НІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ні з мі́сця.

кого і без додатка. Неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось. Приклади
  • — Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні (І. Цюпа)
Уживається як наказ не рухатись; стояти! Приклади
  • Ні з місця, кажу,— крикнув чоловік (Панас Мирний)
  • Ні з місця, гад! — кричить Рева (Григорій Тютюнник)
Щось лишається в тому ж стані, що й раніше; не посувається ніяк. Приклади
  • Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця (З газети)
  • Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз — ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди (А. Гарматюк)
Нерухомий, переляканий і т.ін. Приклади
  • — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (О. Гончар)
  • Стала [Оксана] як укопана, як приросла до землі, ні з місця (Г. Квітка-Основ'яненко)

ні (ані́) да́ти ні взя́ти, ірон.

Абсолютно точно, достеменно. Приклади
  • Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Григорій Тютюнник)
  • За ними ж ані дать ні взять Окружних їхало на конях пар із п'ять (І. Франко)

ні шерсти́ни.

Немає ніякої худоби. Приклади
  • ні шерсти́нки. — А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах)
  • — За чумаком добре жити, За чумаком є що їсти, є що й пити.. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр. лір. пісні)

ні (ані́) сват, ні (ані́) брат.

Зовсім чужа людина. Приклади
  • Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник)

ні (ані́) в зуб [ного́ю], перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т.ін..

Анітрохи, аніскільки, зовсім. Приклади
  • Я в латині — ні в зуб ногою (З газети)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)
  • З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський)
  • Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка)
  • Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко)

ні ного́ю куди, звідки.

Зовсім не ходити куди-небудь, не виходити звідкись, не бувати, не з'являтися десь. Приклади
  • Адже інші ходять, не обминають весіль, бо це ж так цікаво, радісно. А ви з хати ні ногою, самі й самі (Є. Гуцало)
  • Гукнув [Микола] до своїх ремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою (П. Панч)

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).

Ставати набагато гіршим. Приклади
  • Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало)
  • Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Народні оповідання)
Ставати непридатним. Приклади
  • Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)
Втрачати попереднє значення, вагу, гідність і т.ін. Приклади
  • перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде… з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний)
  • [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко)

ні до ла́ду́ ні до при́кладу.

Недоречно, невпопад і т.ін. Приклади
  • В цьому балеті був ні до ладу ні до прикладу вставлений номер танків (Моє життя в мист.)
Не здатний ні до чого; недотепа, нікчемний, незугарний і т.ін. Приклади
  • Керівник він поганенький. Як кажуть, ні до ладу, ні до прикладу (З газети)

не дава́ти / не да́ти [і (ні, ані́)] кро́ку ступи́ти кому.

Надмірно контролювати, опікувати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Приклади
  • ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок)
  • Пригадалось мені, як я… стратив гарну лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич)

ні грач, ні помага́ч, жарт.

Той, хто не дуже годиться до якоїсь роботи, має невизначені здібності; ні на що не здатний. Приклади
  • — Так-то так, та я вам ні грач ні помагач; шукайте собі деінде поради (О. Кониський)
  • Ні грач, ні помагач [він] (М. Номис)

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп.

Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах)
  • — Враз ні сіло, ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко)
  • — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце, ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач)
  • — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало (П. Дорошко)
Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. Приклади
  • — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов)
  • — Може, це на вас, ні сіло, ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський)
  • — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти [дітей] дурно (Б. Грінченко)

ні бе ні ме, зневажл.

перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Приклади
  • ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр. присл.)
  • ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар'ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах)
  • Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник)
  • Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь)
  • Не вміє ні бе ні ме (М. Номис)
в чому. Не розбиратися, не розумітися. Приклади
  • А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк)
  • — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник)

ні одві́ту, ні приві́ту, перев. зі сл. нема, не ма́ти і т.ін., жарт.

Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічо́го. Приклади
  • Кілька місяців тому редакція надіслала… лист.. Ні одвіту, ні привіту (З газети)
  • Просила я ще літом одного його університетського товариша прислати мені які спомини, але досі не маю ні одвіту, ні привіту (Леся Українка)

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого--що, від кого--чого і без додатка.

Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Приклади
  • ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний)
  • ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка)
  • Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд)
  • І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник)
  • В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко)
  • Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху ні духу (В. Минко)
  • Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху ні духу (О. Гончар)
  • Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний)

ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка.

Ніякого господарства, нічого. Приклади
  • — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь дуже бідний, не має господарства. Приклади
  • У його ні кола, ні двора (Панас Мирний)
Хто-небудь самотній, одинокий. Приклади
  • Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко)
  • — Я же міг посезонно [батракувати], бо я… безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади
  • Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
  • ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
  • Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
  • В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

ні приши́ти, ні прилата́ти, зі сл. сказа́ти і под.

Недоладно, недоречно, дурниці і т.ін. Приклади
  • Дивний чоловік, то мій товариш на правім боці.. Все думає, а Бог знає над чим, а часом якщо скаже, то ні пришити, ні прилатати (І. Франко)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

ні хо́лодно ні жа́рко кому.

Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. Приклади
  • — Та ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно, ні жарко (П. Рєзніков)
  • Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький)
  • [Середа:] Я стою за Івана — проти Яроша. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади
  • з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
  • ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
  • Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
  • —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
  • Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
  • — Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
  • Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)
про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади
  • [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
  • Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
  • Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

ні в тин ні (ані́) в воро́та.

Не спроможний виконувати свої прямі обов'язки. Приклади
  • Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко)
  • І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький)
Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. Приклади
  • — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар)
Нікуди не годиться. Приклади
  • Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс)
  • Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу)
  • Нап'ється [Довбня], то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний)

ні (ані́) до са́ка, ні (ані́) до бовта́.

Ні до чого не здатний. Приклади
  • Ані до сака, ані до бовта: дурень вічний (Укр. присл.)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади
  • Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
  • і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
  • Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
  • Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш (І. Котляревський)
  • Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

ні за що (ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти.

Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Приклади
  • об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний)
  • Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр. прис..)

ні (ані) ця́точки.

Зовсім, ніскільки. Приклади
  • ні ця́ти. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко)
Абсолютно нікого або нічого. Приклади
  • Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (М. Головко)
  • [Гелен:] Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор [табір] спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка)

[і (ні, ані́)] на волоси́ну (на во́лос).

Трохи, зовсім мало. Приклади
  • Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний)
перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Приклади
  • — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко)
  • — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко)
  • — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода… Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці… Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський)
  • [і (ані́)] на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький)
  • Днів з п'ять ні на волосину не спала [хазяйка] (Панас Мирний)

ні на мить, перев. з дієсл.

Зовсім, нізащо, ніколи і т.ін. Приклади
  • Не досягти… І не здолати свою розпуку ні на мить (Грицько Григоренко)
  • Він не спускав автомата ні на мить (В. Собко)
  • Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Л. Забашта)
  • Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка)

ні відсі́ль [і] ні відті́ль.

Невідомо звідки; несподівано. Приклади
  • ні ві́дси ні ві́дти. Сам господар сидів понурий коло вікна і оком слідив за властю, що ні відси ні відти впала, як вихор, і. . ціла родина як стій стала вдвоє бідніша і зовсім безпомічна (Іван Франко)
  • Ростуть Піски й багатіють… Не вряди-годи, дивись! Ні відсіль ні відтіль, та й вирветься який захожий (Панас Мирний)
Якось так, таким чином. Приклади
  • Та ні відсіль і ні відтіль На ту сирітську копійчину Купив садочок і хатину (Т. Шевченко)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

ні ву́ха ні ри́ла, зі сл. розумі́ти і под., із запереч., згруб.

Зовсім нічого. Приклади
  • — Я ні вуха ні рила не тямлю в будівництві, а згодився… (Іван Ле)
  • ні ри́ла ні ву́ха. Не зна [Пилип] мови, як то кажуть, Ні рила, ні вуха (П. Глазовий)

ні (і) сном, ні (і) ду́хом, зі сл. не зна́ти, не ві́дати і т.ін.

Зовсім. Приклади
  • сном і ду́хом. Халяви — мов у воду впали. Сердитий, як вогонь, Кирило напав на домашніх. Божилися, клялися, що сном і духом нічого не знають (А. Іщук)
  • А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? — суворішає голос Мірошниченка. — Свят-свят! Яку зброю? І сном, і духом про неї не відаємо! (М. Стельмах)
  • — Гляди ж мені, сотничихо, щоб про моє кохання та женихання ні сном — ні духом не дознавсь через тебе ніхто в Лубнах (І. Нечуй-Левицький)
  • Її ніхто не зможе впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка)
  • — Лобода ні сном, ні духом не відає що той злощасний лист (Іван Ле)

ані́ (ні) га́дки [собі́ (ані́ ду́мки)].

Ні про що не думати. Приклади
  • П'яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І — ані гадки: хропе, мов на м'яких подушках (В. Самійленко)
  • Аниця ні гадки собі, йде та розповідає за пшеницю (Л. Мартович)
присл., кому. Байдуже. Приклади
  • Почав [горобчик] знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка)
Кого-небудь не цікавить, не обходить щось; хто-небудь нечутливий, байдужий до всього, не звертає уваги на кого-, що-небудь. Приклади
  • Її наб'ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний)
  • Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Г. Тютюнник)
перев. про кого--що і без додатка. Зовсім не турбуватися про кого-, що-небудь, не згадувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки!.. (Панас Мирний)
  • Їм [панам] що? — четвертий каже.— Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний)
  • Жде вже Ранця три неділі, ходить, сердиться, кричить,— ані гадки про про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей)

ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, згуби́ти і т.ін.

Нізащо, даремно. Приклади
  • Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало)
  • [Бичок:] А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький)
  • — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський)
  • Обсмалили б, як кабана,.. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки (М. Коцюбинський)
зі сл. піти і под. Марно, безрезультатно. Приклади
  • А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь)

ні (ані́) за холо́дну во́ду.

зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. Приклади
  • — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі… Степан одказував їм одне: Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба (Григір Тютюнник)
Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький)
  • Степанида пече-варе [варить] і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

Ніколи. Приклади
  • В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко)

[ні (і)] му́шка (рідше му́ха і т.ін.) не забрини́ть де.

Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. Приклади
  • В хаті ні мушка не забринить (О. Кобилянська)
зі сл. ти́ша і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша. Приклади
  • В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська)

диви́тися нема́ на що (ні на що).

Нікуди не годиться; не вартий чиєїсь уваги. Приклади
  • Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети)

ні (ані, і) кри́хти (кри́шки і т.ін.) із запереч. не.

Анітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • ані́ кри́хточки. Марта не була на їх [батьків] схожа.. ані крихточки (Грицько Григоренко)
  • а́ні кри́шечки. Одні утрати та утрати виводила перед нею [Марією] її споминка, а щастя та втіхи — ані кришечки (Панас Мирний)
  • Щодо пани Анелі? то я певний? що вона плаче десь по кутках. А мені її ані кришки не жалко (М. Коцюбинський)
  • ані́ крихі́точки. [Ада (підходить і дивиться йому в вічі):] Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Мирослав Ірчан)
  • За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Франко)
  • Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський)
  • І тобі не жаль [коси] Соломіє? Ані крихти.. Ріж! (М. Коцюбинський)

ні дво́ру ні ти́ну у кого.

Хто-небудь бідний і нічого не має. Приклади
  • — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник)

а́ні (ні) сли́хом [не] слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) не вида́ти кого.

Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами.. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко)
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський)
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети)

ні ро́ду ні пло́ду (ні припло́ду) у кого і без додатка.

Хто-небудь свмотній, без родичів, без батьків, без дітей. Приклади
  • Щось своє, щось рідне почула я в йому [ньому]; може і в його[нього], як у мене, ні роду ні приплоду, та ніхто ні пригорне, ні привітає… (Панас Мирний)
  • Куди вона тепер подінеться, сліпа, хто її прийме назад до панського двору? У неї ж ні роду ні плоду (В. Кучер)
  • — Я круглий сирота: ні роду ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Г. Квітка-Основ'яненко)

ні під я́ким о́глядом, із запереч.

Ні за яких умов, обставин; ніколи; нізащо. Приклади
  • Ні під яким оглядом не відступатися від наміченого.

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

що ні крок.

Всюди, скрізь. Приклади
  • І справді це було, що в далях Антарктиди, Де що ні крок — людей стрічають біди (В. Бичко)

хоч (чи, ні, ані́) верть, хоч (чи, ні, ані́) круть.

Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Приклади
  • ні круть, ані верть. — Дарма ти мені згадуєш дохтора завше. . Тут не зарадиш: ні круть ані верть (Д. Павличко)
  • — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним [дідусем], ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький)
  • хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Заарештуйте Павла! У холодну закиньте! — і пояснила трохи здивованому Артемові: — Бо так же йому хоч круть-верть, хоч верть-круть: чи перед селом винуватим бути, чи перед своїми — зрадником (А. Головко)
  • Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть, хоч верть, то… Він подивився на Черниша і чекав: —… то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар)
  • хоч круть, хоч верть. Руба поставив [Тарас] питання: Хочеш за мене заміж чи ні? Отут мені хоч круть, хоч верть (І. Муратов)
  • Розкажи [ластівочко]: чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть, ні круть (П. Грабовський)
  • Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник)

ні (ані́) пили́ни.

Зовсім, абсолютно нічого немає. Приклади
  • За чумаком добре жити,.. є що їсти, є що й пити.. Нічим борщу посолити, На оборі ні шерстини,.. А в коморі ні пилини (Українські ліричні пісні)

ні (чи) світ ні (чи) зоря́.

Дуже рано. Приклади
  • Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок)
  • На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний)
  • Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький)

ні за соба́ку, зі сл. пропа́сти і под.

Зовсім даремно. Приклади
  • [Федора:] До ладу не з'їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась [жінка] випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Та ні за собаку і пропаде (С. Васильченко)

ні (а́ні, і) ті́ні чого.

Аніскільки, зовсім. Приклади
  • Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський)
  • хоча́ б тінь. Були в них [хуторян] в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар)
  • Стаття Бухаріна безумовно не годиться. На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра)
  • Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський)
  • Ні тіні незадоволення чи недовір'я до Вас у мене нема (З газети)

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т.ін.) соба́ка, зневажл.

Ніхто. Приклади
  • В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко)
  • — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка)

і (ні, а́ні) на йо́ту.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • Вишукувані слова чи терміни, якими б принадливими вони не були, ані на йоту не змінюють експлуататорської суті пануючого класу (З журналу)
  • Стогнав він [двір] під напасницьким бичем,.. від різновірних мучився примар, на міліон часток він поділився і все ж він ні на йоту не змінився (Леся Українка)
  • В успіхові.. Дерміцель не сумнівався ні на йоту (П. Гуріненко)
  • А казав, що і на йоту не відступить від святого письма, хоч би його на рожні пекли, хоч би його тюрмували (І. Чендей)

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що.

Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь, абсолютно не знати чогось. Приклади
  • [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко)

а́ні (ні) рудо́ї ми́ші.

зі сл. нема, не було і т.ін. Абсолютно нікого. Приклади
  • Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко)
Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Приклади
  • Навкруги — ані рудої миші.

ні зву́ку.

Абсолютна тиша, мовчання. Приклади
  • На кораблях — ні поруху, ні звуку. Матроси стоять на юті, мов статуї (В. Кучер)
Мовчати, не відповідати на що-небудь. Приклади
  • — Будем їсти, говори?..— Муж на те ні звуку. А по звичці догори Піднімає руку (С. Олійник)

ні дня, ні но́чі кому, у кого.

Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. Приклади
  • — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик)
  • А працює було [матуся]! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко)

щоб (бода́й) ні дна, ні по́кришки кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, обурення, досади з приводу чогось. Приклади
  • — Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна, ні покришки (М. Зарудний)
  • [Параска:] І коли їх [дідів] домовина візьме, щоб вам ні дна, ні покришки (О. Корнійчук)
  • — Ти вихорської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вас мало, щоб вам ні дна, ні покришки (Григорій Тютюнник)

ні га́ряче ні зи́мно кому.

Кому-небудь все байдуже, немає в чому-небудь зацікавлення. Приклади
  • Кому ні гаряче ні зимно від думки про можливість інших, справедливіших або тяжчих форм життя людськості, той краще б не брався до пера, щоб писати утопію (Леся Українка)

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.

який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
  • Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)
Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
  • А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Розмова дістала інший напрямок.. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка)
Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т.ін. Приклади
  • Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах)

НІ З ЧИМ НЕ РОЗМИНЕ́ТЬСЯ.

Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. Приклади
  • У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ'яненко)

без ро́ду й пле́мені.

Абсолютно одинокий, сам-один. Приклади
  • Чи думав.. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович)
  • Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк)
Той, хто забув свои витоки, походження, історію. Приклади
  • ні ро́ду ні пле́мені у кого. [Петро:] Не убивайте мого сина!. .Бачите, у мене нема ні роду ні племені, він у мене один одним (М. Костомаров)
  • Ростуть манкурти без роду і племені. без ро́ду й праро́ду. Сама я, дитино моя,— каже баба.. ..Дев'ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду.. (Ю. Яновський)

ні одна́ [жива́] душа́.

Ніхто. Приклади
  • Лановий уже довів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний)
  • Густі ліси вкривали гори й яри.. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади
  • і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
  • Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
  • — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
  • — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
  • Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)
Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади
  • Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
  • Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
  • Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
  • Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)
чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади
  • Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
  • Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
  • У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
  • Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти), перев. з словосп. таки́й, що; так, що, фольк.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь, чогось надзвичайного і т.ін. Приклади
  • Ані в казці сказати, ні пером не списати, яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко)
  • Що вже Ганна Антонівна мороки з ним [учнем] колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський)
Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • [і] не (ні) сказа́ти (розказа́ти) і не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати і не списати (Марко Вовчок)
  • — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака)

ні вдень ні вночі́.

Ніколи. Приклади
  • Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний)

ні пес ні баран.

Не здатний ні на що. Приклади
  • — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить, ні пес, ні баран, ні взад, ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало)

ні на крапли́ну.

Зовсім, ніскільки. Приклади
  • [Шевченко:] Караюсь, мучусь я, але не каюсь. І не змінивсь ні на краплину (П. Тичина)

ні (і) на кри́хту із запереч. не.

Зовсім, ніскільки, анітрохи. Приклади
  • і на кри́хітку. Барометр уперто показував дощ.. Старий, непотрібний струмент [інструмент], він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке (М. Коцюбинський)
  • В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася (Григорій Тютюнник)

ні на гріш.

із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Приклади
  • й на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд)
  • Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка)
чого. Відсутнє щось; немає чого-небудь. Приклади
  • [Круть (розводить руками):] Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха)

ні луски́, ні зя́бри (хвоста́), жарт.

Уживається як побажання удачі, успіху ( перев. у риболовлі). Приклади
  • — Вперед на отакенку рибу, котра завжди чомусь у нас зривається! Ні луски, ні хвоста! (Ф. Маківчук)
  • — Ні пуху, ні пера! — сказав… заядлий мисливець.— Ні луски, ні зябри! — відгукнувся і старий рибалка Петро Васильович Птаха (Ю. Смолич)

ні за я́кі гро́ші.

зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т.ін. Ніде; ніяк. Приклади
  • Не їси [смачний борщ], було, а п'єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)
  • Як тілько [тільки] вийшла [книжка Кобзар], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)
із запереч. Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. Приклади
  • — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч)
  • Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський)
  • — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький)

ні в сих ні в тих.

Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Приклади
  • Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину свистуном: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар)
  • Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький)
В нерішучості. Приклади
  • Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко)
  • ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська)
  • Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик)
  • — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський)

ні на [оди́н] крок.

Нітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • Справа поки що не посувалася ні на крок (Л. Дмитерко)
  • Вистояли сталінградці хоробро й мужньо, не похитнувшись, не відступивши ні на крок (І. Цюпа)
  • Тінь від старого лежала білувата і ні на один крок не подавалася ні назад, ні вперед (Панас Мирний)
Нікуди. Приклади
  • Він ні на крок не відходив од свого визволителя (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник)

ні з плече́й, ні з оче́й.

Зовні непривабливий, непоказний (про людину). Приклади
  • Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за його лагідну вдачу (З газети)

ні [живо́ї] душі́, перев. зі сл. нема, не було і т.ін.

Абсолютно нікого, жодної людини. Приклади
  • ні ду́шечки. Навколо ні душечки.. Туман стояв густий, мов кисіль (М. Коцюбинський)
  • Хоч ні душі нема близько, а їй здається, буцімто усі люди так на неї і дивляться (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Лінивий плюскіт хвиль… Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами. Навіть Віталик торопіє: ні живої душі ніде (О. Гончар)

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т.ін.)] шага́ (ше́ляга).

зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т.ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. Приклади
  • [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький)
  • — Так і з людьми буває. За деякого ти на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий)
  • — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко)
  • [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка)
  • [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький)
Зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільойнів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Ні в якому місці; ніде. Приклади
  • — Як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах)

ні до чо́го кому.

Не потрібен. Приклади
  • Рудий удавав, що йому ці балачки ні до чого, він навіть поліз у кабіну, але прислухався до кожної репліки (А. Хорунжий)
  • — Забирайте, забирайте, дядьку. — Вутанька, посміхнувшись, підкинула йому ногою і другий лантух. — Вам на хазяйстві згодяться, а мені вони ні до чого (О. Гончар)

ні шку́ри ні ше́рсті.

Нічого. Приклади
  • — Обібрали діти Мотрю. Не оставили ні шкури ні шерсті (Сл. В. Утченка)

ні перейти́ ні перелеті́ти чого.

Що-небудь дуже велике ( перев. про простір, обсяг якоїсь перешкоди, що стоїть на шляху кого-, чого-небудь). Приклади
  • Небо сходило зорями. Темрява, глибока й студена, розлилася над світом, і, здавалося, ні перейти її, ні перелетіти (О. Гончар)

не ма́ти ні кінця, ні краю (кінця́-кра́ю).

Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т.ін. Приклади
  • — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко)
  • Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська)
  • Карнавал не мав ні кінця, ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний)

ні а́за, книжн.

Зовсім нічого. Приклади
  • — Читаю,— похвалився Триказ.— Стає дещо зрозумілим. А от про те, як закривати проміжки, ніде ні аза (Г. Коцюба)

ні ва́шим, ні на́шим.

Ні одним, ні іншим, різним за поглядами сторонам, особам; нікому. Приклади
  • Єсть такі в нас, і досі нікому не служили: ні вашим, ні нашим. І не хитрі — фортуна, кажуть (М. Хвильовий)

ні так ні сяк.

Жодним способом, ніяк. Приклади
  • Світила лампочка й перегоріла. Трагедія — це розуміє всяк. Та не годиться вже вона для діла — Ні так ні сяк (Л. Дмитерко)

ні з то́го ні з сьо́го.

Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Приклади
  • [Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
  • ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
  • А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
  • Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

ні за ца́повою (пу́хлу) ду́шу, зі сл. заги́нути, пропа́сти і т.ін.

Марно, даром; ні за що. Приклади
  • [Прохор:] Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (І. Микитенко)
  • Пропав ні за цапову душу (Укр. присл.)
  • — Дурний Кирило, наклав головою ні за цапову душу (М. Рудь)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

ані (ні) ка́пельки (кра́пельки).

Ніскільки, анітрохи. Приклади
  • А жалості в нього [Грицька] — ні капельки (Панас Мирний)
  • — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки, — одказала Марія спокійно (Панас Мирний)

ні па́ва [й] ні ґа́ва (ні воро́на).

Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). Приклади
  • Наш герой — такий собі сіруватий тип середньої людини, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу)
  • — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай сам спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало)

ні в п'ять ні в де́в'ять (де́сять), зі сл. ста́ти, стоя́ти і под.

Знітившись, розгубитися. Приклади
  • Пани регочуть, мужики поставали, ні в п'ять, ні в десять. Вони поспускали голови і не знають, що діяти (В. Стефаник)
  • Доктор стояв, як то кажуть, ні в п'ять і ні в дев'ять (І. Франко)

ні живи́й ні ме́ртвий.

Дуже схвильований, стурбований. Приклади
  • Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський)
  • [Зося:] Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий)
Дуже ослаблений фізично. Приклади
  • Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих і ледве трималась на ногах (С. Чорнобривець)
  • Ні жива ні мертва вернулася Пріська додому… У голові в неї гуде, у вухах дзвоне [дзвонить], в очах жовто (Панас Мирний)
перев. зі сл. стоя́ти. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т.ін. Приклади
  • Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов)
  • — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький)
Сповнений горя, засмучений. Приклади
  • Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов)
  • Голосила бідна сирота на всю церкву і завдавала усім жалю. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький)

ні в дві ні в три (в п'ять).

Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Приклади
  • Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п'ять (І. Франко)
Зовсім несподівано. Приклади
  • — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович)
зі сл. ста́ти і под. Розгублений, нерішучий. Приклади
  • — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко)

ні рак ні жа́ба, розм. , жарт.

Дуже п'яний. Приклади
  • Прийшов уночі — ні рак ні жаба (Сл. В. Ужченка)

ні тепе́р ні в четве́р.

Ніколи, за жодних умов і обставин. Приклади
  • — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький)

[а́ні] ні сло́ва.

Нічого не сказати, не промовити. Приклади
  • ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Г. Тютюнник)
  • а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський)
  • ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Г. Тютюнник)
  • Хотілося їй [мачусі] криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич)
  • Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович)

ні керма́, ні вітри́л у кого.

Хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними. Приклади
  • Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс)

ні ри́ба ні м'я́со.

Безвольний, безхарактерний; ніякий. Приклади
  • Коли б я був через міру шанобливою людиною (зовсім без шанолюбства — ні риба ні мясо), я міг би використати своє становище (М. Хвильовий)
  • — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться (А. Хижняк)
  • На світі… страх багато тих людей, що мовляли Ви, ні риба ні м'ясо, а треба ж і їм десь подітись (Леся Українка)
Щось не визначене; неясне, невиразне. Приклади
  • Ні риба ні м'ясо, а щось наче гриб маслючок! — нагадую (Є. Гуцало)
  • — Прізвище в землячка змінене, не розбереш, якої він національності: ні риба ні м'ясо (Л. Богуславець)
  • Ні риба ні м'ясо — і в раки не годиться (Укр. присл.)

ні цу́рочки.

Абсолютно, зовсім нічого. Приклади
  • Вони ж пильнують, щоб у саду не було ні смітинки, ні цурочки (С. Скляренко)

ні за що́ [ні про що́].

Даремно, марно, безпричинно. Приклади
  • Навіть рідних братів не жалував [Левко]; наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що ні про що (М. Стельмах)
  • — Образити дівчину ні за що ні про що та й покинути. Де це видано? — обурювалась більше за всіх Мар'яна, ідучи звивистою стежкою (А. Шиян)
  • Ходив [Гнат Романович] поміж соняшників і чухав потилицю. Ще й спересердя на жінку накричав — ні за що, ні про що… (Є. Гуцало)
  • — Зовсім скрутила чоловіка,— промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Б. Грінченко)

ні на гран чого і без додатка.

Нічого, нітрохи, ніскільки. Приклади
  • Мистецтво полягає в тому, щоб дати все необхідне, але ні на гран більше, інакше у нас або не лишиться ніякої поживи для фантазії, або ця фантазія виявиться пригніченою (З журналу)
перев. чого. Нема зовсім. Приклади
  • ані́ гра́на. Ні пихи, ні хвастощів ані грана (О. Іваненко)
зі сл. нема та при дієслові із запереченням. Зовсім, нітрохи, ніскіскільки. Приклади
  • Як бачимо, в ціх розумованнях нема й грана нового (З журналу)

ні при чо́му (при чім).

Бути не винним у чому-небудь, не причетним до чогось; не мати відношення до чого-небудь. Приклади
  • — Колись брала [рибу], а тепер не хочу,— відрізала Килина.— Ну, як тебе вкусило щось, то я тут ні при чім,— пробурчав Тодей Батюта й повернувся, щоб іти (Є. Гуцало)
  • — Цих хлопців я не знаю,— ледве вимовив Марко.— І ніхто мене не вчив, сам украв, бо їсти хотів, а вони тут ні при чому (І. Микитенко)

ні (ані́) туди́ ні (ані́) сюди́.

Перебуваючи в нерухомому стані; не посуваючись. Приклади
  • І так патраючи та скубаючи себе зо всієї сили, вони [жінки] вперлися на місці — ані туди ані сюди і при тому вивіскували, мов кобили, коли до них залицяються жеребці (У. Самчук)
  • Минув тиждень, два, місяць. Справа стояла на місці — ні туди, ні сюди (В. Винниченко)
  • — І закріпимо [верстат]. Щоб ні туди йому, ні сюди (О. Донченко)

ні (і) на ше́ляг, із запереч.

Зовсім, ніскільки, абсолютно. Приклади
  • — Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається… (О. Довженко)
  • Довелося [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко)

ні на дрі́бку.

Анітрохи, ніскільки. Приклади
  • Він [Іван Дума].. був переконаний, що перед Батьківщину не згрішив ні на дрібку (В. Гжицький)
  • ані дрі́бочки. [Камілла:] Невже ти так-таки зовсім, ані крихітки, ані дрібочки не любиш мене? (І. Франко)

ні в кут ні в две́рі кому.

Хто-небудь опинився у безвихідному становищі. Приклади
  • Послухав цар Лев тої мови [звірів].., то й каже: — Що ж, мої вірні піддані, правда ваша! Сам бачу, що вам ні в кут ні в двері, коли кождий [кожний] Вовк і кождий Шуліка схоче над вами збиткуватися (І. Франко)

ні к лихі́й годи́ні.

Ні до чого, нікуди, зовсім. Приклади
  • — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Г. Тютюнник)

ні змі́ряти, ні злічи́ти чого.

Дуже багато. Приклади
  • — Добро б, коли б добра того ні зміряти, не злічити,— а то хата хилиться та тілько що не холодні й не голодні самі сидимо (Панас Мирний)

ні в я́кій мі́рі, перев. з заперечними дієсл.

Уживається для підсилення при запереченні; нізащо, аж ніяк, зовсім, ніколи і т.ін. Приклади
  • Зосереджує [автор] увагу на тому, що ні в якій мірі не перегукується з сучасністю (З журналу)
  • Орієнтація науковців на посилення роботи в галузі конкретних досліджень ні в якій мірі не повинна вести до послаблення розробки кардинальних проблем історичного розвитку (З газети)
  • Лети ж, моя поезія, вперед і звуків рій навій моїй ти лірі, Щоб був він, як живий,— не силует, не повторитись щоб ні в якій мірі (В. Сосюра)

ні чо́рта (ні бі́са), грубо.

Нічого, зовсім нічого. Приклади
  • — Де він [кулемет] тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар)
  • Сяють очі [діда] глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко)

ні (не) куВа́ТИ, ні (не) моло́ти.

Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. Приклади
  • — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець)
  • — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі.. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний)

ні зерни́ни, ні пили́ни у кого.

Хто-небудь абсолютно нічого не має (про запаси продуктів, зерна і т.ін.). Приклади
  • — Гей, Антоне, Антоне, мій невдалий господарю?! Весна прийшла, а в нас ні зернини, ні пилини (С. Чорнобривець)

ні гра́ма чого і без додатка.

Нема зовсім. Приклади
  • Культури ні грама, А в шляпах велюрних!.. — Нема,— свідчить дама,— Нема в нас культурних (С. Олійник)
із запереч. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • й гра́ма. — Та-ак, значить, і для речового доказу не лишили й грама [самогону] — гримнув Ілля шумовик (І. Сочивець)

ні (ані́) при́ступу до кого.

Хтось не може бути подоланий, захоплений і т.ін.; надійно захищений. Приклади
  • — Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (А. Головко)
2. перен. Не можна побачити когось, зустрітися з кимсь; не доберешся до когось. Приклади
  • [Явдоха:] Як поженятся на таких панянках, що й ні приступу, тоді вони і носа сюди не покажуть (І. Карпенко-Карий)
  • — Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його [до нього] ані приступу! — говорила Соломія до матері (І. Нечуй-Левицький)

ру́ки не слу́хаються у кого і без додатка.

Хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т.ін.). Приклади
  • не слу́хають ні ру́ки, ні но́ги. Як зачула я це,— і не знаю, що зо мною сталось. Ридати захотілося, вискочити до них усіх, кинутись..— і. .. не можу. Не слухають ні руки, ні ноги… і голосу немає… (Г. Хоткевич)
  • [Кобзар:] А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються (Б. Грінченко)

ні (а́ні, і) на хвили́ну, із запереч.

Зовсім, ні на трохи. Приклади
  • Кожний напружено чекав різкого й гострого: До зброї!. І не було ані на хвилину спокою (В. Сосюра)
  • Гомін не вгавав ні на хвилину (Панас Мирний)

НІ В Я́КУ, розм.

Нізащо. Приклади
  • Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар)

ні кінця́ ні кра́ю чому.

Що-небудь безмежне, безконечне. Приклади
  • ні кра́ю ні кінця́. Світ який — мереживо казкове! Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця (В. Симоненко)
  • Людство… Людство… Яке слово широке! Ні кінця йому, ні краю (І. Муратов)

ні [і] ду́ху (ду́ха) [живо́го].

Абсолютно нікого. Приклади
  • Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка)
  • В хаті — ні духу живого (А. Свидницький)
  • На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем (Я. Качура)
  • Крім мене — ні духу. Часом нагляне учителька (С. Васильченко)
  • Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо бувало в село — нема ні духу. Все спалено, все розбите (О. Гончар)

ні (ані́) ля́лечки.

Немає жодної людини; абсолютно нікого. Приклади
  • А по дорозі, що йде до села, ані лялечки (В. Винниченко)
  • Степу, сонця кругом повнісінько. Вітерець лоскоче ковил-траву, колошкає полини, щоб вони дужче пахли. І ніде ані лялечки (Григір Тютюнник)
  • Село спустіло. Ані лялечки (Є. Куртяк)
  • Ані лялечки не видно! (Укр. присл.)
  • Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, всі жнивують в полі (М. Стельмах)

ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця.

Позбавлений глузду; безглуздий, необдуманий. Приклади
  • — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле)

ні тпру ні ну.

Не виходить, не посувається (про справи, роботу тощо). Приклади
  • Торг завис на дев'яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах)
  • Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні — тпру, ні — ну (Василь Поліщук)

ні більш ні менш.

Рівно стільки, скільки треба; якраз (порівняно з кимсь, чимсь). Приклади
  • [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка)

ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти і под.

Зовсім нічого. Приклади
  • ні сло́ва, ні півсло́ва. — Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко)
  • — Невже ти не підеш за мене? — одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах)

ні за спаси́бі.

Без будь-якої вигоди; невдячно. Приклади
  • [Юда:] Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка)

ні на ле́пту.

Навіть трохи, зовсім, ніскільки, ніяк. Приклади
  • Такий, що ні на лепту не поступиться, ні на лепту (З газети)

ні (і) на копі́йку, перев. із запереч.

Зовсім, абсолютно. Приклади
  • Зовсім немає. В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик)
  • — Фашистам і на копійку вірити не треба,— промовив Віктор (П. Автомонов)
  • — Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник)

ні в я́кому (я́кім) ра́зі.

В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Приклади
  • Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Янов.)
  • [Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка)

ні мед ні кутя́ кому і без додатка.

Тяжко, погано і т.ін. комусь. Приклади
  • — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький)

ні гроша́.

із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Не було ні гроша. ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович)
Немає (про гроші, кошти і т.ін.); безгрошів'я. Приклади
  • Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр. присл.)

ні сюди́ мики́та, ні туди́ мики́та.

Нікуди. Приклади
  • Товариш Пупишкін сказав: — Совершено правільно: ні сюди Микита, ні туди Микита… Це участь інтелігенції… (М. Хвильовий)

і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах)
  • У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин)

ні се ні те.

Непевно, невизначено. Приклади
  • Балаш одказував старостам ні се, ні те (І. Нечуй-Левицький)
Що-небудь непевне, невиразне, непримітне. Приклади
  • — Сину! покинь читати оту книжку,— обізвалася стара,— це не божа книжка. Ет!.. Ні се, ні те! (І. Нечуй-Левицький)
Який нічим не виділяється, посередній (про людину). Приклади
  • — Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч)

ні ґу-ґу́.

до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Приклади
  • ані́ ґу-ґу́. На словах — як на органах, а як до діла — ані ґу-ґу! (Укр. присл.)
  • Нач [начальник] сім'ю на пляж повіз, Десь нема і пома…. .А кріпильник — вдома… Другий день вже ні ґу-ґу й керівник дільниці (С. Олійник)
перев. де, куди. Не виконувати чогось конче потрібного, не йти кудись і т.ін. Приклади
  • Діждали ми весни… Сидять собі [люди] по садках.., а на поле ні ґу-ґу (Народні оповідання)
  • Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні ґу-ґу; А стін не розіб'єш лобами (І. Котляревський)
без додатка. Не виявляти себе, затаїтися і т.ін. Приклади
  • І танки важко під заграву Пішли по м'ятому снігу, Де ворог ліг і ні ґу-ґу (А. Малишко)
Нема ніяких вістей від когось, звідкись. Приклади
  • — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні ґу-ґу! Мовчить.., не каже ні да, ні ні (Ф. Маківчук)
про що. Нічого не знати, не здогадуватися і т.ін. про щось. Приклади
  • Юнона з Турном як шутила [жартувала], Еней про теє ні ґу-ґу; Бо на його [на нього] туман пустила, Що був невидим нікому; І сам нікого теж не бачив (І. Котляревський)
кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. Приклади
  • ані́ ґу-ґу́. Зізнався я їй [Зіні] про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані ґу-ґу, навіть тітці (В. Логвиненко)
  • Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні ґу-ґу. О, ні. Хіба вона не розуміє? Його ж уб'ють (А. Головко)
  • Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні ґу-ґу, анітелень (П. Глазовий)
  • — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся,. .і щоб ні ґу-ґу нікому! Чув? (А. Головко)
Нічого не могти сказати. Приклади
  • ні ґу, ні ме. Ні ґу, ні ме [такий] (Б. Грінченко)

а́ні (ні) відхрести́тися, а́ні (ні) відмоли́тися від чого.

Що-небудь обов'язково настане, здійсниться. Приклади
  • Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (М. Номис)

оста́тися (лиши́тися і т.ін.) ні в сих, ні в тих.

Потрапити в незручне, неприємне і т.ін. становище. Приклади
  • А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш)

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл.

Дуже мало, трохи. Приклади
  • Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче [не побачить] (О. Левада)
  • ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше.

ні бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ ́(коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т.ін.).

Нема ніякої користі, толку. Приклади
  • Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко)
Нічим не примітна, посередня людина. Приклади
  • З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр. присл.)
  • І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний)
  • [Олеся:] Я білоручка; ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький)

ні врі́зати, ні доточи́ти.

Не здатний ні на що. Приклади
  • — А як не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить (Є. Гуцало)

ні копі́йки (ні копі́єчки, фам.

ні коп'я́). Зовсім нічого (про гроші). Приклади
  • [Дудар:] Моя пропозиція така: записати до протоколу, щоб не брати від них ні коп'я (І. Микитенко)
  • [Химка:] Він,— Бог його знає! — де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе [приносить]… (Панас Мирний)
  • Прикажчик вилаяв його на всі боки і при рощоті [розрахунку] не дав ні копійки (С. Васильченко)

ні зи́мно ні те́пло кому.

Кого-небудь не стосується, не зворушує щось; комусь байдуже до чого-небудь. Приклади
  • — Велика невидальщина та ваша теперішня література. Читаєш її, ні тобі зимно ні тепло (І. Франко)

ні собі́, ні лю́дям.

Без користі. Приклади
  • Ти [Лілія] знаєш, либонь, як неприємно буває, лягаючи спати, подумати собі: от і знов день минув даремнісінько, ні собі, ні людям (Леся Українка)

ні (а́ні) кро́ку.

чого. Зовсім, нітрохи. Приклади
  • Пані їх [кріпосних] держала у якихсь приятелів своїх, бо в неї, окрім свого двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї (Марко Вовчок)

ні з чим, зі сл. іти, залиша́тися і т.ін.

Не діставши нічого, безрезультатно. Приклади
  • Про запеклі бої вздовж південних відрогів Брянського лісового масиву Артем із Ляшенком уже знали від Приходька, який нещодавно повернувся ні з чим із своїх пекельних мандрів (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • До хати зайшло двоє у потертих шинелях з таким виглядом, ніби таки настигли злодія.. Коли вони ні з чим вийшли з хати, переполошений батько запитливо вставився на сина (П. Панч)
  • [Любов:] Що ж з того, що дрібниця, а все-таки виграла, а ви ні з чим вертаєтесь (Леся Українка)

ні на вершо́к, із запереч.

Ніскільки. Приклади
  • Іван Антонович слухав Хомині скарги і диву давався: хто це говорить? Той Хома, який, бувши рядовим, видирав своє право зубами? Який самому генералові не попустив би свого ні на вершок? (О. Гончар)

ні з лиця́, ні з ро́сту, жарт.

Такий, що зовні нічим не відзначається; непримітний, звичайний і т.ін. (про людину). Приклади
  • [Текля (одна):] Певно, що вона [Оксана] відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого. Ні з лиця, ні з росту (М. Кропивницький)

ні кра́плі (крапли́ни), чого і без додатка.

Анітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • ні крапли́ночки. — А якщо вона [народиться] — так само любитиму. Ні краплиночки не менше (П. Дорошко)
  • ані́ кра́пельки. — Мене мати жде: в нас же нема в діжці води ані крапельки (І. Нечуй-Левицький)
  • [Кряж:] Думаєш, я шкодую, що мене не обрали головою? Ні краплини (М. Зарудний)
  • Вони все-таки мають людські ідеї, добрі заміри і ні краплі крутійства (Леся Українка)

ні за копі́йку, зі сл. пропада́ти, зги́нути і т.ін.

Даремно, марно, ні за що. Приклади
  • Пропадеш ні за копійку (Укр. присл.)

ні мур-му́р, жарт.

Нічим себе не виявляти. Приклади
  • — Ванько, племінничок.. Приїхав на Донбас..— і ні мур-мур. Висидів, вивчивсь, а тоді вже здумав про дядька (М. Рудь)
Нічого не говорити, мовчати. Приклади
  • Раптом стало тихо, тихо. Всі ні мур-мур! (Д. Бузько)
  • Петя при цих словах червонів і ні мур-мур (О. Ковінька)
Ніяк не реагувати на що-небудь. Приклади
  • — Мене зло розібрало — упрохувати її. Ти, кажу, по золоту ходитимеш, а вона ні мур-мур (Є. Гуцало). *Образно. На вулиці всі хатки було вимазано… в рожеве, а сонечко сиділо собі за горбком і ні мур-мур! — Ніби й не його це робота (Д. Бузько)
у чому і без додатка. Не розбиратися в чомусь, не знати, не вміти чогось. Приклади
  • Та вони в цьому питанні ні мур-мур.

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади
  • Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
  • На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
  • Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́, і)] па́ри з вуст.

Затято мовчати, не сказати нічого. Приклади
  • Неженцев демонстративно показав спину, не пустивши й пари з вуст (А. Хорунжий)
  • І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не вустить (М. Чабанівський)
  • Оперезав [курінний] кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський)
  • Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. І. Тарновський)

ні пу́ху ні пера́.

Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Приклади
  • — Їду захищати диплом.. —. .Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський)
  • Берестовський поліз у кабіну.— Ні пуху вам, ні пера,— побажала йому Варвара (Л. Первомайський)
  • Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький)

ні кілка́, ні дрючка́, перев. зі сл. ма́ти.

Нічого. Приклади
  • — Я з колишньої шляхти, що не має ні кілка, ні дрючка (З. Тулуб)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади
  • А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ні лягти́, ні сі́сти.

зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін. Приклади
  • Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)
Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Приклади
  • Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)
Дуже тісно де-небудь. Приклади
  • У кімнаті ні лягти, ні сісти.

і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.

до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Приклади
  • До Сергія так і не обмовилися [хлопці] ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв)
  • Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник)
про кого--що. Нічого не сказати, не спитати і т.ін. про кого-, що-небудь. Приклади
  • слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник)
  • Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко)
  • Ковальчук… лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв)
  • Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко)
  • Про свій сон хлопець не обмовився й словом (І. Волошин)
  • Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний)
без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Приклади
  • Закам'яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк)
  • — Ти чого мою доньку габзуєш [неславиш]? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

Хто -небудь зник безслідно; про кого -небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами. . Ов, а се що таке ? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати ! (І. Франко )
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати , Видом не видати (С. Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети )

ні ла́ду́ ні скла́ду.

Безладдя, безпорядки і т.ін. Приклади
  • [Микита:] Там отак-то на гетьманщині все переплуталось та заборсалось, як волосінь у повсті: ні ладу ні складу (М. Кропивницький)
  • [Пан Зефірин:] Ви [слуги] тут навалили, накопичили, ні ладу ні складу (І. Франко)
зі сл. нема, ́не було і т.ін. Ніякого порядку, зв'язку і т.ін. Приклади
  • Понаписували… такеє, що книжка б то товста, та немає в ній ні ладу ні переладу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • ні ла́ду́ ні пола́ду (перела́ду). Ні ладу ні поладу нема (М. Номис)
Негарний, непоказний, непривабливий і т.ін. Приклади
  • Господарство — ні ладу ні складу. ні скла́ду ні ла́ду́. Вона [Марта] й зроду така. Як то кажуть: ні складу ні ладу. (І. Рябокляч)

ні (ані́) гич.

Зовсім нічого; ніскільки. Приклади
  • — Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич! (О. Ільченко)

ні шість ні п'ять, розм.

Ніякий, невиразний. Приклади
  • — Ну як, добра риба? — Та так, ні шість ні п'ять (Сл. В. Утченка)