КОНИК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

викида́ти / ви́кинути ко́ника (ко́ники).

Робити що-небудь незвичайне, несподіване або легковажне. Приклади
  • Одного разу намалював [Кузьмін] портрет Павки Бекшанського та ще й коника викинув: нишком приніс його у повітком та й почепив на стіну серед інших портретів (Ю. Збанацький)
  • В школі Марина часто викидала коники, за що подруги називали її навіженою (З. Мороз)
  • Адже поки не був радистом в радгоспі, то радіохуліганив, міг через ефір розшукати її в степу, покликати, а тепер, коли йому доручили весь радіовузол, тепер він сам не дозволяв собі такі коники викидати (О. Гончар)
Дивувати, вражати кого-небудь чимсь особливим, несподіваним. Приклади
  • ви́кинути ко́ник. Ця Настя у правлінні — тільки вона може такий коник викинути,— подумала Явдоха (В. Поліщук)
  • Я вже й тоді пробував викидати різні коники з природою, пробував дещо схрещувати (О. Гончар)
  • [Буйко:] Давай, Васю, давай. [Чубатий (показує гранату):] Я їм скоро такого коника викину, що — ух! Земля трісне! (Я. Баш)
Робити що-небудь безглузде, нерозумне або діяти підступно. Приклади
  • — А ваша Надя таки міцненький горішок! — покрутив головою. — Доведеться за нею якийсь час постежити. Щоб не викинула якогось коника. Це вам ой як непотрібно! У вас же захист дисертації на носі (А. Дімаров)
  • — Подумаєш! Пішла потанцювати з молодим чоловіком, то він і коника викинув! Я й не знала, що ти такий ревнивий (Я. Гримайло)
  • — А якого коника викинув усім нам брат Петрусь, так просто диво! Був розуму незвичайного й духу запопадливого, надумав так усіх нас образити, що нікому б таке й на думку не спало (Г. Квітка-Основ'яненко)

сідла́ти / осідла́ти свого́ ко́ника.

Починати розмову на улюблену тему або діяти власними випробуваними методами, прийомами і т.ін. Приклади
  • Рубан осідлав свого коника. Якщо він не полає начальників і начальничків, то погано спатиме (Ю. Мушкетик)
  • сідла́ти свого́ коня́. Нема тепер добра ні від сонця, ні від місяця,— сідлає дядечко свого незмінного коня (М. Стельмах)

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).

Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. Приклади
  • Відразу ж [доярка Харитя] сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський)
  • — Я, безумовно, не нав'язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький)

зла́зити з свого́ ко́ника.

Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т.ін.). Приклади
  • — Е-е, ні! — не хотів злазити зі свого коника Донат Озерний.— Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало)

хоч ко́ники ліпи́ ́з чого і без додатка, ірон.

Погано спечений, глевкий, сирий (про хліб). Приклади
  • — Але й хліб спекла, хоч коники ліпи! — сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
  • Часто нас ганяли, муштрували, били та голодом морили… а з хліба хоч коники ліпи (Нар. оповідання)