ЛІК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

втрача́ти / Втра́тити лік чому.

Чого-небудь дуже багато. Приклади
  • — Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров)
Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Приклади
  • Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко)

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади
  • несть числа́, книжн. , заст. У роки хрущовської відлиги, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети)
  • З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх.. Нема їм числа (Є. Гуцало)
  • — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький)
  • Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський)

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка.

Дуже багато, велика кількість. Приклади
  • І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч)
  • не лічбо́ю. Дам ті [тобі] злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка)
  • А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок)
  • Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко). Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко)