ЛЕТІТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади
  • А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
  • Усі плани летіли догори дном (З газети)
  • — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед.

Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т.ін. Приклади
  • Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети)
  • Летять, як мухи на мед (Укр. присл.)

леті́ти / полеті́ти сторчака́ (сторч, сторч голово́ю і т.ін.), ірон.

Падати. Приклади
  • Хуліган не дав Любчику відповісти, шарпонув його і так штовхнув, що той полетів сторчака (А. Хижняк)
  • Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко)
  • Наткнувся [чоловік] на Івася,.. поточився і сторчака полетів через хлопця (Панас Мирний)
  • — Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш (М. Стельмах)
до кого--чого, куди. Дуже швидко, бігти, йти (переважно нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади
  • вліта́ти сторч голово́ю. Беру листа і вже сторч головою.. влітаю в хату (М. Стельмах)
  • Сторчака летів додому (П. Куліш)
  • Сторч головою лечу до хатини… і, розпашілий, зупиняюсь на порозі (М. Стельмах)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади
  • Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
  • Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

леті́ти / полеті́ти шкере́бе́рть.

Зазнавати краху; рушитися, пропадати і т.ін. Приклади
  • — Це ж твої плани полетять шкереберть? (П. Автомонов)
  • — Все летіло шкереберть, все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (О. Гончар)
  • Думалось, ось вона прийшла пора, і раптом полетіло все шкереберть (І. Цюпа)
Не давати результату; не виходити. Приклади
  • — Отак здається, наче все знаю і вмію, а почну щось робити — шкереберть летить (М. Тарновський)

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди.

Дуже швидко бігти, їхати, йти ( перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади
  • [Михайло:] Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк)
  • Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький)

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т.ін.) ли́нути (леті́ти) до кого--чого, куди.

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади
  • в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
  • всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
  • А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
  • Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
  • Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
  • Думкою лине до сина (М. Стельмах)
  • Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
  • Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

як (мов, немо́в і т.ін.) на кри́лах леті́ти.

Швидко, легко йти, бігти ( перев. у стані збудження). Приклади
  • ніби на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко)
  • Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний)
  • на кри́лах летіти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш)
до кого, куди. З радістю поспішати. Приклади
  • І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети)
  • — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак)

леті́ти / полеті́ти у прі́рву.

Зазнавати краху, терпіти невдачу; рушитися. Приклади
  • [Терлецький:] Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко)

вали́тися з рук у кого і без додатка.

Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т.ін. (про роботу і под.). Приклади
  • па́дати з рук кому. Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік)
  • леті́ти з рук. Семен. . домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук)
  • А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима, — обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд)
  • Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко)
  • — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб)
  • — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний)

леті́ти / полеті́ти стріло́ю (як стріла́).

Дуже швидко бігти, їхати ( перев. прямо, нікуди не звертаючи). Приклади
  • Собаки аж за п'яти хапають, а Кирило Іванович як стріла летить (Панас Мирний)
  • Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою (В. Гжицький)
  • Кінь летить стрілою з-за гори в село (С. Голованівський)

леті́ти / полеті́ти до ді́дька (к бі́су і т.ін.).

Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Приклади
  • При помочі [за допомогою] двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар)

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади
  • Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

чу́тно (чуть), як (коли́) [і] му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть.

Стає дуже тихо. Приклади
  • му́ха пролети́тьчутно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетитьчутно (Ю. Яновський)
  • Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний)
Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. Приклади
  • У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний)

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).

Уживається для підкреслення чийогось надмірного, надзвичайного гніву. Приклади
  • І мовила [Марія]. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко)
  • Рот у Чуприни чи Кравчини не закривається, з очей аж іскри крешуть (О. Довженко)
  • А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок)
  • [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан)
Дуже сильно, надзвичайно енергійно. Приклади
  • Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини)
  • Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький)
  • Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник)
  • Шість чоловік беремось і бараном таранимо, б'ємо, б'ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар)
Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю від напливу сильних непередбачених почуттів і т.ін. Приклади
  • і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко… затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний)
  • І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко)
  • Розсердився [Ентела] і роз'ярився. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський)

аж [що й (ті́льки) і т.ін.] пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т.ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т.ін.).

Дуже сильно, завзято. Приклади
  • — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (С. Чорнобривець)
  • [Хмельницький:] Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих [гусар]. Ох, і дають, аж пір'я сиплеться (О. Корнійчук)
  • Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить (С. Васильченко)

[аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т.ін.) з кого.

Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т.ін. Приклади
  • аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний)
  • [Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький)
  • — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач)

аж і́скри летя́ть.

Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. Приклади
  • і́скри з рук летя́ть. Не може не бути [медалі Золота зірка], бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що іскри з рук летять (Остап Вишня)
  • [Бабуся:] Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко)

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Приклади
  • Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають (І. Рябокляч)
  • усі́ ши́шки на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов)