МИГНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти і т.ін.).

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Отаман Голий раптом вихопив свої обидва кольти, як моргнути оком, висадив у короб генеральського авта всі свої двадцять куль… (Я. Качура)
  • Як сполохнута перепілка, вона [дівчина] відскочила від його [Чіпки] і, тільки оком моргнути, майнула подовж жита (Панас Мирний)
  • І Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматику та вкинула її в піч (М. Коцюбинський)
  • Як оком кліпнути, вихопив [Грицько] лук і вмить зіскочив на землю (Юліан Опільський)

мигну́ти (мелькну́ти) п'я́тами, жарт.

Швидко побігти. Приклади
  • Половина пластунів мигнула п'ятами й понеслась за тракторами (М. Трублаїні)

і [о́ком] не мигну́ти.

Дивитися на кого-, що-небудь дуже уважно, пильно, не відриваючись. Приклади
  • Застигла Ганна й не мигне (П. Дорошко)
  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Т. Шевченко)

ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т.ін.) [в голові́] у кого, чиїй.

Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Приклади
  • ду́мка прони́зала го́лови чиї (про всіх або багатьох). Зрозуміли. До них ішов офіцер. . Всі голови пронизала та сама думка (П. Загребельний)
  • ду́мка бли́скавкою мигну́ла в голові́. Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного (М. Коцюбинський)
  • І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка (Г. Хоткевич)
  • — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб'є! — блиснула в мене думка (І. Нечуй-Левицький)
  • Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле)

майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т.ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос.

Хтось раптом подумав про що-небудь. Приклади
  • А чи знаєш,— мигнуло в Захаровій голові,— може, й при ротному він на свій розсуд розставляв бійців, керував обороною мосту (Іван Ле)
  • Значить, висота наша! — майнуло в голові Черниша (О. Гончар)
  • Ану ж би туда [туди] зайти,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Мартович)