ЛИХИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лихи́й на ї́жу.

Той, хто любить добре і багато поїсти, хто швидко їсть. Приклади

Лихий на їжу. Коли б до роботи такий прудкий (О. Копиленко)

лихи́й на язи́к, несхв.

Який дошкульно висловлюється, говорить неприємні, непристойні речі і т.ін. Приклади

Такий був лихий на язик чоловік, що з ним краще не вести розмови (З газети)

лихи́й не ві́зьме кого, жарт.

Нічого поганого не станеться з ким-небудь. Приклади

яки́й лихи́й ві́зьме? — Живий-здоровий? — А який мене лихий візьме, товаришу генерал? (Ю. Бедзик)
— От, дурів, дурів, та таки й збіг на свою стежку! Тепер його [Чіпку] лихий не візьме! піде собі жити… (Панас Мирний)

[не] взя́в би лихи́й кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Лихий узяв би таку ситуацію (З газети)
А не взяв би лихий оті рекомендації та поради, які ні до чого доброго не привели (З журналу)

жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін.; хороший. Приклади

—Ой, добра ж оця настоєчка, взяв би її лихий! (І. Нечуй-Левицький).; —Такий розумник, не взяв би його лихий (З журналу)

лихи́й несе́ / прині́с кого--що, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Приклади

Хотіла [Марися] вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий)
Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади

[Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

лихи́й [його́]́ зна́є що.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, осуду когось і т.ін. Приклади

Забандюрилось старому Самому в дурнях побувать [одружитися з дівчиною].. .А жіночки… лихий їх знає! Уже сміялися над ним! Вони цю справу носом чують (Т. Шевченко)

Уживається для вираження необізнаності, невпевненості в чомусь і т.ін.; невідомо, незрозуміло. Приклади

Лихий їх зна, що там робили,— Було не видно з-за могили (І. Котляревський)
Лихий їх знає, Чого вони з тим поганим Льохом поспішають (Т. Шевченко)
— Ховай, бабо, ховай [п'ятизлотник]! Заховаєш лихий знає кому!.. (М. Коцюбинський)

бода́й (щоб) лихи́й узя́в (злиза́в і т.ін.) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

— Щоб їх [запорожців] лихий злизав із їх юродством!— каже Шрам.— Їм усе смішки! Не раз і самому Хмельницькому підносили вони гіркої (П. Куліш)

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Приклади

Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З газети)

лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

з інфін. Хтось необдумано вирішив щось зробити, зважився на що-небудь; спокусився на щось. Приклади

лихи́й поплу́тав. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати.— Лихий поплутав,— говорив він, виправдовуючись (В. Гжицький)
Та лихий його попутав провідати [дізнатися] про Хруща (Панас Мирний)
І попутав же його [чоловіка] нечистий зв'язатися з тими пасажирами (В. Собко)

Хто-небудь зробив щось нехороше, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі хтось. Приклади

— А вже найбільша моя провина — що дідько попутав мене, нараяв чи напоумив мене одружитися (Т. Масенко)
— Може, й справді звір який хлопця доп'яв, або лихий попутав (П. Колесник)
— Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? Левко похнюпився: — Був гріх, милостивий пане, в минулому році, попутав нечистий (М. Стельмах)
Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий,.. То тебе, каже, лихий попутав (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

Сталося з кимсь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Приклади

Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа)

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. Приклади

— Так, так… Де ж уночі розносила його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний)
Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний)
[Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов)

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл.

Уживається як лайка з недобрим побажанняя кому-небудь. Приклади

— Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били!..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний)
[Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький)

лихи́м (злим і т.ін.) о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Сердито, з неприязню, зі злістю і т.ін. Приклади

Батько все-таки на його [нього] злим оком дивиться (Сл. Б. Грінченка)
Гайдук засопів, порипів ліжком, блимнув лихим оком: — Ти що, мо, продавать мене зібрався? (А. Дімаров)
Гості з-поза столиків невгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця! (Л. Мартович)
А тимчасом Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (М. Коцюбинський)

ли́ха прикупи́вши, зі сл. жи́ти, зібра́ти і т.ін.

З труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко. Приклади

Перший раз ледве зібрав [Іван] людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач)
Жили тепер, лиха прикупивши,— доїдали останні крихти (Л. Юхвід)

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́).

зі сл. трима́тися і под. Осторонь, на віддані. Приклади

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)

Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т.ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т.ін. Приклади

Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський)
Він [пан] знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський)

лиха́ (бі́сова, вра́жа і т.ін.) личи́на.

грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань. Приклади

бі́сова личи́нка. — Та, йди-бо, бісова личинко! Бандите клятий! (М. Хвильовий)
[Сагайдак (зриваючи п'явки):] Десять років не був у вас. Тоді чи не було їх, чи не помічав. Бісові личини… (Л. Дмитерко)

жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін. Приклади

— Марто… — Ще не забувся, як мене звати? — дивується дівчина.— Ну й бісова ти личина,— похитує головою (М. Стельмах)
— Люблю й я смажене сало. Держиш його на вогні, а воно, лиха личина, шкварчить, та на паляницю тільки кап, кап (Остап Вишня)

лайл. Недобра, підступна і т.ін. людина або інша істота. Приклади

Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька)
Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк)
Скріпивсь [хлопчина], стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом'яти хоче чуб (І. Котляревський)
— Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна)
— Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко)
[Настуся:] Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов)

яка́ лиха́ годи́на, зневажл.

Хто, що. Приклади

Дев'ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня)

не помина́ти ли́хом (лихи́м сло́вом і т.ін.) кого і без додатка.

Не згадувати когось, не говорити про когось погано. Приклади

— Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок)
— Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар)

туди́ до ли́ха!, несхв.

Уживається для вираження незадоволення, розчарування, здивування, обурення з приводу чогось неприємного, несподіваного і т.ін.; погано. Приклади

[Хуса:] Швидше йди вдягайся.. [Йоганна:] А маю тільки сю одежу. [Хуса:] Туди до лиха! (Леся Українка)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади

взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
— Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади

лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)

Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади

— Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

— А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)

Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади

— Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

лиха́ (гірка́, щерба́та і т.ін.) до́ля

Горе, нещастя. Приклади

— Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа)
Тогді [тоді] найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський)

чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. Приклади

лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко)
— А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько, моє серце..— Се, мабуть, чи не до них [до Лящів] ішла? Може родичка?..— До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
— Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
— Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

то́рба ли́ха і мішо́к біди́.

Дуже багато неприємностей. Приклади

І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

Лиха мати знає їх порядки.
Врагова його мати зна! (Укр. присл.)

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади

Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
— І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл.

Навіщо, для чого. Приклади

— І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний)

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого.

Спіткало лихо, нещастя. Приклади

— Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! Завіщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький)
— От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) [лихі́й, пече́ній і т.ін.] Боля́чці, зі сл. годи́ти.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко)
[Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький)
За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович)
Вони годили Грицаєві як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький)

сьорбну́ти ли́ха (го́ря).

Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. Приклади

Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар)
Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк)
сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник)

чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось. Приклади

Ду-х наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади

Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади

Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)

перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади

[Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
— Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
— Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
[Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
— Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
— А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)

тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади

Розвелось їх до бісової матері.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
— О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)

Без сліду, геть. Приклади

— Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник)
Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

до ли́ха.

чого. Велика кількість, багато, чимало. Приклади

— Ходженою стежкою людина іде й не озирається, хоч і вибоїн під ногами до лиха (І. Муратов)
— В мене було до лиха бажань і замало конкретності (В. Дрозд)
[Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Леся Українка)

з прикм. Дуже, надзвичайно. Приклади

Саме такою вилеліяв у своїй уяві майбутню дружину. Гарною, до лиха гарною, щоб її красою обпікалися всі (Ю. Мушкетик)

перев. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваної думки; неодмінно, обов'язково. Приклади

— Про неї — нехай або вб'є її, або вона сама покине його до лиха! (М. Коцюбинський)

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т.ін. Приклади

Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, запрівся (Г. Тютюнник)
— Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний)
— Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Г. Тютюнник)

не мину́ти ли́ха (біди́).

Зазнати неприємностей. Приклади

Не минув лиха автор статті (З газети)

Загинути. Приклади

не минува́ть біди́. Згибла наших половина, І нам біди не минувать (І. Франко)
Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко)

Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Приклади

Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети)

злі (лихі́) язики́.

Люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі розмови; пліткарі. Приклади

— Потоцький на Сейм не їздив, саме захворів, хоч злі язики плескали, що навмисне замкнувся в замку… (Я. Стецюк)
Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)
— Оце і все, як на духу, розказав. А лихі язики ще всяке несусвітне додають (М. Стельмах)

ма́ти ду́лю ([лиху́] тря́сцю і т.ін.), вульг.

Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т.ін. Приклади

За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах)
— Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу)

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

хай лиха́ годи́на на кого, лайл.

Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Приклади

Хай на вас лиха година! (Укр. присл.)

почо́му (почі́м) ківш (фунт і т.ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти і под.

Багато горя, біди, неприємностей і т.ін. Приклади

Убити б того ненависного управителя.. — Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак)
[Коваль:] Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу [син] погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький)
Молодий, енергійний гірник [Юрій Мегер] не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський)
Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський)
— Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький)

ні к лихі́й годи́ні.

Ні до чого, нікуди, зовсім. Приклади

— Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Г. Тютюнник)

отуди́ к лихі́й годи́ні! (до бі́са! і т.ін.), лайл.

Уживається при висловленні здивування, невдоволення, досади і т.ін. Приклади

— Паровоз негодящий, — Отуди к бісу! — прогудів у тиші густий бас (А. Головко)
Ви не маєте вже ліса [лісу]? Отуди до біса! (Леся Українка)
— Галя… — знову [Христя] перехрестилася: — повісилась… — Отуди к лихій годині! — виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Панас Мирний)

сумно́ї (лихо́ї, недо́брої і т.ін.) па́м'яті.

Уживається для вираження негативного ставлення при згадці про кого-, що-небудь. Приклади

Людяне ставлення до засланого поета [Т. Г. Шевченка] дорого коштувало Бутакову. Він попав під нагляд чорної пам'яті ІІІ відділу (З газети)
Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам'яті футуристи (М. Рильський)
Церква Богородиці Пирогощої зникла в сумної пам'яті тридцяті роки (З газети)

лиха́ (важка́, гірка́ і т.ін.) годи́на.

Уживається як вигук при вираженні горя, нещастя і т.ін. або у складі лайливого виразу. Приклади

— А щоб випускала лиха година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А щоб випускала лихая година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)

Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. Приклади

— Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький)
В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
— От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, на́ша.

Уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т.ін. Приклади

Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)
А товаришки… що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько (Панас Мирний)
Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! — обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький)
Ой лиха наша годинонька! І з Лубен вибирались хапком.., і тепер довелося хапком тікати (І. Нечуй-Левицький)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади

— Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
— Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)

лиха́ годи́на несе́ / занесла (принесла́, приволокла́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного руху кого-небудь кудись. Приклади

Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь? Приволокла лиха година! (Л. Глібов)
І принесла — таки лиха година.. отого непросипленного п'янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький)
Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко)
Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся за чай (Панас Мирний)

не оббере́шся (не обере́шся і т.ін.) ли́ха (біди́ і т.ін.) з ким--чим і без додатка.

Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось; зазнаєш. Приклади

Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак)
— І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер)
не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди, — пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід)
Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд)
Знали ж, кого покликати… Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах)
— Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади

Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)