ЛІТ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

у цві́ті [літ].

Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. Приклади
  • Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський)
  • Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах)
  • Годі, матусю! — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник)

вхо́дити / ввійти́ в літа́.

Ставати дорослим; виростати. Приклади
  • Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок)
  • дохо́дити / дійти́ літ. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла (Словник Б. Грінченка)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади
  • на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
  • [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
  • на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
  • Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
  • На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади
  • Чоловік виходив з літ;
безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади
  • Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

скі́льки літ, [і] скі́льки зим!

Уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили. Приклади
  • В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. — Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко)
  • — Євмен?! Живий?! — Ні, мертвий! — Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня)

дово́дити / довести́ до літ кого.

Виховувати кого-небудь до повноліття ( перев. про дітей). Приклади
  • Дядина… мене, сироту, до літ довела (Ганна Барвінок)

з літ іти́.

Старіти, ставати старішим. Приклади
  • — Та дай же роздивитися на тебе… Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів… І ти вже з літ ідеш (І. Вирган)

дійти́ [до] літ [свої́х].

Стати дорослим, вирости. Приклади
  • По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те,. .які вони матимуть права і обов'язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка)
  • Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок)

у літа́х.

Немолодий, похилого віку. Приклади
  • Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Б. Грінченко)
  • під літа́ми. [Андрій:] Знаєте ви його усі: він чоловік і під літами, і розумний, і хоробрий (М. Костомаров)
  • — Е-е, Хомо, хоч і в літах з тобою, та такі слабкі, як мотуз учетверо (Є. Гуцало)
  • А Ба́тій, звісно, вже чоловік у літах, не хотів тинятись по світу (Легенди і перекази)
  • Марко Лукич тоді був уже людиною в літах, у трупі його дуже шанували й прозивали батьком (Збірник про М. Кроп.)

ба́бине лі́то.

Теплі, сонячні дні восени. Приклади
  • Стояла тепла осінь, бабине літо (Іван Ле)
  • Бабине літо до Петра тілько (Укр. присл.)
  • День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле)
Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. Приклади
  • ба́бині літа́. Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять… (В. Поліщук)
  • Прозорі мережива бабиного літа летіли на табір (Д. Бедзик)
  • Бабине літо висіло по віттях, як прядиво (Леся Українка)
  • В'яже [вдова Марта] свої думки, мов осіннє сонце бабине літо по стерні (Д. Косарик)

[на] мно́гії (мно́гая) лі́та, уроч.

перев. зі сл. жи́ти і под. Протягом тривалого часу; довго. Приклади
  • — Тепер треба людей грамотних.. Так що приймай діла і головуй на многая літа. Отак і став головою троянівської артілі Оксен Гамалія (Григорій Тютюнник)
  • — Будь здоров на многії літа! (Г. Квітка-Основ'яненко)
перев. кому, рідше чому і без додатка. мно́гая лі́та. Уживається для вираження побажання довгого віку, довголіття. Приклади
  • мно́гі, мно́гі лі́та. Щастя дай, Боже, народу, І многі, многі літа (З журналу)
  • Многая літа Вам і Вашій музі, і пам'ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети)

з льо́ту, перев. з дієсл.

Не роздумуючи, швидко, відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • — Ти чого? — спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно.— А нічого,— відповіла вона з льоту (П. Загребельний)

на лету́ (на льоту́).

Поспішаючи, мимохідь, побіжно і т.ін. Приклади
  • Син… щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (О. Гончар)
Дуже швидко, відразу, тут же. Приклади
  • Лиш відійдеш від них — гримне тобі услід вибух реготу. То, певно, вже щось підмітили в тобі і влучним, вразливим дотепом схарактеризували на лету (Г. Хоткевич)

ка́нути в Лету.

Зникнути безслідно. Приклади
  • І знову ім'я талановитого публіциста Василя Чечв'янського.. кануло в Лету (З журналу)

загна́тися в літа́.

Постаршати, зробитися немолодим, статечним. Приклади
  • Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться [трапиться] їй якийсь королевич. А то ніхто не лучався. Зашкодило їй те, що загналася в літа (Л. Мартович)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
  • Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
  • Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
  • Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
  • Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
  • Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

вби́тися в літа́.

Стати дорослим або старим. Приклади
  • — Ти й зараз прийшов посміятися з старого батька. А я вже вбився в літа, мені не до сміхів (П. Загребельний)

з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту).

Згори, звисока. Приклади
  • з пташи́ного польо́ту. Місто Бразілія з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу)
  • Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети)
  • Оглядаючи поле української. . новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу)

на літа́.

За кількістю прожитих років; віком. Приклади
  • В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Сл. Б. Грінченка)

низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т.ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, працівни́к і т.ін.

Який займає незначне становище в суспільстві. Приклади
  • Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона,— розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (Переклад М. Лукаша)

корота́ти вік (літа́).

Жити в журбі, безрадісно, без інтересу до життя і т.ін. Приклади
  • Та не дай, Господи, нікому, Як мені тепер, старому, У неволі пропадати, Марне літа коротати (Т. Шевченко)
  • Лучче [краще] ж мені, мати, тяжкий камінь зняти, Ніж за нелюбом та вік коротати (Українські ліричні пісні)

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т.ін.

Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т.ін. Приклади
  • В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу)

не по літа́х, перев. чиїх, кому.

Не відповідно до чийогось віку. Приклади
  • по літа́х. Добре Чіпці у діда підпасичем. Робота.. по його літах (Панас Мирний)
  • Олег жив у тривозі, в шуканні, в тяжких, не по літах йому думах (Д. Бедзик)
без додатка. Уживається для підсилення характеристики кого-небудь; надто, дуже. Приклади
  • — Головної проблеми передо мною вже нема. Я її не розв'язав. Не вистачило життя. Я розмахнувся не по літах. Але залишилась мрія… (О. Довженко)
  • Йому сподобалась дівчина — отака не по літах серйозненька (А. Головко)

літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли кому і без додатка.

Хтось досягає певного віку (про повноліття, зрілість і т. ін). Приклади
  • — Їй, певно, й роки не вийшли? — Почекаю. І чекав її… восени збирались побратися (М. Стельмах)
  • А літа, хто ж їх відає, чи вони вийшли, чи вони не вийшли? Про те піп знає (Леся Українка)
  • — Я б тебе, каже, і сватав, коли б ти не крива.. Так і крає мені серце.. А тут літа виходять (Ганна Барвінок)

Лета. Канути в Лету.

У грецькій міфології Лета — річка в підземному царстві Аїді. З неї душі померлих пили воду й забували своє земне життя (Вергілій, «Енеїда», 6).
«Канути в Лету» — назавжди зникнути, піти в непам'ять.
Приклади
  • П'яненькі лірники-поети
    Співають нам про зло й добро,
    Але приймають за Дніпро
    Холодний плин німої Лети.
    (М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
  • Привітай же благодушне
    Мою сиротину,
    Наш великий чудотворче,
    Мій друже єдиний!
    Привітаєш, — убогая,
    Сірая, з тобою
    Перепливе вона Лету
    І огнем-сльозою
    Упаде колись на землю…
    (Т. Шевченко, Неофіти)
  • Не так страшна та річка Лета,
    не так цензура та гірка,
    як самознищення поета
    брехнею власного рядка.
    (Л. Костенко, Летючі катрени)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання