ЛАМАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади
  • Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
  • не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
  • — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
  • Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
  • — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
  • Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
  • Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
  • — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)
кому і без додатка. Зраджувати. Приклади
  • Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
  • — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

лама́ти / полома́ти (злама́ти і т.ін.) пу́та.

Звільнятися від того, що обмежує, сковує, гнітить і т.ін. кого-, що-небудь. Приклади
  • Якби знав я чари, що спиняють хмари.. Що ламають пута, де душа закута (І. Франко)
  • Земле, моя всеплодющая мати,.. Силу рукам дай, щоб пута ламати (І. Франко)

лама́ти [собі́] го́лову над чим, рідше про що, заради чого і без додатка.

Перейматися турботами, переживати, шукаючи розв'язання якогось питання, здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А зараз ламайте голову над тим, як узяти ці висоти хитрістю, розумом (П. Гуріненко)
  • Не день, не два.. ламав він собі голову, роздумуючи над тим, як мені викараскатися з того скрутного становища (Я. Гримайло)
  • Мелашка з матір'ю перешіптувалися, ламали голову, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко)
Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Приклади
  • ломи́ти собі́ го́лову. Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Вільде)
  • Дядьки гомоніли собі та ламали голови, куди то їм випаде їхати (Григорій Тютюнник)
  • Дивувались пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею (О. Гончар)
  • лама́ти [в гадка́х] го́лови (про всіх або багатьох). В дебатах приймає участь і Варвара.. — А я так скажу оце: недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (В. Шевчук)
  • Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко)
Напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось. Приклади
  • пополама́ти го́лову (тривалий час). Господи, скільки я голову пополамав, поки дошпортався, в чім діло… (І. Нечуй-Левицький)
  • Став би я заради грошей голову ламати! (Ю. Яновський)
  • Цілий колектив досвідчених інженерів ламав голову над проблемою дамби! (Я. Баш)
  • Вчені ламають голову над тим, як людям епохи НТР найдоцільніше використовувати дозвілля (П. Загребельний)
  • А Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів (Панас Мирний)
Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Приклади
  • Про це нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь.. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш)
  • Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе науковцем, марно ламаючи голову над з'ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле)
  • Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко)

гра́ти (лама́ти і т.ін.) коме́дію перед ким, кому і без дод.

Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т.ін. Приклади
  • гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачити, за чиїм сценарієм грається комедія. Щур [бандит] сидить навпроти (В. Поліщук)
  • Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети)
  • не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук)
  • До столу вийшов Тихін Фіялко. Він щулився… і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін)
  • — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Г. Тютюнник)
  • — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик)
  • Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко)

полама́ти (переломи́ти і под.) / рідко лама́ти ре́бра (кістки́ і под.).

Сильно побити кого-небудь. Приклади
  • Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник)
  • Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити (Панас Мирний)
  • Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (О. Гончар)

мур лама́ти / злама́ти чого і без додатка.

Долати перешкоди, прагнучи до чогось. Приклади
  • Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір'я (З газети)
зі сл. гро́ші, зо́лото і т.ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. Приклади
  • Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний)
  • — Іду зараз і виручу [Оксану]: Гроші мур ламають (Т. Шевченко)

на пні лама́ти кого, що.

Докорінно змінювати когось, щось або руйнувати що-небудь. Приклади
  • Докіль [доки] життя тяжким нас давить валом, На пні ламає силою страшною… Ох, загніздись на дні душі моєї, Важкая думо! (І. Франко)

лама́ти (розбива́ти і т.ін.) / пролама́ти (розби́ти і т.ін.) лід (кри́гу).

перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Приклади
  • Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть.. розбивати лід недовір'я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети)
перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. Приклади
  • [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір'я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко)
Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, робити вирішальні зміни в чому-небудь. Приклади
  • Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле)
  • Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник)

налама́ти дров / лама́ти дро́ва.

Повестися необдумано, допустити багато помилок; завдати шкоди. Приклади
  • — Що ти там дров нарубав? Дуже мені приємно одержувати з редакції листи про твою поведінку (Григорій Тютюнник)
  • наруба́ти дров.Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М. Зарудний)
  • — А коли розумієш, так навіщо ж ламаєш дрова? Навіщо штучно розпалюєш незадоволення?! (П. Рєзніков)
  • — Вони дійсно там наламали дров,.. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький)

лама́ти ціну́ за що, яку.

Оцінювати що-небудь дуже дорого або просити за щось набагато більше його вартості. Приклади
  • Зараз він… скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову роботу (М. Чабанівський)

карк лама́ти / злама́ти (скрути́ти).

Ризикувати життям; гинути. Приклади
  • — Що ти не надіявся, то ще не рація, щоб я кидався, карк ламав, аби рятувати інших (І. Франко)
на чому. Не діставати бажаного результату, зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади
  • [Омелян:] Але на таких речах він може карк скрутити (І. Франко)

лама́ти хребта́.

Важко працювати, надриватися на роботі. Приклади
  • налама́ти хребта́. — Любить цивілізацію,— подумав Гуменний,— то хай же хоч раз наламає хребта заради неї. Хіба мішок з снарядами такий уже важкий ради цієї високої мети (О. Гончар)
  • — Послала до нього [до багача] сина. Ламав там хребта (О. Гончар)

облама́ти (обтя́ти і т.ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т.ін.) кри́ла кому і без додатка.

Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. Приклади
  • обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років… накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський)
  • Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука III отделения (О. Кониський)
  • Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський)
  • — І пам'ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах)
  • Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник)
  • Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах)

лама́ти / полама́ти [собі́] язи́к (язика́).

З трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази. Приклади
  • Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний)
  • Тямлю, як я не раз цілими вечорами ломав [ламав] собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко)
Навмисне неправильно вимовляти слова. Приклади
  • Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька)
чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою. Приклади
  • Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле)

лама́ти ша́пку перед ким і без додатка.

Принижуючись, просити когось про що-небудь. Приклади
  • Уже другий день він тягне чарку, закушує.. і ні перед ким не ломить [не ламає] шапки (М. Стельмах)
  • Перед ним ламай шапку так, що аж у крижах болить. Може, змилується Шемека, борг відстрочить (Н. Рибак)
Вітаючись, запобігливо, улесливо вклонятися комусь ( перев. знявши головний убір); підлещуватися до когось. Приклади
  • лама́ти бриль. Всяк бриль лама перед старим [владикою] (П. Грабовський)
  • м'я́ти ша́пку. [Сокіл:] Діду Терешко, хіба ж так можна розмовляти?.. [Терешко:] Я ж дипломатично… Не буду ж я перед ним шапку м'яти (М. Зарудний)
  • Жоден із них не ламав шапки перед паном (А. Дімаров)
  • Ні перед ким не ламав шапки Кифір Авдюк (В. Бабляк)
  • — Їде значний козак улицею, ніхто й шапки не ламає (П. Куліш)
  • А бакалярів розігнали За те, що шапки не ламали У Острій брамі (Т. Шевченко)

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.

Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати. Приклади
  • По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
  • ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
  • Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
  • Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
  • Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
  • бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
  • Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
  • І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
  • Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
  • Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
  • — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
  • Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
  • Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)

лама́ти / злама́ти (перелама́ти і т.ін.) хребе́т кому.

Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т.ін. Приклади
  • Сказав батькові із скрутою: — Понівечили ви мені життя. Хребет переламали (В. Большак)
  • Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — самозбереження (З журналу)
Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Приклади
  • перелома́ти хребта́. — Настає рік великого перелому… Мабуть, переламають нам хребта, як ото переломали декому в громадянську (І. Цюпа)
  • Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко)
  • Ламати хребет звірю [ворогу] в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети)
Дуже бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Приклади
  • Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу)

лама́ти ра́мки чого.

Виходити за межі чого-небудь; розповсюджуватися, набувати поширення. Приклади
  • Сувенір усе більше ламає рамки родинного, особистого побутування (З журналу)

лама́ти списи́.

у чому, іст. Битися з ворогами. Приклади
  • полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (В. Шевчук)
за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Приклади
  • лама́лися списи. Він устав… і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник)
  • бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це… стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський)
  • лама́ти ко́п'я. Я взагалі не знаю, чого вони так уже ламають коп'я за ту мову, так, наче се саме найстрашніше питання у нас (Леся Українка)
  • Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле)
  • Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко)
  • Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський)
над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв'язання якоїсь справи. Приклади
  • І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар)

лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.

Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади
  • пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
  • — Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
  • Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)

Ламати списи.

У пам'ятці XII ст. «Слові о полку Ігоревім» князь Ігор так звертається до воїнів: «Хощу бо… копіє приломити конець поля половецького».
У переносному значенні — боротися, змагатися, сперечатися.
Приклади
  • Ще довго довелося Наливайкові й присутнім ламати списи на отих розмовах. (І. Ле, Наливайко)
  • Я не такий завзятий лінгвіст, щоб так уже «преломляти копье» за мову. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 16.І.1894 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання