МОЖНИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

мо́жна поду́мати.

Уживається для вираження сумніву в правдоподібності чого-небудь. Приклади
  • Можна подумати, що ці виродки [вороги народу] не читали Шевченкового Щоденника (М. Рильський)

скі́льки [мо́жна] осягти́ (осягну́ти, охопи́ти і т.ін.) о́ком.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)

хоч ноже́м ріж.

Дуже густий. Приклади
  • — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Стельмах)
що, зі сл. густи́й. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • Сметана густа, хоч ножем ріж. ноже́м мо́жна рі́зати що, перен. Густа, ножем її можна різати, ніч налягала на окільні ліси і на Городища (В. Яворівський)

мотузки́ (моту́ззя, свічки́) мо́жна сука́ти з кого.

Хто-небудь дуже безвільний, податливий, м'якої вдачі. Приклади
  • Поцілуйко… сам. .відчував, як перед ним міниться господар оселі. Тепер із нього можна і свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа (М. Стельмах)
  • Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник)
  • Хміль його зовсім розвіявся, а разом з хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (З. Тулуб)

па́льцем (ки́єм) не проткну́ти; проткну́ти па́льцем не мо́жна.

зі словосп. таки́й, щ́о. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чогось. Приклади
  • Тут [на грядках] і жито, і картопля, і квасоля — така тіснота, що й києм не проткнеш (І. Муратов)
Дуже тісно. Приклади
  • Кругом народу — проткнути пальцем не можна (Панас Мирний)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.

який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
  • Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)
Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
  • А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади
  • Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
  • Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
  • сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
  • Максим Бобровник любив ліси — і не сказати (Ю. Збанацький)
  • Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади
  • не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
  • Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

діста́ти руко́ю.

Дуже близько. Приклади
  • мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети )
  • — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар)

не [мо́жна] перелічи́ти чого.

Дуже велика кількість. Приклади
  • Привіз Онисько молоду жінку у свій зимовник, тутечки у його [нього] була рублена хата на дві половини, усякої худоби не перелічити і наймитів, і наймичок (О. Стороженко)

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти і т.ін.) кого, що.

Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Приклади
  • ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети)
  • Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний)

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим.

Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь доброго. Приклади
  • гре́блю не га́тять. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер)
  • Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч)

й доло́ню проти́снути не мо́жна.

Дуже тісно. Приклади
  • Й одразу ж пролунало вимогливе: — Ваш білет!.. Ваш білет!.. Ага, ревізори. Як завжди, заходилися ловити зайців саме тоді, коли й долоню протиснути не можна. Вгвинчуються в натовп, огризаються (А. Дімаров)

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

Хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні. Приклади
  • — В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема, — а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня)
  • оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький)
  • — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
  • [Галя:] Я знаю деяких дівчат… Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюска, крихітна, сіра (О. Левада)

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. Приклади
  • — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч)
  • Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко)
  • — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький)

Не можна двічі увійти в ту саму річку.

Вислів належить грецькому філософу Геракліту з Ефеса (530—470 до н. е.). Платон розповідає у своєму творі «Кратіл»: Геракліт говорить, що все рухається й ніщо не стоїть на місці, і, уподібнюючи все існуюче течії річки, додає, що двічі в ту саму річку увійти неможливо». Приклади
  • Душа задивиться в туман
    і марить обрисами літа.
    Чи, може, це наснилось нам
    купання в річці Геракліта?
    (Л. Костенко, Марнували літечко, марнували…)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання