ЛИСЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт. , ірон.

Уживається для виразу категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба (потрібно). Приклади

Треба, як лисому гребінь (Укр. присл.)
як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис)

ді́дька ли́сого, грубе.

Уживається як категоричне заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. Приклади

— Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії.. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко)
— До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував [Архип] уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський)

Нічого, зовсім, абсолютно нічого. Приклади

ді́да ли́сого. [Карпо:] От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров)
— Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах)

як у ли́сого воло́сся, ірон.

Зовсім немає. Приклади

Та милосердя в пана як у лисого волосся (Казки Буковини..)

до ді́дька [ли́сого] кого, що, грубе.

Геть. Приклади

— Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо та полетимо так, щоб і птиця не здогнала (О. Довженко)
Як же хтось скаже,— думав він [Дументій], що це коза — не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються (Казки Буковини..)

Дуже багато. Приклади

Тебе змалечку хвалять: талант… стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п'єс та опер передивився (І. Муратов)

Уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, вчинками і т.ін.; бажання позбутися кого-, чого-небудь. Приклади

— Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти… можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш (М. Стельмах)

на ді́дька ли́сого, грубе.

Навіщо, нащо, для чого. Приклади

на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський)
на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко)
— На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах)
— На дідька б лисого сидів я тут? (М. Коцюбинський)

стари́й лис; стара́ лиси́ця.

жарт. Бувала, досвідчена людина. Приклади

— У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник)
Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон. (Ю. Яновський)

Літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник. Приклади

[Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко)

зневажл. Лукава, нещира, хитра і т.ін. людина. Приклади

Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко)
Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський)
В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис.. тікає від роботи (В. Собко)
— Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка)
В сусідах живе його суперник, старий лис. Що тільки може — гарбає до себе (О. Маркуш)

ви́тися (звива́тися, крути́тися і т.ін.) в'юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого.

Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Приклади

Біля нього [Піскового] в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле)
викру́чуватися в'юно́м. Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк)
Як відходили [панотчики], то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович)

чорт (ді́дько) ли́сий, грубо.

Ніхто, ніщо. Приклади

— Показились десь діти, чи який хрін… Межи нами й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський)
Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський)

Лис Микита.

Головний персонаж віршованої казки І. Франка (1856—1916) «Лис Микита», пройдисвіт, який обдурює всіх звірів і в останній момент уникає заслуженої кари. Казку написано за мотивами поеми Й. В. Гете «Райнеке Фукс», яка у свою чергу є переробкою середньовічного «Роману про Лиса».
У переносному значенні — підступна й хитра людина. Приклади

Ти й не догадуєшся, синку любий,
Який той чоловік жорстокий, грубий,
Яка у ньому злість і хитрість скрита.
При нім-то ангел навіть Лис Микита.
(Б. Лепкий, Почула стріл, і щоб не було лиха…)