МАЙНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
майну́ти ду́мкою куди.
Подумати про що-небудь, уявити себе десь.
Приклади
- Потім [Косинський] думкою майнув на вал фортеці, згадався посланець у ворожий табір (Іван Ле)
вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т.ін.) в па́м'яті чиїй, кого і без додатка.
Несподівано, мимоволі пригадуватися.
Приклади
- Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар)
- В пам'яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка)
- Ось і зараз спливло все в пам'яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа)
- В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник)
- Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко)
- Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський)
хвосто́м війну́ти (майну́ти).
Швидко вийти, зникнути куди-небудь.
Приклади
- Хвостом війнула [Зіна] і — з двору! Мовляв, у цеху їх [дівчат] знайду (Я. Баш.)
ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т.ін.) [в голові́] у кого, чиїй.
Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось.
Приклади
- ду́мка прони́зала го́лови чиї (про всіх або багатьох). Зрозуміли. До них ішов офіцер. . Всі голови пронизала та сама думка (П. Загребельний)
- ду́мка бли́скавкою мигну́ла в голові́. Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного (М. Коцюбинський)
- І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка (Г. Хоткевич)
- — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб'є! — блиснула в мене думка (І. Нечуй-Левицький)
- Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле)
майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т.ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос.
Хтось раптом подумав про що-небудь.
Приклади
- А чи знаєш,— мигнуло в Захаровій голові,— може, й при ротному він на свій розсуд розставляв бійців, керував обороною мосту (Іван Ле)
- Значить, висота наша! — майнуло в голові Черниша (О. Гончар)
- Ану ж би туда [туди] зайти,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Мартович)