ЛИХО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо.

Уживається для вираження незадоволення чим-небудь набажаним, непотрібним і т.ін.; недоречно. Приклади
  • Треба практикуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.. Заважає (М. Коцюбинський)

ли́хо [його́] зна́є що.

Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло ( перев. про неприємну, небажану ситуацію). Приклади
  • Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній)
  • [Павлусь:] Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка)

на ли́хо.

Уживається для вираження шкодування, жалю з якогось приводу; шкода. Приклади
  • На лихо, світив тоді повний місяць (В. Самійленко)
  • Парубок гарний, чепурний, та на лихо хазяйства в нього зовсім не було (Б. Грінченко)
кому, перев. зі сл. собі. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, співчуття комусь і т.ін. Приклади
  • [Юда:] Я пішов шукать того промовця. Та я знайшов його собі на лихо (Леся Українка)
  • На лихо собі був [Нечипір] такий невеличкий (Г. Квітка-Основ'яненко)

ох (ой), [мені́] ли́хо!

Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т.ін. ( перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). Приклади
  • [Юхим:] Дивись, не здумай любов закрутити! [Віктор:] Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов)
  • [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський)
  • ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко)
  • Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ'яненко)

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади
  • ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович)

на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т.ін., фам.

Для чого-небудь, навіщось. Приклади
  • —Боржій, боржій, жінко!… Докажи, що твоя висока порада на якесь таки лихо здалася. Давай нам якої-небудь настоянки чи запіканки, тільки такої, щоб і старе помолодшало (П. Куліш)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади
  • топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
  • у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи (П. Грабовський)
  • — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
  • І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

ли́хо з ним (з не́ю і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, як порада, побажання не зважати на когось, на щось. Приклади
  • Та лихо з ним, діду, з тим Герасимом! Його вже й слід прохолов (Життя К.-Карого)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади
  • — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
  • — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
  • Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

аби́ ли́хо ти́хо.

Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Приклади
  • Хто мовчить, аби лихо тихо, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка)
Тільки б усе було гаразд, благополучно. Приклади
  • — Знов кручуся, як муха в окропі, аби, гадаю, лихо тихо (М. Олійник)
  • На Хом'яка нагнав таке він лихо, Що той і приказку у норку заховав, Аби, як кажуть, лихо тихо (Л. Глібов)

ли́хо та й го́ді.

Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т.ін. Приклади
  • Ніяк не розбере, що йому товкуєш [пояснюєш]. Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок)

коло́тися з ли́хом.

Жити в нестатках, злидарювати, постійно стикатися з бідою. Приклади
  • Прийшлося [Оришці] нужду терпіти, прийшлося з лихом колотися (Панас Мирний)

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. Приклади
  • — Так, так… Де ж уночі розносила його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний)
  • Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний)
  • [Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов)

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл.

Уживається як лайка з недобрим побажанняя кому-небудь. Приклади
  • — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били!..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний)
  • [Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький)

ли́ха прикупи́вши, зі сл. жи́ти, зібра́ти і т.ін.

З труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко. Приклади
  • Перший раз ледве зібрав [Іван] людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач)
  • Жили тепер, лиха прикупивши,— доїдали останні крихти (Л. Юхвід)

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́).

зі сл. трима́тися і под. Осторонь, на віддані. Приклади
  • Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)
Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т.ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т.ін. Приклади
  • Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський)
  • Він [пан] знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський)

лиха́ (бі́сова, вра́жа і т.ін.) личи́на.

грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань. Приклади
  • бі́сова личи́нка. — Та, йди-бо, бісова личинко! Бандите клятий! (М. Хвильовий)
  • [Сагайдак (зриваючи п'явки):] Десять років не був у вас. Тоді чи не було їх, чи не помічав. Бісові личини (Л. Дмитерко)
жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін. Приклади
  • — Марто… — Ще не забувся, як мене звати? — дивується дівчина.— Ну й бісова ти личина,— похитує головою (М. Стельмах)
  • — Люблю й я смажене сало. Держиш його на вогні, а воно, лиха личина, шкварчить, та на паляницю тільки кап, кап (Остап Вишня)
лайл. Недобра, підступна і т.ін. людина або інша істота. Приклади
  • Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька)
  • Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк)
  • Скріпивсь [хлопчина], стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом'яти хоче чуб (І. Котляревський)
  • — Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна)
  • — Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко)
  • [Настуся:] Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов)

яка́ лиха́ годи́на, зневажл.

Хто, що. Приклади
  • Дев'ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня)

не помина́ти ли́хом (лихи́м сло́вом і т.ін.) кого і без додатка.

Не згадувати когось, не говорити про когось погано. Приклади
  • — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок)
  • — Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади
  • Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
  • — Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
  • Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
  • З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
  • Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
  • Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
  • В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

туди́ до ли́ха!, несхв.

Уживається для вираження незадоволення, розчарування, здивування, обурення з приводу чогось неприємного, несподіваного і т.ін.; погано. Приклади
  • [Хуса:] Швидше йди вдягайся.. [Йоганна:] А маю тільки сю одежу. [Хуса:] Туди до лиха! (Леся Українка)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади
  • взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади
  • Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
  • Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади
  • — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)
Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади
  • — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

лиха́ (гірка́, щерба́та і т.ін.) до́ля

Горе, нещастя. Приклади
  • — Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа)
  • Тогді [тоді] найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський)
чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. Приклади
  • лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко)
  • — А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько, моє серце..— Се, мабуть, чи не до них [до Лящів] ішла? Може родичка?..— До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади
  • би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
  • Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
  • Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
  • [Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

то́рба ли́ха і мішо́к біди́.

Дуже багато неприємностей. Приклади
  • І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • Лиха мати знає їх порядки.
  • Врагова його мати зна! (Укр. присл.)
Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
  • — І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого.

Спіткало лихо, нещастя. Приклади
  • Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! Завіщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький)
  • — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний)

сьорбну́ти ли́ха (го́ря).

Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. Приклади
  • Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар)
  • Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк)
  • сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник)
чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось. Приклади
  • Ду-х наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади
  • Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
  • Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)
Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади
  • За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
  • — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

до ли́ха.

чого. Велика кількість, багато, чимало. Приклади
  • — Ходженою стежкою людина іде й не озирається, хоч і вибоїн під ногами до лиха (І. Муратов)
  • — В мене було до лиха бажань і замало конкретності (В. Дрозд)
  • [Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Леся Українка)
з прикм. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Саме такою вилеліяв у своїй уяві майбутню дружину. Гарною, до лиха гарною, щоб її красою обпікалися всі (Ю. Мушкетик)
перев. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваної думки; неодмінно, обов'язково. Приклади
  • — Про неї — нехай або вб'є її, або вона сама покине його до лиха! (М. Коцюбинський)

не мину́ти ли́ха (біди́).

Зазнати неприємностей. Приклади
  • Не минув лиха автор статті (З газети)
Загинути. Приклади
  • не минува́ть біди́. Згибла наших половина, І нам біди не минувать (І. Франко)
  • Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко)
Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети)

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю і т.ін.), вульг.

Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т.ін. Приклади
  • За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах)
  • — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу)

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади
  • Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

хай лиха́ годи́на на кого, лайл.

Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Приклади
  • Хай на вас лиха година! (Укр. присл.)

почо́му (почі́м) ківш (фунт і т.ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти і под.

Багато горя, біди, неприємностей і т.ін. Приклади
  • Убити б того ненависного управителя.. — Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак)
  • [Коваль:] Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу [син] погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький)
  • Молодий, енергійний гірник [Юрій Мегер] не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський)
  • Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський)
  • — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький)

сто лих.

Чимало горя, неприємностей, всілякого клопоту. Приклади
  • Тут ржання кінське з тупотнею, Там разний [різний] гомін з стукотнею, Скрізь клопіт, халепа, сто лих! (І. Котляревський)

ли́хом об зе́млю, жарт.

Немає ніяких турбот; байдуже. Приклади
  • Чого мовчиш? — штовхнула вона Макара.— Замислився, наче на місяць задумав летіти. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю (С. Добровольський)

лиха́ (важка́, гірка́ і т.ін.) годи́на.

Уживається як вигук при вираженні горя, нещастя і т.ін. або у складі лайливого виразу. Приклади
  • — А щоб випускала лиха година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А щоб випускала лихая година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)
Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. Приклади
  • Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький)
  • В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
  • — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, на́ша.

Уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т.ін. Приклади
  • Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)
  • А товаришки… що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько (Панас Мирний)
  • Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! — обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький)
  • Ой лиха наша годинонька! І з Лубен вибирались хапком.., і тепер довелося хапком тікати (І. Нечуй-Левицький)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади
  • Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
  • — Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
  • З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)

лиха́ годи́на несе́ / занесла (принесла́, приволокла́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного руху кого-небудь кудись. Приклади
  • Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь? Приволокла лиха година! (Л. Глібов)
  • І принесла — таки лиха година.. отого непросипленного п'янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький)
  • Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко)
  • Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся за чай (Панас Мирний)

не оббере́шся (не обере́шся і т.ін.) ли́ха (біди́ і т.ін.) з ким--чим і без додатка.

Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось; зазнаєш. Приклади
  • Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак)
  • — І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер)
  • не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди, — пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід)
  • Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд)
  • Знали ж, кого покликати… Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах)
  • — Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади
  • Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
  • Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
  • Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади
  • черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
  • ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
  • пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
  • — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
  • За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
  • Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
  • О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
  • Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
  • З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
  • Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
  • — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)