МОГТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому.

Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Приклади
  • Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка)
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)

[і] кро́ку не [могти́] ступи́ти (зроби́ти).

де. Не мати свободи дії (через переслідування, терор і т.ін.). Приклади
  • Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу)
без кого. Бути безпорадним, нерішучим і т.ін. Приклади
  • Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити. (З. Тулуб)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади
  • Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
  • Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
  • сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
  • Максим Бобровник любив ліси — і не сказати (Ю. Збанацький)
  • Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

не [вмі́ти (могти́ і т.ін.)] зв'яза́ти двох слів [доку́пи].

Бути неспроможним чітко, логічно, зв'язно висловити свої думки. Приклади
  • Каландріно, виснажений… втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв'язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша)

не могти́ відірва́ти оче́й від кого--чого.

Пильно, з інтересом дивитися на кого-, що-небудь; милуватися кимсь, чимсь. Приклади
  • Не могла [Варвара] одірвати очей від гамірливої вулиці (В. Кучер)
  • І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)

не могти́ [й] ха́ти перейти́.

Бути дуже слабим, хворим, немічним. Приклади
  • Годі, я не можу й хати перейти (Олександр Олесь)

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт.

Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. Приклади
  • А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади
  • Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
  • Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
  • — Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

хто б поду́мав (міг поду́мати).

Уживається для вираження подиву, обурення і т.ін. З приводу чого-небудь несподіваного, непередбаченого тощо. Приклади
  • — Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав! В сараї у Теслечихи… (О. Гончар)
  • — За ката певно Яким… — кинула наче про себе Сусанна.— Хто міг подумати! Виняньчив нашого хлопця… Доря так його любить (М. Коцюбинський)

мо́же воло́ві (во́лу) ро́ги скрути́ти, фам.

Дужий, сильний і т.ін. (про людину). Приклади
  • Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (С. Добровольський)

мі́сця собі́ зігрі́ти не мо́же, жарт.

Не затримується довго десь, на чомусь, у чомусь (про кого-небудь). Приклади
  • З'ясуємо, що таке невстояний автор. Це такий автор, що в жодному жанрі місця собі зігріти не може (З газети)

З Назарета чи може бути щось добре?

За Євангелієм — Іван, 1, 45—46 — Натанаїл, один з майбутніх апостолів, цими словами зустрів звістку про появу Месії — Ісуса, сина Йосифа з Назарета.
У сучасній мові вислів уживається у значенні: незаслужена іронічна характеристика людини.
Приклади
  • Диво дивне, але вище писані слова т. Пилипенка, по суті, становлять не що інше, як слабеньку модернізацію давнього, 1900 років тому сформульованого упередження: що може бути доброго з Назарету? (М. Зеров, Ad fontes)
  • В тій буденній обстанові
    Раз побачивши поета,
    Дехто й думає:
    «Чи вийде
    Що путяще з Назарета?»
    (А. Кримський, Пальмове гілля)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть.
Приклади
  • Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)

Народжений повзати літати не може.

З цією поетичною формулою збігаються заключні слова байки російського поета XVIII ст. І. Хемніцера «Мужик і корова»: «…кто ползать родился, тому уж не летать». Вислів набув поширення після появи «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького, де є рядок «Рожденный ползать летать не может». Приклади
  • Темного світлий щиро жаліє,
    темний над світлим завше кепкує.
    Світлий літає — жити не вміє,
    повзає темний — Бога не чує.
    (В. Базилевський, З давніх-давен, від епохи санскриту…)
  • — Чого доброго, отак і проживе, — сказав після паузи Степура. — Заб'ється в щілину і всі бурі в ній пересидить.
    — Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати».
    (О. Гончар, Людина і зброя)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання