НЕБО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади

добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)

Хто-небудь помер. Приклади

душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади

Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)

Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади

— Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

не́ба (не́бо, со́нце і т.ін.) прихили́ти для кого, кому, зі сл. ра́дий, зда́тний і т.ін.

Зробити для когось усе, навіть неможливе. Приклади

[Косяк:] Оленько, кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний)
Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика (Є. Гуцало)
[Іван:] Ти єдина моя дитина, моя радість.. Я б тобі небо прихилив! (І. Карпенко-Карий)
Я Вас люблю і бажала б Вам справді неба прихилити, та тільки не знаю, як се зробить (Леся Українка)
Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ на не́бо.

Умирати. Приклади

[Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти… (Леся Українка)

не́бо копти́ти, зневажл.

Жити бездіяльно, безцільно, без користі для людей, для суспільства тощо. Приклади

— Для чого ти сам небо коптиш? — О це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (О. Гончар)
— Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив?… вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А. Головко)
Без діла жить — тільки небо коптить (Укр. присл.)

не́бо в кліти́нку кому, ірон.

Хто-небудь перебуває в ув'язненні, в тюрмі. Приклади

Дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд)

як (мов, ні́би і т.ін.) не́бо від землі́.

Дуже велика різниця; цілковита протилежність. Приклади

Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. дале́кий і под. Дуже. Приклади

Цілі цих партій далекі як небо від землі (З газети)

попа́сти па́льцем У не́бо, жарт.

Сказати що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. Приклади

[Усі:] Ха-ха-ха! Попав [Гнат] пальцем в небо! Тю! (М. Старицький)
Як дійшла [Катря] до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув [Коваль] і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко)
[Любов:] От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка)

Сьоме небо.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) У своєму творі «Про небо» вважав, що небо складається з семи непорушних кришталевих сфер, до яких прикріплено зірки та планети. Про сім небес згадує й Коран, що його нібито приніс янгол із сьомого неба.
У переносному значенні — найвища радість і щастя. Приклади

Що ти надбав? Увесь у ґрунт угруз,
з семи небес упав сторч головою.
(В. Стус, Ще трохи краще край Господніх брам…)
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
(Л. Костенко, Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади

Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
— Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
— Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

як зіро́к на не́бі.

Дуже багато, численна кількість. Приклади

— В мене буде дівчат, як зірок на небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади

Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади

— Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчу́вати себе і т.ін.

Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Приклади

По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін)
Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко)
Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька [батько] був на сьомому небі (М. Зарудний)

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого.

Допомогти комусь звільнитися від ілюзій, тверезо сприйняти реальну дійсність. Приклади

Відповів [гуцул] таке, що зразу скинуло мене з… небес на землю (Г. Хоткевич)

ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт.

Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т.ін. Приклади

Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети)
— А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик)
— То ви… розбагатіти надумали?.. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало)
Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети)
— Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець)

лі́зти до не́ба.

Звертатися з проханням до Бога; молитися. Приклади

До неба ліземо в задумі (М. Хвильовий)
В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! (П. Гулак-Артемовський)

зіро́к з неба не хапа́ти (не зніма́ти і т.ін.)

Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т.ін. Приклади

зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко)
Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко)
— Ну що ж, Шура… Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський)
— Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс)
Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю).

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим, нездійсненим. Приклади

Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаба робота з людьми, з кадрами (З газети)
Наказ жорстокий, але справедливий.— Що ж він тепер робитиме? — повисло в повітрі питання Пишної (Ю. Збанацький)
— Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі роками (В. Попов)

тільки ви́сі́ти в пові́трі. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Приклади

Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде)
Але ж він [твір], певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об'явитись (Леся Українка)

Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. Приклади

За літо в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар)

про́сто не́ба [на землі́].

Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Приклади

про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич)
На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест)
Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу)
— Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади

на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади

— Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
[Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)

Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади

— Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
[Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)

Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади

— Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
— У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт.

Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. Приклади

не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна. — Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко)
— Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк)

під го́лим не́бом.

Без житла. Приклади

Родина Зайченків, втративши через німців житло й опинившися цілою великою громадою під голим небом, сподівалася дістати дозвіл правління на хату (Ю. Яновський)

Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Приклади

Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,— решта війська мала ночувати під голим небом (І. Франко)

як мі́сяць у не́бі, зі сл. оди́н.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім один, самітний. Приклади

— Ми — це я, один, як місяць у небі (М. Стельмах)

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́, мі́сяць) [з не́ба].

Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Приклади

дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. Дістати місяць з неба — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу)
Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен… бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький)

хай [неха́й] хоч грім з не́ба.

За будь-яких обставин; обов'язково, неодмінно. Приклади

— Сподіваюсь, до ранку червоний прапор буде піднято на валу! — Піднімемо,.. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар)

хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає].

За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Приклади

Макар Онисимович [Посмітний] спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня)
На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляй-Полі (О. Гончар)

па́дати / впа́сти з не́ба, із запереч.

Діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т.ін. Приклади

У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому (В. Дрозд)
Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням (В. Козаченко)
Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово (Л. Дмитерко)

На сьомому небі.

Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки й планети. Про сім небес не раз згадано й у Корані; сам Коран був начебто принесений янголом з сьомого неба.
Вираз вживається на позначення найвищої міри радощів, щастя, блаженства. Приклади

Батько новонародженого… був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)
Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті. Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)