади
  • Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак)
  • Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле)
  • Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко)
  • Ті шлейки, нові, блакитні,.. притягували до себе заздрісні очі парубоцтва та приязні — дівоцтва (М. Коцюбинський)

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т.ін.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка)
  • — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив [ніс] щось на плечах (Л. Яновська)
  • —Хто казав? Відки знаєте?.. — Сам бачу своїми очима (І. Франко)

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́).

Тверезо, об'єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Приклади
  • Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом.. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети)
  • Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар)

закри́ти о́чі кому.

Перебувати біля вмираючого до останньої його хвилини. Приклади
  • Он там… мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушки, не було б кому й очі закрити (М. Коцюбинський)
  • Сиротина я безродний, десь загину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (С. Руданський)

протира́ти / проте́рти о́чі.

Прокидатися, вставати після сну. Приклади
  • — Даю тобі слово, Тимоше,— озвався він по якійсь хвилі,— що завтра ви ще й очей не протрете, як я вже упораюсь з своїм [трактором] (Д. Бедзик)

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком, криви́м о́ком) на кого--що і без додатка.

Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру у ставленні до когось, чогось. Приклади
  • погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк)
  • — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився [тато].., а той і розгубився (О. Кобилянська)
  • — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах)
  • Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко)
  • Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний)

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Приклади
  • Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З газети)

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́ і т.ін.).

Хтось дуже плаче, ридає. Приклади
  • Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

прома́цувати / прама́цати очи́ма (по́глядом) кого, що.

о́чі на мо́крому мі́сці у кого.

Хтось заплаканий або плаче. Приклади
  • — А ти чого плачеш? Скільки радості навколо на світі, а в тебе очі на мокрому місці. Ну і дівчина… (С. Масляк)
  • — Я не плачу,— одмовив батько,— то у мене очі на мокрому місці (М. Кропивницький)
Хтось плаксивий, часто плаче. Приклади
  • о́чі на солонці́. Хіба ж вам невідомо, що в нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом — вже й одвологли (Дніпрова Чайка)
  • Марко не полюбляв жінок, у яких очі були на мокрому місці (С. Чорнобривець)
  • — А в мене очі від природи на мокрому місці, — відповідає він і сміється.— Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається (М. Стельмах)

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

зі сл. догляда́ти, пильнува́ти, хова́ти і т.ін. Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п'ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула (М. Коцюбинський)
  • Цілий гай молодих дарувань, що виростають з року в рік, тішить наш погляд, і ми, старші письменники, як око своє, повинні пильнувати, берегти й доглядати цей гай (М. Рильський)
зі сл. берегти, стерегти і т.ін.Так, як ніщо інше; ретельно, пильно і т.ін. Приклади
  • Як очі свої стереже вона синів, та хіба встережеш від такого, як Наливайко? (Іван Ле)

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка.

Затуманювати чиюсь свідомість. Приклади
  • [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка)
Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Приклади
  • Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький)

не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.

змі́ряти (змі́рити) / змі́рювати (зміря́ти) очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Пильно, уважно оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • — Але ми ще стрінемось, пане сотнику! — не вдячними, а непримиренними очима змірює Підіпригору.— Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах)
  • Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (М. Коцюбинський)
  • — Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати.— Парубкую,— відповів Василь неохоче, піднімаючи склянку з вином (М. Томчаній)
  • Голубенко постояв трохи, повернувся і зміряв очима безконечну порожню палубу другого та першого класу (Г. Епік)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

о́чі тума́няться слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, які.

Хтось готовий заплакати, починає плакати. Приклади
  • Орися зіскакує з лави, очі її туманяться слізьми. Вона швидко підходить до Тимка (Григорій Тютюнник)
  • Старі козацькі очі не раз туманились сльозами (С. Васильченко)

і (ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти.

Не відчувати ніяковості, не бентежитися. Приклади
  • Недавно один молодий і обдарований поет хвалився мені: Знаєте, була така овація…. Я процитував Маяковського.. Але молодик навіть оком не моргнув (З газети)
  • А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов)
Впевнено вести себе, приховуючи що-небудь. Приклади
  • Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко)
  • — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко)
  • Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає. (Я. Гримайло)
Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. Приклади
  • — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би.
Не поворухнутися, завмерти. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не зреагувати. Приклади
  • Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко)
  • Це й був той третій,.. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський)

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

кому і без додатка. Те, що (рідше той, хто) заважає комусь, завдає прикрощів і т.ін. Приклади
  • Ці неприємності їм вже як порох в оці.
зі сл. люби́ти і под. Уживається для заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Приклади
  • Так любить, як порох в оці (Укр. присл.)

лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких.

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх.

У голові́ помути́лося у кого і без додатка, перев. безос.

оче́й у сірка́ (рябка́, вовка́) позича́ти / пози́чити.

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т.ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т.ін.) в о́чі кому.

Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Приклади
  • Почалося тривожне підпільне життя.. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко)
  • — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

продира́ти / проде́рти о́чі.

Прокидатися. Приклади
  • Перевертався з боку на бік й Ілько. Звечора начебто задрімав, а потім продер очі, і вже ніяк сон його не брав (І. Чендей)
Прозрівати, розуміти що-небудь. Приклади
  • Промайнула воля, Задурманений неволею люд почав продирати очі… (Панас Мирний)

відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) від кого-чого і без додатка.

Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [комбриг] хотів відірвати погляд, але його очі якось самі впали на зціплений кулак [вбитого бійця] (Ю. Бедзик)
  • Черниш зморщився і, з зусиллям відірвавши очі від картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гончар)
  • Харкевич іноді відривав погляд від рівного, мов асфальт, грейдера і скоса поглядав на моряка (С. Голованівський)
  • Імператор відривав очі від гнітючого краєвиду і знову продовжував ходити по залі, вдивляючись в гладенький паркет (П. Кочура)

двої́ться в оча́х чиїх і без додатка.

закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма від кого і без додатка.

за (по́за) о́чі, перев. зі сл. говори́ти, смія́тися, обзива́ти і т.ін.

У відсутність того, про кого йдеться. Приклади
  • — За Тимоху нічого не скажу… плетуть поза очі всяку дурницю (А. Головко)
  • [Олексій:] У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чого, брате, іноді не кажеться? Аби за очі, а не в вічі! Кажеться, брат, одно, а робиться друге… (Панас Мирний)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
  • — Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
  • Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)
Стерегти що-небудь. Приклади
  • Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)
Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади
  • Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
  • От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)
на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади
  • За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
  • Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
  • Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)
Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
  • Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади
  • пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
  • — Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
  • Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

Хто -небудь зник безслідно; про кого -небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами. . Ов, а се що таке ? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати ! (І. Франко )
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати , Видом не видати (С. Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети )

для відво́ду оче́й.

не схо́дити з-пе́ред оче́й кому і без додатка.

А братія мовчить собі, Витріщивши очі!

Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи. Приклади
  • …Отечество так любить,
    Так за ним бідкує,
    Так із його, сердешного,
    Кров, як воду, точить!..
    А братія мовчить собі,
    Витріщивши очі!
    Як ягнята; нехай, каже,
    Може, так і треба.     (Т. Шевченко, Сон, 1844 р.)
  • «Отечество» у кожного раз у раз на язиці, — та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші», а з люду сердешного точать кров, як воду. А дрібна «братія», розуміється, не хоче й не сміє навіть забороняти їм се, «мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята… Нехай, — каже, — може так і треба!» (І. Франко, Темне царство)

Заради прекрасних очей.

Недремне око.

Походження вислову пов'язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною».
Вислів став синонімом пильності. Приклади
  • Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. (І. Цюпа, Вічний вогонь)
  • Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
 Приклади
  • — Пан Бог дарує даруючим.
    — Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб!     (П. Панч, Гомоніла Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також