МАРНІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи і т.ін.).

Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Приклади
  • ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка)
  • Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський)
  • Пусті слова про право бідних… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний)

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т.ін.)] хліб (харч і т.ін.) перево́дити (ї́сти і т.ін.).

Не давати ніякої користі. Приклади
  • — Бійці… стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар)
  • — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок)
  • — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже.. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний)
  • Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр. казки)