ЛЯПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ля́пати (хля́пати) ву́хами, зневажл.
Бути неуважним, незібраним, не зважати на що-небудь і т.ін.
Приклади
- Вона вже прикидає собі.. А поки що каже будівельникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (О. Гончар)
- — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (А. Головко)
ля́пати (ля́скати, маха́ти і т.ін.) язико́м що і без додатка, зневажл.
Витрачати час для непотрібних розмов; займатися пустослів'ям.
Приклади
- — А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий)
- — Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний)
- Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка)
Говорити що-небудь нерозумне, недоречне, дурниці і т.ін.; базікати.
Приклади
- [Ліна:] Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов)
- Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович)
- Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко)
- Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка)
ля́пати грязю́кою (боло́том і т.ін.) на кого.
Несправедливо звинувачувати, ганьбити, бруднити і т.ін. кого-небудь.
Приклади
- — Для чого ви так, пане підполковнику? — з докором промовив сотник. — А чого ж розпустив язика, мов халяву? Не знає, а ляпає грязюкою на нас (М. Стельмах)
Дивіться також