НОСІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

заруба́ти [собі́] на но́сі.

Добре, надовго запам'ятати. Приклади
  • — Дивіться всі на їхні муки — і зарубайте собі на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)
  • — Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Шовкопляс)
Укріпитися в певному намірі. Приклади
  • Не я буду, а панування добуду! — зарубала [Параска] на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний)

му́хи в но́сі гра́ють у кого, жарт.

Хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т.ін. Приклади
  • Сит Бассім — то хлоп не швайка! Гордий трохи, та се байка — Грають мухи в носі, бач (І. Франко)

ви́сі́ти на но́сі.

Бути дуже близьким щодо часу здійснення. Приклади
  • Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі (А. Свидницький)

на но́сі.

Скоро, незабаром. Приклади
  • Посівна на носі.
  • — Даю вам відпустку на тиждень. Тим більше, що іспити у вас на носі (Н. Рибак)

крути́ти в но́сі кому і без додатка.

Кому-небудь дуже не подобається щось, надовго запам'ятовується комусь або що-небудь неприємно вражає когось. Приклади
  • Всім колективом скажемо… таке слово, від якого б їм до самого скону в носі крутило (М. Ю. Тарновський)
  • Годувалася вона [Оришка] тим, що у місяць видавали. .Спершу все те крутило у носі.., а як не стало чого збувати,. .почала і не таке їсти (Панас Мирний)

[аж] закрути́ло В но́сі кому і без додатка, безос.

Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило. Приклади
  • Ач, закрутило в носі їм від поеми Сон! Образилися (Василь Шевчук)
  • — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко)

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт.

Бути тямущим, кмітливим, розсудливим. Приклади
  • — Еге, Дмитре, видать, що мати тебе в голову не била, маєш спичку в носі (Є. Гуцало)

вда́рити по но́сі кого.

Присадити кого-небудь, даючи йому зрозуміти, чого він насправді вартий. Приклади
  • — Печоріна треба провчити! Ці петербурзькі вискочні завжди задаються, поки їх не вдариш по носі! (Переклад за ред. М. Рильського)

є спи́чка в но́сі у кого.

Хто-небудь тямущий, кмітливий. Приклади
  • У хлопця цього є таки спичка в носі (З газети)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади
  • —..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт.

Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Приклади
  • Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк)

пиндю́чити ніс (вульг.

мо́рду і т.ін.) зневажл. Поводитися чванливо, бундючно. Приклади
  • [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (І. Карпенко-Карий)
  • Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач (П. Гулак-Артемовський)

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади
  • І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
  • А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
  • Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
  • — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)
Ображатися, сердитися. Приклади
  • Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
  • Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

ти́кати / ткну́ти но́сом кого, фам.

у що. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. Приклади
  • но́са ти́цьнути куди. Вона [Настя] цілий день підтикана, бігала то на двір, то до клуні, то до хати. Їй ніколи до машини носа тицьнути, хоча страх хочеться (У. Самчук)
  • Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув у покіс носом (М. Коцюбинський)
В гострій формі дорікати комусь за що-небудь. Приклади
  • — Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади
  • — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)
Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади
  • — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
  • [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

гну́ти (де́рти, задира́ти і т.ін.) / загну́ти (заде́рти і т.ін.) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка.

Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Приклади
  • — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов)
  • По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер)
  • — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко)

під ніс, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, нерозбірливо, невиразно. Приклади
  • По дереві фуганок майже співає. Власне, підспівує. Бо співає щось собі під ніс той, хто працює (Ю. Яновський)
  • Зараз він важко дихав і щось бурмотів собі під ніс (Ю. Бедзик)
  • — Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова,— під ніс охриплим голосом мовила Мар'я (Панас Мирний)

лиши́тися (залиши́тися і т.ін.) з но́сом, жарт.

Зазнати невдачі, неприємності і т.ін. Приклади
  • — Будинок не аварійний, зноситимуть його в наступній п'ятирічці. — З цим зносом,— сказав Вадик,— ми залишилися з носом (В. Добровольський)
  • Він підійшов до Мухи і звично недбалим рухом запросив до танцю. Він ждав, що Муха легко спурхне з стільця.. А Володя лишиться з носом. Але сталося трохи не так (Д. Ткач)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади
  • На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
  • — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

но́сом ри́бу ву́дити (у́дити).

Дрімати; спати сидячи. Приклади
  • Настя не квапилась швидко вертатись. Вже Зінька куняла, дрімала, носом удила рибу.., а Настя не приходила (І. Нечуй-Левицький)

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади
  • пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
  • опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
  • Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
  • віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
  • Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
  • От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
  • — Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
  • Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
  • Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади
  • — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс (М. Хвильовий)
  • [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
  • — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)
Абсолютно, зовсім нічого. Приклади
  • — Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
  • Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт.

Карати кого-небудь; досадити кому-небудь. Приклади
  • Натер йому перцю в ніс (М. Номис)
  • Писали [солдати] депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба (Переклад С. Масляка)

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади
  • Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
  • Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

тю́тя з поли́в'яним но́сом, лайл.

Нетямуща, безвольна людина. Приклади
  • Тютя ти з полив'яним носом!. .Вона ж [Марися] дума, що ти її по волі береш (Б. Грінченко)
  • — А ти тільки подумай, Онопрію, що ж це за любов з панянкою, яка не тільки ніколи не вийде за тебе, але і більше не зустрінеться з тобою. Плюнь і розітри. Не будь тютею з полив'яним носом (А. Іщук)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади
  • Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

де́рти но́са (го́лову) [вго́ру] перед ким, рідше проти кого і без додатка.

Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Приклади
  • Дере голову, як попова кобила (Укр. присл.)
  • Максим Іванович геть високо дере голову проти нетесаного мужиччя (Панас Мирний)
  • З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми (М. Стельмах)
  • Становий… хвалився, що він добрячого підвіз возка [візка] отим лівшукам, щоб не дуже зазнавалися та вгору носа дерли (Панас Мирний)

ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т.ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т.ін.) но́са звідки, куди.

Вийти звідкись або покинути щось. Приклади
  • Зима була довга й холодна. Заціпеніло мовчав заметений снігом степ, люди не витикали носа з сіл, ще завидна зачинялися на довгу зимову ніч у хатах (П. Загребельний)
  • Надворі був такий мороз, що аж дахи тріщали. З хати не можна було і носа висунути (Казки Буковини. Казки Верховини)
  • — Ну й хуртовина!..— насилу вимовив.— Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (О. Донченко)
  • — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути — страшно! (В. Лисенко)
тільки док. Виглянути, визирнути звідки-небудь кудись або з'явитися десь. Приклади
  • Така дрібнота, як зайчик, білочка, лісові мишки, хоч вони і в хутряних шубках, болися й носа вистромити на мороз (О. Іваненко)
  • Серед панства переляк поволі проходить. Дехто насмілюється виткнути носа за двері і сповіщає, що… розбійників уже нема (Ф. Бурлака)
  • Танки закрутилися на краю яру, ждучи, коли ж до них почнуть підніматися піхотинці,. .але піхота сиділа в яру й боялася звідти навіть носа виткнути (П. Загребельний)

на комари́ний ніс.

Дуже мало, незначною мірою. Приклади
  • Минало красне літо, а до мети наблизилися, вважай, лише на комариний ніс (Василь Шевчук)

гляді́ти свого́ но́са.

Турбуватися, клопотатися лише про себе. Приклади
  • Наблизився [Віктор] до Олега: — Лучче [краще] ти б глядів свого носа (П. Автомонов)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади
  • — Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
  • — Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
  • Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
  • — Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

ора́ти но́сом, жарт.

Журитися, сумувати. Приклади
  • — А чого, козачко, ореш носом? Мо, вдома що сталося? — допитувався дід (Я. Качура)
що і без додатка. Падати обличчям вниз у (на) що-небудь. Приклади
  • Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко)

крути́ти / покрути́ти но́сом.

Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. Приклади
  • покрутити носом (якийсь час). — Так розсердилась, що вже ж, думаю і обзиваться не буду. Так він попокрутив носом днів зо два (А. Тесленко)
  • Тадик схопився на ноги і пішов до поліцаїв. — Щось староста носом крутить. Може, ми службу погано несемо? — засумнівався Гошка (Григорій Тютюнник)
  • — Так от, сину.. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є. Кравченко)

обкрути́ти довко́ла но́са кого.

Перехитрити, спритно обдурити когось. Приклади
  • — Ну, Крумке просто молодець. Отак обкрутив довкола носа англійців (Ю. Бедзик)

у ніс заколо́ти.

Стати не до вподоби, не до смаку. Приклади
  • — Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний)

під (пе́ред) [са́мим] но́сом.

Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Приклади
  • під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський)
  • Я був упевнений: оця зовсім не схожа з дочкою жінка примусила Оксану зачинити перед моїм носом двері (В. Шевчук)
  • Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр. присл.)
  • Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко)
тільки під но́сом, зі сл. говори́ти і под. Тихо, нерозбірливо. Приклади
  • Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко)
  • Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський)

клю́нути но́сом у що.

Упасти обличчям вниз. Приклади
  • — Прицілився я — бабах! З одного пострілу поклав усіх п'ятьох. Клюнули фашисти у сніг носом усі підряд (Ю. Мокрієв)
  • Як пихоне його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади
  • [Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
  • Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

підлата́ти ніс кому.

Побити кого-небудь, пошкодивши обличчя. Приклади
  • — Гляньте-бо, хлопці, як ляшки-панки сковзаються! — сміявся сотник..— Посковзайтесь трішечки ще, а ми вам носи підлатаємо (М. Старицький)

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.

Упасти обличчям донизу. Приклади
  • зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
  • запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
  • Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
  • Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
  • Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
  • Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)

клюва́ти но́сом.

Дрімати, засинати сидячи, час від часу опускаючи на мить голову. Приклади
  • покльо́вувати но́сом (час від часу). Микола підпер важку голову руками, покльовує носом (В. Кучер)
  • Відбило північ. Треба подивитися, що робиться в коридорі. Правда, ще рано але… вартовий дуже любить подрімати. Може, він уже клює носом? (Д. Бузько)
  • В кабіні біля шофера сидів якийсь неголений, худий інтендант і клював носом від довгого недосипання (В. Кучер)

вте́рти / втира́ти но́са кому.

Покарати, провчити кого-небудь. Приклади
  • — А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я й тобі носа втру (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ось ми вам хутко втремо носа: Іван Мартинович… навчить він вас пановати [панувати] (П. Куліш)
  • Тут [у пеклі] розні [різні] душі походжали, Все думали та все гадали, Куда-то за гріхи їх впруть, Чи в рай їх пустять веселитись, Чи, може, в пекло пошмалитись І за гріхи їм носа втруть (І. Котляревський)
Присадити, спинити кого-небудь у його діях, висловлюваннях. Приклади
  • — Спасибі Володимирові Корякові, який заступився за Паніва, утер носа розперезаним критиканам (В. Минко)
  • Вчителеві… утерли носа: коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському (С. Васильченко)
  • [Рогач:] Ну ж, юнаки! Орда б вас полонила, татарва б вас подавила!.. [Глоба:] Та невже ж нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М. Кропивницький)
Засвідчити або довести свою перевагу над ким-небудь. Приклади
  • Прилюдно втреш носа комусь із них, зацитувавши при нагоді щось таке, як, скажімо, указ Петра Першого від 9 квітня 1709 року (О. Гончар)
  • Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині. Але й Ольжина правда, що треба декому тою хустиною носа втерти! (Ірина Вільде)
  • Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре (Укр. казки, легенди..)
Перевершити кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Взявшись дружно, без лементу та ґвалту відремонтували занехаяну молотарку і тепер втирають носа зарозумілим хутірським очкурам, які вважали, що тільки вони вміють господарювати (О. Гончар)
  • — А тепер вони [молодь, жінки] ще й нам носа утруть. Їм почесть почала снитись, навіть ордени. Не бачив, яке жито моя жінка з Шевченком вирощують! (М. Стельмах)
  • — От стріляє, бісова дитина,— не зміг стримати свого захоплення Сахно,— всім нам носа втерла (В. Собко)

взя́ти ду́лю [під ніс].

Нічого не одержати, не дістати. Приклади
  • Кадети налітали оце з Перекопу, хотіли людей набрати, та дулю взяли (О. Гончар)
  • Писав Пан: звізду дав і червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський)
  • Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр. присл.)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т.ін.) [догори́] но́са (ніс).

Гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо. Приклади
  • [Варка:] Бундючилися супроти нас люде [люди], і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький)
  • Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко… ще дужче носа піднімав (Панас Мирний)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
  • От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

Втручатися куди не слід, в чужі справи. Приклади
  • Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало)

з но́са, жарт.

Від кожної людини. Приклади
  • — Коштуватиме це три карбованці з носа,— оголошує він далі (В. Собко)
  • Плата за вхід скромненька — троячка з носа (О. Ковінька)

[і] кома́р но́са не підто́чить.

Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Приклади
  • Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах)
  • — Не в тім питання, що з ним [Давидом] зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко)
  • — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін)

обтира́ти но́са кому, фам.

Ростити, виховувати когось. Приклади
  • — Ви мені носа не обтирали.. Сварка починала вже ставати бійкою (В. Стефаник)

лиша́ти / лиши́ти з но́сом кого, жарт.

Обдурювати, перехитровувати когось. Приклади
  • — Страх не люблю, коли мене лишають з носом… (В. Шевчук). — Ні, не дурні були ви з Еппелкросом, Що не дали себе лишити з носом Отим обшарпанцям! (Переклад М. Лукаша і О. Мисика)
  • Інколи дядя Живак брав її в розвідку, удаючи себе за сліпого, а Зою — за поводиря. Лишав з носом зайд-карателів (В. Земляк)

[хоч] кров з но́са.

Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т.ін. Приклади
  • [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький)
  • До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко)
  • — Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко)

в ніс, зі сл. говори́ти, бала́кати і т.ін.

З носовим відтінком, гугняво. Приклади
  • Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко)

не з на́шим но́сом.

Неможливо через відсутність відповідних засобів, коштів і т.ін. Приклади
  • — Учителя,— сказав батько,— з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравченко)

не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т.ін.) / не показа́ти (не поткну́ти і т.ін.) но́са.

Не приходити, не з'являтися і т.ін. куди-небудь, до когось. Приклади
  • [Мальванов:] Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (І. Кочерга)
  • — Не розумію я тебе, що ти за людина. Рая за тобою сохне, а ти й носа не показуєш (П. Кочура)
  • — А Клава Бережкова носа не показувала? — намагаючись надати своєму голосу цілковитої байдужості, запитав Андрій (В. Собко)

обвести́ / обво́дити за ніс кого.

Перехитрити обманути когось. Приклади
  • — Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик)
  • Не міг просто повірити, що отой гонивітер… здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко)

аж но́сом ба́ньки дме, зі сл. дурни́й.

Дуже, надмірно. Приклади
  • Дурне, аж носом баньки дме (Українські народні прислів'я та приказки)

втри но́са, зневажл.

Уживається як застереження молодим від втручання у справи старших. Приклади
  • Носа втри,— гримнув Остап і встав. Це означало, що він нічого не скаже синові, хоч би як той підсипався (В. Кучер)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади
  • З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
  • со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
  • су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
  • — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

диви́тися да́лі сво́го но́са.

Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т.ін. Приклади
  • да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше… свого носа не дивитись! (М. Драгоманов)
  • Себе передусім… мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде)

у ніс ко́ле.

Не подобається кому-небудь, не задовольняє когось. Приклади
  • Чуєте, йому [Якову] моя страва у ніс коле? (Панас Мирний)
  • Попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле (А. Іщук)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади
  • ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
  • не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
  • — Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади
  • поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
  • води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
  • — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
  • Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
  • — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
  • — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

не потика́ти но́са, перев. куди, жарт.

Не з'являтися, не бувати де-небудь; не заходити кудись, не виходити. Приклади
  • поткну́ти но́са. — Полізли, жевжики, у таку страшну печеру, що я, старий, побоявся б у неї носа поткнути,— пояснив учительці Харитон Макарович (О. Мокрієнко)
  • — А там ще зима: сніг, морози. І знову сиди в хаті, не потикай носа (Панас Мирний)
  • —. .Хіба я влада? Так, заложник якийсь. Іще за дня сяк-так. А вночі й носа не потикай. От і доводиться хитрувати (Г. Колісник)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади
  • З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
  • — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
  • су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
  • — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
  • А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
  • На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
  • Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
  • — Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
  • Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади
  • І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
  • Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

поверну́ти но́са в той (цей і т.ін.) бік.

Різко змінити попередні погляди, переконання і т.ін. Приклади
  • Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар)

верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку)

від кого--чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Приклади
  • Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський)
від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т.ін. Приклади
  • — Я їй [Парасці] не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний)
  • — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський)
  • Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер)
  • Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов)
від чого. Не виявляти бажання займатися чим-небудь; цуратися чогось. Приклади
  • — А котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть (Григорій Тютюнник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади
  • — Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)
Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади
  • [Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
  • — Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
  • — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
  • Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

лови́ти [но́сом] окуні́в, жарт.

Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Приклади
  • лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курями, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом окунців (З газети)
  • Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко)
  • Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади
  • Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
  • Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)

розбива́ти / розби́ти ніс (но́са).

Зазнавати поразки, невдач, неприємностей, намагаючись зробити що-небудь, докладаючи великих зусиль для чого-небудь. Приклади
  • От подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник)

з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са у кого, кого.

З дуже близької відстані від кого-небудь. Приклади
  • У перекупки з-перед самого носа хтось із безпритульних потяг картопляника (Ю. Збанацький)
  • Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску.., а потім завзято вихлюпує в помийницю всю страву (М. Стельмах)
перен. Безпосередньо, у когось. Приклади
  • — Таку красуню з-під носа поцупив, забути не можу (А. Крижанівський)
  • з-під самі́сінького но́са. — Ти навіть цю Марту проґавиш… її з-під самісінького носа у тебе, тюхтія, вихопить Коваль (В. Собко)
  • А Навроцький вихопив у нього ініціативу з-під носа (І. Микитенко)

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Приклади
  • носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона. . чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок)
  • Коли майстер гумору з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу)