ЛИНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т.ін.).

Безперервно збільшуватися, надходячи у великій кількості. Приклади

Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих… сусіків (С. Скляренко)
Війна принесла великі прибутки, і до Макарової кишені плавом пливли гроші (І. Кочерга)

Прибувати у великій кількості кудись. Приклади

як плав пливе́. Народ як плав пливе; його [Тихона] сини і батраки знай відважують, а він тільки роздає (Г. Квітка-Основ'яненко)
Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар)
[Яким:] Народ так плавом і пливе до Хмельницького (Б. Грінченко)

Рухатися безперервним потоком (про людей). Приклади

Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю. Збанацький)
Плавом поплив людський натовп з шкільного подвір'я (Ю. Збанацький)

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади

в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
Думкою лине до сина (М. Стельмах)
Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади

лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади

— Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. кри́кнути, зо́йкнути і т.ін. Дуже голосно, сильно, різко і т.ін. Приклади

Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (І. Нечуй-Левицький)

Хтось почервонів або скрикнув тощо від почутого, побаченого і т.ін. Приклади

— Може, москаль який зайде.. — Чого ж вони сюди зайдуть? — дивується Христя.— А може, до тебе! На Христю наче хто кип'ятку линув! (Панас Мирний)

Іти (про великий, сильний дощ). Приклади

Наступає хмара.., з неї ливцем поллється наглий тучний дощ (І. Нечуй-Левицький)
лину́ти (поли́тися┌97916) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Та забирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький)
— Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький)