НЕМА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади

І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
— В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

ні́чого роби́ти.

Треба примиритися з тим, що є. Приклади

нема́ що роби́ти. Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках,— се варто пекла! — але вже нема що робити (Леся Українка)
Купці підводять Січкариху до дверей, вона мац рукою до клямки, а кругом ворушиться одна вовна, ворушиться, сопе і регоче. Перелякалася баба, та нічого робити (М. Стельмах)
Прибіг знов прикажчик. — Ставайте на косовицю за плату! — Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцям робити, прийшлося віддати з копи (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади

Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
— Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)

перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади

— Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
— Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь надзвичайно зайнятий якоюсь роботою, заняттям, зовсім не має вільного часу. Приклади

За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко)
Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський)
За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний)

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.

Не можна позбутися кого-небудь. Приклади

— Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
— Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний)

Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. Приклади

— Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
— Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади

несть числа́, книжн. , заст. У роки хрущовської відлиги, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети)
З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх.. Нема їм числа (Є. Гуцало)
— Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький)
Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади

Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого.

Хто-небудь дуже бідний. Приклади

— Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади

деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
— Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є) й чу́тки про кого.

Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Приклади

[Семен (до Микити):] Як пішов ти з села, то либонь через місяць.. Маруся збожеволіла й… підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький)
Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади

Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)

кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади

Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

ні́де (ні́куди, нема́ куди́) пра́вди діва́ти / ді́ти.

Треба сказати відверто; безперечно. Приклади

ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко)
— Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
[Виборний:] Нігде [ніде] правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти, без приданого (І. Котляревський)

диви́тися нема́ на що (ні на що).

Нікуди не годиться; не вартий чиєїсь уваги. Приклади

Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети)

нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.

Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін. Приклади

Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади

— В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.

Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Приклади

Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади

і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
— Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
— Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)

Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади

Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)

чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади

Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
— Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому.

Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т.ін. від когось. Приклади

Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок)
То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок)

нема́ (нема́є) дурни́х.

Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т.ін., як можна було б сподіватися. Приклади

Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко)
нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
— Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало)
Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади

— Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
— Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
— Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
— Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади

До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади

Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

й говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що).

Без сумніву, безперечно. Приклади

Ні, і що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко)
А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива,.. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ'яненко)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади

Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
[Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)

без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади

Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
[Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада)

Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади

Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади

Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
— А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
— Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)

Що-небудь вщерть заповнене. Приклади

В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

ні́чим (нема́ чим) кри́ти.

Нема чого сказати у відповідь; немає аргументів. Приклади

Розмова пішла так, що Чумакові нічим було крити (В. Речмедін)
Павло Михайлович нахилився до Заруби, щось йому шепнув, але той глухо сказав: — Правда. І нема чим крить… (В. Кучер)
Шум знявся в залі, почулися вигуки:. .— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (А. Головко)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади

А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)

Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади

ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
— В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)

Дуже тісно. Приклади

й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

гріх (нема́ чого́ і т.ін.) [і] Бо́га гніви́ти.

Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. Приклади

— Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах)
[Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний)
— Тобі, Мар'яно, гріх і бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади

Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.

Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін. Приклади

Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади

Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

ті́льки (хіба́, лиш) пташи́ного молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь має абсолютно все (про повний достаток, заможне життя). Приклади

Живу я в дуже милої, дуже доброї старшої челяднички, керівнички майстерні панни Місі, де мені хіба пташиного молока бракує (Ірина Вільде)
В одній [кімнаті] золота було стільки, що лиш посередині зосталася вузька доріжка, в другій — одежі, у третій — хліба, муки — всього, що треба. Лиш пташиного молока нема (Казки Буковини);. .. Дехто в цей час на порядний костюм не може стягтися, а тобі тільки пташиного молока не вистачає (Д. Ткач)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади

— Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

У кого-небудь недостатні розумові здібності. Приклади

[Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров)
Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко)
[Тірца:] Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: встань, Ізраїлю, повстань (Леся Українка)

нічо́го нема́ за душе́ю у кого.

Хто-небудь духовно бідний, негуманний і т.ін. Приклади

Вона не раз докоряла собі: як могла захопитися легковажним молодиком, у котрого нема абсолютно нічого за душею? (М. Слабошпицький)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади

Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади

Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
[Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)

Нема нічого нового під сонцем.

Цитата з Біблії: «Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1,9).
Вживається як формула крайнього скептицизму й розчарування в житті. Варіант цього вислову — «Нема нічого нового під місяцем» — походить з вірша російського письменника й історика М. Карамзіна «Соломонова мудрість з досвіду, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797). Приклади

— Під місяцем нема нічого нового: все циклічно повторюється, — мало не закричав маленький кулішознавець. (М. Могилянський, Честь)
Звідки жест цей? Цей погляд, мов дим!
Чий це сон, нерозвіяний з ночі?
Все було… все було це… та з ким?
«Що нового під сонцем оцим…»
Раптом в пам'яті зблисне пророчо.
(М. Кучеренко, Звідки жест цей?..)

Нема пророка у своїй країні.

Вислів з Євангелія (Матв., 13, 57; Марк, 6,4; Лука, 4, 24; Іван, 4, 44). У переносному значенні: люди охоче прислухаються до слів сторонніх людей, але зовсім не цінують навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким особам. Приклади

Здогадуюсь, час би вже підкріпити свої викладки якоюсь цитатою (найкраще — класичною), бо ж нема в нас пророка в рідному краї — це відомо давно. (Л. Пастушенко, Яничарність)
Не дослухалися, хоча авторитет Дзюби-літературознавця, Дзюби-критика був високий. Нема пророків на своїй землі. (М. Жулинський, Засади «шістдесятників»)
Ходім, ходім мерщій відсіль:
Бо ми обидва добре знаєм,
Що в краю рідному ніхто
З своїх пророком не буває.
(О. Кониський, Пророк)