НАСКУБТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чу́б[а] (чупри́ну) кому і без додатка.
Побити, покарати ( перев. тягаючи за волосся) кого-небудь за провину.
Приклади
- Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати. Кілька разів таки підіймав бучу, погрожував спіймати Сапуна і наскубти чуприну (І. Рябокляч)
- За Катерину та й нам'яли чуприну (Укр. присл.)
- Була вона якась утла на здоров'я і завжди кисла, як кислиця, і через неї мені часто доводилося од матері пробувати кислиць: оце було зачеплю її або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби: було добре намне чуба або наскубе вуха (І. Нечуй-Левицький)
- — А скоро вже біда прийшла. То обороннику од нас бува ще й лихо: Всі лихословити почнуть, І якщо чуба не намнуть, То ще й тихо (М. Старицький)
- Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, думаю, намне!.. І відкіля вона взялася? Неначе стерегла мене (Л. Глібов)
- Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський)
Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь за яку-небудь провину, невиконання чогось.
Приклади
- — То вам ніколи, то вас… немає… То,— з неприхованою іронією додав він,— хтось інший чуба намне і вже не хочеться за другою порцією ходити (С. Журахович)
- У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський)
скребти́ (ску́бти, струга́ти) / наску́бти (наску́ба́ти) мо́ркву.
Дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось.
Приклади
- Яцько Ходика вуса підкрутив. Он як шанується до нього Терновий. Наскубли моркву, то й поштивий став (Н. Рибак)
- Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і вигнати (Панас Мирний)
Бити.
Приклади
- Січовики, підтримувані низовиками, кричали: — Гідний! Гідний! — Не комизись, а то наскубемо моркву! — Бути тобі кошовим! (Н. Рибак)
Дивіться також