МІЦЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли).

Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруженої роботи, хвороби тощо. Приклади
  • Дув, дув [Вітер], аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний (Є. Гребінка)
  • ви́битися з мо́чі (з мо́ці). Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять, — то занедужав, з мочі вибився, життя йому остогидло (Панас Мирний)
  • Нещасний Буланко вибився із сили; ходором йому ходили боки, парою курилася спина… а проте він по заметах ще біг (М. Старицький)
  • Пам'ятаючи весь час про сліди на снігу, що лишав на собі, Роман петляв по завулках, аж доки не вибився із сил (А. Головко)
  • Стежка щодалі ставала важчою. Лікар Павелко вибивався із сил (Л. Первомайський)
  • Бачить дядько Мусій, що хлопець із сил вибивається, вхопив багра, підбіг… й витяг на берег (Остап Вишня)