МОГИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[сира́] моги́ла узяла́ (прийняла́ і т.ін.) кого.

Когось нема вже на цьому світі; хтось помер. Приклади

Дуже мучилась Маруся, Бо вірно любила, Прийняла, сердешну, скоро Сирая могила (Укр. поети-романтики..)
Гей, однолітки, чи й вам так болить часом серце? Та де! — Тих узяла могила, а решта замкнулася в баштах поважної старості (Ю. Яновський)

як моги́ла, зі сл. мовча́ти.

Уживається для підсилення зазначеного слова; стійко. Приклади

[Адам:] Жадного слова не можуть видобути з нього. Мовчить, як могила (Мирослав Ірчан)
— Женю, ти нас знаєш: раз мовчати, то будемо, як могила, ге? — відповів за всіх Тарас (Ю. Мокрієв)

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого.

Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; не зміниться. Приклади

[Нечипір:] — Горбатого і могила не справить…Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ'яненко)
горба́того і моги́ла не ви́править (не спра́вить). — Горбатого і могила не виправить, — похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко)
Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму…ні разу думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс)
Ну ж і пришпарила йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін)
і моги́ла не ви́править. Негідника, мабуть, і могила не виправить. горба́того [лише́] моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя [Чіпки] та хитали головами. — Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого мигила виправить… (Панас Мирний)
— Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш)
Михайло спохмурнів. Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить (Ю. Збанацький)

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади

пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
— Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
— Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

вбива́ти (вби́ти) оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого.

Покінчити з ким-, чим-небудь. Приклади

Є в О. Підсухи поема Похорон бюрократа… Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети)

зійти́ / схо́дити в моги́лу (в зе́млю).

Умерти. Приклади

[Андромаха:] Задля мене було б вже корисніш В землю зійти, як тебе [Гектора] я утрачу, бо вже ніякої втіхи для мене не буде, як ти свою долю настигнеш. Тільки журба… (Ант. літ.)
Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь (Л. Дмитерко). Із славнозвісних іудейських законовчителів своєї доби Ісус, очевидно, не знався ні з ким. Гіллель і Шаммая уже зійшли в могилу (З журналу)

лежа́ти в землі́ (в моги́лі).

Бути мертвим, похованим; покоїтися. Приклади

У могилі.. Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (М. Рильський)
Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (М. Стельмах)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади

Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
— На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади

Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

як (мов, нена́че і т.ін. ) у моги́лі.

Тихо, сумно і т.ін. Приклади

Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети)

зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. Приклади

На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар)
Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
І Карпа заболіли руки від щирого вибивання [у двері]… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади

Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
— Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади

ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
— Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
— Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький)

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

[аж] до [са́мої] моги́ли.

Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. Приклади

За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (М. Рильський)
— Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Логвиненко)

із запереч. Ніколи. Приклади

— Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (С. Васильченко)
Дитина навчається книжної мови із свого журналу, помалу звикає до цієї мови, вона потроху стає йому його мовою, і ця мова не забувається аж до могили (Рідна мова)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади

— Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)

Загинути, вмерти. Приклади

Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

вме́рти як у моги́лі в кого.

Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. Приклади

— У мене вмре як в могилі, — пообіцяв бригадир (Є. Гуцало)

стоя́ти над моги́лою (над гро́бом і т.ін.).

Бути близьким до смерті. Приклади

Не мені цвіли запашні квітки, Мій садок проріс скрізь бугилою.. Нічий милий зір не запав втямки, Не простяг ніхто за весь вік руки… В самоті стою над могилою (П. Грабовський)
Я над гробом стою, брехати не хочу (Сл. Б. Грінченка)

обома́ нога́ми вже в моги́лі.

Такий, що скоро помре; дуже хворий, немічний. Приклади

[Мати:] Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Ю. Збанацький)

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т.ін.).

Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. Приклади

— Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах)
Біла, як морська піна, голова,.. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній)
Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр. присл.)
[Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький)

копа́ти я́му (моги́лу) кому, на кого, під кого.

Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, шкодити. Приклади

[Яремчук:] Поки Рогуля домагався високої посади, під… директора яму копав, то скрізь доводив, що. .реконструкція до зарізу потрібна (І. Муратов)
По службі ти високо підеш. Хороше жити будеш. Вороги на тебе копають яму, та самі туди впадуть (Григорій Тютюнник)
З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму (М. Стельмах)

знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок).

Загинути, померти. Приклади

Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (А. Хижняк)
Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський)

Скінчити життя самогубством. Приклади

— То ж він завтра із другою Піде під вінець… А я собі під водою Знайду вже кінець! (Леся Українка)

на краю́ моги́ли.

Перед смертю, близько до смерті. Приклади

Стародуб мимоволі, сам не бажаючи цього, носив у душі якесь дивне почуття невисловленого жалю. Надто довго він писав цей твір, початий ще в дні юних мрій і закінчений вже на краю могили (Л. Дмитерко)
І не бачив він [сліпець] нічого особливого в тому, що, будучи сам на краю могили, почав рятувати чужу якусь людину (Г. Хоткевич)

зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́ і т.ін.) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади

У тій церковці кам'яній… Пом'яну і попелом розвіяного батька… і матір, що звела я у труну (Л. Костенко)
— Не плач, Анно, нічого не вдієш, стара людина князь Мстислав, хвороба його в могилу звела (А. Хижняк)
[Тамара:] Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу (І. Кочерга)