ЛИНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т.ін.).

Безперервно збільшуватися, надходячи у великій кількості. Приклади
  • Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих… сусіків (С. Скляренко)
  • Війна принесла великі прибутки, і до Макарової кишені плавом пливли гроші (І. Кочерга)
Прибувати у великій кількості кудись. Приклади
  • як плав пливе́. Народ як плав пливе; його [Тихона] сини і батраки знай відважують, а він тільки роздає (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар)
  • [Яким:] Народ так плавом і пливе до Хмельницького (Б. Грінченко)
Рухатися безперервним потоком (про людей). Приклади
  • Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю. Збанацький)
  • Плавом поплив людський натовп з шкільного подвір'я (Ю. Збанацький)

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т.ін.) ли́нути (леті́ти) до кого--чого, куди.

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади
  • в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
  • всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
  • А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
  • Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
  • Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
  • Думкою лине до сина (М. Стельмах)
  • Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
  • Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір кому ] на кого.

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади
  • лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
  • Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади
  • — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) кип'ятко́м (кип'ятку́) на кого.

зі сл. кри́кнути, зо́йкнути і т.ін. Дуже голосно, сильно, різко і т.ін. Приклади
  • Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (І. Нечуй-Левицький)
Хтось почервонів або скрикнув тощо від почутого, побаченого і т.ін. Приклади
  • — Може, москаль який зайде.. — Чого ж вони сюди зайдуть? — дивується Христя.— А може, до тебе! На Христю наче хто кип'ятку линув! (Панас Мирний)

ли́ти (ли́тися) ливце́м.

Іти (про великий, сильний дощ). Приклади
  • Наступає хмара.., з неї ливцем поллється наглий тучний дощ (І. Нечуй-Левицький)
  • лину́ти (поли́тися┌97916) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Та забирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький)