КВАСИЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ
розво́дити (розсипа́ти) / розвести́ (розси́пати) кисли́ці.
Скаржитись, плакати, піддаватися відчаю.
Приклади
- ква́сити кисли́ці. —На кригу? — жахається Миколка. — Еге ж. — Не треба, Володимире, — кривиться Миколка й забуває, що він молодець. — О, ти ще зараз почни квасити кислиці, — набурмосився старшенький на меньшенького і рвучко відвернувся від нього (М. Стельмах)
- — Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша! (О. Ільченко)
- — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (П. Автомонов)
вари́ти ка́шу (ква́шу).
з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось.
Приклади
- — Це я семиділ? — Ти.. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов)
з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь.
Приклади
- Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб)
ква́сити гу́би, зневажл.
Виявляти незадоволення, плакати від чого-небудь.
Приклади
- Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський)
- Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров)