НЕСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади
  • Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
  • — Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)
Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади
  • Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
  • Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

Мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, об'ємну роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. Приклади
  • — Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію,.. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський)
  • Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич)

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Приклади
  • Українська поезія середини ХІХ ст. (50-70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов'язано з його іменем, з гучною славою Кобзаря (З журналу)
  • Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний)

нести́ свій (тяжки́й) хрест.

Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов'язок до кінця. Приклади
  • — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук)
  • Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах)
  • Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський)

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти).

Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т.ін.). Приклади
  • Ледве, ледве несу ноги (Т. Шевченко)
  • — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється)

нести́ [своє́] ярмо́.

Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін. Приклади
  • Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
  • І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)

нести́ (верну́ти, гони́ти і т.ін.) ахіне́ю фам.

Говорити нісенітниці, висловлювати нерозумне, беззмістовне і т.ін. Приклади
  • А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінею І спорить о своїх правах! (І. Котляревський)
  • Верне всяку ахінею, Аж шипить чорнильний гад… (Д. Білоус)
  • — А все-таки про кого це він ахінею ніс? — Та розхвалював твою нову повість (Ф. Маківчук)

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Приклади
  • У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети)
  • Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко)
  • Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. [артистка] на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня)

ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову.

Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Приклади
  • — Адже ти..— великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)
  • Біля воріт фабрики товчуться люди… Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський)

Нести свій хрест.

Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов'язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали.
У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім'я ідеї.
Приклади
  • У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
  • Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов'язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. (М. Зарудний, На білому світі)
  • Як добре те, що смерті не боюсь я
    і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
    що перед вами, судді, не клонюся
    в передчутті недовідомих верст…
    (В. Стус, Як добре те, що смерті не боюсь я…)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади
  • пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
  • [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
  • Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

пиндю́чити ніс (вульг.

мо́рду і т.ін.) зневажл. Поводитися чванливо, бундючно. Приклади
  • [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (І. Карпенко-Карий)
  • Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач (П. Гулак-Артемовський)

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади
  • І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
  • А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
  • Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
  • — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)
Ображатися, сердитися. Приклади
  • Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
  • Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

нете́ча несе́ кого.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Катря:] Тьфу! До людей саме сватів засилають, а до нас нетеча Зілю несе (С. Васильченко)

гну́ти (де́рти, задира́ти і т.ін.) / загну́ти (заде́рти і т.ін.) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка.

Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Приклади
  • — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов)
  • По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер)
  • — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко)

під ніс, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, нерозбірливо, невиразно. Приклади
  • По дереві фуганок майже співає. Власне, підспівує. Бо співає щось собі під ніс той, хто працює (Ю. Яновський)
  • Зараз він важко дихав і щось бурмотів собі під ніс (Ю. Бедзик)
  • — Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова,— під ніс охриплим голосом мовила Мар'я (Панас Мирний)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади
  • На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
  • — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади
  • пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
  • опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
  • Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
  • віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
  • Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
  • От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
  • — Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
  • Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
  • Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади
  • ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади
  • — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс (М. Хвильовий)
  • [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
  • — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)
Абсолютно, зовсім нічого. Приклади
  • — Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
  • Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт.

Карати кого-небудь; досадити кому-небудь. Приклади
  • Натер йому перцю в ніс (М. Номис)
  • Писали [солдати] депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба (Переклад С. Масляка)

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади
  • Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
  • Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади
  • Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

на комари́ний ніс.

Дуже мало, незначною мірою. Приклади
  • Минало красне літо, а до мети наблизилися, вважай, лише на комариний ніс (Василь Шевчук)

у ніс заколо́ти.

Стати не до вподоби, не до смаку. Приклади
  • — Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний)

куди́ но́ги несу́ть / Понесу́ть, перев. зі сл. піти, втіка́ти і т.ін.

У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Приклади
  • Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий)
  • Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко)
  • Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович)

підлата́ти ніс кому.

Побити кого-небудь, пошкодивши обличчя. Приклади
  • — Гляньте-бо, хлопці, як ляшки-панки сковзаються! — сміявся сотник..— Посковзайтесь трішечки ще, а ми вам носи підлатаємо (М. Старицький)

взя́ти ду́лю [під ніс].

Нічого не одержати, не дістати. Приклади
  • Кадети налітали оце з Перекопу, хотіли людей набрати, та дулю взяли (О. Гончар)
  • Писав Пан: звізду дав і червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський)
  • Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр. присл.)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т.ін.) [догори́] но́са (ніс).

Гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо. Приклади
  • [Варка:] Бундючилися супроти нас люде [люди], і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький)
  • Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко… ще дужче носа піднімав (Панас Мирний)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
  • От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

моро́ка несе́ кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення у зв'язку з небажаною появою кого-небудь; хтось іде, їде, збирається кудись і т. н. Приклади
  • — Куди тебе морока несе опівночі? — Ятери хочу потрусити (Григорій Тютюнник)

лихи́й несе́ / прині́с кого--що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади
  • Хотіла [Марися] вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий)
  • Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко)

в ніс, зі сл. говори́ти, бала́кати і т.ін.

З носовим відтінком, гугняво. Приклади
  • Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади
  • Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
  • — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О. Гончар)
Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади
  • Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
  • Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
  • — Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

обвести́ / обво́дити за ніс кого.

Перехитрити обманути когось. Приклади
  • — Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик)
  • Не міг просто повірити, що отой гонивітер… здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко)

у ніс ко́ле.

Не подобається кому-небудь, не задовольняє когось. Приклади
  • Чуєте, йому [Якову] моя страва у ніс коле? (Панас Мирний)
  • Попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле (А. Іщук)

хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка.

Хтось дуже гарний, вродливий і т.ін. Приклади
  • Молодий. А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець)
  • Йому подобається і їхня [близнят] ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй (М. Стельмах)
  • хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади
  • поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
  • води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
  • — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
  • Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
  • — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
  • — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади
  • — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
  • чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
  • — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив (Панас Мирний)
  • чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
  • чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
  • — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
  • чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
  • — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
  • Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
  • — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
  • — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе (М. Стельмах)
  • Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
  • Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади
  • З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
  • — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
  • су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
  • — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
  • А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
  • На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
  • Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
  • — Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
  • Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

душа́ несе́ тяга́р чия.

Хто-небудь болісно переживає, тужить, страждає; комусь дуже важко. Приклади
  • Про що він [Хмельницький] думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом? те знає лиш перо і каламар (Ліна Костенко)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади
  • І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
  • Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т.ін. Приклади
  • Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький)
  • Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає.. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко)
  • Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко)

верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку)

від кого--чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Приклади
  • Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський)
від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т.ін. Приклади
  • — Я їй [Парасці] не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний)
  • — Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський)
  • Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер)
  • Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов)
від чого. Не виявляти бажання займатися чим-небудь; цуратися чогось. Приклади
  • — А котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть (Григорій Тютюнник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади
  • Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
  • Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)

лиха́ годи́на несе́ / занесла (принесла́, приволокла́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного руху кого-небудь кудись. Приклади
  • Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь? Приволокла лиха година! (Л. Глібов)
  • І принесла — таки лиха година.. отого непросипленного п'янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький)
  • Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко)
  • Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся за чай (Панас Мирний)

розбива́ти / розби́ти ніс (но́са).

Зазнавати поразки, невдач, неприємностей, намагаючись зробити що-небудь, докладаючи великих зусиль для чого-небудь. Приклади
  • От подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник)