НЕСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади

Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
— Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)

Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади

Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

Мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, об'ємну роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. Приклади

— Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію,.. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський)
Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич)

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Приклади

Українська поезія середини ХІХ ст. (50-70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов'язано з його іменем, з гучною славою Кобзаря (З журналу)
Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний)

нести́ свій (тяжки́й) хрест.

Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов'язок до кінця. Приклади

— Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук)
Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах)
Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський)

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти).

Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т.ін.). Приклади

Ледве, ледве несу ноги (Т. Шевченко)
— Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється)

нести́ [своє́] ярмо́.

Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін. Приклади

Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)

нести́ (верну́ти, гони́ти і т.ін.) ахіне́ю фам.

Говорити нісенітниці, висловлювати нерозумне, беззмістовне і т.ін. Приклади

А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахінею І спорить о своїх правах! (І. Котляревський)
Верне всяку ахінею, Аж шипить чорнильний гад… (Д. Білоус)
— А все-таки про кого це він ахінею ніс? — Та розхвалював твою нову повість (Ф. Маківчук)

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Приклади

У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети)
Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко)
Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. [артистка] на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня)

ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову.

Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Приклади

— Адже ти..— великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)
Біля воріт фабрики товчуться люди… Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський)

Нести свій хрест.

Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов'язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали.
У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім'я ідеї. Приклади

У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов'язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. (М. Зарудний, На білому світі)
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
(В. Стус, Як добре те, що смерті не боюсь я…)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади

пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
[Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

пиндю́чити ніс (вульг.

мо́рду і т.ін.) зневажл. Поводитися чванливо, бундючно. Приклади

[Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (І. Карпенко-Карий)
Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач (П. Гулак-Артемовський)

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади

І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
— Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)

Ображатися, сердитися. Приклади

Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

нете́ча несе́ кого.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь. Приклади

[Катря:] Тьфу! До людей саме сватів засилають, а до нас нетеча Зілю несе (С. Васильченко)

гну́ти (де́рти, задира́ти і т.ін.) / загну́ти (заде́рти і т.ін.) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка.

Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Приклади

— Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов)
По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер)
— Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко)

під ніс, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, нерозбірливо, невиразно. Приклади

По дереві фуганок майже співає. Власне, підспівує. Бо співає щось собі під ніс той, хто працює (Ю. Яновський)
Зараз він важко дихав і щось бурмотів собі під ніс (Ю. Бедзик)
— Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова,— під ніс охриплим голосом мовила Мар'я (Панас Мирний)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади

На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
— Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади

пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
— Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади

ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади

— Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий)
[Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
— Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)

Абсолютно, зовсім нічого. Приклади

— Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт.

Карати кого-небудь; досадити кому-небудь. Приклади

Натер йому перцю в ніс (М. Номис)
Писали [солдати] депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба (Переклад С. Масляка)

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади

Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади

Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

на комари́ний ніс.

Дуже мало, незначною мірою. Приклади

Минало красне літо, а до мети наблизилися, вважай, лише на комариний ніс (Василь Шевчук)

у ніс заколо́ти.

Стати не до вподоби, не до смаку. Приклади

— Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний)

куди́ но́ги несу́ть / Понесу́ть, перев. зі сл. піти, втіка́ти і т.ін.

У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Приклади

Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий)
Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко)
Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович)

підлата́ти ніс кому.

Побити кого-небудь, пошкодивши обличчя. Приклади

— Гляньте-бо, хлопці, як ляшки-панки сковзаються! — сміявся сотник..— Посковзайтесь трішечки ще, а ми вам носи підлатаємо (М. Старицький)

взя́ти ду́лю [під ніс].

Нічого не одержати, не дістати. Приклади

Кадети налітали оце з Перекопу, хотіли людей набрати, та дулю взяли (О. Гончар)
Писав Пан: звізду дав і червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський)
Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр. присл.)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т.ін.) [догори́] но́са (ніс).

Гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо. Приклади

[Варка:] Бундючилися супроти нас люде [люди], і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький)
Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко… ще дужче носа піднімав (Панас Мирний)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади

— Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

моро́ка несе́ кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення у зв'язку з небажаною появою кого-небудь; хтось іде, їде, збирається кудись і т. н. Приклади

— Куди тебе морока несе опівночі? — Ятери хочу потрусити (Григорій Тютюнник)

лихи́й несе́ / прині́с кого--що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади

Хотіла [Марися] вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий)
Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко)

в ніс, зі сл. говори́ти, бала́кати і т.ін.

З носовим відтінком, гугняво. Приклади

Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади

Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
— То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть… (О. Гончар)

Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади

Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
— Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

обвести́ / обво́дити за ніс кого.

Перехитрити обманути когось. Приклади

— Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик)
Не міг просто повірити, що отой гонивітер… здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко)

у ніс ко́ле.

Не подобається кому-небудь, не задовольняє когось. Приклади

Чуєте, йому [Якову] моя страва у ніс коле? (Панас Мирний)
Попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле… (А. Іщук)

хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка.

Хтось дуже гарний, вродливий і т.ін. Приклади

Молодий. А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець)
Йому подобається і їхня [близнят] ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй (М. Стельмах)
хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади

поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
— Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
— Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
— Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади

— І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
— Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний)
чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
— Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
— І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
— Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
— Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
— Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах)
Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади

З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
— А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
— І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
— Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

душа́ несе́ тяга́р чия.

Хто-небудь болісно переживає, тужить, страждає; комусь дуже важко. Приклади

Про що він [Хмельницький] думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом? те знає лиш перо і каламар (Ліна Костенко)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади

І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т.ін. Приклади

Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький)
Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає.. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко)
Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко)

верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку)

від кого--чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Приклади

Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський)

від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т.ін. Приклади

— Я їй [Парасці] не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний)
— Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський)
Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер)
Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов)

від чого. Не виявляти бажання займатися чим-небудь; цуратися чогось. Приклади

— А котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть (Григорій Тютюнник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)

Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади

Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади

Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)

лиха́ годи́на несе́ / занесла (принесла́, приволокла́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного руху кого-небудь кудись. Приклади

Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь? Приволокла лиха година! (Л. Глібов)
І принесла — таки лиха година.. отого непросипленного п'янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький)
Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко)
Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся за чай (Панас Мирний)

розбива́ти / розби́ти ніс (но́са).

Зазнавати поразки, невдач, неприємностей, намагаючись зробити що-небудь, докладаючи великих зусиль для чого-небудь. Приклади

От подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник)