ОБІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

би́тися як ри́ба об лід.

Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Приклади
  • — Ми тут б'ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко)
  • Парася відає фермами,.. б'ється як риба об лід (В. Земляк)
  • Романчук… кидається на всі боки та б'ється як риба об лід (Леся Українка)
Переборювати нестатки, злидні і т.ін. Приклади
  • [Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б'юсь як риба об лід (С. Васильченко)
  • Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати [Василеві] (П. Інгульський)

ні за що (ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти.

Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Приклади
  • об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний)
  • Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр. прис..)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади
  • би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
  • Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
  • Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
  • [Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін.

Поруч, по сусідству; близько. Приклади
  • Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок)
  • У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька)
  • тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— вже батюшка, отець Іван (Панас Мирний)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади
  • Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
  • [Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
  • Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
  • Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

би́ти ло́бом (лоба́ми) об зе́млю перед ким, кому, зневажл.

Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Приклади
  • Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети)

хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́ кого і без додатка.

Уживається для вираження неможливості переконати нетямущу або вперту людину. Приклади
  • Свербивус безнадійно махнув рукою.. Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (М. Ю. Тарновський)

би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка.

Домовлятися про умови виграшу в суперечці. Приклади
  • поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип'є кварту [горілки] й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців. Товарищі розняли руки (Панас Мирний)
  • би́тися у закла́д. — Дайте [мамо] мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок)
  • Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м'ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде)
Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Приклади
  • Я б'юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади
  • горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
  • — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

хоч об доро́гу вдар, зі сл. дурни́й.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Дурний, хоч об дорогу вдар! (Укр. присл.)

па́лець об па́лець не уда́рити.

Зовсім нічого не зробити, перев. для досягнення чого-небудь. Приклади
  • На душі у Марусі тяжко, вона не знаходить собі місця.. Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! — шугає думка (Ф. Бурлака)

ли́хом об зе́млю, жарт.

Немає ніяких турбот; байдуже. Приклади
  • Чого мовчиш? — штовхнула вона Макара.— Замислився, наче на місяць задумав летіти. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю (С. Добровольський)

би́тися голово́ю об сті́ни.

Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. Приклади
  • би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок)
  • — Коли ж він [Василько] до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах)

рука́ в ру́ку, зі сл. іти і под.

також, зі сл. працюва́ти і под. Разом, поряд, у тісному єднанні. Приклади
  • руч об руч. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань. Руч об руч з нами вітер ходить, І спробуй хоч на хвильку стань! (В. Бичко)
  • Скепсис Рівноваги [Плужника] йде здебільшого рука об руку з трагізмом,— а це вже куди змістовніше й серйозніше.. (Л. Новиченко)
  • рука́ об ру́ку. У давніх людей поезія і музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею (І. Франко)
  • З нинішнім контингентом читачів ми прожили нелегкий рік, пройшли його рука в руку, і ось прийшов час прощання (З газети)
  • Дуже різні були вони — генерал-майор Талеман і генерал-полковник фон Штейніц — і в той же час вигідно доповнювали один одного, працювали рука в руку (П. Гуріненко)
Поряд, один біля одного. Приклади
  • Та зате цікаві ті листи для характеристики самого Драгоманова, його гострого логічного розуму, що пішов рука в руку з безоглядним егоїзмом у поводженні з людьми (І. Франко)
  • Петро, налягаючи на косу, порівнявся з старим Буканом, що вирвався був уперед. Тепер вони йдуть рука в руку, подзвонюючи косами (М. Чабанівський)
Узявшись за руки, разом. Приклади
  • Від ранку до вечора на вільнім повітрі, рука в руку, в любих, тихих розмовах робили вони — зразу ближчі, а з часом щораз дальші прогулянки (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади
  • горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
  • мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
  • що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
  • — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
  • — От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
  • — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
  • як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
  • Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
  • — Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
  • — Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)