КОВТАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ковта́ти сли́ну (сли́нку).

З жадобою дивитися на щось недосяжне їстівне, дуже бажаючи його з'їсти. Приклади
  • Яблука й груші, справді, були такі манливі, що. .хлопці сиділи в кущах неподалеку від саду та ковтали слину (Ю. Збанацький)
Заздрісно, з бажанням дивитися на кого-, що-небудь принадне, спокусливе, звабливе, але недосяжне. Приклади
  • — Закрутила [Ганна] Максимові голову. Сидить козак біля неї, як цуцик на ланцюгу, та слину ковтає (З. Тулуб)
Заздрити кому-небудь у чомусь. Приклади
  • ковта́ти сли́нки. [Іван Степанович:] Збігаєм до тебе… та такий задамо банкет, що аж у Полтаві всі судейські ковтатимуть слинки!.. (М. Кропивницький)
  • Гиготів [Дусик] з кабінки [автомашини] до стрічних молодиць, заманював дівчат — Сідай, підвезу, однією рукою крутив руля, а другою норовив до недозволеного.. Хлопці тільки слину ковтали, спостерігаючи за вихватками свого шофера (П. Загребельний)
  • А ти шепни Олені й Варці, Що я од жінки вкрав калганної по чарці.. Заберемося собі в куток, Згадаємо свою родину Та й гукнемо, вони ж нехай ковтають слину! (П. Гулак-Артемовський)

ковта́ти пілю́лі.

Мовчки терпіти образу, вислуховувати щось неприємне. Приклади
  • Часто по почерку я пізнавав авторів [анонімних записок], але мусив ковтать пілюлі (М. Кропивницький)
  • Дай такому волю, то він назавтра тобі колгосп організує [в Словакії], — думав Воронцов про подоляна. — А ти мав в дивізії за нього пилюлі ковтати (О. Гончар)

ковта́ти сльо́зи.

Потай плакати. Приклади
  • Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала Клиновим свистом збила на ріллю, і мати сльози уночі ковтала Та все просила: лю-лі, сте, лю-лю… (М. Гірник)
  • Він навіть не уявляв собі, як це можна скривдити дівчину, щоб потім гіркі сльози ковтала, дорікаючи за обман та наругу (А. Головко)
Стримувати, тамувати плач. Приклади
  • — Будьте здорові, мамо,— тихо прощався він, ковтаючи сльози (Д. Бедзик)

ковта́ти слова́.

Нерозбірливо, нечітко, скоромовкою говорити, читати і т.ін. Приклади
  • Й Килина, ковтаючи слова, розказала, як то воно все було насправді (Є. Гуцало)
  • Він заговорив уривчасто, ковтаючи слова, кваплячись, щоб звільнити серце від того гарячого потоку, який бив через край… (С. Журахович)
  • — Як ти читаєш? Чому ти ковтаєш слова? (Ю. Збанацький)