НАСТАВЛЯТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на [до́брий] ро́зум кого.

Навчати кого-небудь дотримуватися певних норм, традицій у поведінці, діях та вчинках; скеровувати в істинному напрямку. Приклади
  • Падала Мотря перед пречистою на коліна й молила її тихим гарячим словом, щоб вона берегла її дитину од лихої години, щоб направила його на добрий розум (Панас Мирний)
  • Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (Укр. присл.)
  • Вони [дочки] ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх наставляла (І. Вирган)
  • Тихий був Василько, розсудливий.— Хто його на розум наставляв, Господь його знає (Марко Вовчок)

наставля́ти / наста́вити ро́ги кому.

Стати коханцем чиєїсь дружини. Приклади
  • [Харько:] Невже ви хочете, щоб я радий був до послуги чоловікові, котрий хоче мені роги наставить? (М. Кропивницький)
Зраджувати свого чоловіка. Приклади
  • Хто вона? Примхлива донька якогось солідного таточка? А може, з тих, що вискакують заміж за стареньких академіків, а потім наставляють їм роги? (М. Зарудний)
  • — Янечку, ти — золото,— захоплювався пан Бжельський.— Спритний, як чорт, і рахубний, як краківський лихвар. Певно, твоя мама наставляла роги померлому Адаму Свєнцицькому з якимось Шмульком чи то Янкелем (З. Тулуб)

наставля́ти (нащу́лювати) / наста́вити (нащу́лити) ву́ха (ву́хо).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади
  • Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик)
  • Заплющувавсь [хлопець] і сторожко наставляв ухо. Тиша. Тоді взявся за гриву й став ногою коневі на коліно. Мить — верхи вже (А. Головко)
  • Я скрізь лазив, на все очима назирав, як піп, до всього уха наставляв (Марко Вовчок)
Звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось, звертатись до чогось. Приклади
  • Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр. присл.)
  • — От сівозміну загальну громадську заведемо. До агрономії вуха наставити треба. Заводити гуртовий обробіток землі (А. Головко)
З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чого-небудь. Приклади
  • — Слухайте,— сказав він… Парубки нащулили вуха (Н. Кобринська)
  • Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т.ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т.ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, па́стки, си́льця і т.ін.) на кого і без додатка, із спол.

щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т.ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. Приклади
  • Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко)
  • Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа)
  • Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний)
  • [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка)
  • Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа)

наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні), ірон.

Не розраховуй на щось, не сподівайся чогось. Приклади
  • — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці.— Це будуть підвозити тих, що приставатимуть. Високий, з сердитими очима сіпнувся від обурення: — Наставляй обидві жмені! (В. Козаченко)
  • [Антон:] Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку… слухати жаб'ячі концерти? Наставляй кишеню! (Л. Дмитерко)