Підтримати проєкт!

НЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади
  • І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
  • — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади
  • — Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
  • тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
  • — Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
  • Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

не дава́ти / не да́ти на пота́лу кого.

Не допускати кривди, знущання з кого-небудь; захищати когось. Приклади
  • [Середа:] Я свого товариша на поталу не дам (І. Микитенко)
  • З першого знайомства вони знайшли спільну мову, Ткачук не підводив начальства, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький)
  • Дарма, що він [батько] старий, а ще нікому не дасть на поталу дитини! (М. Коцюбинський)
  • Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу (Г. Хоткевич)

не з полохли́вих (полохки́х).

Сміливий, небоязкий. Приклади
  • — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський)
  • Парубок був не з полохливих.— Та що це таке.. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко)

[і] вовк не пролі́зе, перев. з словосп. таки́й, що.

Надзвичайно густий. Приклади
  • Яри кругом, до самого Інгулу, терники такі, що й вовк не пролізе (О. Сизоненко)

[що і] ши́лом не пове́рнеш.

не затя́гнеш во́локом (нали́гачем і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь неподатливий на умовляння бувати десь, дуже сором'язливий, упертий і т.ін. Приклади
  • — От кому щастить! — підморгнув [Юхим]. — Самі дівчата в хату приїздять! А тут і волоком не затягнеш… (М. Зарудний)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади
  • Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
  • — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади
  • — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
  • — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
  • А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади
  • Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
  • не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
  • — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
  • Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
  • — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
  • Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
  • Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
  • — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)
кому і без додатка. Зраджувати. Приклади
  • Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
  • — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

ще [іще] [й] чорти́ навкула́чки не б'ю́ться.

го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого.

Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Приклади
  • — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і систем виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник)
  • Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар)
З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Приклади
  • Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Резніков)
  • — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник)

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.

Не можна позбутися кого-небудь. Приклади
  • — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
  • — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний)
Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. Приклади
  • — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
  • — Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
  • Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)

як не розірва́тися.

не розли́й вода́.

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
  • ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
  • ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
  • Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
  • — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
  • Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
  • От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

не пе́ршої мо́лодості, жарт.

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить і т.ін.), перев де.

Ніхто не пройде; надійно. Приклади
  • ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму,.. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз'їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький)
  • — В мене тут миша не проскочить, — ображено відповів капітан. — А втім можете обстежити (О. Гончар)
  • Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа)
  • — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар)

хоч зе́млю їж.

по́роху не ви́гадає (не ви́думає).

сиді́ти, [і] не ри́патися.

Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Приклади
  • Хто забрався,.. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка)
Не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним. Приклади
  • — Сидіти — не рипатись і краще працювати (М. Стельмах)
  • і не ри́патися і не сми́катися. Оце… божевільне бажання: все і вся поставити у фронт! Підлеглі мають знати своє місце в посадовій обоймі — і не рипатись, і не смикатися (З газети)
  • О, вона бачить його наскрізь, всі його думки і бажання, то нехай він сидить, не рипається (М. Коцюбинський)

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост.

Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Приклади
  • спра́ва не ви́горіла. [Залеський:] Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко)
  • Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко)
  • Я рада Вашим звісткам.. Сподіваюсь, що із Хліборобом [газета] діло вигорить (Леся Українка)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

і не ду́мати.

Не мати наміру, не збиратися. Приклади
  • Вдома і не думали подавати вечерю (М. Коцюбинський)

душі́ [в собі́] не чу́ти.

Дуже сильно, самовіддано. Приклади
  • — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер)
  • [Качинська:] Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий)
в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Приклади
  • Душі в доньці не чув, думав онуків за ручку водити, а тепер маєте (М. Рудь)
  • Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей)
  • Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний)

не раз [і не два].

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади
  • добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
  • душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
  • Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
  • Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)
Хто-небудь помер. Приклади
  • душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти. Приклади
  • тро́хи не лі́зти на сті́ни. Єремія репетував, кричав не своїм голосом. Голос його дійшов до найвищих нот. Він бігав по світлиці, трохи не ліз на стіни (І. Нечуй-Левицький)
  • — Нагодувати його солоним, а тоді не давати води.. .на стіну полізе, сказиться! (М. Старицький)
  • — Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. Приклади
  • [Одарка:] Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стіну лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру.., а тепер співаєш щось зовсім іншої (З. Тулуб)

з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т.ін.

Дуже міцно. Приклади
  • І не занадто вже тлустий [управитель] Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах)

не в ду́сі.

У поганому настрої; сердитий. Приклади
  • — А що ж твій начальник? — Та сильно не в дусі, Бо справи прийнять довелося бабусі! (С. Олійник)
  • — Жаль.., що наша Марися Павлівна сьогодні чомусь не в дусі… (О. Гончар)
  • Я засвоїв стару мудрість: якщо жінка не в дусі.., то тоді краще мовчати (Народні оповідання)

нога́ людська́ не ступа́ла.

не гурт.

з інфін. і сл. то. Не дуже, немає кому і т.ін. Приклади
  • — Он бачиш, скільки вас [дітей] у мене! Їсти є кому, а робити — не гурт-то (І. Нечуй-Левицький)
Небагато, мало. Приклади
  • Не гурт їх [робітників] там було (З газети)
  • — В тебе не гурт було розуму й замолоду (І. Нечуй-Левицький)
  • — В нас зараз не гурт грошей,— сказав тато (М. Стельмах)

не ка́ркай.

[і] зубі́в не позбира́ти, зі сл. уда́рити і под.

Дуже сильно. Приклади
  • — В Черешні [корови] вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш (Є. Гуцало)

де на́ше (ва́ше, його́ і т.ін.) не пропада́ло (не пропада́є).

Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т.ін. Приклади
  • — Сими днями сподіваюся бочку [риби] розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний)
  • — Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах)

не знать і слі́ду кого, чого.

не сві́тить кому.

і (ще й) кіт не валя́вся у кого.

Хто-небудь ще нічого не робив. Приклади
  • Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся…— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук)

не дава́ти / не да́ти [і (ні, ані́)] кро́ку ступи́ти кому.

Надмірно контролювати, опікувати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Приклади
  • ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок)
  • Пригадалось мені, як я… стратив гарну лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич)

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн.

Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Приклади
  • Образу хліба вклонімося. Сиріч — Людині, Високочолому сіятелю землі. Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на столі (Б. Олійник)
  • Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко)
  • Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети)

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя.

Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. Приклади
  • діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук)
  • От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

[і] го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти і под.

Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Приклади
  • Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський)

нічо́го не ска́жеш.

Уживається для підтвердження справедливості, правильності чогось, згоди; безперечно, справді. Приклади
  • Вдома… після відставки сидіти [Курінний] не захотів,.. сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати… І таки любить, нічого не скажеш (О. Гончар)
  • Таки славну дівчину викохала Гордієнчиха, нічого не скажеш (М. Стельмах)
  • — А з Данила парубок був хоч куди! Високий, ставний, тонкий в талії та широкий в плечах; ніс мав крутий, а погляд — нічого не скажеш — орлиний! (Ю. Смолич)

не ви́дне о́ко кому і без додатка.

Не годиться, не можна. Приклади
  • Пробували обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око (Григір Тютюнник)
  • Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: Ти, синок, за фронтом іди… Правильно казав! Так що вертати назад мені не видне око (Григір Тютюнник)

ї́сти не про́сить.

Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Приклади
  • Всі речі, що [діду Марку] вірно служили, або акуратно на гвіздках розвішані, або складені на полицях. Он і хомут від коня… приберіг (Хай висить, їсти не просить) (А. Дімаров)
  • Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис)
  • Ліда слухала докори… і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. А тільки борщ у горщику смачніший, ніж у каструлі (Є. Гуцало)

мі́сця [собі́] Не прибра́ти.

Втратити душевну рівновагу, спокій, самовладання; переживати. Приклади
  • Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко)

[і] не бере́ться [до] голови́ в кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Приклади
  • Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (З журналу)
  • Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину.. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик)
  • Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей)

рука́ не підніма́ється (не здійма́ється і т.ін.) / не підні́меться (не здійме́ться і под).

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к).

Зовсім не спати. Приклади
  • Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк)
  • В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка)
  • Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак)

ма́ло крізь зе́млю не провали́вся.

Хтось відчув великий сором, незручність у зв'язку з чимсь. Приклади
  • ма́ло крізь зе́млю провали́тися. [Галина:] Відчепись! Говорила я тобі. Бачиш, як незручно вийшло. Мало крізь землю провалитися (В. Собко)
  • Мало крізь землю не провалився хлопець, зиркнув на свої давно не миті, геть покраплені незаживаючими подряпинами ноги, постояв якусь мить остовпіло, а тоді враз чкурнув з сусідського городу (Ю. Збанацький)

на коні́ (на козі́ і т.ін.) не під'ї́деш до кого.

Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий; до кого-небудь неможливо знайти підхід. Приклади
  • [Красовська:] Поки ти у мене не будеш як слід пристроєна, не буде моя душа спокійна!.. Люди знайшлись би, звісно, коли б не пішла чутка про твою гордість, що до тебе і на козі не під'їдеш! (Олена Пчілка)
  • Прочита вона, що її похвалили,.. уже до неї і на коні не під'їдеш (М. Старицький)

на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б.

Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т.ін. Приклади
  • на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене… недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний)
  • Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський)

не схо́дити / не зійти́ зі сце́ни.

Продовжувати виставлятися в театрі. Приклади
  • зійти́ зі сце́ни. Доводиться, правда, пошкодувати, що прекрасна опера Римського-Корсакова нині зійшла зі сцени (З газети)
  • П'єси [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка] не сходять зі сцени театрів і в наші дні (З журналу)
  • не полиша́ти сце́ни. Не полишають сцени Українських театрів гостросюжетні п'єси М. Кропивницького (З газети)
Продовжувати діяльність на якому-небудь поприщі. Приклади
  • зійти́ зі сце́ни. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени, — сказав Фасенко і з тими словами театрально оступився (І. Нечуй-Левицький)
  • не полиши́ти сце́ни. Я зобов'язаний. . пояснити її [руїни] корені, аби грядущі [ті, що будуть жити в майбутньому] хоча б не повторили моїх помилок. Щоб уже сьогодні знали, хто є хто, себто діючих осіб і виконавців, оскільки вони ще не полишили сцени (Б. Олійник)
  • Відігравши свою антропогенну роль, колективність не сходить зі сцени (З журналу)

не в гу́морі.

Без настрою, невеселий, сердитий, засмучений і т.ін. Приклади
  • [Пан Маркел:] Не в гуморі я сьогодні, кохана пані (С. Васильченко)

не ма́ти се́рця.

не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га).

Діяти безсовісно, безсоромно або жорстоко, не дотримуючись моральних приписів, норм. Приклади
  • [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький)
  • — А Бога ти не боїшся, чоловіче? — тихо… промовив передній.— Чи ми тебе возом переїхали.., що свистиш ото по жандарів [жандармів]? (В. Винниченко)
  • Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє,.. так… схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

не схо́дити з ума́ ́кому і без додатка.

[і (ще й)] до́вбнею (полі́ном) не доб'є́ш кого, ірон.

Хто-небудь має міцне здоров'я; живучий. Приклади
  • чорт до́вбнею не доб'є́ — Такого діда й чорт довбнею не доб'є, — і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський)
  • [Іван Степанович:] Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши, тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький)
  • — Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади
  • переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
  • — Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
  • Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
  • — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
  • — Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)
Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади
  • і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
  • і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
  • Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
  • — І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

важли́вий (ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця.

Людина, яка займає високе становище в суспільстві і має владу, вагу, великий вплив. Приклади
  • Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник)
  • Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак)
  • Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець)
  • Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
  • — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний)
  • Якщо і вам трапляється десь на шосе хорх, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний)

натира́ти мозо́лі́.

Багато й наполегливо працювати. Приклади
  • нате́рти не о́дного мозо́ля. — Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Ю. Мушкетик)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

не зноси́ти / не знести́ голови́ кому.

[ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося і т.ін.).

від кого. Потерпів або загинув хто-небудь; перепало комусь. Приклади
  • мо́крого мі́сця не зали́шиться. — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний)
  • — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник)
  • — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура)
Щось втратило цінність, вигляд і т.ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Оце бій! З благодаті тільки мокре місце лишилося! (Остап Вишня)
  • Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети)
  • Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети)
від чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. Приклади
  • — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого патріотизму (Ю. Збанацький)

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

уста́ не розмика́ються у кого, чиї.

[цей] но́мер не про́йде (не ви́йде) у кого, кому і без додатка.

щоб і дух не пах (не смерді́в) чий, де, зневажл.

не з лопу́цька.

Здатний до чогось серйозного, вартий уваги і т.ін. Приклади
  • Тільки дядьки теж не з лопуцька, дядьки теж навчилися дечому.. Навчилися, не забули (А. Дімаров)
  • Сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок)
  • — Ну та ми теж не з лопуцька (Ю. Мушкетик)

не кажи́ гоп.

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
  • Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
  • І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким.

Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. Приклади
  • [Копач:] З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий)
  • звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах)
  • — Він, — каже [Гриць до Івана], — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко)
  • З дурнем пива не звариш (Укр. присл.)
  • — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний)

без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт.

Дуже важко що-небудь зрозуміти. Приклади
  • — Хто ж винен?.. дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк)
  • — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький)

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти) перев. зі сл. як.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Всі на його місці давно б завербували його і оком не змігнули (І. Багряний)
  • [і] о́ком не змигну́ти. Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети)
  • Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний)
  • — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що рятуйте кричатимеш (Григорій Тютюнник)
Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Приклади
  • Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути… Тут коло неї і впав (Марко Вовчок)
  • Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич)

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому.

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади
  • — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)
Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади
  • — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
  • [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

не ки́дати слів на ві́тер.

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка.

Не кохати когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар)
Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Приклади
  • Ні до кого нічого і в думці не мати;

не по́вно ро́зуму (ума́) у кого.

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади
  • Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
  • — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
  • Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)
з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади
  • Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
  • Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
  • Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
  • Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

ли́ка (лик) не в'я́же.

Неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п'яного). Приклади
  • [Сестра Мархва:] Гляньте, що завів п'яний Гарасим. Нализався, що й лик не в'яже, та й заставив сліпця перед храмом божим пісень співати (Панас Мирний)

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади
  • Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)

не з тих (з таки́х, з такі́вських).

Який має сили протистояти чомусь, не здатний на певні вчинки; не схожий на когось. Приклади
  • — Соня не з таківських; вона серйозно цікавиться наукою й усякими ідеями (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди б це подівся Андрій? Не придумаю. Забрали сонного в полон? Та не з таких Андрій (О. Довженко)
  • Помітивши, що хлопці присмутилися, дядько Іван знову усміхнувся: — Ну, та ми не з тих, щоб духом падати, нам це геть заборонено нашими інспекторськими правилами (О. Гончар)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади
  • Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
  • ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
  • Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
  • В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти.

Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. Приклади
  • — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський)
  • — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах)

[і] ного́ю не ступи́ти куди.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь. Приклади
  • — У попа ж три шафи книг.— Хай і двадцять три, а я, Григорію Михайловичу, до нього й ногою не ступлю (М. Стельмах)
Ніколи не бувати де-небудь, у кого-небудь. Приклади
  • — А Матвій Боцюн і ногою не ступив на Морозенкове подвір'я (М. Стельмах)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

голови́ (ро́зуму і т.ін.) не прикла́сти.

Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв'язати, вирішити щось. Приклади
  • [Олекса:] Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий)
  • ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер)
  • — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах)
  • Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її [Ярину] Єремія в поході? (П. Панч)

не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва.

Дуже поганий, непривабливий або огидний. Приклади
  • Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко)
  • — Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський)
  • — Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський)
Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу. Приклади
  • Не варт він [панич] слова путнього, не варт того, щоб ради його [нього] ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний)
  • Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський)

не ма́ти (не зна́ти) просві́тку.

Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Приклади
  • Все життя не мали просвітку (З газети)

не м'я́ти трави́ кому.,

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

ло́жкою не пої́сти.

Дуже багато, велика кількість чого-небудь. Приклади
  • — То він справді стільки грошви приніс, що ложкою не поїсть, доки жити буде? — поцікавився Жменяк (М. Томчаній)

[і] дихну́ти не дава́ти / не да́ти кому і без додатка.

Неволити, гнітити. Приклади
  • О, порвіться ті кайдани, Що й дихнуть не даєте; Вдруге, знайте, злі тирани, Їх уже не скуєте! (П. Грабовський)
Дуже обтяжувати кого-небудь чимсь (обов'язками, роботою, опікою і т.ін.). Приклади
  • П. Ольга і її родичі… дуже сердечно мене приймають, але без тої галицько-польської гречності, що вже й дихнуть гостеві не дає (Леся Українка)
  • Нікому так не гірко, як мені, бо стара… й дихнути мені не дає: роби, та й роби, та й роби! (Марко Вовчок)

не все (не за́вжди́, мину́ла і т.ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт.

Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Приклади
  • закінчи́лась коту́ ма́сляна. Кесар — от дивак — на курси кранових пішов, крутить тепер стрілу в небі… Закінчилась коту масляна (Ю. Збанацький)
  • не все ж кото́ві ма́сниці. — Треба і Варці скуштувати хоч трохи гіркого, не все ж котові масниці (І. Муратов)
  • — Так їх, Вовче… Не все котові масниця,— з-за плеча тонкобрового гукнув Ховрах (І. Муратов)
  • Не завжди коту масниця (Укр. присл.)
  • — Це тобі не за Перегуди, злодюго. Минула коту масниця (В. Кучер)
  • Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Стороженко)

не ма́ти [й (жо́дного і т.ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого--що і без додатка.

НЕ На́шого пера́ (пі́р'я) птах (пта́шка).

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути.

кому і без додатка. Дуже швидко, зразу, не гаючись. Приклади
  • У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний)
кому. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов'язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Приклади
  • Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади
  • Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
  • і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
  • Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
  • Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш… (І. Котляревський)
  • Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

не так (не тим ду́хом) ди́хати.

не ва́ртий (не варт) [і] ні́гтя (мізи́нця) чийого, кого.

Нікчемний, набагато гірший порівняно з іншим, недостойний кого-небудь. Приклади
  • — Кому ноги миєш? Якомусь босяку? Та він твого мізинця не вартий! (Г. Григурко)
  • Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (О. Гончар)
  • [Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно! (М. Кропивницький)

не ба́чити за дере́вами лі́су.

Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Приклади
  • Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський)

[не] схо́дитися хара́ктерАми.

не за страх, а за со́вість.

Дуже сумлінно. Приклади
  • Він належав до тих рідкісних питів людей, які все роблять не поспішаючи і працюють, як кажуть, не за страх, а за совість (З газети)
  • — Чимало допомагав йому в цьому досвід сталевара і теоретичний багаж… Сенін навчався не за страх, а за совість (В. Попов)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади
  • пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
  • і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади
  • не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
  • — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

душа́ не прийма́є чого і без додатка.

Не хочеться чого-небудь (їсти, пити і т.ін.). Приклади
  • [Солдат:] Як надивишся зранку, як знущаються з бідних людей, то повір, що не то що обіду, а навіть махорки не приймає душа (О. Левада)
  • Їв би очима, та душа не приймає (Укр. присл.)

гра́ти (лама́ти і т.ін.) коме́дію перед ким, кому і без дод.

Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т.ін. Приклади
  • гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачити, за чиїм сценарієм грається комедія. Щур [бандит] сидить навпроти (В. Поліщук)
  • Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети)
  • не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук)
  • До столу вийшов Тихін Фіялко. Він щулився… і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін)
  • — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Г. Тютюнник)
  • — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик)
  • Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко)

не розгина́ти спи́ни.

ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ються і т.ін.).

[сам (і)] чорт не брат кому.

Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. Приклади
  • сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло)
  • — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й сам чорт не брат (Леся Українка)
  • Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський)

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т.ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т.ін.).

[на́віть] му́хи не заче́пить [мізи́нцем].

Хто-небудь не зробить нікому зла. Приклади
  • Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський)
  • За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко)

не з то́го деся́тка.

Інакший, інший; не такий, як хтось. Приклади
  • — Ні, дочко, обвести кругом пальця я не дам себе, не з того десятка,—. .роздумував батько (В. Сологуб)

і па́льцем не торкну́ти (не ткну́ти, не зачепи́ти) / не торка́ти кого.

Не заподіяти кому-небудь ні найменшої кривди, образи. Приклади
  • Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (І. Нечуй-Левицький)
  • і пу́чкою не торкну́ти. Панів, правда, грабує [Кармелюк], а убогих людей — ніколи; і пучкою не торкне (С. Васильченко)
  • Я тебе ніколи і пальцем не ткнув (М. Яцків)
  • — А як вже поважатиму вас, ніколи й пальцем не торкну (М. Коцюбинський)
  • Та хоч виглядом він як хмара, з торчкуватим вусом, з поглядом суворим, що незнайомого аж відлякне, а проте нікого з дітей Заболотний і пальцем не торкнув, здається, й не насварився ні на кого… (О. Гончар)

не чу́ти себе́.

не знахо́дити / не знайти́ по́пару.

Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. Приклади
  • В цій тисні Григорко виразно чув биття свого серця що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар… (Ю. Яновський)
  • [Риндичка:] Та за мною парубки, було, так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (М. Кропивницький)

не поділи́ли.

не помина́ти ли́хом (лихи́м сло́вом і т.ін.) кого і без додатка.

щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де.

[і] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка.

Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади
  • За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний)
  • — Чого се ти усе думаєш?.. Він [Павло] і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок)

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп.

таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Приклади
  • Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах)

не про́мах.

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

не ма́ти нічо́го про́ти кого, чого і без додатка.

не всі вдо́ма (до́ма) у кого.

Хто-небудь дурний, недоумкуватий. Приклади
  • — Як він там у вас… Чи в нього всі вдома? — Покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський)
  • — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка)
  • всі вдо́ма (до́ма). — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний)
  • Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко)
  • [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз)

не до со́лі кому і без додатка.

Кому-небудь скрутно. Приклади
  • — Мені тепер, як кажуть,— не до солі… Що то робить моя Одарочка? (О. Стороженко)
  • — А чортові, не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив, мов гринджоли, І дверей шукає (П. Гулак-Артемовиський)
  • Робота у мене часами… йшла не шпарко, бо такі були справи, що було не до солі (Леся Українка)
  • А вже мені не до солі, коли грають на басолі (М. Номис)

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Приклади
  • душа́ на мі́сці. Вся сім'я вмісті [разом] й душа на місці (Укр. присл.)
  • — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко)
  • — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський)
  • Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний)
  • — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось.. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади
  • куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
  • куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
  • Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

як не крути́ся.

не оди́н [і], не два кого, чого.

не ма́ти ціни́.

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

не з ду́ба впа́сти.

Бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. Приклади
  • — Отже, на шефа тягнуть Здирського, — сказав Сидоров. — А чим, скажімо, гірший я? — Я теж не з дуба впав, — насупився Саунський (А. Крижанівський)

му́хи не зоби́дить (не скри́вдить).

Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Приклади
  • Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко)
  • му́ху зоби́дить би не зміг. [Валерій:] Василько щастя людям хотів зробить. Він муху — й ту зобидить би не зміг (Є. Кротевич)
  • Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу)

кому́ [ті́льки] не лінь (рідше лі́ньки), перев. зі сл. усі, уся́кий і т.ін.

Хто хоче, хто може; будь-хто, кожен. Приклади
  • Зібралися усі кому не ліньки.
  • Нехай не грабують його [мужика] всі, кому не лінь (М. Стельмах)
  • Обивателя смикав усякий, кому не лінь. Смикали… більше без потреби, щоб вселити повагу до себе, а то й просто, щоб одвести душу (О. Слісаренко)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади
  • деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
  • Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
  • — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
  • Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

спина́ не розгина́ється у кого і без додатка.

[й] на по́дзвін не дба́ти.

Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Приклади
  • Коло вогню старий циган з люлькою куняє. Позирає на приблуду й на подзвін не дбає (Т. Шевченко)

не ма́ти душі́.

Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т.ін. Приклади
  • Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко)
  • нічо́го не мати за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький)

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт.

[і] че́рез тин не перегне́ться.

Дуже ледачий. Приклади
  • Він і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім'ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу)
  • — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Утченка)

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади
  • — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади
  • — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади
  • сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
  • і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
  • Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
  • — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
  • Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
  • Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
  • Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

не (ані́) під ша́пку кому.

Нескладний, неважкий, не обтяжливий; легкий. Приклади
  • З нею [сокирою] я так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку (О. Вишня)
  • — Що то молоді та здорові. Їм усяка робота не під шапку… Хіба скажете, що вони ось зараз із поля вернулися? Ніколи в світі!.. (В. Кучер)
Хто-небудь може легко справитися з ким-небудь. Приклади
  • — А Наталка помінялася місцями з багатьма, полковники їй ані під шапку. Вона мати графа, графиня (В. Чумак)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади
  • Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
  • Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
  • На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
  • І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади
  • Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
  • В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
  • Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

не мину́ти гріха́.

[ні (і)] му́шка (рідше му́ха і т.ін.) не забрини́ть де.

Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. Приклади
  • В хаті ні мушка не забринить (О. Кобилянська)
зі сл. ти́ша і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша. Приклади
  • В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська)

[і] водо́ю не розли́ти (не розілля́ти).

Міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття). Приклади
  • — Пасічник береже для когось іншого дочку, тому й не поспішає віддати за Петра.— Та в них там така любов, що й водою не розлити… (В. Сологуб)
  • — А чого ж він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича. — Родичі там у нього чи, може, любовниці? — Вгадала, Насте, — посміхнувся Гаркуша. — У Фальцвейнів з Америкою давня любов. Водою не розіллєш (О. Гончар)
Нерозлучні, дружні. Приклади
  • Останнім часом Тимко з Віктором стали такими друзями, що, як кажуть, і водою не розіллєш (Ю. Збанацький)
  • І все ж таки диво-дивне. Отакі подруги були — водою не розлити (А. Головко)
кого. Неможливо розлучити, роз'єднати кого-небудь із кимсь. Приклади
  • Сьогодні ж генетиків та хіміків водою не розлити, з їхнього творчого єднання народилася дивовижна наука — молекулярна біологія (З журналу)
  • Утрат нам не уникнути в житті, Буває серце тугою повите, — Та ми живемо в дружному чутті, І нас, мовляв, водою не розлити (М. Рильський)
  • Про Валю та діда Маркіяна люди казали: злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох (С. Васильченко)

[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
  • — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
  • Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми.

Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Приклади
  • кінці́ доку́пи зве́сти. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести… (Панас Мирний)
  • Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах)
  • Сім'я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі)
Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. Приклади
  • не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми. —. . Комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу завтра ж донесу (М. Стельмах)
  • кінці́ з кінця́ми позво́дити. ..Однаково тяжко буде, я все себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кінці з кінцями позводити, щоб совість не так гнітила (Є. Гуцало)
  • — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь)
  • [Бондар:] У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

і насі́ння не ли́шиться (не зали́шиться і т.ін.) від кого.

Хтось повністю зникне, пропаде, згине. Приклади
  • [Коритний:] Гей, люди, чи ви подуріли? Як невинного чоловіка бити, то не боялися, а того гниддя боїтеся! Та ж ми всі як візьмемося, то й насіння не лишиться від них… (М. Тарновський)

не до те́бе (не до ньо́го, не до не́ї і т.ін.) п'є́ться (п'ють).

Це не стосується присутнього при розмові або того, до кого звертаються. Приклади
  • [Пилип:] А тобі що? — Ні волика, ні корівки!.. Що ти за пашею бідкався, чи як?.. [Денис:] Не до тебе п'ють! (М. Кропивницький)
  • — Чого ж ти мовчиш, неначе не до тебе п'ється? — говорила Навроцька до мужа.— Бо таки не до мене… — обізвався Навроцький (І. Нечуй-Левицький)

ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) від чого і без додатка.

Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т.ін. Приклади
  • — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..)
  • Від неї [теорії] не лишилося каменя на камені (З газети)
  • Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу)
  • Все місто в руїнах, Каменя на камені не лишилося (В. Вільний)

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка.

Хтось буде вщент розбитий, знищений. Приклади
  • мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник)
  • — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний)

[аж] не тя́митися від чого.

Бути в стані надзвичайного збудження, хвилювання і т.ін.; втрачати витримку, врівноваженість під впливом дуже сильних почуттів. Приклади
  • Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (О. Гончар)
  • Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Леся Українка)

но́ги не слу́хають (не слу́хаються) кого і без додатка.

нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.

Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін. Приклади
  • Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
  • Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)

не за гора́ми.

На невеликій відстані; недалеко, близько. Приклади
  • Вже не за горами були передові сили німецької інтервенції (Л. Дмитерко)
  • не за горо́ю. Питаю: — Як ви доскочили такого огира? — Нам теє знати, батьку. Сідай да їдь собі з Богом: ляхи не за горою (П. Куліш)
  • — Дзвеняче [село] хоч і не за горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закриниччя (Є. Гуцало)
У найближчому майбутньому, незабаром, скоро. Приклади
  • Хліба вже скоро заколосяться. Не за горами — ось вже й косовиця (М. Понеділок)
  • Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами (М. Зарудний)
  • Вже й зима не за горами… (Панас Мирний)

земля́ не прийма́є кого і без додатка.

Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. Приклади
  • — ..Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко)
Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. Приклади
  • А ворогам народу,. .живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись,. .. що їх не прийме земля наша (О. Довженко)

Не поме́ншає кого, жарт.

[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого.

Ніщо не обійдеться без когось. Приклади
  • [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади
  • — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

не лиши́ти (не оста́вити і т.ін.) / не лиша́ти (не оставля́ти і т.ін.) [і] на насі́ння.

ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт.

Хтось дуже гордиться своєю славою, досягнутими успіхами; запишався. Приклади
  • В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу)
чиї, чого. Хтось заздрить чужим успіхам, чиїйсь славі. Приклади
  • Корабелам і судновласникам не дають спокою лаври Шин Айтоку-Мару (З журналу)
  • Писав він [князь] і на старості літ значно краще, ніж Валуєв, якому не давали спокою лаври романіста (В. Канівець)
Хтось наполегливо трудиться, не заспокоюється на досягнутому, весь час у роботі; прагне до чогось. Приклади
  • Лаври не давали спати, хотілось досягти більшого (З газети)
чого. Хтось захоплюється чим-небудь, перебуває під впливом чого-небудь. Приклади
  • Маруся каже: Раніш досить порядні вірші писав. А тепер лаври імажинізму не дають покою… Пороть треба (М. Хвильовий)

щоб сві́ту бо́жого (свої́х ді́точо́к і т.ін.) не поба́чити.

ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти і т.ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти і т.ін.) від чого.

Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Приклади
  • Фашистські орди буквально не залишили від міста [Варшави] каменя на камені (З журналу)
Гостро, нещадно критикувати що-небудь. Приклади
  • — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Ю. Смолич). Він каменя на камені не залишив від реакційних теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) не сні́дав.

Слабосилий, млявий. Приклади
  • Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети)

не я бу́ду.

і о́ком не прогля́нути чого, куди.

Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т.ін.). Приклади
  • А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський)

не па́ра кому.

не прибра́ти глу́зду (ро́зуму і т.ін.) щодо чого.

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади
  • кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
  • — Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)
Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади
  • — Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
  • й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

ру́ки не туди́ стоя́ть у кого і без додатка.

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия.

чим [же] не.

не потика́тися на о́чі кому.

[і] з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти і т.ін.) кого і без додатка.

Надійно сховатися. Приклади
  • — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади
  • не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
  • не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
  • за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
  • — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові. Приклади
  • по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
  • Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
  • Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
  • Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
  • Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
  • —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади
  • — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

не твій (не його́, не ваш і т.ін.) кло́піт.

Не стосується кого-небудь, не повинно турбувати когось. Приклади
  • — Бачу я, що кортить вам їх [сорочки] пропити, дурні все [завжди] нещасні..— Це вже не твій клопіт (З. Тулуб)

і ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́.

Зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь. Приклади
  • — На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів (В. Нестайко)
  • Коло них [дівчат] худа й довготелеса Текля Барилова вимахує руками, щось своє доказує. А вони й бровою не ведуть. Мов не чують (В. Кучер)
  • [Остюк:] Вирішив я… взяти полковника [фашистського] живим. Пустив коня на них. Їду і співаю: Гоп, мої гречаники. Фашисти спочатку наставили на мене автомати, я ж і вусом не веду, їду й співаю (О. Корнійчук)

а́ні (ні) сли́хом [не] слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) не вида́ти кого.

Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами.. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко)
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський)
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети)

не до мі́сця.

Не годиться, не підходить що-небудь; недоречний. Приклади
  • З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця (Ю. Яновський)
з дієсл. Недоречно. Приклади
  • — Вас не дивує, що я напросилась у супутниці? — не до місця веселим голосом спитала вона (Н. Тихий)
  • На дверях було намальовано якимсь братухою похабне обличчя.., це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)

де не взя́тися.

Несподівано, раптово з'явитися. Приклади
  • Вже Данько з матір'ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар)
  • Б'ються [лицарі] день, б'ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились [схилились] перед ним (П. Куліш)
  • Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний)

птах (пти́ця) не на́шого польо́ту.

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади
  • Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)
У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади
  • Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
  • Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
  • По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

рук не ви́стачить.

не в лада́х з ким--чим і без додатка, зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

У поганих стосунках, не в злагоді і т.ін. Приклади
  • Та існує свій закон тяжіння І в страшному царстві зла: З небесами не в ладах пороки, Пекло ж люблять злі діла (Переклад М. Лукаша)
  • — Чи ти думаєш, що я хочу бути не в ладах з тобов [з тобою]… — засміялася й додала тихо: — І з твоїми дітьми… і з цілим нашим краєм?.. (О. Кундзич)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади
  • — Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)
Зовсім не вживати спиртного. Приклади
  • Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

не день, не годи́ну.

Дуже довго. Приклади
  • Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка)

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

не ці́пом маха́ти, жарт.

ро́зуму не позича́ти кому.

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти і под.

і не тя́мка кому.

Хто-небудь не здогадується про щось. Приклади
  • Аж знов чогось дзвякнула клямка. Хтось в сінях говорить з малим. Прислухалась… Їй і не тямка, що міг повернутися Клим (Л. Первомайський)

не ма́ти гара́зду в голові́.

за день не переві́шаєш кого, чого.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади
  • — Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок)

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.

Нема ніякої різниці; все одно, однаково. Приклади
  • — Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов)

не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́) кого і без додатка.

Не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. Приклади
  • гла́дити по голова́х. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нафті, в казанах (І. Котляревський)
  • гла́дити (погла́дити┌95512) по голі́вці (голові́). Я помітила, що ти… почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка)
  • За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти. З ножем на жінку ви з Севою кинулись (А. Хижняк)
  • [Косяк:] Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім'ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять (М. Зарудний)

не то що.

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка.

Нема чого поспішати комусь і з чим-небудь. Приклади
  • не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає… (Ф. Бурлака)
  • [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов)
Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має незгоди, неприємностей і т.ін. Приклади
  • — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук)

не до жа́ртів.

Складна ситуація, яка вимагає відповідальності, пильності, обережності. Приклади
  • — Тобі сапери будуватимуть мости. Ради тебе потягнуться обози всіма шляхами. А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде… Тут не до жартів… (О. Гончар)
  • — Тут не до жартів. Ти повинен до губернатора їхать… (М. Коцюбинський)
кому. Хто-небудь стурбований, засмучений і т.ін., бо потрапив у скрутне становище; комусь скрутно, неспокійно. Приклади
  • Гаврилові було не до жартів. Через його [Тимка] дурацькі [дурні] витребеньки на роботу не пішов і дома нічого не зроблю (Григорій Тютюнник)
  • Не до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Укр. присл.)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

хто б там (то) не був.

[і] пу́чкою (па́льцем) не доторка́тися / не доторкну́тися до кого і без додатка.

Не зачіпати, не кривдити кого-небудь. Приклади
  • — Таке диво,— говорить сусіда.., забачать [розбійники] — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою не доторкнуться (Марко Вовчок)

хо́чеш не хо́чеш.

і ша́пка не гори́ть на кому.

Хто-небудь не має совісті, діє безсоромно. Приклади
  • Хіба мало таких, що люблять умочити руку в гречану муку, що з-перед очей візьмуть — і шапка на такому не горітиме! (Є. Гуцало)

о́ко не дріма́є (не спить і т.ін.) чиє, у кого і без додатка.

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти і под.

Не за призначенням. Приклади
  • На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети)

ді́ло не втекло́ рук чиїх.

Хто-небудь причетний до чогось. Приклади
  • Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько… перший сповістив про це Христю й… присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний)

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка.

Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т.ін.). Приклади
  • Годиться з'ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало)
  • — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський)
Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями комусь; уїдливо дошкуляти. Приклади
  • [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий)
  • Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар)
  • Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)

не пе́рший рік.

не розжене́шся перев. на чому.

горі́шок не по зуба́х.

Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Приклади
  • Взявся Григорій за них [розрахунки] охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети)

не в лад.

Погано, невдало, невправно і т.ін. Приклади
  • Та що ж кохання? Лялечка, яку Знічев'я панькають і пестять, зване По-різному — і все не в лад (О. Мисик)
  • І літом їм було не в лад, як ніч надійде.—""Страшно"", — кажуть (Леся Українка)
  • Хвастун і дурень од природи, що ні робив, то все не в лад (І. Котляревський)
чому. Не відповідно до чогось, всупереч чомусь і т.ін. Приклади
  • Дорош, горблячись у сідлі і гуцаючи тілом не в лад конячій ступі, проїхав мимо Оксена (Г. Тютюнник)
  • І він, як лис на виноград, залізши у сусідський сад, сказав думкам своїм не в лад: Зелене, скажем прямо (П. Дорошко)
що, кому і без додатка. Не годиться; поганий, недоладний, негодний і т.ін. (про що-небудь). Приклади
  • Коли наше не в лад, то ми з своїм назад (Укр. присл.)
  • [Служебка:] Не доки ж панькатись мені з тобою! І се тобі не в лад, і те не в лад (Леся Українка)
зі сл. говори́ти, повто́рювати і т.ін. Недоречно, невпопад тощо. Приклади
  • — А, всі ви, скептики,— відмахнулась Вірунька Івановою примовкою, яку вона часто повторює — і в лад і не в лад (О. Гончар)
зі сл. співа́ти і под. Незлагоджено, фальшиво і т.ін. Приклади
  • [1-ий вартовий (співає грубим голосом і не в лад):] Понад берегом Кокіта ходять смутнії герої (Леся Українка)

па́льцем (ки́єм) не проткну́ти; проткну́ти па́льцем не мо́жна.

зі словосп. таки́й, щ́о. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чогось. Приклади
  • Тут [на грядках] і жито, і картопля, і квасоля — така тіснота, що й києм не проткнеш (І. Муратов)
Дуже тісно. Приклади
  • Кругом народу — проткнути пальцем не можна (Панас Мирний)

не ви́давиш сло́ва з кого.

Хтось дуже мовчазний, небалакучий. Приклади
  • Вони їздять мовчки з Турки в Бориню і назад. Туди і назад. Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (С. Чорнобривець)

як не крути́ [, як не верти́].

Що не роби, нічого не можна вдіяти. Приклади
  • Як не крути, а головою муру не проб'єш (В. Козаченко)
  • крути́ не верти́. Крути не верти, та треба вмерти (Укр. присл.)
  • [Коваль:] А з Степана буде козак завзятий, чує моє серце, що буде. Не раз подякує Січ-мати старому Ковалеві, що вигодував такого молодця… як не крути, як не верти, а не вдержиш дома (М. Кропивницький)

не в ті две́рі попа́Сти (попа́стися, втра́пити і т.ін.), жарт.

Не те зробити, сказати і т.ін. Приклади
  • Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко)

не гріх, перев. з інфін.

Можна, варто, треба б і т.ін. Приклади
  • Сьогодні засоби масової інйормації стали привертати увагу до того, що, виявляється, на Заході не все загниває і що там є також і позитивне, навіть прогресивне, що не гріх і нам запозичити (З журналу)
  • — Знаєш, чоловіче,— каже жінка,— завтра якраз мине двадцять п'ять років, як ми поженилися. Не гріх було б свиню зарізати. — А її ж навіщо? — дивується чоловік.— Хіба ж свиня винувата? (Укр. анекдот)
  • Бреслау вміє в усьому бути небанальною,. .щораз хоче придумати щось нове. Ось цього в неї і не гріх повчитися (М. Слабошпицький)
  • — Приходьте ж.. Неділя, то не гріх і посидіти (М. Зарудний)
  • Не гріх і так,— ще находжуся колись по-бабськи,— казала Дарка (Леся Українка)

не мед.

не і́грашки.

Нелегко, дуже складно, тяжко. Приклади
  • Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Л. Глібов)

не пе́ршої сві́жості.

щоб [і] ду́ху не було́ чийого.

де не візьми́сь.

Несподівано з'явитися. Приклади
  • де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар)
  • Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його [пристава] за шию (С. Васильченко)
  • Коли се де не візьмись п'яниця Грицько (Панас Мирний)
Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Приклади
  • Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров)
  • Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник)

не вихо́дить з голови́ (з ду́мки).

Бути предметом постійних роздумів. Приклади
  • Михайло Щерба не виходив з голови (Д. Бедзик)
  • Револьвер системи бравнінг не виходив із голови (М. Хвильовий)
у кого, кого і без додатка. Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • З думки Яся не виходив вид смирної, тихої Гані, балакаючої з наймичками запанібрата (І. Нечуй-Левицький)
  • Коли подруга повернулася — свіжа, сяюча, — вона сказала: — А в мене з голови не виходить поїздка (О. Гуреїв)

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.

Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. Приклади
  • О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)

світ [догори́ нога́ми] переверта́ється (перекида́ється) / переверну́вся (переки́нувся).

не дава́ти / не да́ти і поню́хати кому чого.

Зовсім не пригощати когось чим-небудь ( перев. напоями). Приклади
  • Піткнувся було [писар], так йому і чарки понюхати не дали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я думаю, архімандрит не давав вам і понюхати горілки (О. Довженко)

як не є, перев. з наступним протиставленням.

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі:

зі сл. ба́чити, здава́тися і т.ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Приклади
  • не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа.. — колишній голова сільської Ради (З газети)
  • Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар)
  • Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний)
  • Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник)
чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Приклади
  • Проходять живі люди [зображені в Бориславських оповіданнях І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський)

не бий лежа́чого.

Який не потребує великої затрати праці, великого напруження. Приклади
  • Покликали діда. Голова — до нього: — Діду, допоможіть… У вас все одно робота не бий лежачого (Є. Кравченко)
Безвідповідальний, лінивий і т.ін. Приклади
  • — Ви ж знаєте, як це в нас: то кошторис не затверджено, то оліфи нема…— Бригадир — не бий лежачого,— підкинув Шурко, водій далекорейсових автобусів (О. Гончар)

була́ не була́.

Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях ( перев. після певного сумніву або вагання). Приклади
  • Смагляве лице змигнуло йому назустріч,.. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар)

не мину́ти рук чиїх, кого.

і не приступа́йся (не приступа́й і т.ін.).

до чого. Занедбаний, захаращений, майже непридатний (про що-небудь). Приклади
  • хоч і не приступайся. Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле)
до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий, і т.ін. (про когось). Приклади
  • Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Коцюбинський). ́а́ні приступи́ти. Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити… (Марко Вовчок)
  • Мотря думала теж про Галю. Може, там така, що й не приступайся (Панас Мирний)

не ма́ти хи́сту до чого.

Не вміти доладно, вправно, гарно зробити що-небудь. Приклади
  • ма́ти вели́кий хист. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний)
  • [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге… Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як… (І. Карпенко-Карий)

не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння про що.

[і] кро́ку не [могти́] ступи́ти (зроби́ти).

де. Не мати свободи дії (через переслідування, терор і т.ін.). Приклади
  • Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу)
без кого. Бути безпорадним, нерішучим і т.ін. Приклади
  • Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити. (З. Тулуб)

[тро́хи не] по кісточки́.

не розмину́тися з ло́жкою, жарт.

не ро́дить у черепку́ в кого, зневажл.

[там (туди́ і т.ін.)] де Мака́р теля́т пасе́, ірон.

Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Приклади
  • де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович)
  • Скільки-то люду… пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний)

не потягну́ти ніг, перев. звідки.

зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є).

Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. Приклади
  • Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети)
  • Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий)
  • — Вовки в лісі з'явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади
  • — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
  • Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
  • За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
  • За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)
Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади
  • сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
  • Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
  • Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)
Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади
  • сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
  • Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

не від то́го.

зі сл. бу́ти. Згодний (з чим-небудь), охочий до чого-небудь. Приклади
  • Степанида Петрівна, яка ставилася до Бориса, як до рідного сина,. .була не від того, щоб він взагалі переселився до них жити (В. Собко)
  • — Ну, а тепер, Артеме, твоя черга. Розказуй ти про себе. Артем не від того був (А. Головко)
Не мати нічого проти; бути здатним на якісь дії. Приклади
  • Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський)
  • А коли у Георге настрій хороший, він не від того, щоб і поговорити (М. Чабанівський)

не розгина́ючи спи́ни, зі сл. працюва́ти, роби́ти.

не дава́ти / не да́ти спу́ску кому і без додатка.

Бути надзвичайно вимогливим до кого-небудь, не прощати комусь провини, не залишати кого-небудь безкарним за непорядні дії, вчинки тощо. Приклади
  • Найменше порушення трудової дисципліни [на Сумському машинобудівному виробничому об'єднанні] не лишається нерозглянутим. Ніколи не даємо спуску — ні робітникові, ні керівникові (З газети)
  • Приїхав голова на поле, бо за всім має устежити, бо господар він справжній, тямковитий, нікому спуску не дасть (Ю. Бедзик)
  • [Третій молодий ткач:] Ось ходіть лишень, дядьку, з нами! Ми їм спуску не даємо (Леся Українка)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

час не жде (не стої́ть).

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не лиши́ти і т.ін.).

зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т.ін. Приклади
  • — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний)
зі сл. обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. Приклади
  • З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис)

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті].

Хтось довго не проживе через слабке здоров'я, хвороби і т.ін. Приклади
  • Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець… (Д. Бедзик)
  • — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап… (З. Тулуб)
  • — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч)
  • — Не жилець він, ні, не жилець! — промовив, махнувши рукою, Грицько.— Таким кашлем і старий всі печінки порве (Панас Мирний)

щоб ди́хати не дало́ кому, лайл.

не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка.

Не впорядковувати щось, не завершувати чого-небудь. Приклади
  • не дове́дений до добра́. Колгосп. .у великім боргу перед колгоспниками. Що вродило, і те до добра не доведене (М. Рудь)
Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Приклади
  • Супрун повчає: — Пропадеш, хлопче, як потягнешся за совістю свого тата. Не доведе він тебе до добра. Маму, маму свою слухай (М. Стельмах)
  • Баловство [пустощі] ніколи до добра не доводить (Укр. присл.)
  • [Хуса:] Сабіно! Гей, не будь така лукава! Не доведе тебе се до добра (Леся Українка)

не до то́го кому.

Хто-небудь не має можливості займатися ким-, чим-небудь, приділяти увагу комусь, чомусь і т.ін. через заклопотаність, нестатки, обмаль часу тощо. Приклади
  • — Не пошкодило б Корнюші хоч показатись на хуторах. Ти таки, Павле Макаровичу, так йому й перекажи.— Переказати не штука, та який у цьому сенс! — знизав плечима Павло.— Не до того їм зараз (А. Головко)
  • Добре мати діток Багатому, хвалить Бога В розкошах! А вбогій Вдові не до того, Бо залили за шкуру сала, Трохи не пропала (Т. Шевченко)

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.

який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
  • Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)
Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
  • А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади
  • Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
  • Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
  • сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
  • Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький)
  • Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (сві́та).

Мати багатий життєвий досвід. Приклади
  • не ба́чити сві́та. Вона [Маруся] тільки що на ноги знялася… Світа ще не бачила (Панас Мирний)
  • Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко)
  • З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чухиж сторін, бачив багато світу і… вихвалявся тим (Панас Мирний)

ноги́ не бу́де чиєї, де.

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади
  • Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
  • — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

не попуска́ти / не попусти́ти свого́.

хоч про́ти ше́рсті гладь [не вку́сить].

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

[й] го́лосу не відво́дити / не відвести́.

Втрачати здатність говорити, розмовляти. Приклади
  • Часом так груди заложить, що й голосу не одведу (О. Стороженко)

не ба́чити ві́льної хвили́ни.

Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Приклади
  • Минулу зиму вони всі.. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

не з на́шої пара́фії.

Який відрізняється від якого-небудь кола людей світоглядом, переконаннями і т.ін. Приклади
  • Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як ото кажуть (Ірина Вільде)

не жалі́ти рук (сил).

Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Приклади
  • П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах)
  • Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник)
  • Як вона рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний)

не поклада́ючи рук, зі сл. працюва́ти і под.

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Розмова дістала інший напрямок.. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка)
Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т.ін. Приклади
  • Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

не до́вго ду́маючи.

Швидко, без вагань; відразу. Приклади
  • Не довго думаючи, я пориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання… вартового (П. Колесник)

не в і́грашку.

Цілком серйозно, насправді. Приклади
  • [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (С. Васильченко)

дури́ти го́лову кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади
  • — Не вигадуй, Кирушо.. Не дури мені голови (В. Кучер)
  • не дури́ти голови́. Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої,— не такий світ тепер (М. Коцюбинський)
  • [Домаха:] Кажуть, що Степанида дурить йому голову… Невже таки у неї стида нема..? (М. Кропивницький)

НІ З ЧИМ НЕ РОЗМИНЕ́ТЬСЯ.

Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. Приклади
  • У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ'яненко)

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т.ін.) наби́та у кого.

Хто-небудь розумний, кмітливий. Приклади
  • [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита!.. (М. Кропивницький)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади
  • і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
  • Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
  • — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
  • — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
  • Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)
Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади
  • Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
  • Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
  • Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
  • Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)
чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади
  • Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
  • — Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
  • У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
  • Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти), перев. з словосп. таки́й, що; так, що, фольк.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь, чогось надзвичайного і т.ін. Приклади
  • Ані в казці сказати, ні пером не списати, яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко)
  • Що вже Ганна Антонівна мороки з ним [учнем] колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський)
Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • [і] не (ні) сказа́ти (розказа́ти) і не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати і не списати (Марко Вовчок)
  • — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака)

терпцю́ не стає́ (нема́є) кому і без додатка, безос.

не оста́вити ла́скою кого, перев. чиєю.

не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл.

Дуже товстий. Приклади
  • Він [пан] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (І. Нечуй-Левицький)
  • — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний)
  • Часом така юрма їх [гостей] ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема! Інша добродійка у двері не втовпиться (Марко Вовчок)

НЕ РОЗМИНА́ТИСЯ / НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ з ча́ркою, жарт.

і [в сні] не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка.

Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. Приклади
  • Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко)
  • — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось. Але не сказав (О. Гончар)
Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Приклади
  • Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок)

й ноги́ не су́не куди, зневажл.

Ніколи не з'явиться хто-небудь десь. Приклади
  • Макуха запевняв, що… німчура й ноги не суне (Ю. Бедзик)

[і] [сам] чорт (біс) не розбере (не пізнає і т.ін.), зі сл. не пізна́є, не зрозумі́є і т.ін., грубо.

Зовсім нічого незрозуміло або невідомо. Приклади
  • [Горлов:] Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис)
  • Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр. присл.)

[і] ку́пи не трима́ється (не де́ржиться).

Що-небудь позбавлене логічного змісту, послідовності і т.ін. ( перев. про висловлювання). Приклади
  • трима́ється ку́пи. Додають куті меду й деякі кугутуваті ідіоти з маргінальними вимогами все вищезгадане [засилля іноземної культури] заборонити при власній нездатності створити щось, що хоч би умовно трималося купи (З газети)
  • Про малого Івана говорили на селі: Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей,— завжди торочить десь таке, що й купи не держиться (П. Колесник)
  • — Як скажена собака бігає [Параска] на дворах… та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький)
  • Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька)
  • Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те… І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне — дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе — аж горло дере… (С. Журахович)

не від ми́ру сього́.

Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т.ін. Приклади
  • — Людей і питайте, а я чоловік не от мира [не від миру] сього! (О. Кониський)
  • У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів)

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р.

Неодмінно (про те, що обов'язково відбудеться, здійсниться). Приклади
  • — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер, чи в четвер він злиднями зав'яже твоє життя (М. Стельмах)
  • чи тепе́р, чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру!.. А се вони би чи тепер, чи в четвер таки зробили (І. Франко)
  • — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла!. .Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький)
  • Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі… довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (М. Коцюбинський)
  • [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан)

не до Петра́, а до Різдва́ кому.

Хто-небудь немолодий, похилого віку. Приклади
  • І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! (Леся Українка)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Забороняти кому-небудь приходити кудись. Приклади
  • — Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний)
  • — Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

лихи́й не ві́зьме кого, жарт.

Нічого поганого не станеться з ким-небудь. Приклади
  • яки́й лихи́й ві́зьме? — Живий-здоровий? — А який мене лихий візьме, товаришу генерал? (Ю. Бедзик)
  • — От, дурів, дурів, та таки й збіг на свою стежку! Тепер його [Чіпку] лихий не візьме! піде собі жити… (Панас Мирний)

до (по) душі́.

Подобатися. Приклади
  • не по душі́. Іноді бував на тих сходинах і Грицько. Та не по душі йому були такі гульбища (Панас Мирний)
  • не до душі́. [Руфін:] Признатись мушу; мені не до душі писання ваших учителів (Леся Українка)
  • Марися Павлівна навіть пошкодувала, що нема зараз тут Кульбаки: от би хто порадувався! От кому буде до душі, що той шкільний мур… тут замінятиме всього лиш смужка нескошеної травички… (О. Гончар)
  • — А ти той… бідовий. Їй-бо, це мені до душі. А то пришлють недоріку, зайде до сільради не директор, а прохач (Ю. Збанацький)
Відповідний чиїм-небудь уподобанням, смакам. Приклади
  • Воістину, коли професію обрано до душі, її [роботу] виконуєш, як пісню, з насолодою (З газети)
  • Іван Михалчевський був нежонатий. Йому вже минуло двадцять шість років, і він не міг знайти собі дівчину до душі (І. Нечуй-Левицький)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади
  • — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
  • — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
  • Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
  • Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

і сло́вом не прохопи́тися.

Не видати якої-небудь таємниці, утаїти, не сказати чогось. Приклади
  • Сьогодні він і словом не прохопиться про те, що приїхав додому лише на кілька днів, що в кишені його гімнастерки лежить суворий припис до першого квітня прибути на місце подальшої служби (Б. Гуріненко)

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ.

Дуже далеко. Приклади
  • [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький)
  • близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко)
  • Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський)
  • [Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка)
  • Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися (В. Дрозд)
  • — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже, показний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський)

не ді́ло.

Не варто, не годиться, не слід. Приклади
  • Так працювать не діло, пошкодиш і собі (В. Сосюра)
  • Не діло багато говорити (Укр. присл.)

і в вус не ду́ти.

Бути байдужим до всього, не турбуватися ні про що. Приклади
  • Ви ганьбите підлизу всує! Він слуха вас і в вус не дує. Мовляв усякому своє… (С. Воскрекасенко)
  • Оберемок в думці лаяв Кошика: Все через нього такі душевні страждання! А він, мабуть, і у вус не дме (П. Автомонов)
  • Сидітиме собі Сава в теплі та добрі й у вус не дутиме (С. Чорнобривець)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади
  • ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
  • [Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
  • — Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

і слі́ду не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося і т.ін.).

від чого, чого. Щось безслідно зникло, назавжди забулося і т.ін. Приклади
  • Усі гілля [дерева] стерло і зм'яло, так що і сліду їх не зосталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — З хатою нашою — зараз від неї і сліду не лишилось — пов'язаний у мене перший спогад про Григорія Тютюнника (Григір Тютюнник)
  • В золотому труді віддамо ми Вітчизні всі сили, щоб і сліду руїн не лишилось на нашій землі (В. Сосюра)
  • За один день викопали нові котловани, а від старих і сліду не лишилося (Іван Ле)
від кого. Хтось безслідно зник, загинув, пропав. Приклади
  • Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура криги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика (В. Винниченко). Не піду, доки в дворі не лишиться й сліду від шептух (Іван Ле)
  • Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук?. .Чи розлетяться прахом на грізних мінах і сліду від них не лишиться? (О. Довженко)

[там (туди́ і т.ін.)] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т.ін.), ірон.

Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Приклади
  • — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах)
  • Стражник продовжував уперто дивитися на Лук'яна, а губи мало не казали: Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить! (П. Панч)
  • [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле)
  • Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр. присл.)

не ба́чити сма́леного во́вка.

Бути недосвідченим, не зазнати труднощів, випробувань у житті. Приклади
  • не ба́чити сма́леної сови́. Ти ще не бачив смаленої сови (Укр. присл.)
  • ба́чити сма́ляного во́вка. Хлопець не зразу впізнав у ньому… прилизаного чепуруна обер-лейтенанта Брандта. І окуляри на ньому вже не золоті. І одяг пом'ятий. Видно, бачив смаленого вовка (В. Большак)
  • — Ви ще не бачили смаленого вовка,— супиться Чигирич.— Бач, їм коржі не вгодили (М. Стельмах)
  • Молоді [фабзавучники] ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Поїде, спробує, аж там не так легко, як гадалось, та й назад (Д. Ткач)

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що.

Не показувати, не виявляти (своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т.ін.). Приклади
  • Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле)
  • Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний)
  • Почував себе Іван погано, та знаку не подавав (П. Колесник)
  • І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб)
  • Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин)

що не є.

ма́ло не тру́пом ляга́ти.

Дуже погано себе почувати; бути ледве живим. Приклади
  • — Декому на морі від хитання зле робиться. Навіть дивувався: як то люди здорові й ситі мало не трупом лягають (І. Муратов)

не ука́з для кого, кому.

щоб о́чі не запада́ли, перев. зі сл. пи́ти, жарт.

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
  • Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

не мі́ряно чого.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади
  • Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Дуже зніяковілий. Приклади
  • За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
  • Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

[і] чорт із сві́чкою не знайде́ кого, що, ірон.

Не можна розшукати, навіть докладаючи великих зусиль; зовсім нема. Приклади
  • і чорт із сві́чкою не знайшо́в. — Корабель, — продовжував Багдан, — на якому я очуняв, належав старому малайцеві з острова Тоо — десь на північ від Яви. Цього острова і чорт із свічкою не знайшов серед безлічі тих островів (Ю. Яновський)
  • — Я мрію працювати на селі. — Не бреши! Багато з вас таких, що повивчались, а на селі працюють? Порозбігалися, що й чорт із свічкою не знайде (Грогорій Тютюнник)

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади
  • не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
  • Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т.ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і т.ін.

не дріма́ти.

Бути пильним, діяльним, уважним; постійно перебувати у стані готовності, діяти певним чином. Приклади
  • Пан не дрімав. Маєток свій так укріпив, що й миша не прослизне туди (Легенди та перекази)
  • Галя сама не дрімала,.. вона кинулась до матері і стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний)

і [уві́ (у) сні] не присни́ться (не присни́лось і т.ін.) кому, що.

Щось дуже дивне, незвичайне, таке, яке не можна й уявити. Приклади
  • — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч)
  • — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш)
  • — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ'яненко)

не поклада́ти рук, зі сл. роби́ти, працюва́ти і т.ін.

і не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т.ін.).

Мине небагато часу, дуже швидко. Приклади
  • — Се добрий тобі десь сон приснився, — каже свекруха. — Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок)
  • Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський)

не в ті́м'я би́тий.

Розумний, тямущий, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не в поти́лицю би́тий. — Він беручкий… Хороший чоловік, правда?..— Авжеж… Він чоловік не в потилицю битий. (Ю. Мушкетик)
  • не гвіздко́м у ті́м'я би́тий. Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім'я биті, а от гляди ж — немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко)
  • На Полтавщині й Лубенщині його добре знало все козацтво, як хитрого лиса, радо вітало і охоче дослухалось до порад не в тім'я битого пана січового писаря. Адже пан Скапа бачив і знав добре світ (М. Лазорський)
  • Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш… (Л. Мартович)
  • А там — козак не в тім'я битий: щось та прирозуміє! (М. Пригара)
  • [Лікар:] До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка)

сві́та не вида́ти, фольк.

не дава́ти / не да́ти про́сві́тку кому і без додатка.

Створювати кому-небудь нестерпні умови життя лайкою, доріканнями і т.ін., допікати комусь. Приклади
  • [Одарка:] Бог його знає, може я й винувата, що не попускала їй [дочці] ні в чім… Щодня гризла, просвітку не давала (Панас Мирний)
  • — День настане — старі просвітку не дають.. і не там сяду, і не там стану, і руки б мені покорчило… (Григір Тютюнник)
Невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, питаннями і т.ін.). Приклади
  • Я не хотіла за нього йти, а бачиш, пішла… просвітку не давав (М. Томчаній)

не спуска́ти з ду́мки кого, що.

не по його́ (її і т.ін.).

не ма́ти ні кінця, ні краю (кінця́-кра́ю).

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т.ін.) прикри́ти.

не лиши́ти (не оста́вити і т.ін.) живо́го мі́сця на кому.

ві́дом не ві́дати чого.

Зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось. Приклади
  • Мавра перед начальниками стала одрікатися: відом не відає, де Мусій Завірюха… (К. Гордієнко)

[і] калаче́м (ме́дом і т.ін.) не замани́ти кого і без додатка.

Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т.ін. Приклади
  • Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк)
  • — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру…— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський)
  • Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

не що і́нше, як…

кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться / не зійшли́ся.

Важко справлятися з труднощами, нестатками, невистачає коштів. Приклади
  • Мене дуже тягне на Різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці (В. Стефаник)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади
  • Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
  • [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

з мі́сця не ру́шити.

Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Приклади
  • Очі витріщив [Кажан], з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий)

не пока́зувати на світ кого.

[і] сло́ва не почу́єш (не почу́єте і т.ін.) від кого.

Хто-небудь мовчазний, сором'язливий, неговіркий і т.ін. Приклади
  • І слова не почуєш від нього;
Нічого не скаже хтось, буде мовчати. Приклади
  • [Гебрей:] Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка)

не втече́ рук чиїх, кого.

Хто-небудь обов'язково досягне чогось, матиме щось. Приклади
  • Він аж мов повеселішав, як забалакали про земство. Він добре знав, що воно його рук не втече (Панас Мирний)

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо).

Легко, без труднощів можна знайти, підтвердити, довести і т.ін. Приклади
  • Тепер ми [в'язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький)

[і] кома́р но́са не підто́чить.

Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Приклади
  • Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах)
  • — Не в тім питання, що з ним [Давидом] зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко)
  • — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади
  • не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
  • — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
  • — Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
  • — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

почу́хатися, де [й] не сверби́ть, жарт.

[не] взя́в би лихи́й кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Лихий узяв би таку ситуацію (З газети)
  • А не взяв би лихий оті рекомендації та поради, які ні до чого доброго не привели (З журналу)
жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін.; хороший. Приклади
  • —Ой, добра ж оця настоєчка, взяв би її лихий! (І. Нечуй-Левицький).; —Такий розумник, не взяв би його лихий (З журналу)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади
  • [Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
  • — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
  • — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

над (по́над, че́рез, не в) мі́ру.

Дуже, занадто і т.ін. Приклади
  • Одні не в міру хвалили, другі не в міру ганили (Леся Українка)
  • На подвір'ї управитель саме сідлає жереба і незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах)
  • Всі роз'ярились через міру (І. Котляревський)
  • Все це з першого погляду здалося йому через міру надзвичайним (М. Хвильовий)
  • — Ось, слава тобі, господи! Хоч одного земляка бачу!..— над міру гучно пролунало по чайхані (Б. Антоненко-Давидович)
  • [Антоніо:] Се [це] ж критика, а критика звичайно ускіплива часами то й над міру… (Леся Українка)
Більше, ніж треба; багато, забагато. Приклади
  • Через міру і свиня не з'їсть (Укр. присл.)
  • — У мене так завжди буває, коли я покручуся не в міру (Панас Мирний)
  • Їй начальник грізний роботи дав над міру (В. Сосюра)
  • Щоби він коли засміявся, чи переступив корчемний поріг, або у людей випив понад міру — сього [цього] ніхто ніколи не бачив (Г. Хоткевич)

не лі́зе з голови́ кому.

куди́ не кинь (не глянь).

У всіх відношеннях, з усіх боків. Приклади
  • — Городок наш — так собі городок, нічого. Мій батько казав, що колись по ньому проходили полковники та сотники,— так куди не глянь, славне військо, як той мак червоний (Марко Вовчок)
  • І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

[і] чо́ртові не брат.

Дуже сміливий, безстрашний і т.ін. Приклади
  • Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат,.. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади
  • До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
  • З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

[і] не пита́й (не пита́йте), розм.

чого, про що. Поготів, тим більше. Приклади
  • Озиме увосени через засуху не сходило.. Видно.., що коли не помилує Господь милосердний, то не буде з нього пуття. А яровини й не питай!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Уживається для підтвердження, підсилення сказаного ( перев. при відповіді). Приклади
  • — І не питайте, пане, біда: від полісовщиків тікаємо,— прогугнів Левко (М. Стельмах)

не во гнів будь ска́зано.

Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. Приклади
  • не во гнів сеє сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш)

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти і т.ін.).

Вщент розгромити, знищити. Приклади
  • Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук)

не дава́ти / не да́ти споко́ю (поко́ю і под.) кому і без додатка.

Спонукати до постійної діяльності. Приклади
  • Заховані на Кокосі коштовності не дають спокою багатьом шукачам наживи. Хто тільки не мріяв стати казковим графом Монте-Крісто (Цікава географія)
  • Від рання до вечора копирсається [мати] в землі сама, не дає спокою й іншим (Ю. Мушкетик)
  • Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами (О. Гончар)
Спонукати до певних роздумів; пам'ятати. Приклади
  • Ось уже три роки корабелам і судовласникам не дають спокою лаври Шин Айтоку-Мару (З журналу)

соба́ці не проско́чити.

не уда́рити лице́м (обли́ччям) у грязь (у боло́то) перед ким і без додатка.

і не поду́маю (не поду́мали).

Не вважати за потрібне зробити щось. Приклади
  • [Невідомий:] Звичайно, ви арештованої не випустили? [Пані Люба:] І не подумали! (С. Васильченко)
  • — Ти приходь до нас на свято. Баранину будемо їсти.— І не подумаю,— жартував Шевченко (З. Тулуб)

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади
  • — Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
  • [ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
  • — Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
  • Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
  • [ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
  • під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
  • Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
  • [Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
  • [ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
  • — Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
  • — Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
  • — Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
  • Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
  • [Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
  • В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

[і] ду́ху не зали́шиться (не ли́шиться і т.ін.) від кого.

Хтось буде вщент розбитий, знищений. Приклади
  • — Ей, не впору… Якби вони припізнились на яку годину,— од них, проклятих, духу б не залишилось (М. Стельмах)

не з дурно́го деся́тка.

Розумний, кмітливий. Приклади
  • — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко)

не в ті воро́та заї́хати.

Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Приклади
  • Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

не уба́виться кого.

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

[і] о́ком (ву́сом) не моргне́ш.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • — Попомни [запам'ятай] моє слово — і вусом не моргнеш, як Микита всіх обжене (Ю. Збанацький)
  • — Я повернусь — оком не моргнеш! (Ю. Шовкопляс)
  • Ніч у Севастополі коротка, пролетить, і оком не моргнеш (В. Кучер)

не своє́ю сме́ртю, зі сл. помира́ти, ги́нути і т.ін.

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади
  • Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
  • І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
  • Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

зіро́к з неба не хапа́ти (не зніма́ти і т.ін.)

Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т.ін. Приклади
  • зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко)
  • Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко)
  • — Ну що ж, Шура… Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський)
  • — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс)
  • Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)

не ма́ти спо́ко́ю від кого--чого і без додатка.

хоч трава́ не рости́.

ма́ло не з'ї́сти кого.

Бути дуже лютим, розгніваним на когось; накинутись на когось з лайкою, криком і т.ін. Приклади
  • — Я її [Дарку] кликала, як добру, а вона мене мало не з'їла! (Леся Українка)

не шту́ка.

[і] на порі́г не ступи́ти до кого.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь, не навідати когось ( перев. через образу, неприємності від кого-небудь і т.ін.). Приклади
  • Почервонів [дід], розсердився: — Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю. Не ходи й ти до мене! (С. Васильченко)

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється і т.ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) [, як] кому, перев. з інфін.

Немає іншого виходу; треба, слід. Приклади
  • Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура)
  • Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети)
  • Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар)
  • Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко)

[і] голови́ не підвести́.

Стати фізично знесиленим, нездоровим, кволим і т.ін. Приклади
  • Я захирів так, що й голови не підведу (П. Гулак-Артемовський)

не горі́ти і не кури́тися до чого.

Бути байдужим. Приклади
  • Одне слово, до науки не горів і не курився (Ю. Шовкопляс)

не дава́ти / не да́ти про́диху кому і без додатка.

Постійно докучати, турбувати, набридати кому-небудь. Приклади
  • — Навіть сорочки на переміну немає. Нужда продиху не дає (С. Добровольський)

як не перерве́ться.

не з люде́й.

Не такий, як усі; особливий. Приклади
  • — Якийсь він у вас не з людей трохи (З газети)
кому. Не так, як іншим; погано ( перев. у чиїй-небудь присутності). Приклади
  • — Чи тобі, молодице, не з людей, що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? (Григорій Тютюнник)

не вихо́дити з рук.

Перебувати у постійному вживанні, використанні. Приклади
  • Уявлялося, як щодня, щороку рулетка чи рейсфедер не виходять з рук (Іван Ле)

[і] голо́су не відтя́гне.

Дуже слабий. Приклади
  • Серце Насті розривалося, коли вона дивилася на свою дитину: бліде, голодне й голосу не відтягне (З журналу)

не з хоро́брого деся́тка.

Несміливий, боязкий. Приклади
  • Олександр ІІІ був не з хороброго десятка, що всі помітили ще під час турецької війни. Вбивство терористами його батька, ще більш посилило природне боягузтво (В. Канівець)

душі́ не ста́ло у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади
  • — Чого ж,— каже [Кирило Тур],— ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш)

не на життя́, а на смерть.

Непримиренний, жорстокий, безпощадний (про боротьбу, битву і т.ін.). Приклади
  • Це була небачена в історії самовіддана боротьба не на життя, а на смерть. Тільки в партизанські загони, що діяли на території Білорусії, вступило понад сорок тисяч мінчан (З журналу)
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків (О. Довженко)
на життя́ І смерть. Приклади
  • Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко)
  • Все [в печі] тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (М. Коцюбинський)
Не шкодуючи власних сил, не боячись за своє існування. Приклади
  • Здавалося, що весь ярмарок, від старого до малого, розділився надвоє — багаті за Грицька Святоху, а бідні з Андрієм Забарою,— і билися не на життя, а на смерть (П. Рєзніков)

не жарт; не жа́рти.

Дуже багато. Приклади
  • [О. Ю. Есаулов:] Ну а потім загорівся графіт. Це вже ближче до вечора, заграва була, звичайно, ого-го. Там графіту стільки… Не жарт (Ю. Щербак)
  • — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага. Десять тисяч — це не жарти! Надходить старість. Треба ж жити, треба чимсь живитись… (І. Нечуй-Левицький)
Серйозно, важливо, не дрібниці. Приклади
  • Юрина заява мала ефект. З суворого тону, яким її було виголошено, всі зрозуміли, що це не жарти, і коли відмовити, то може бути скандал (Ю. Смолич)
  • Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула (І. Нечуй-Левицький)
Нелегко, дуже складно, важко. Приклади
  • Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Н. Кобринська)
  • Василя Назаровича Боженка любили всі.. В п'ятдесят чотири роки починати з хлопчаками революцію та ще командувати полком, не знаючи навіть карти,— це не жарт (О. Довженко)

душа́ (се́рце) не лежи́ть чия (чиє), до кого--чого і без додатка.

Хто-небудь не має інтересу, прихильності, симпатії і т.ін. до кого-, чого-небудь; хтось або щось не подабається. Приклади
  • — Ініціативний інженер,— похвалив [Сахацького] Колодуб. — Не лежала спочатку моя душа до нього,— в задумі вимовив Степан Гаврилович (Л. Дмитерко)
  • Не скрию [не приховаю] від Вас,— підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування. Я одповів, що це все дурниця, до якої не лежить. . моя душа (Панас Мирний)
Хто-небудь не має бажання робити щось через антипатію до когось, чогось або відсутність внутрішнього спонукання. Приклади
  • — Допомагати можна тому, у кого серце лежить до роботи! — втрутився Оладько (П. Автомонов)
  • Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (С. Скляренко)
  • душа́ (се́рце) лежи́ть до кого--чого. Змалечку в Гната душа лежала до машин (С. Чорнобривець)
  • — Ти повинен піти [на заручини], Миколо. — Душа не лежить,— одбивався Микола (В. Кучер)

не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі).

не мину́ти ли́ха (біди́).

не з того́ кінця́, зі сл. брати, почина́ти і т.ін.

Не так, як слід, як потрібно. Приклади
  • — Ти думаєш, син Стадницького буде кращим від батька? Не з того кінця, хлопче, берешся, не з того.— З якого не берусь, а панові уже не жити (М. Стельмах)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка.

Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Приклади
  • — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах)
  • Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар)
  • — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш)

не туди́.

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка.

Кому-небудь не спиться. Приклади
  • не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко)
  • І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади
  • Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
  • [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)
без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
  • [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада)
Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади
  • Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
  • Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

не з на́шим пи́ском розм.

Недостойний братися за що-небудь, виконувати щось або нижче чиєїсь гідності здійснювати що-небудь. Приклади
  • з невми́тим пи́ском. — Хочеш на гілляку за такі слова?.. То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З невмитим писком, а й собі до політики пнеться (С. Журахович)
  • — Не з нашим писком! — гордо одказав Василь.— Як йому прохати..— і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний)

чорт не візьме́ кого, грубо.

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади
  • — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
  • Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
  • — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця.

без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Приклади
  • не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко)
  • Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але… Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець)
Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Приклади
  • Заборона України в огні сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко)
  • Дорогий пане Володимире [Гнатюк]! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т.ін.). Приклади
  • Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник)
  • До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що місця не знайти (Л. Глібов)
  • Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький)

а там хоч [і] не розвидяйсь!

Уживається для вираження повної байдужості до висловленого, здійсненого і т.ін. Приклади
  • Його підняли на сміх: — Фальшивомонетчик! В кутузку його. — Ну, як хочете, — образився Кулик, під загальний регіт, сходячи з ґанку. — Моє таке: прокукурікав, а там хоч не розвидняйсь! (О. Гончар)

не лі́зе в го́лову кому і без додатка.

не вихо́дити з ха́ти.

Постійно сидіти вдома, не бувати серед людей. Приклади
  • Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (М. Коцюбинський)
  • Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходить (Марко Вовчок)

не з руки́ кому.

перев. зі сл. іти, ї́хати і под. Не по дорозі. Приклади
  • Позаду заторохтіла підвода, на ній непорушно сидів Семен Магазаник..— Сідайте, батюшко, підвезу! — ще здалека гукнув він.— Тобі ж не з руки.— То й що? (М. Стельмах)
  • Чапля щодня проходив повз Григорів двір, хоч йому було це й не з руки (П. Панч)
Незручно, невигідно, не можна. Приклади
  • Воно, дійсно, письменникові не рука б, здавалось, поясняти [пояснювати] свою творчість треба б його увільнити до цього, проте в деяких випадках це буває необхідне й потрібне (С. Васильченко)
  • не рука́. [Явдоха:] Хіба нам тепер тут погано? Але через Женю нам якось ніби не рука тут зоставатись (М. Кропивницький)
  • Не з руки йому було… княгиню просити, навіщо принижувати себе (А. Хижняк)
  • У нещасті й розумний подурніє, а нам, Хомо, дурнішати не з руки, накладно обійдеться (Є. Гуцало)
  • — Ніде правди діти, висапуємо щодня по дві норми,— наважилась чорнобрива молодиця,— не з руки нам вас обманювати (О. Сизоненко)

не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка.

Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. Приклади
  • Василь пригадав слова Кабанцеві і пойняв йому віри (Панас Мирний)
  • йня́ти / пойня́ти ві́ри. — Хі! Та я Грицькові йму віри більше, ніж собі! Коли мені вірите, то йому й поготів! — одказав той (Б. Грінченко)
  • ві́роньки не йня́ти. У ворота хтось возом уїжджає. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братічок ріднесенький! (Марко Вовчок)
  • Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не ймуть віри, все своє плещуть (М. Коцюбинський)
  • — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Нечуй-Левицький)

ЯЗИ́К НЕ ВІДПАДЕ́ кому, у кого, фам.

не пропуска́ти / не пропусти́ти свого́.

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

не з (від) добра́.

Через важкі умови, несприятливі життєві обставини. Приклади
  • Бурлаки трохи помовчали, а Микола промовив: —. .Не з добра стали бурлакувать.. (І. Нечуй-Левицький)
  • Оповіда мені твій помарнілий вид Про те, як не з добра ти занедбала стид (В. Самійленко)
  • — Оце було, коли не з добра, а з лихої години заведеш пісню, то зараз і репетує: —. .Геть з оселі! (Ганна Барвінок)

не да́ти раху́би кому, чому.

Не зарадити кому-, чому-небудь. Приклади
  • Жив [сирота] у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко)

не з на́шим но́сом.

Неможливо через відсутність відповідних засобів, коштів і т.ін. Приклади
  • — Учителя,— сказав батько,— з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравченко)

не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т.ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому.

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади
  • Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
  • йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
  • Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
  • [Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Панас Мирний)

[і] ку́ри не клюю́ть, зі сл. гро́шей, а також зі сл. так, що, у ко́го.

Дуже багато, велика кількість. Приклади
  • У нього оце тепер — несподівано й тимчасово — так багато грошей, що їх і кури не клюють… (Т. Масенко)
  • В нього грошей кури не клюють (М. Стельмах)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади
  • Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
  • — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
  • — Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)
Що-небудь вщерть заповнене. Приклади
  • В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

і в го́лову не кла́лося кому.

Хто-небудь не передбачає, не сподівається чогось. Приклади
  • І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський)

не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т.ін.) / не показа́ти (не поткну́ти і т.ін.) но́са.

не доби́тися сло́ва від кого.

Не можливо, не вдається викликати на розмову кого-небудь, дістати відповідь від кого-небудь. Приклади
  • [Ганна:] Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб'єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (М. Кропивницький)

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь).

Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний)
  • — Як оце вип'є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на крайсвіта (М. Коцюбинський)
  • Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах.. А як, не доведи Господи, вбив? — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич)

сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє.

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь і т.ін.).

Скрізь, усюди. Приклади
  • — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко)
  • Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади
  • Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)
Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади
  • — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

не витри́мувати кри́тики.

Виявлятися зовсім непридатним для чого-небудь, незадовільним за своїми якостями, властивостями і т.ін.; не відповідати певним вимогам. Приклади
  • І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами. — Так, так. Теорія Ірини Леопольдівни не витримує… критики (Григорій Тютюнник)
  • — Спочатку покажіть мені ваш садок. А по-друге, я вам наперед скажу: все це не витримує критики (О. Довженко)

не ви́курити і ла́даном кого.

Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. Приклади
  • не ви́курити й сі́ркою. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький)
  • — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний)

і не ночува́в.

Зовсім відсутній, зовсім не було. Приклади
  • Учений А. Хрдличка довів, що в Америці людиноподібна мавпа і не ночувала (З журналу)
  • — Кундель! — А мені казали — сетер! — Значить, сетеркундель! — кидає дядя. — А як із ним далі?.. — Повісьте на простій шворці. Ні в його папи, ні в його мами сетер у крові й не ночував! Кундель! (Остап Вишня)
  • [Ільченко:] Про культуру питаєте? І не ночувала. Культура, мабуть, теж не дура — любить жити там, де достатки є (М. Куліш)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади
  • Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

не ви́держить (не ви́тримає) кише́ня.

Мало коштів для чого-небудь. Приклади
  • Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський)

не в свої́й тарі́лці, зі словосп.

почува́ти себе́ і под. Незручно, невпевнено, зніяковіло і т.ін. Приклади
  • І може саме тому, що вже майже дорослий хлопець почував себе в класі серед малюків не в своїй тарілці, вчився він [Радивон] неохоче, зате на всілякі витівки був спритний і винахідливий (Д. Ткач)
  • З дівчатами, коли вони ніяковіють, або почувають себе не в своїй тарілці, чи й просто затнуться на своїй дівочій упертості — розбалакатись важко (Ю. Смолич)
  • Панки-християни, що тож [теж] були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися набік, чуючися не в своїй тарілці (І. Франко)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
  • — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

де [не] посі́й (посі́єш), там (то) [і] вро́диться (вро́дить).

Скрізь можна зустріти, побачити кого-небудь. Приклади
  • Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах)
  • І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов'їха! (І. Нечуй-Левицький)
  • [Микола:] На всі сторони мотається [Виборний]; де не посій, там і уродиться (І. Котляревський)
кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Приклади
  • Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер)

не лі́чено (не злі́чено) кого, чого, нар.-поет.

Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (М. Упеник)
  • не лічи́ти (не злічи́ти). Розказували, що багато народу померзло; того вже й не лічити, хто ногу або руку, або ніс одморозив… (Панас Мирний)
  • Добре тому Башкиреві, на весь повіт добре! Земель у нього — не міряно, слуг у нього — не злічено (Панас Мирний)
  • [Чабан:] А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко)

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка.

Дуже багато, велика кількість. Приклади
  • І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч)
  • не лічбо́ю. Дам ті [тобі] злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка)
  • А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок)
  • Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко). Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко)

не йде на ду́мку кому.

Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський)
  • Рано звечора погасили світло син з матір'ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний)

в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич і под.

Який перебуває в дуже далеких родинних зв'язках. Приклади
  • [Гострохвостий:] Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись [познайомитись] з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький)
  • не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник)

не ма́ти царя́ в голові́, жарт. , зневажл.

на чім би не ста́ло.

За будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково. Приклади
  • — Задача наша бойова така — розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко)

і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.

Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін. Приклади
  • — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
  • Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)

[не] в свої́й соро́чці (льо́лі), фам.

Психічно хворий. Приклади
  • [Василина:] Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу.

Бути роздратованим, у поганому настрої. Приклади
  • вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський)
  • — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко)
  • вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся [Федір Іполитович] пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс)
  • [Личак:] Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов)
  • На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький)

не [вмі́ти (могти́ і т.ін.)] зв'яза́ти двох слів [доку́пи].

Бути неспроможним чітко, логічно, зв'язно висловити свої думки. Приклади
  • Каландріно, виснажений… втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв'язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша)

не то ж бо й що.

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого--чого.

чорти́ не вхопи́ли кого, грубо.

не [мо́жна] перелічи́ти чого.

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

не схо́дити з уст (з вуст) чиїх, кого і без додатка.

[і] світ [ніко́ли] не ба́чив (розм. не вида́в).

Незвичайний; дивує, вражає своєю рідкісністю. Приклади
  • — Мовчіть!.. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко)
Особливий, який відрізняється від інших. Приклади
  • Хлопці шкварили на своїй території Яблучко з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко)
з словосп. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, ознаки, характерної для кого-, чого-небудь ( перев. негативної). Приклади
  • [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму,.. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич)
  • Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка)
  • Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький)
Важко уявити; ніколи не було, не траплялося. Приклади
  • Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник)
  • І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка)

не зогля́нешся (не згля́нешся), як [і]…

Дуже швидко, непомітно (наступить, почнеться щось). Приклади
  • — Оце й не зоглянешся, Дмитре, як орати почнемо… (М. Стельмах)
  • — Сухо, тепло, — умовляє далі водій, — чого ще треба? Дощ перейде, дорога протряхне, не зглянемось, як і доїдемо (Ю. Яновський)

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия.

Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Приклади
  • Маковею,— спокійно вів Роман.—..Ти… в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар)
  • — Спи спокійно, хлопче! — додав він [дяк], трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук)
  • душа́ із лопу́цька. Невже він [Данило] такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах)
  • Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський)

ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́ чиєї, у кого.

Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • Дума про Нимидору не виходила з його [Миколиної] голови (І. Нечуй-Левицький)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади
  • й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
  • Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
  • — Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
  • Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади
  • Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)
Нестримно плакати, ридати. Приклади
  • Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
  • — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
  • Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

не ки́єм (не кийко́м), то па́лицею.

на го́лова́х (на голові́) ходи́ти.

Бути необмеженим у своїй владі. Приклади
  • Над самими дахами з виттям проноситься літак. На череві чорні хрести. Такий, як 1941. Але тоді він ходив на головах, як пан. Тепер ніби тікає чимдуж від погоні (О. Гончар)
Дуже бешкетувати, чинити безладдя. Приклади
  • [Хвенька:] То вона тут видає з себе тихоню, а там… Трохи на голові не ходила (Панас Мирний)
  • тро́хи на го́лова́х (на голові́┌24955) не ходи́ти. Музика ріже..; п'яні чоловіки трохи на головах не ходять та вибивають гопака коло молодиць (Панас Мирний)
  • — Узувши чоботи нові, хлопчак ходив на голові, Хоч дехто вжив би з тим же успіхом: Не знав хлопчина міри в пустощах (С. Караванський)
  • Батько знову хапав за руку [Владика] й казав докірливо: — Ти на голові ходиш! Ану марш до дідуня (Є. Гуцало)

[і] го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти.

Нічого не робити ( перев. про шиття). Приклади
  • [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісенький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький)

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т.ін.).

Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. Приклади
  • не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко)
  • — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко)
  • Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний)
  • Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд)
  • — Так. І агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко)

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти і под.

Тяжко, погано, сутужно і т.ін. Приклади
  • Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко)

[і] ро́та ([і] вуст) не розтули́ти.

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров)
  • І все в ній [Роксолані] кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко)
  • — А чому так? Чому хлопець вибирає [дівчину], га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало)

не перево́дитися / не перевести́ся.

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл.

Хто-небудь дуже скупий. Приклади
  • В отих кугуток хутірських… і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар)
  • — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш… (В. Речмедін)
  • — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко)

кише́ня не схо́диться, зі сл. грошей і под.

Дуже багато. Приклади
  • Грошей — і кишеня не сходиться (Укр. присл.)

не відрива́ючи (не відво́дячи) оче́й (по́гляду), зі сл. диви́тися і под.

Уважно, пильно, весь час. Приклади
  • Марися Павлівна не відводячи погляду стежила за молодою матір'ю, знаходячи в ній схожість із сином (О. Гончар)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади
  • лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
  • [Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

не гори́ть кому і без додатка.

У кого-небудь немає потреби, причин поспішати з чимсь. Приклади
  • — Через тиждень віддам [гроші], не раніше,— сказав Заруба.— Мені не горить, можна й пізніше,— знизав плечима Гнат (В. Кучер)
  • — Нам не горить. Встигнемо (Г. Тютюнник)

каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка.

Вносити розлад, неспокій у що-небудь. Приклади
  • не закаламу́тити води́. Мій батько не довго пожиє [поживе], а хоч і пожиє, то… нікому води не закаламутить (І. Франко)
  • — Та я ж тебе до хати покликав!. .Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало)
Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось протиправних, незаконних дій. Приклади
  • — Не раз доводилося показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (О. Гончар)
  • [Галина (до Шпиці):] Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. [Шпиця:] Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (М. Зарудний)

рук (ру́ки) не пога́нити.

обіру́ч не піднести́.

Дуже багато, велика кількість чогось. Приклади
  • Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок)
  • й не піднесе́ш. — Дурний би я був виступати.. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко)

де (куди́) не поверну́тися.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра)
  • Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов)
  • Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький)

не вистача́є (не стає́) ду́х́у у кого і без додатка.

Хто-небудь не наважується на щось. Приклади
  • Шкода йому свого безталанного товариства.. А сказати їм Галину правду — не ставало духу (Панас Мирний)
  • Так жити треба: якщо припала до серця — підійшов, взяв за руку й повів! На це без любові духу не вистачить! Тільки любов дає право на це! (О. Гончар)
  • Не вистачало духу спитати про найстрашніше, але й найважливіше: за що і хто посмів зробити таке з поетом (З. Тулуб)

две́рі не зачиня́ються у кого, чого, чиї, де і без додатка.

До когось, кудись постійно приходять відвідувачі. Приклади
  • Відвідувачів багато, двері обкому майже не зачиняються (О. Гончар)
  • Цілий день тривав суд… Увесь день надвірні двері… не зачинялись (А. Головко)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади
  • ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
  • Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Приклади
  • Твоя затія — п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч)
  • — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній)
  • [Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький)
  • Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний)
Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Приклади
  • Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс)
Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний ( перев. про людину). Приклади
  • Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий)
  • Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері,— матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки,— той і ламаного шеляга не варт (З газети)
  • І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський)
  • Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко)
  • В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко)

не здрігне́ться рука́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не відступить перед кимсь-чимсь, не злякається, ні перед чим не зупиниться. Приклади
  • Бульдозеру на п'ять хвилин роботи було — кручу підрізать і прямий виїзд на полівку зробить. Ні, не додумались — через пшеничку, і рука не здригнулась! (В. Дрозд)

на весь (на по́вний, у по́вний і т.ін.) го́лос.

зі сл. крича́ти, співа́ти і т.ін. Дуже голосно, з усієї сили. Приклади
  • Спохопився я, коли почув, що птахи співають на повний голос (З журналу)
  • Васлько почав шморгати носом, потім згадав, що цей дядько придавив йому руку, і заплакав уже на весь голос (П. Панч)
  • Співали її всі — й ті, що знали пісню, і ті, що не знали її. На весь голос співали українці (Л. Первомайський)
  • Як крикнув десятник на весь голос: На панщину! (Марко Вовчок)
Нічого не приховуючи, усе до кінця, з усією повнотою, переконливістю. Приклади
  • не на по́вний го́лос. Після смерті Драгоманова Кримський написав некролог, в якому гідно відзначив заслуги видатного вченого і публіциста, але з огляду на царську цензуру сказав про це не на повний голос (З журналу)
  • [Зіна:] Ви мене і так стільки часу в чорному тілі тримали. Дайте ж мені хоч раз заговорити на повний голос (Т. Фесенко)

сказа́ти спаси́бі кому і без додатка.

Бути вдячним за що-небудь, задоволеним чимсь. Приклади
  • і спаси́бі не сказа́ти. — Не буде нам ні слова, ні пам'яті; хто нас поховає, хто нас пом'яне? Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Скажіть спасибі мені, що заступався за вас. Перед секретарем одстоював! (М. Стельмах)
  • За дві-три ліричні поезії теж сказали б велике спасибі [упорядники альманаху З потоку житія] (М. Коцюбинський)

НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ З ГРІХО́М.

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ / не впізна́є кого і без додатка.

Хтоcь дуже змінився на вигляд ( перев. зовні). Приклади
  • В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв)

диви́тися да́лі сво́го но́са.

Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т.ін. Приклади
  • да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше… свого носа не дивитись! (М. Драгоманов)
  • Себе передусім… мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде)

куди́ не глянь.

Скрізь, усюди. Приклади
  • І куди не глянь, все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка)

не жалі́ти (не жалкува́ти) [свої́х] ніг.

Дуже багато ходити, бігати, незважаючи на втому. Приклади
  • Попереду в'ється дорога, якою судилося йти, не жалкуючи ніг (М. Упеник)
  • Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний)

ду́мка не покида́є кого.

Хто-небудь постійно думає про щось. Приклади
  • Гречкун зрештою погодився, що першопричину [фашизму] треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів (Ю. Бедзик)

і ву́сом не ру́шити.

Ніяк не реагувати; не звертати уваги на кого-, що-небудь. Приклади
  • Почнеться яка бесіда, а Марина… зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Н. Кобринська)

їдя́ть [його] му́хи [з комара́ми] кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т.ін. Приклади
  • не їдя́ть його́ му́хи. Він… скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
  • ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
  • — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний)
  • А, їдять вас мухи! (Укр. присл.)
  • А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. Приклади
  • Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра)
  • — Рахубиста товаряка [верблюд], — засміявся Кузь.— Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник)

ні (не) куВа́ТИ, ні (не) моло́ти.

Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. Приклади
  • — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець)
  • — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі.. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний)

па́лець об па́лець не уда́рити.

зако́н не пи́саний кому, для кого.

Хто-небудь не рахується з існуючими нормами, правилами поведінки, моралі, нехтує будь-якими зауваженнями. Приклади
  • Для багатьох наших технократів закон не писаний. Дивина — усім підприємствам, що забруднюють Десну, заборонено спецкористування з річки, але вони спокійнісінько ігнорують заборону (З газети)
  • Дурням закон не писаний! (Укр. присл.)

без но́чі не туте́шній, ірон.

Нікому не знайомий, чужий для всіх. Приклади
  • — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар)

не го́ден у слід ступи́ти чий.

У порівнянні з ким-небудь; своїми якостями, властивостями набагато гірший. Приклади
  • Я все зроблю, щоб довести, що він не годен у його слід ступити (З газети)

ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт.

Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. Приклади
  • не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна. — Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко)
  • — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк)

не за моря́ми.

Недалеко, близько. Приклади
  • Кузьмі здавалося, що Донбас за морями десь (Григір Тютюнник)
  • Леонід насторожився.— Де це Шишаки? — Не за морями,— продовжував Сорока (О. Гончар)
  • за моря́ми. Той блукає за морями, Світ перепливає, Шука долі (Т. Шевченко)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

ма́ло [що] не…

2.Можливо, навіть. Приклади
  • Хоч Тритузний і підозрює в Порфирові мало що не спільника браконьєрів.., але щодо Кульбаки, то все це тільки випадки та припущення (О. Гончар)
1.Майже, майже повністю. Приклади
  • — Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (О. Слісаренко)
  • Краде [мужик], та ще як краде! Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський)
  • Гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (І. Франко)

не до ми́слі кому і без додатка, заст.

Не подобається комусь хто-, що-небудь. Приклади
  • [Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький)
  • Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця, — подумала Саня (І. Нечуй-Левицький)
  • до ми́слі. — Ти в цьому мені до мислі… (І. Нечуй-Левицький)
  • [Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (О. Мисик)
  • Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр. пісні)
  • Бач… їм така невістка не до мислі… (Леся Українка)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади
  • ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
  • не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
  • — Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бних), перев. де.

ру́ки не слу́хаються у кого і без додатка.

не поскупи́тися / не скупи́тися на фа́рби, книжн.

землі́ (доро́ги) не доторка́тися (не дото́ркуватися), зі сл. бі́гти і под.

З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Приклади
  • Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його [Грицька].. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (С. Васильченко)
  • Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (І. Франко)
Дуже легко й швидко. Приклади
  • Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Н. Кобринська)

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

і сло́вом не переки́нутися.

Зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади
  • — Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи, навіть за доброю чаркою, не перекинувся й словом про це зі своїм другом (М. Стельмах)
  • Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Хорунжий)
  • Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський)

не ма́ти [тре́тьої (дев'я́тої і т.ін.)] кле́пки [в голові́], жарт. , зневажл.

не могти́ відірва́ти оче́й від кого--чого.

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому.

Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Приклади
  • дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко)
  • Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник)
  • Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар)

не взяв во́рог (враг) кого, жарт.

Уживається для вираження захоплення, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади
  • Обминають [богослови] мою хату або приїдуть, об'їдять, обіп'ють, понюхають та й поїдуть. А мої дочки сидять, хоч і гарні, враг їх не взяв (І. Нечуй-Левицький)
  • — Там у Петра Лукина нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така… (Панас Мирний)

не продихну́ти.

лиша́ти / лиши́ти [за собо́ю] ни́точку.

Давати можливість продовжити щось, налагодити зв'язок з чимсь, розібратися в чомусь і т.ін. Приклади
  • не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки. Він так і пішов, не зрозумівши нічого.. .Що ж, це, може, й краще. Рвати так рвати одразу, не лишаючи бодай найтоншої ниточки (А. Дімаров)
  • Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них [партизанів], повинен був пристати. Ну, а значить і ниточку за собою лишити (І. Головченко і О. Мусієнко)

тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху.

не позича́ти чого.

не на (в) жарт.

З великою інтенсивністю. Приклади
  • А за вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (В. Логвиненко)
  • Надвечір розвітрилося не на жарт (М. Павленко)
Цілком серйозно, дуже. Приклади
  • І Петро Іванович, не в жарт втривожений, подзвонив у райком (А. Дімаров)
  • Не на жарт стривожені обличчя зняли напівсонну грайливість (Б. Олійник)
  • — Закохався він у мою Анну не в жарт (А. Хорунжий)
  • Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком (О. Гончар)

й доло́ню проти́снути не мо́жна.

Дуже тісно. Приклади
  • Й одразу ж пролунало вимогливе: — Ваш білет!.. Ваш білет!.. Ага, ревізори. Як завжди, заходилися ловити зайців саме тоді, коли й долоню протиснути не можна. Вгвинчуються в натовп, огризаються (А. Дімаров)

[і] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без додатка, що.

Хтось і не думає про що-небудь ( перев. нездійснене); не думається, не гадається комусь. Приклади
  • Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана… Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин)
  • Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч).; Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький)

не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду).

не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)], з дієсл.

Не бентежачись, не ніяковіючи, не соромлячись; упевнено. Приклади
  • А він [Хома Хаєцький], бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку його, знав, з чого почати (О. Гончар)
  • — Саме з Стадницьким по чарці випивав,— не моргнувши оком, відповів Дзвонар і запишався (М. Стельмах)
  • — Та мені це все легше було зробити, ніж зайця на ходу підкувати,— не моргнувши оком, продовжував Харитон Макарович (Ю. Мокрієв)
Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т.ін. Приклади
  • — Брехні повірила! — не моргнувши оком, заперечив, щоправда не дуже упевнено, Грицько (А. Головко)
  • — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Собко)
Без почуття страху; спокійно, рішуче і т.ін. Приклади
  • — Прибити, чи що хочеш? — не рухаючись з місця, не зморгнувши оком, питала вона (Переклад С. Ковганюка та ін.)
  • Дай же, Боже, так спокійно І мені в труну зійти… Знавши втіхи, знавши втрати,— Горе й радість заодно,— Не моргнувши споглядати На могильне полотно (П. Грабовський)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

яки́й не є.

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому.

Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. Приклади
  • Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний)
  • До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний)

у дві при́горщі не захо́пиш, жарт.

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

не ма́ти усіх до́ма, жарт.

[і] га́дки не да́ти.

Не зрозуміти, не збагнути. Приклади
  • Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам, що воно таке! (Т. Шевченко)

[і] не ню́хати / не поню́хати по́роху.

Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях. Приклади
  • Старші [сини] порубані та постріляні з-під Конотопу вернулися, тільки наймолодший ще пороху не нюхав, хіба що на ловах (Б. Лепкий)
  • Війна вже скінчилася: хто їхав у відпустку побачитися з кревними, хто зовсім повертався додому, так і не понюхавши пороху (Ю. Мокрієв)
  • — Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Наші дірку заткнули,— сердито сплюнув напарник.— Ти, я бачу, й пороху не нюхав? (А. Дімаров)
  • — Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький)
перен. Не мати досвіду в чому-небудь. Приклади
  • Ну й наробив Самійло руху! А він же ж пороху й не нюхав. Микиті закрутило в носі: життєвого не мав ще досвіту (С. Караванський)
  • — Згодьтесь, що молодому спеціалістові, який, так би мовити, ще не нюхав пороху, але відчуває свою заборгованість перед народом за науку, так само незручно йти на все готове, як бідному женихові у прийми до багатої нареченої (С. Добровольський)
  • — Юнь, юнь! Завзята, беручка, але куди з ними — пороху ще ніхто з них не нюхав (О. Гончар)

не впа́сти в гріх.

Не припуститися чогось поганого, принизливого, осудливого. Приклади
  • — Ну, хоч подивіться.. Подивитися ж можна, у гріх не впадете (Панас Мирний)
  • Коли б і заглянув, не впав би в гріх (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.

Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін. Приклади
  • Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
  • Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади
  • Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
  • Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
  • На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
  • Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
  • Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади
  • Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
  • Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
  • В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
  • Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

не ма́ти відбо́ю від кого--чого.

куди́ не ки́нься.

У кожному місці, всюди. Приклади
  • До самого вечора бігала Марія в клопотах. Куди не кинься — скрізь треба просити, позичати, благати (І. Цюпа)

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим.

Кого-, чого-небудь зовсім нема. Приклади
  • — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський)
  • Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску,.. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко)
  • От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко)

хоч ґвалт (про́бі і т.ін.) кричи́.

не вихо́дити (не йти) з па́м'яті у кого, кому.

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

не дава́тися (не здава́тися) / НЕ ДАТИСЯ на мо́ву, зневажл.

ті́льки (хіба́, лиш) пташи́ного молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т.ін.) кому і без додатка.

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого--що, жарт.

вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон.

не взяв його́ (її́, їх і т.ін.) кат, згруб.

як (мов, немо́в і т.ін.) не в се́бе, зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін.

оче́й не пока́зувати / не показа́ти.

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

що (як) [там] не кажи́ (не говори́).

і [о́ком] не мигну́ти.

не по кише́ні.

не на тій козі́ під'їжджа́ти / під'їхати до кого.

не потика́ти но́са, перев. куди, жарт.

не проспа́ти грушки́ (гру́шки) в по́пелі.

не зароста́є / не заросте́ сте́жка до кого--чого.

не рік, не два.

що не день; що бо́жий день.

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти , а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого .

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

не в ті взу́тися, зневажл.

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

[і] не в голові́ кому, у кого.

[і] ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого.

суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок) над чим, чим і без додатка.

[і] поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти чого, чийого.

не ї́вши, не пи́вши.

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т.ін.).

у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк.

ру́ки не дохо́дять / не дійшли́ у кого і без додатка.

[і] ду́ху не бу́де чийого, де.

не вклада́ється в голові́ у кого, кому.

і па́льцем не торка́тися / не торкну́тися чого, до чого.

не по літа́х, перев. чиїх, кому.

щоб і не пи́снув, з дієсл.

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

не ви́тягнеш ([обце́ньками] не ви́рвеш) сло́ва з кого і без додатка.

на доро́зі (на ву́лиці і т.ін.) не валя́ється.

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого.

не ли́ком ши́тий.

не зво́дити по́гляду з кого--чого.

не лиша́тися (не залиша́тися і т.ін.) / не лиши́тися (не залиши́тися і т.ін.) в боргу́.

[і] соба́ка не переско́чить, перев. зі словосп.

не пока́зувати / не показа́ти ноги́.

не йде в го́лову кому.

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому.

не ви́тягнеш і копі́йки з кого.

не з тако́го ті́ста.

лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду.

Не ма́ти і в тямку́ про кого--що.

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися) перев. зі сл. як, аж.

не до смі́ху кому і без додатка.

я не я.

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка.

і калаче́м не ви́манити кого.

не за адре́сою зі сл. зверта́тися.

у міх не вбере́ш чого і без додатка.

не ба́чили дурни́х, ірон.

сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого.

не могти́ [й] ха́ти перейти́.

не в пра́вилах чиїх, що.

і зу́би ви́збираєш грубо.

че́рез порі́г не перела́зити.

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

не дава́ти / не да́ти хо́ду кому.

[і] че́рез губу́ не плю́не.

ха́ти (мі́сця) не переле́жати (не переси́діти).

наш брат.

не ма́ти [нія́кого] ви́ходу.

де [вже] і пе́рець не росте́.

ді́ло не ста́не за ким--чим.

не з за́ячого пу́ху.

[не оди́н (до́брий)] пуд со́лі з'ї́сти з ким.

ще тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет.

се́рце приверта́ється (го́рнеться, пригорта́ється, хи́литься, схиля́ється, приляга́є) / приверну́лося (пригорну́лося, схили́лося, прилягло́) кого, чиє до кого і без додатка.

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

не при свої́х.

куди́ не пода́йся.

[і] коне́м не дожене́ш.

не вде́ржати (не втри́мати) [свого́] язика́.

не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.

не з кло́ччя.

не мі́сце.

не до ла́ду́.

[так] не мине_ться кому, що і без додатка.

не від сві́ту цьо́го.

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (ані́ при́ступ) до кого і без додатка.

як не лусне, зневажл.

не [з] полохли́вого (лякли́вого і т.ін.) деся́тка (ро́ду).

не пе́рший день.

і (ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти.

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

ЯЗИ́К НЕ ПОВЕРТА́ЄТЬСЯ / НЕ ПОВЕРНУ́ВСЯ у кого, кому і без додатка.

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

не випуска́ти з рук.

не ма́ти життя́.

рук не чу́ти.

не того́ ті́ста книш.

не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́, і)] па́ри з вуст.

не ма́ти (не зна́ти) упи́ну.

світ не ми́лий (не лю́бий) кому.

[сам (сама́)] себе́ не тя́мить (не пам'ята́є).

і в сні не ба́чити кого, що.

[у] сповитку́.

[і] соба́ка не га́вкне (не зага́вкає).

сам не при собі́.

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словосп.

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

не оббере́шся (не обере́шся і т.ін.) ли́ха (біди́ і т.ін.) з ким--чим і без додатка.

не схиля́ти / не схили́ти пра́пора (збро́ї).

не по зуба́х кому, чиїх.

не дійма́ти / не дійня́ти ві́ри кому, чому і без додатка.

[і] вуж не пролі́зе, перев. зі словосп. таки́й, що.

не шко́дить, з дієсл.

[і] соба́ки не їдя́ть чого.

не по собі́ кому і без додатка.

і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.

[і] хлі́бом не году́й, а… кого.

не оста́ння спи́ця в ко́лесі.

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

мі́сця собі́ зігрі́ти не мо́же, жарт.

не з ме́дом.

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

не схо́дити з-пе́ред оче́й кому і без додатка.

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, згруб.

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка.

не ши́ти не поро́ти.

не збере́ш доку́пи.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Будь гарячий або холодний, але не теплий.

Бути чи не бути?

Всім пахощам Аравії не змити…

Гроші не пахнуть.

Каменя на камені не лишити.

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Коні не винні.

Мертві сраму не імуть.

Народжений повзати літати не може.

Не витанцьовується.

Не відають, що творять.

Не від світу цього.

Не мечіть бісеру перед свинями.

Не можна двічі увійти в ту саму річку.

Не одним хлібом живе людина.

Не сотвори собі кумира.

Не суди, і тебе не осудять.

Рукописи не горять.

Хто не працює, той не їсть.

Царство Моє не від світу цього.

Що личить (дозволено) Юпітерові, те не личить (не дозволено) бику.

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також