ЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон.

Нещиро уболівати за кого-, що-небудь; лицемірити. Приклади
  • ли́ти рясні́ крокоди́лячі сльо́зи. Органи масової дезінформації… виступають на захист грибка-маслюка, ллючи рясні крокодилячі сльози (Є. Гуцало)
  • Клаус Менерт очолив усю підступну систему ідеологічних диверсій.. Тепер Менерт ллє крокодилячі сльози (З газети)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи.

Бідувати, страждати і т.ін. Приклади
  • ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Укр. присл.)
  • Сиротою жити — сльози лити (Укр. присл.)
чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. Приклади
  • розлива́ти сльози. Один у неволі скніє, а другий п'є, розливає сльози людські (Панас Мирний)
Плакати. Приклади
  • сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний)
  • Скільки сліз пролила [мати] потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар)
  • Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський)
  • [Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка)
  • — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький)
  • Довелось на чужині Тілько сльози лити (Т. Шевченко)

ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір кому ] на кого.

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади
  • лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
  • Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому, зневажл.

Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. Приклади
  • — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам'ятався (Г. Коцюба)
  • Навіщо ж лити воду на млин всіляких стиляг та переродженців? (В. Дрозд)
  • В гіршому [випадку] означає, що ми всі ллємо воду не на той млин (Н. Рибак)
  • Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (А. Малишко)
  • — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти [крива́вий (соло́ний і т.ін.)] піт.

Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Приклади
  • Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт (М. Томчаній)
  • Піт солоний пролива [перекладач] — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова… (О. Ющенко)
  • Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь)
  • Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Укр. присл.)
  • Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду (П. Грабовський)
в що. Вкладати в щось свою працю. Приклади
  • Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (П. Грабовський)

ли́ти медо́ві ре́чі.

Говорити облесливо, нещиро і т.ін.; підлещуватися до когось. Приклади
  • Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, безупину лив медові речі (З журналу)

вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо.

Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Приклади
  • облити помиями кого. — Ти ще відповіси за такі слова і за те, що дівчину облив помиями і що силу приклав… (В. Вільний)
  • вилива́ти поми́ї на го́лову кому. [Віталій:] Не деріть так високо носа, а дивіться під ноги, щоб часом не спіткнулись та не впали в помийницю з тими помиями, що зараз виливаєте на голову мені, братові, його дитині! (І. Карпенко-Карий)
  • Русевич, виступаючи вдруге, почав з того, що постарався вилити на своїх противників якнайбільше помиїв (Ю. Шовкопляс)
  • — Прочитав [Дмитро Федорович] лютощами сповнену писанину. Не обурювався, не доводив, що то наклеп. Тільки й сказав: — Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене (В. Большак)
  • Сам [Прудон] зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо, як ви уживаєтеся з сучасним режимом, хоча потроху бурчите і виливаєте на нього ліберальні помиї (М. Стельмах)

ли́ти (ли́тися) ливце́м.

Іти (про великий, сильний дощ). Приклади
  • Наступає хмара.., з неї ливцем поллється наглий тучний дощ (І. Нечуй-Левицький)
  • лину́ти (поли́тися┌97916) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Та забирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький)

ли́ти во́ду, ірон.

Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т.ін.; вести розмови замість того, щоб робити. Приклади
  • ли́ти води́цю. Досить уже лити водицю, слід переходити від слів до діла (З газети)
  • Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше лити воду, а більше писати (З газети)

хоч на соба́ку (на хвіст соба́ці) лий (ви́лий), вульг.

Дуже несмачний (про рідкі страви і напої). Приклади
  • — Це,— каже, — не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (П. Козланюк)
  • Бульйон такий подали, такий, хоч на собаку вилий (З газети)

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т.ін. когось. Приклади
  • — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (С. Васильченко)
  • Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко)