НЕЧИСТИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

нечи́стий на ру́ку.

Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва. Приклади
  • хапки́й на ру́ку. [Олімпіада:] Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори. Щось вона мені здається хапкою на руку (М. Кропивницький)
  • Нагляд за Тессьє показав, що він вельми нечистий на руку, а застави від своїх клієнтів бере в підвалі (З журналу)
  • Ніла, що саме крутилася на своєму подвір'ї, порадила постояльцям остерігатися цього відвідувача, бо він на руку нечистий (Є. Гуцало)
  • — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку: Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Стельмах)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади
  • [Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
  • бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
  • бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
  • Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
  • Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
  • Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади
  • — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
  • чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
  • — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив (Панас Мирний)
  • чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
  • чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
  • — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
  • чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
  • — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
  • Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
  • — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
  • — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе (М. Стельмах)
  • Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
  • Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. Приклади
  • чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров)
  • чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику, — скрушно похитав головою старий (С. Голованівський)
  • — Маковея десь бенеря носить, і на обід не з'являвся… (О. Гончар)
  • — Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко)
  • — Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній)

лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

з інфін. Хтось необдумано вирішив щось зробити, зважився на що-небудь; спокусився на щось. Приклади
  • лихи́й поплу́тав. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати.— Лихий поплутав,— говорив він, виправдовуючись (В. Гжицький)
  • Та лихий його попутав провідати [дізнатися] про Хруща (Панас Мирний)
  • І попутав же його [чоловіка] нечистий зв'язатися з тими пасажирами (В. Собко)
Хто-небудь зробив щось нехороше, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі хтось. Приклади
  • — А вже найбільша моя провина — що дідько попутав мене, нараяв чи напоумив мене одружитися (Т. Масенко)
  • — Може, й справді звір який хлопця доп'яв, або лихий попутав (П. Колесник)
  • — Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? Левко похнюпився: — Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий (М. Стельмах)
  • Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий,.. То тебе, каже, лихий попутав (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

Сталося з кимсь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Приклади
  • Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади
  • — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
  • — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади
  • Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)
перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади
  • [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
  • — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
  • — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
  • [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
  • — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
  • — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)
тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розвелось їх до бісової матері.
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
  • ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
  • Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
  • З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
  • — О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)
Без сліду, геть. Приклади
  • — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі (Григір Тютюнник)
  • Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
  • к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
  • Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

нечи́сте ді́ло.

Щось підозріле, пов'язане з порушенням узвичаєних норм, законів і т.ін. Приклади
  • — Він відвів мене в сосни й каже: Хочеш Троянівку побачити.. Я насторожився, думаю: Тут.. діло нечисте (Григорій Тютюнник)

Чисті й нечисті.

За Біблією, праведник Ной врятував від всесвітнього потопу у своєму ковчезі по сім пар чистих (тобто таких, м'ясо яких можна їсти) і по парі нечистих тварин (Буття, 7, 2-9).
У переносному значенні «чисті» — добрі, порядні люди, а «нечисті» — погані.
Приклади
  • А тодішній секретар ЦК КПУ А. Д. Скаба у доповіді на нараді активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників України 8 квітня 1963 року спробував розділити молодих на «чистих» і «нечистих», наївно сподіваючись приманити цим навіть Василя Симоненка. (І. Дзюба, Забуті — поруч)
  • — Так сказала наша голова. От і почнемо пересівати вашого брата на сито, відділяти чисти від нечистих. (М. Стельмах, Правда і Кривда)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання