НОГИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка.

Хто-небудь ще має силу рухатися, працювати і т.ін. Приклади
  • Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський)
  • На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік)
  • Щороку приїздять сини і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети)

сла́ти язи́к під но́ги.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади
  • Цей плазував на череві І догоджати звик, Начальникові килимом Під ноги слав язик (В. Симоненко)

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т.ін.).

Дуже складний, заплутаний, невідомий. Приклади
  • сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). [Передерій:] Адже як почне [Стрижаченко] крутити,.. то й праве діло так закруте [закрутить], що сам чортяка ногу зломе [зломить], а в його [нього] правди не дошукається (Панас Мирний)
  • — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко)
у чому, з ким--чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. Приклади
  • Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь)
  • Гадав [Левко], що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах)
  • — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб)
де. Нема порядку, велике безладдя. Приклади
  • — Стійте, стійте, дайте перше… шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка)

щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де.

Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. Приклади
  • — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський)

ле́две со́вати нога́ми (но́ги).

Дуже повільно йти. Приклади
  • Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький)
Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т.ін. Приклади
  • Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги (Леся Українка)

узя́ти під но́ги кого.

Поставити кого-небудь в принизливе становище; зганьбити. Приклади
  • — Ще ж не перевернувся світ, Щоб піп узяв мене [пана] під ноги (І. Франко)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади
  • спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
  • спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
  • — Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
  • — Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади
  • Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
  • Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)
Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади
  • Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

но́ги не слу́хають (не слу́хаються) кого і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти через утому, виснаження, старість, переживання і т.ін. Приклади
  • Йшли під дощем, по роз'їждженій, грузькій дорозі, а все ж було краще, ніж у тих клятих вагонах. Хоч і не слухалися ноги, але вільно можна дихати (А. Хижняк)
  • За столом тупо пропиває свою данину з куркулів Кузьма Василенко. Він теж дивується, побачивши Супруна, хоче підвестися, щось розумне сказати, але вже ні язик, ні ноги не слухають його (М. Стельмах)

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та).

Дуже досвідчений, бувалий. Приклади
  • ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр. присл.)
  • ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки [заводія] ..скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко)
  • Був [шеф] чоловік мудрий, бувалий.. кований остро на всі чотири копита (І. Франко)
  • — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко)

потягну́ти но́ги (чо́боти і т.ін.) куди.

Повільно, ледве ступаючи, піти. Приклади
  • потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко)
  • Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто… тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко)

наляга́ти / налягти́ на но́ги.

Прискорювати ходу, швидше йти. Приклади
  • Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Д. Косарик)
  • І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Багряний)
  • — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний)

топта́ти (підто́птувати) / підтопта́ти під но́ги кого.

Перемагати. Приклади
  • Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Філонія (А. Хижняк)
  • А в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала (П. Куліш)
також що. Не рахуватися з ким-небудь, ганьблячи, зневажаючи когось. Приклади
  • [Домаха:] ..Слухай свекрухи, угоджай свекрові… Не підтопчи матері під ноги (І. Карпенко-Карий)
  • А він [Нечай] не хотів утікати, свою славу козацьку під ноги топтати. І клав ворогів, як снопики (Т. Масенко)
  • Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче (Марко Вовчок)
що. Нехтуючи чимось, не виконувати, не дотримуватися чого-небудь. Приклади
  • Вони Божий закон під ноги топчуть (Леся Українка)

у но́ги.

Швидко побігти, втекти звідкись від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ми збирали ягоди, нараз заревіло щось за нами, я в ноги (І. Франко)
  • Мігайчук Василь, другий депутат, бачачи, яка депутатам шана й від пана, й від громади, не чекав, поки його зачеплять, і собі в ноги (Г. Хоткевич)
зі сл. поклони́тися і под. Дуже низько, до землі, шанобливо. Приклади
  • Хочу… поїхати до того діда, поклонитися йому в ноги за науку (О. Довженко)

ноги́ не бу́де чиєї, де.

Уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись. Приклади
  • Максим із жалем одірвав погляд від обрію, глянув на хату: — А чим вона тобі погана? Побілимо, приберем — буде не гірша ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. — Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде (А. Дімаров)
  • — Ось заява.. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде (В. Собко)

бра́тися в но́ги.

Швидко тікати, бігти, йти геть. Приклади
  • [Чирва:] Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко)

й ноги́ не су́не куди, зневажл.

Ніколи не з'явиться хто-небудь десь. Приклади
  • Макуха запевняв, що… німчура й ноги не суне (Ю. Бедзик)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади
  • Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
  • Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
  • Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)
Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади
  • Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
  • Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
  • Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
  • Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
  • Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади
  • Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
  • Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
  • Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
  • Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
  • — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
  • Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)
Видужати, поправитися після хвороби. Приклади
  • — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
  • Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
  • — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
  • — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш (О. Гончар)

куди́ но́ги несу́ть / Понесу́ть, перев. зі сл. піти, втіка́ти і т.ін.

У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Приклади
  • Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий)
  • Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко)
  • Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович)

поста́вити на но́ги.

Допомогти кому-небудь утвердитися, бути впевненим у собі; підтримати когось. Приклади
  • поста́вити на рі́вні но́ги. На флоті Павло був веселий, кмітливий і швидкий, як чайка в польоті. Це з ним тут щось сталося. Треба його поставити на рівні ноги, розбудити, щоб прокинувся назавжди (В. Кучер)
кого. Ви́ходити після хвороби, вилікувати когось. Приклади
  • Дбайливі лікарі поставили її на ноги після перенесеного жахливого голодування, після запалення легенів (А. Хижняк)
  • — Обов'язково вилікуємо. Поставимо вашу малу на ноги (О. Донченко)
кого, перев. зі сл. всіх. Спонукати до якоїсь діяльності, викликати загальне зацікавлення і т.ін. Приклади
  • Всіх поставить [Яцуба] на ноги, щоб тільки захистити дочку і викрити злочинне кубло, якщо воно там, в інституті, завелося (О. Гончар)
  • Чутка про скликання загальних зборів горохом розкотилася по селу ще зрання і враз поставила всіх на ноги (Г. Епік)
  • Пронизливий звук рейки в ранковій тиші штрикнув у серце кожного, поставив усіх на ноги (Ю. Збанацький)
кого. Виростити, виховати когось, допомогти комусь одержати освіту, спеціальність, роботу і т.ін. Приклади
  • Кожна мати скаже, що народити сина чи дочку, вигодувати їх, мабуть все ж легше, ніж виховати та поставити на ноги (В. Вільний)
  • Каленик Романович і Ганна Сильвестрівна усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік (І. Сенченко)
  • — Я круглий сирота: ні роду, ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Г. Квітка-Основ'яненко)
Посприяти чиємусь видужанню, оздоровити когось. Приклади
  • — Ні, мамо, ви вистудились, не гляділи себе. .. І тільки сильні ліки зможуть вас поставити на ноги (З газети)
що. Закласти основу для розвитку чого-небудь; відбудувати щось. Приклади
  • Все господарство на ноги поставили, і люди зажили (З газети)

но́ги ми́ти кому, жарт.

З радістю виконувати чиюсь волю, бути відданим комусь; прислужуватися, годити. Приклади
  • — Вона молода в мене ще.. Їй ще тільки сорок дев'ять і два місяці, а мені оце восени п'ятдесят сім буде.. Ну, як на іншу, то вона б мені хоч і лисий там, і все — ноги мила б (Григір Тютюнник)

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [а чорт коле́са].

Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідки-небудь. Приклади
  • — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик)
  • Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний)
  • Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і… дай Бог ноги (Ю. Збанацький)

перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу.

Тупцуючи, виявляти свою ніяковість, нерішучість, збентеженість, розгубленість і т.ін. Приклади
  • переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу. Джериха розказувала десятий раз, як її син цієї неділі перший раз читав апостола в церкві, як розгортав книжку,.. і як став, і як переступав з однієї ноги на другу, як засоромився й почервонів (І. Нечуй-Левицький)
  • Панас Гичка переступає з ноги на ногу, наставляє старого батька, що слухає сина, сумно похнюпивши голову (Григорій Тютюнник)
  • Усміхається Марина, і звичайно хороше і неспокійно стає хлопцеві. Переминається з ноги на ногу, вила то на плече перекладе, то зубцями в землю зажене (М. Стельмах)
  • З кожним його словом дівчина все більше дивувалася і вже розгублено переминалася з ноги на ногу (П. Панч)
  • — Мадяри деякий час стояли мовчки… Покашлювали, переминалися з ноги на ногу і мовчали (О. Гончар)

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти).

Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т.ін.). Приклади
  • Ледве, ледве несу ноги (Т. Шевченко)
  • — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється)

уми́ти но́ги кому.

Дуже прислужитися, догодити комусь із чемності, шани і т.ін. Приклади
  • Він тут мені не раб, тут я йому готов умити ноги (Леся Українка)

до ноги́, перев. зі сл. поби́ти, потрощи́ти, зни́щити і т.ін.

Повністю, остаточно, вщент, до кінця. Приклади
  • Після короткої кривавої сутички замок був узятий, а польський гарнізон — знищений до ноги (Легенди та перекази)
  • Руїни скрізь чорніють навкруги: всі хатинки, всі будинки потрощило до ноги (Н. Забіла)
  • Проти військ княжих ми сміло йдемо, Твердо певні, що вас до ноги поб'ємо… (П. Грабовський)

ви́ходити (відходи́ти, відбі́гати) но́ги.

Втомитися від довготривалого ходіння. Приклади
  • [Мусій:] За чотири місяці зовсім одбігав ноги (М. Кропивницький)
  • — От, той козак Савлук ходив, ходив — і набрів оце й низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок)
  • — Ідіть до ворожки, вона вам порадить.— Я вже ноги свої виходила. Нічого не допомагає (Ірина Вільде)

топта́ти но́ги, жарт.

Ходити. Приклади
  • Прийшов ні за чим, пішов ні з чим: нічого і питать — шкода ноги топтать (М. Номис)
  • топтати чоботи. [Храпко:] Так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Панас Мирний)

підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т.ін.) на но́ги кого, що.

Будити, розбуджувати від сну. Приклади
  • Мало не опівночі підняв на ноги [бригадир] Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло)
  • Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський)
Сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь. Приклади
  • Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич)
що. Робити що-небудь міцним; укріплювати. Приклади
  • Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк)
Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Приклади
  • попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох). І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (З журналу)
  • Після тарараму в Пущі-Водиці гестапівці підняли на ноги геть усю поліцайську шушваль (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • На правах помічника комбайнера [Орися] підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик)
  • Варчук ще подивився на хід мироносиць.. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах)
  • Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх [підводників] на ноги (В. Логвиненко)

ви́нести / вино́сити но́ги.

звідки. Втекти звідкись. Приклади
  • Окупантам було вже не до війни з партизанами, вони думали про те, як би живими винести ноги з цього невдячного краю (Ю. Збанацький)
Втечею врятуватися від небезпеки, очевидної смерті. Приклади
  • Влітку 1943 року біля Канівського мосту партизани розгромили загін фашистських зв'язківців. Операція була сміливою й несподіваною. Вцілілі гітлерівці ледве винесли ноги (З газети)
  • Ти ж бачив, який гамір і рух був на дорозі. Могли і шелесту наробить, могли і ніг своїх не винести,— пояснив Вихор (В. Кучер)

но́ги на пле́чі.

Почати швидко йти, бігти. Приклади
  • А товариство — Пацюк, Лушня та Матня,— як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі, та поза хатами, та поза огородами аж у Крутий Яр, та й засіло в шинку (Панас Мирний)
Уживається для вираження чиєї-небудь готовності йти кудись. Приклади
  • — Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (О. Іваненко)
  • — Мабуть, уже час мені, мамо, ноги на плечі та й подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту (А. Головко)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади
  • Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
  • — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О. Гончар)
Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади
  • Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
  • Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
  • — Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу.

Бути роздратованим, у поганому настрої. Приклади
  • вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський)
  • — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко)
  • вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся [Федір Іполитович] пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс)
  • [Личак:] Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов)
  • На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький)

би́ти но́ги (чо́боти і т.ін.).

Іти куди-небудь. Приклади
  • — Нема Тамари,— сказала [мати] відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало)
  • — За селом, уже на вигоні… він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба)
Марно ходити. Приклади
  • би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (І. Вільде)
  • — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб'єш? (М. Стельмах)

ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги.

Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т.ін.). Приклади
  • Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник)
  • Сердешний Наум ледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. іти і под. Дуже повільно. Приклади
  • Дошкульний дощ… січе і січе стомлених і голодних січовиків, що плетуться, ледь переставляючи ноги (І. Цюпа)

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т.ін.) но́ги [по сві́ту].

Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Приклади
  • Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • наси́лу-наси́лу но́ги тягну́ти. Ідуть [хлопці] день, ідуть другий.. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко)
  • Ледь тягав по світу ноги [Сеспель], не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький)
  • — Тпррру!. .Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний)
  • Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко)

ле́две (наси́лу) доволокти́ но́ги.

Важко, з великими труднощами та зусиллями добратися куди-небудь. Приклади
  • А із Криму чоловік ледве ноги доволік (Т. Шевченко)

ру́ки не слу́хаються у кого і без додатка.

Хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т.ін.). Приклади
  • не слу́хають ні ру́ки, ні но́ги. Як зачула я це,— і не знаю, що зо мною сталось. Ридати захотілося, вискочити до них усіх, кинутись..— і. .. не можу. Не слухають ні руки, ні ноги… і голосу немає… (Г. Хоткевич)
  • [Кобзар:] А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються (Б. Грінченко)

заде́рти но́ги, зневажл. жарт.

Померти. Приклади
  • Ринг — це місце, де вам можуть задерти руку догори і оголосити вас чемпіоном або ви самостійно задерете ноги. В цьому випадку чемпіоном не оголосять (М. Білкун)
  • [Гніт:] Єлисей тепер тільки спить і бачить, коли б батько швидше задер ноги! (М. Кропивницький)

но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого.

Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. Приклади
  • Вона хоче кинуться у воду, рятувать його, а її ноги приросли до каменя, ніби пустили вербове коріння (І. Нечуй-Левицький)
  • — А про рідний край ти мені не нагадуй. Мимо дому проходив — ноги до землі прикипали, трохи було на Троянівку не звернув (Григорій Тютюнник)

аж у но́ги лоско́че, перев. зі сл. хо́четься, корти́ть і т.ін., жарт.

Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Знаєш, так якось кортить побачити людей у щастю [у щасті], що й сказати не вмію. Слово честі, не вмію. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (П. Козланюк)

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

Тікати, бігти, іти геть. Приклади
  • Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко)
  • — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати.. Тобі ночувати в мене не можна (В. Кучер)
  • — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч)
Прискорювати ходу́, поспішати. Приклади
  • — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк)

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т.ін. Приклади
  • Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький)
  • Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає.. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко)
  • Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко)

стели́тися під но́ги перед ким.

Догоджати кому-небудь, принижуючись та втрачаючи людську гідність. Приклади
  • Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

лі́зти під но́ги кому.

Ходити, бігати і т.ін. біля когось; заважати. Приклади
  • — Як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги.., то певно будуть тебе лякати (О. Кобилянська)
  • Тут летить тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину дитини: — Чого під ноги лізеш..?! (М. Коцюбинський)

не пока́зувати / не показа́ти ноги́.

Не приходити, не повертатися кудись, до кого-небудь. Приклади
  • Вийшов [Василь] з подвір'я рішучо, з твердим бажанням ніколи сюди не показувати ноги (І. Чендей)

ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам.

Померти (про людину). Приклади
  • Подекуди вже й ноги витягують з голоду (Ю. Збанацький)
  • — Ген скільки дурних, що тягнуться, тягнуться, піт їм очі заливає, вони його злизують, а потім — бац — простягнув ноги, нічого вже йому не треба, все зосталось (Є. Гуцало)
  • Он у людей комори тріщать, стільки того добра понабирали, а ти, старий дурню, до жнив ноги витягнеш (А. Іщук)
  • Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг (М. Старицький)
  • Всі пішли, а його [Зарубу] покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ, і край (В. Кучер)
Здохнути (про тварину). Приклади
  • — От що, небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці.. Візьмеш моїх пару коней, бо і їм тут не солодко. Того й дивись, що ноги протягнуть (С. Добровольський)
  • ви́простати ні́жки. До вечора й ніжки випростав [півень] (Словник Б. Грінченка)
  • Аж тут свині Скрутилось і змололось, Змололось так, що скоро край дороги Свиня-агресор протягнула ноги (В. Іванович)
  • Ґазда так узлостився, що вона покрутилася, повертілася та витягла ноги (Г. Хоткевич)
  • Так в один з днів стало відомо, що кінь Якова Степановича до того зледащів, що витягнув біля озера ноги (Ю. Збанацький)

переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову (з голови́ на но́ги).

Різко змінювати, робити що-небудь зовсім іншим, навіть протилежним. Приклади
  • З маніакальною впертістю перевертав з ніг на голову і знову з голови на ноги одну думку (Я. Гримайло)

па́дати (ки́датися і т.ін.) / упа́сти (ки́нутися і т.ін.) в но́ги (під но́ги, до ніг і т.ін.) кому, кого, до кого і без додатка.

Звертатися до кого-небудь з уклінним проханням. Приклади
  • Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (М. Коцюбинський)
Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т.ін.; скорятися. Приклади
  • Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників (Д. Бедзик)
Виявляти кому-небудь велику шану. Приклади
  • — Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала (П. Загребельний)
Усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т.ін. (іноді стаючи на коліна). Приклади
  • — А нуте, провчіть її, щоб знала — як бариню обдурю…— Панійко! голубонько! — не дала договорити Уляна і кинулась у ноги (Панас Мирний)
  • Закусив [Гервасій] нижню губу, рвонув угору арапник, але… одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію (М. Стельмах)
Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. Приклади
  • па́дати до ні́жок. [Служебка:] Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка)
  • — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник)

відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг. , жарт. копи́та, ра́тиці і т.ін.), зневажл.

від чого і без додатка. Дуже втомитися. Приклади
  • — Ну-ну, не гарцюй! — крикнув на його Юхим. — Ще поки донесеш до місця, то і ноги повідкидаєш (Панас Мирний)
  • повідкида́ти но́ги ( перев. про всіх або багатьох). [Мелашка:] Похрипли від співів і ноги від танців повідкидали дружки, свашки та приданки… (М. Кропивницький)
Померти, загинути. Приклади
  • повідкида́ти ра́тички, жарт. — Як ти думаєш, Тимку, скоро наші муки закічаться, чи ганятимуть нас по степах, доки і ратички повідкидаєш? (Григорій Тютюнник)
  • повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стельмах)
  • Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх… Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах)
  • [Свирид:] Жде, мать, не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник)
  • — Станеш вдумуватися [у життя] — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець)
  • І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить… Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко)
  • Ори [Пархоме] і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштами лупи — та все одкинеш ноги (П. Гулак-Артемовський)

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому.

Уклінно просити, благати, молити кого-небудь. Приклади
  • — Я батькові до ніг упаду.. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру! (Марко Вовчок)
  • Ось, бачу, пре табун стиляг.. .Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг (С. Олійник)

но́ги (п'я́ти) свербля́ть у кого, кому і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться йти, тікати і т.ін. кудись чи від когось, чогось. Приклади
  • — Що ж, в кого сверблять п'яти, може йти й до біскупа, але я знаю, що з того нічого не буде (І. Франко)
  • — Давай утікати,— сказав Лучук Сивооку.— Давно вже сверблять мені ноги дати драла від цього кендюха [купця] (П. Загребельний)

да́ти нога́м зна́ти.

Швидко втікати, побігти. Приклади
  • Панича вже не було. Він дав ногам знати.. з самого почину суперечки (Л. Мартович)
  • Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..)

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́ і т.ін.) під нога́ми у кого, чиїми.

Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т.ін. Приклади
  • ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою колгоспу одноголосно (Ю. Збанацький)
  • ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський)
  • Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський)

ні (ані́) в зуб [ного́ю], перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т.ін..

Анітрохи, аніскільки, зовсім. Приклади
  • Я в латині — ні в зуб ногою (З газети)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)
  • З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський)
  • Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка)
  • Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

ні ного́ю куди, звідки.

Зовсім не ходити куди-небудь, не виходити звідкись, не бувати, не з'являтися десь. Приклади
  • Адже інші ходять, не обминають весіль, бо це ж так цікаво, радісно. А ви з хати ні ногою, самі й самі (Є. Гуцало)
  • Гукнув [Микола] до своїх ремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою (П. Панч)

нога́ людська́ не ступа́ла.

Ніхто ніколи не ходив, не бував, не жив і т.ін. десь, нікого не було де-небудь. Приклади
  • Здається, що від того часу, коли весною на косогорах і видолинках відгуркотіли трактори й сівалки, тут більше й нога людська не ступала (Ю. Збанацький)
  • — Смішно говорити — це біла пляма! — Еге ж, нога людська не ступала,— загув громоподібним басом високий геолог (О. Донченко)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

плу́тати нога́ми.

Іти повільно, важко, через силу, ледве рухаючись. Приклади
  • Іде вона, тая людина старша, йде вулицею, ногами плутаючи, на ціпок спираючись (Остап Вишня)
  • Плутав Федір ногами, мов не своїми, а тут ззаду Марина ще хлипа (Панас Мирний)

з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти і под.

Охоче, з великим бажанням, задоволенням. Приклади
  • А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко)

ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам.

Хто-небуцдь помре, загине або поховають кого-небудь. Приклади
  • ви́їхати впере́д нога́ми (поме́рти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало… — Хоч на горличку, хоч на горобця… Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня)
  • Хай пиндючаться [окупанти] пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський)
  • — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами… Оце ви думаєте для чого? — ткнув [Юхим] рукою в наган (А. Дімаров)
  • Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий)
  • Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко)

ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де.

Немає вільного місця, все заповнено чимось. Приклади
  • ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко)
  • Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар)

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади
  • Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
  • — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
  • Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)
з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади
  • Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
  • Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
  • Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
  • Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

[і] ного́ю не ступи́ти куди.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь. Приклади
  • — У попа ж три шафи книг.— Хай і двадцять три, а я, Григорію Михайловичу, до нього й ногою не ступлю (М. Стельмах)
Ніколи не бувати де-небудь, у кого-небудь. Приклади
  • — А Матвій Боцюн і ногою не ступив на Морозенкове подвір'я (М. Стельмах)

іти́ в но́гу з ким--чим.

Погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т.ін. Приклади
  • Критика і теорія повинні були б іти в ногу з художньою творчістю, ініціативно втручаючись у її процес (З журналу)
  • З тобою вийшов я в дорогу, о краю мій, за тебе б'юсь! Іти завжди з братами в ногу в цей день народові клянусь (В. Сосюра)
  • Азбукою стало, що письменники повинні вивчити життя, іти в ногу з життям, брати участь у житті і т.ін. (М. Рильський)
Рівнятися на кого-, що-небудь, не відставати від когось, чогось. Приклади
  • Лікар, якщо він хоче йти в ногу з життям, повинен користуватись послугами бібліотеки (З газети)
  • Коли вже став [Іван] до роботи в цеху, то так і йтиме з усіма в ногу, не зіб'ється (В. Кучер)
  • І все-таки любити цей занедбаний завод можна! Ну, він занехаяний, але ж це завсім не означає, що не здатний іти в ногу з усією країною (Ю. Шовкопляс)

вві́ритися нога́м.

Швидко побігти, втекти. Приклади
  • — Сльоза, почекай. Та же я зостаюся сама! Але Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч)
  • — Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (П. Панч)

з усі́х ніг.

Дуже швидко, спрожогу. Приклади
  • Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах)
  • Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч)
Стрімголов. Приклади
  • — Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня)

склада́ти / скла́сти до ніг кому.

Виявляти покору, залежність. Приклади
  • Вірно складаю до ніг тобі дань дивування й покори (М. Зеров)

збива́тися / зби́тися з ніг.

Знесилюватися в пошуках кого-, чого-небудь. Приклади
  • Салашистські шпики збилися з ніг,шукаючи цього невідомого патріота, що, ризикуючи життям, мужньо звертався до народу з ефіру (О. Гончар)
  • Данило й Григорій з ніг збилися, розшукуючи старшого, а потім попленталися назад, бо ж повинен Левко нарешті з'явитися до воза (М. Стельмах)
тільки док. Дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів. Приклади
  • — Ми просто збилися з ніг.. Вся команда мертва від утоми (Ю. Бедзик)
  • — Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні,— каже пан старшій дочці (Леся Українка)

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбавлятися того, на чому тримається становище, світогляд і т.ін. Приклади
  • Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський)

устоя́ти на нога́х.

Виявитися спроможним бути самостійним, незалежним. Приклади
  • — Я знаю, дехто думає: от тепер їй світ зав'язаний, підрізало крильця нашій Катерині. А от я доведу, що й сама на ногах устою, і житиму добре, і дітей до пуття доведу (С. Журахович)

рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].

Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін. Приклади
  • — Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)
Всіма силами, повністю, абсолютно. Приклади
  • Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
  • Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)

верті́тися (крути́тися) на нога́х.

Невтомно працювати, весь час перебувати в русі. Приклади
  • І рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася [Флора] на ногах (Г. Коцюба)

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия.

Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). Приклади
  • Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький)
  • Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний)
  • — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах)

дава́ти / да́ти во́лю нога́м.

Завзято, запально танцювати. Приклади
  • На весь голос співали в таборі баяни, змагалися партизанські співаки, дали волю ногам танцюристи (Ю. Збанацький)
Уникаючи небезпеки, тікати, швидко бігти. Приклади
  • Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий,— і не чекала довго. Дала волю ногам та до лісу (І. Франко)

[аж] рва́ти [нога́ми (копи́тами)] зе́млю.

зі словосп. таки́й, що. Швидкий, баский ( перев. про коней). Приклади
  • — Їздять вони [пани] у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок)
Дуже швидко йти, бігти. Приклади
  • Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець)
  • — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях, і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник)

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади
  • — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким.

Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. Приклади
  • З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар)
  • *Образно. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс)

поста́вити догори́ нога́ми що.

Докорінно змінити що-небудь, зробити зовсім не таким, як було; перебудувати щось на нових засадах. Приклади
  • [Зуб:] Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (В. Собко)
По-іншому розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь нового (часом протилежного) змісту, значення. Приклади
  • Нова інформація, що надійшла, все поставила догори ногами.

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади
  • земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
  • — У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)
чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади
  • гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
  • Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
  • Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
  • — Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
  • Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

світ [догори́ нога́ми] переверта́ється (перекида́ється) / переверну́вся (переки́нувся).

Усе змінюється на протилежне, стає іншим. Приклади
  • світ не переверну́вся. З'явилася фаланга молодих здібних людей… З'явилися свіжі голоси, залунали нові мелодії… чудесно! Хоч світ тим часом від цього й не перевернувся, як то здається деяким гарячим головам (М. Рильський)
  • Зовсім світ перевернувся:.. Кривда всюди на покуті, А Правди чортмало (Укр. поети-романтики)
  • — Ковалиха сплеснула руками: — Людоньки! Світ перевернувся… Не бабуся онука, а онук стару до хати заганяє (С. Журахович)
  • Кар-ра божа! — хрестяться тепер побожні люди. Світ перекидається догори ногами (П. Козланюк)
  • Дивна тітка! Тут світ догори ногами перевертається, а їй все це в печінках сидить… (О. Досвітній)

ді́дько но́гу звихне́ в чому.

Уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь. Приклади
  • — Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть — дідько в них ногу звихне (О. Гончар)

вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого.

Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Приклади
  • Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу.. — Що, відпустку дали? Він [Микола] міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило грунт з-під його ніг (Д. Ткач)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

як но́гу вломи́ти.

Дуже швидко, несподівано піти кудись, зникнути. Приклади
  • А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок… (Панас Мирний)
  • Тільки тепер Вутанька помітила, що місце, де сидів воєнком, пусте.— Не всидів,— посміхнувся Цимбал.— Спершу слухав, а потім десь як ногу вломив (О. Гончар)
Зовсім не з'являтися де-небудь. Приклади
  • [Харитя:] Як заміж вийшла — ні разу в мене не були, наче в ногу вломили! (Панас Мирний)
  • — Вони хоч коли навідуються тепер сюди? — Де там! Відколи я перейшла, то обидві як ногу вломили. Обидились на батька, що прийняв мене (В. Захарченко)

не потягну́ти ніг, перев. звідки.

Не зрушити з місця; не вийти. Приклади
  • — А бий тебе лиха година,— думаю,— зараз я покажу тобі дорогу, що й ніг не потягнеш з мого двору (Д. Ткач)

відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого.

Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту. відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький)
  • — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький)

без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти.

Дуже міцно. Приклади
  • без ніг. Репортер… з горя напився і лежав в Бергмановому саду, як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)
  • Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялась?.. (Є. Гуцало)
  • Потім [після роботи], наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Стельмах)

міси́ти боло́то (багно́ і т.ін.).

Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Приклади
  • Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник)
  • міси́ти [нога́ми] багню́ку. Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар)
  • Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк)

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу).

Схожі між собою чим-небудь ( перев. негативним); варті один одного. Приклади
  • па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичом — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький)
  • Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький)
  • — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом два чоботи — пара (Ю. Мушкетик)
  • — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов)

на рі́вній нозі́ з ким, зі сл. трима́тися і под.

Як рівний з рівним. Приклади
  • Діденка він мав за молокососа і вискочку, але разом з тим і трохи побоювався.. Тим-то тримався з ним на рівній нозі (А. Головко)
  • Мама з донькою були добрі приятелі й трималися цілком на рівній нозі (Ю. Яновський)

вкри́тися нога́ми, зневажл.

Умерти, загинути. Приклади
  • — Під арешт Олешка, в холодну. — Під різки його. — Засипать йому березової каші, такої, щоб аж ногами вкрився! (О. Кониський)
  • — Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!.. Моргай, моргай! Ось як моргну тебе, то й ногами вкриєшся! (П. Куліш)

У нога́х ла́зити (по́взати і т.ін.) у кого, перед ким і без додатка, зневажл.

Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. Приклади
  • — Допоможи він [батько] мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний)
  • [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький)
  • Він ось… повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний)
  • [Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади
  • з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
  • Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)
Дуже. Приклади
  • Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)
Повністю, цілком, весь. Приклади
  • Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
  • Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
  • Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
  • Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

ле́две (ле́дь, наси́лу) переступа́ти нога́ми.

: Приклади
  • Ми помітили, що вона ледве переступала ногами з виснаження й розпачу (Л. Смілянський)
  • Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступа (Г. Квітка-Основ'яненко)

тве́рдо (мі́цно) стоя́ти на нога́х (на землі́).

Упевнено діяти, мислити і т.ін. Приклади
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кровне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
  • Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк)
Мати владну і невимушену поставу (про фігуру). Приклади
  • А Ганька й собі виплакувала від матері мережані білі спідниці, блузки, намисто. Вона була міцна, твердо стояла на ногах, як батько (М. Томчаній)

[нога́] в но́гу.

з ким--чим, перен. Нарівні з ким-небудь, злагоджено в діях та поглядах, відповідно до чогось. Приклади
  • Юність проходить із піснею в ногу. В ногу із часом, у ногу з життям (П. Воронько)
  • Сунули в ногу з віком: міні-чоботи плюс дідовські кожушки, кастровані до пан'європейського рівня; техаські джинси одеського пошиву плюс максі-окуляри очі, як ночі (А. Крижанівський)
Один за одним. Приклади
  • Рівною лавою, неначе по шнуру витягненою, піднімаються москалі на гору, нога в ногу ступаючи (Панас Мирний)
Одночасно, в такт з іншими. Приклади
  • Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площі, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра)
  • І хоч солдати були стомлені великим переходом, але йшли бадьоро, нога в ногу (С. Чорнобривець)

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади
  • Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
  • Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
  • хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, зі сл. бу́ти і под..

У приятельських, товариських стосунках. Приклади
  • — Буде Оладько на стадіоні. Його інколи й з роботи забирають. Та й з дівчатами він на дружній нозі, ті теж можуть запросити його в парк (П. Автомонов)
  • Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський)

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т.ін. Приклади
  • Усі перевертні [пани] почували своє велике горе, що вони вже втратили усі… рухомі й лежачі добра та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький)

вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка.

Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Приклади
  • Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять (Укр. присл.);Чи то праця задавила Молодую силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила (Т. Шевченко)
  • З ніг валить бабу горе! (С. Олійник)
  • Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер)
Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т.ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Приклади
  • Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість… (П. Колесник)
  • — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем [буде пити] — ніщо його з ніг не звалить (О. Гончар)
  • — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах)
  • Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий [хворий]) (М. Коцюбинський)

плу́татися (верті́тися) під нога́ми в кого і без додатка.

Заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями. Приклади
  • З насолодою посідали [Іван з Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва (Ю. Смолич)
Не спати, бути в русі. Приклади
  • — Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати без задніх ніг? (М. Стельмах)

одна́ нога́ тут, а дру́га там.

Уживається для вираження наказу, прохання або обіцянки дуже швидко сходити, збігати і т.ін. куди-небудь. Приклади
  • До кабінету зайшов вайлуватий парубійко.— Оце! — подав Діденко йому листа.— І щоб одна нога тут, а друга там (А. Головко)
  • Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину: — Одна нога тут, а друга там! Ясно?..— Ясно! — гукнув дід за порогом (В. Кучер)

[мі́цно (тве́рдо)] трима́тися (держа́тися) на нога́х.

Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Приклади
  • Хто йде вперед, той обов'язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий)
Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т.ін. Приклади
  • Входять Круста, його вводить раб.. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка)
  • Хожу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський)

нога́ за ного́ю.

Повільно, неквапливо, ледве-ледве. Приклади
  • Ідуть повільно, нога за ногою плетуться (Р. Чумак)
  • Хлопці поверталися назад понад шляхом поволеньки, нога за ногою (В. Козаченко)
  • Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Панас Мирний)

ходи́ти догори́ нога́ми.

Дуже бешкетувати, чинити безлад. Приклади
  • Хлопці на перервах ходять догори ногами (М. Зарудний)

не жалі́ти (не жалкува́ти) [свої́х] ніг.

Дуже багато ходити, бігати, незважаючи на втому. Приклади
  • Попереду в'ється дорога, якою судилося йти, не жалкуючи ніг (М. Упеник)
  • Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний)

підставля́ти / підста́вити но́гу кому і без додатка.

Перешкоджати кому-небудь в чомусь, роблячи неприємності. Приклади
  • Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху, почали, як кажуть, підставляти колінця (Збірник про Кроп.)
  • підставля́ти / підста́вити ні́жку (колі́нця). Все йшло б гаразд, якби… колеги… не підставляли Вікторові ніжку (П. Автомонов)
  • Не схильний [індивідуаліст] радіти успіху товариша, а часто навіть прагне підставити товаришеві ногу (З журналу)
  • Кожному [старшому] бажалося вискочити перед начальством.. Через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний)

плести́ (писа́ти, випи́сувати і т.ін.) / ви́писати кре́нделі (кре́нделя) нога́ми, жарт.

Танцюючи, робити незвичні па. Приклади
  • Танцював весь клас.. Він саме збирався виписати ногами якогось кренделя (Є. Кравченко)
Іти нетвердою ходою, хитаючись, плутаючи ногами (про п'яного). Приклади
  • Дві постаті, обнявшись, плели кренделі по грязюці ногами (А. Головко)

обома́ нога́ми вже в моги́лі.

Такий, що скоро помре; дуже хворий, немічний. Приклади
  • [Мати:] Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Ю. Збанацький)

догори́ дри́гом (нога́ми).

У перевернутому, перекинутому вигляді. Приклади
  • Раптом один самольот [літак].. скрутився на крило і приземлився догори дригом (Ю. Яновський)
  • Хтось через плече зазирнув йому [Мишкові] в книжку і знову — в регіт. — В його й книжка догори дригом (С. Васильченко)

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т.ін.).

Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. Приклади
  • — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах)
  • Біла, як морська піна, голова,.. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній)
  • Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр. присл.)
  • [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький)

на нога́х, перев. зі сл. спа́ти, засипа́ти і т.ін.

перев. зі сл. бу́ти. Піднятися з ліжка, не спати. Приклади
  • Звістка, що йдуть козаки, розійшлася блискавкою поміж військом і, ще сонце не зійшло, як цілий табір був уже на ногах (О. Маковей)
  • Ще поїзд ішов повним ходом, а вже всі були на ногах, стояли біля дверей (Іван Ле)
перев. зі сл. переходи́ти, перено́сити і т.ін. Не лежачи в ліжку, без постільного режиму. Приклади
  • Дехто на ногах переносить грип (З журналу)
Не лягати спати, займатися якимись справами, бути в турботах. Приклади
  • Вже день скінчився, засвітилася ніч, а я ще на ногах (М. Коцюбинський)
  • Скоро звик [Артем] і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана. Трудно було з досвітку до смерку все на ногах: на вигорілій толоці вівці голодні,— тільки присів, а вони вже й у шкоді (А. Головко)
Здоровий. Приклади
  • Поки ще хоч трохи на ногах, буде [Меланія] у своїй хаті (З газети)
  • Затримавшись поглядом на Яреськові, блідому, схудлому, раптом вигукнув [Андріяка] з жалем: — Ех, брате! Був би ти оце на ногах, запрягли б ми тебе з першого дня! (О. Гончар)
Не лягаючи. Приклади
  • Всього натерпілося хлоп'я [в лакейчуках]. Іноді довго стоячи, на ногах засипало, падало додолу (Панс Мирний)

ма́ти міцни́й (тверди́й і т.ін.) ґрунт під нога́ми.

Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т.ін. Приклади
  • ма́ти міцни́й ґрунт під нога́ми. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський)

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х.

З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось ( перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп'яніння і т.ін.). Приклади
  • Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький)
  • Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний)
  • Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський)
  • Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Привели на хутір кільканадцятеро їх [бійців], захоплених у бою, в запечених кров'ю ранах, і, хоі вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар)

земля́ тіка́є з-під ніг у кого і без додатка.

Хтось втрачає свої позиції, зазнає краху в чому-небудь. Приклади
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня, і раптом — земля тікає з під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
Хто-небудь втрачає рівновагу, падає. Приклади
  • Земля тікала з-під ніг, і Хмельницький упав горілиць, уп'явшись в чорні сволоки з стелі… розплющеними очима (Н. Рибак)

на широ́ку но́гу.

зі сл. жи́ти і под. Розкішно, багато, без будь-яких обмежень. Приклади
  • Батько живе справді на широку ногу. Найсучасніші меблі, бронза, севрська і саксонська порцеляна (М. Слабошпицький)
  • Юрій дослужиться до полковника, вийде у відставку з пенсіоном, одружиться на Огієвській і житиме на широку ногу (П. Кочура)
перев. зі сл. поста́вити. На найвищий рівень. Приклади
  • І незабаром Сідалковський справді поставив розповсюдження лотерей на широку ногу (О. Чорногуз)
  • Терешко Тягнирядно до себе… горілчане виробництво поставив на досить широку ногу (О. Ковінька)

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що.

Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Приклади
  • переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув… його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш)
  • оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич)
  • переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець)
  • переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов)
  • Ота шепелява… тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде)
  • Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський)
Приводити що-небудь до безладдя, хаосу. Приклади
  • На копійку вип'є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний)
  • З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко)
Перешукати детально. Приклади
  • У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.)

вали́тися (па́дати) / звали́тися з ніг.

Втрачати здатність триматися на ногах через хворобу, втому, сміх і т.ін. Приклади
  • — Ви на батька мого особливо не насідайте. Хіба не бачите, як він працює? Скоро з ніг звалиться (В. Москалець)
  • Вони [вантажники] падали з ніг під тягарем ковшів (О. Гончар)
  • — Старший синок, Петрик, перший звалився з ніг. Відразу уста йому спалило… (М. Понеділок)
  • Він… дуже дивувався — чому перед тою живописною картиною його колеги валяться з ніг од реготу (І. Волошин)
тільки недок. Знесилюватися, знемагати, дуже втомлюватися, виснажуватися від чого-небудь. Приклади
  • Уляні Григорівні хотілося зустріти Зелені свята, як годиться добрим християнам, і вона з ніг падала, щоб причепурити, наскільки можна, ще не добудовану хату (С. Добровольський)
  • Книги й справді були нерозібрані, не було каталогів. Туся з ніг валилася — наводила порядок (Ю. Збанацький)
  • — Правий фланг кров'ю сходить, з ніг валиться, а ми загораємо (В. Кучер)

як соба́ці п'я́та нога́, зі сл. потрі́бний і под., грубо.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (потрібний). Приклади
  • На свій пост Сидір вже ніколи не повернеться,.. те чинування Сидорові було потрібне, як собаці п'ята нога (М. Рудь)
  • Мені твоя защита [твій захист] потрібна, як собаці п'ята нога (В. Москалець)

Колос на глиняних ногах.

Вислів походить з Біблії. Вавилонський цар Навуходоносор побачив уві сні величезну металеву постать на глиняних ногах. Камінь, який відірвався від гори, вдарив по глиняних ногах, розбивши їх (Даниїл, 2, З1—35). Сон було витлумачено як попередження про загибель Вавилонського царства.
За свідченням сучасників, «колосом на глиняних ногах» назвав Російську імперію французький філософ і письменник Д. Дідро (1713—1784). У сучасному образному вживанні — щось, що здається потужним, але насправді внутрішньо слабке.
Приклади
  • Іронією історичної долі російська імперія, цей колос на глиняних ногах, була підтримана багатьма політичними діячами і державами Заходу. (П. Голубенко, Україна і Росія)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання